Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.09.2018 року у справі №822/1615/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 822/1615/18

провадження № К/9901/61772/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 822/1615/18

за позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа - Ліквідаційна комісія управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії;

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Білої Л. М., Гонтарука В. М., Граб Л. С.) від 14 серпня 2018 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У травні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа - Ліквідаційна комісія управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення матеріалів (висновку) про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 з відмовою у її виплаті;

- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України затвердити висновок та нарахувати і виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_2, виходячи з 200 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ (далі - Закон № 565-ХІІ), а також п. 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 (далі - Порядок № 850).

2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що на виконання судових рішень, що набрали законної сили у справі № 822/2778/17 за його позовом до Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, Ліквідаційна комісія управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області відповідно до ст. 23 Закону № 565-ХІІ, а також Порядку № 850 сформувала та направила висновок щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 в зв'язку із встановленням йому відповідної групи інвалідності, однак відповідач неправомірно відмовив у призначенні одноразової грошової допомоги, посилаючись на те, що виплата такої допомоги повинна здійснюватись за останнім місцем служби поліцейського, а саме відповідним органом Національної поліції.

3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення матеріалів (висновку) на призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2

Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2, у зв'язку із встановленням IІ групи інвалідності та прийняти рішення відповідно до ст. 23 Закону № 565-ХІІ, а також Порядку № 850. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.

5. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, 17 вересня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року залишити в силі.

6. Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання копії вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

7. 17 жовтня 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив Міністерства внутрішніх справ України на касаційну скаргу, в якому останнє просило залишити касаційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції без змін.

8. Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2019 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до довідки медико-соціальної експертної комісією серії АВ № 0687667 від 04 березня 2016 року ОСОБА_2 встановлено ІІ групу інвалідності, в зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

10. На виконання рішень Хмельницького окружного адміністративного суду та Вінницького апеляційного адміністративного суду, що набрали законної сили у справі № 822/2778/17 Ліквідаційна комісія управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області сформувала та направила висновок до Міністерства внутрішніх справ України щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги позивачу у зв'язку із встановленням йому відповідної групи інвалідності відповідно до ст. 23 Закону № 565-ХІІ та Порядку № 850.

11. Листом Міністерства внутрішніх справ України від 13 квітня 2018 року № 15/2-1351 Ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області повідомлено, що оскільки на дату звільнення (10 лютого 2016 року) ОСОБА_2 був поліцейським, то на нього, як поліцейського, не поширюється дія Порядку № 850. Водночас у вказаному листі зазначено, що висновок про призначення або про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 повинен затверджуватися керівником Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області згідно з Законом України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

12. Листом Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області від 23 квітня 2018 року № 519/121/29/05 позивачеві повідомлено про повернення матеріалів з відмовою в призначенні одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 850.

13. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач відмовляючи позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, не врахував правову позицію, висловлену в рішенні суду по справі № 822/2778/17, яке набрало законної сили.

15. Суд першої інстанції зазначив, що у п. 14 Порядку № 850 наведено виключний перелік підстав, за наявності яких особі може бути відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням їй відповідної групи інвалідності відповідно до ст. 23 Закону № 565-ХІІ. Водночас, п. 14 Порядку № 850 не містить такої підстави для відмови у виплаті одноразової грошової допомоги, як звернення з висновком про виплату такої допомоги неналежного органу.

16. У зв'язку з наведеним, та оскільки повнота та відповідність доданих позивачем документів до заяви на виплату одноразової грошової допомоги в ході розгляду справи не досліджувалася, суд першої інстанції дійшов висновку, що з метою захисту прав позивача, слід зобов'язати відповідача повторно розглянути матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2, у зв'язку із встановленням II групи інвалідності та прийняти рішення відповідно до ст. 23 Закону № 565-ХІІ та Порядку № 850.

17. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність з боку відповідача порушень прав та законних інтересів позивача, оскільки на останнього, як на поліцейського, поширюються норми Закону № 580-VIII і наказу Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4, яким затверджено Порядок, який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок № 4), та за змістом якого, одноразова грошова допомога у разі встановлення інвалідності проводиться за останнім місцем служби - у даному випадку Головним управлінням Національної поліції в Хмельницькій області.

18. Водночас апеляційний суд зазначив, що оскільки 07 листопада 2015 року позивача прийнято на службу до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, органом, до якого позивач мав звернутися з заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги, є Головне управління Національної поліції.

19. Проте, позивач із відповідною заявою (рапортом) звернувся не за останнім місцем служби до Головного управління Національної поліції, а до Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області та Міністерства внутрішніх справ України, які, з огляду на характер спірних правовідносин та положення Порядку № 4, не мали повноважень на опрацювання документів з питань виплати поліцейським одноразової грошової допомоги.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

20. У касаційній скарзі скаржник вказує, що при ухваленні оскаржуваного рішення апеляційним судом не було враховано, що за бувшими працівниками міліції, які перейшли на роботу до поліції і звільнились саме з Національної поліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, або яким визначено часткову втрату працездатності без установлення йому інвалідності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом № 565-ХІІ, виплата якої здійснюється відповідно до Порядку № 850. Зазначеним Порядком чітко встановлено, що заяву про виплату цієї допомоги такий працівник подає керівнику органу внутрішніх справ, у якому проходив службу, останній складає висновок щодо виплати грошової допомоги та надсилає його до МВС для прийняття відповідного рішення.

21. На думку скаржника, той факт, що позивач після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ був прийнятий на службу в органи поліції не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 850. При цьому, як Законом № 565-ХІІ, так і Законом № 580-VIII передбачено, що право вибору підстав для такої виплати належить заявнику. Водночас, відповідач відмовив йому у виплаті спірної допомоги не з підстав, передбачених п. 14 Порядку № 850.

22. В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник покликається на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постановах від 30 січня 2018 року (справа № 822/1579/17), від 13 лютого 2018 року (справа № 808/1866/16), від 13 лютого 2018 року (справа № 806/845/16) та від 13 березня 2018 року (справа № 822/2597/17).

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.

24. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

25. До набрання чинності Законом № 580-VIII, тобто до 07 листопада 2015 року, порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано ст. 23 Закону № 565-ХІІ та Порядком № 850.

26. Відповідно до ст. 23 Закону № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

27. На виконання зазначеної норми Кабінет Міністрів України постановою № 850 від 21 жовтня 2015 року затвердив «Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції». Дана постанова набрала законної сили 31 жовтня 2015 року.

28. Згідно з п. 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

29. Відповідно до п. 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IІ групи.

30. Згідно з п. 5 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII (набрав чинності 07 листопада 2015 року) визнано таким, що втратив чинність Закон № 565-XII.

31. Разом з тим, за змістом п. 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VIII.

32. Згідно ч. 1 ст. 97 Закону № 580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі:

1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті працівника поліції внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин;

2) смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції;

3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань поліції відповідно до цього Закону, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань поліції відповідно до цього Закону, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності;

6) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із проходженням служби в поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.

33. Частиною 2 ст. 97 Закону № 580-VIII встановлено, що порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

34. З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до ст. 97- 101 Закону № 580-VIII, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 затверджено Порядок № 4, який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

35. Згідно з п. 1 розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

36. Заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського (п. 3 розділу ІІІ Порядку № 4).

37. За правилами п. 1 розділу IV Порядку № 4 фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2. Висновок про призначення одноразової грошової допомоги складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.

38. Рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги приймає керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції), у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови (п. 2 розділу IV Порядку № 4).

39. Судова палата для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, вирішуючи питання визначення порядку та належного органу, до компетенції якого входить призначення та виплата одноразової грошової допомоги поліцейському, якому інвалідність встановлена внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, у постанові від 14 лютого 2019 року у справі № 822/764/18 висловила правову позицію, згідно якої поліцейський, який проходить службу в поліції, у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом № 580-VIII, виплата якої здійснюється відповідним підрозділом Національної поліції за останнім місцем служби поліцейського на підставі Порядку № 4.

У вказаній постанові Судова палата для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, що зважаючи на те, що позивача звільнено зі служби в поліції, на нього, як на поліцейського, поширюються норми Закону № 580-VIII, а порядок та умови призначення одноразової грошової допомоги урегульовано Порядком № 4. Отже належним органом, до якого позивач мав звернутися з заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги, є Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області.

40. Відтак, за зазначеного правового регулювання спірних правовідносин, враховуючи правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 14 лютого 2019 року у справі № 822/764/18, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що оскільки останнім місцем роботи позивача було Головне управлінням Національної поліції в Хмельницькій області, Міністерство внутрішніх справ України не мало повноважень розглядати та приймати рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги.

41. Посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на п. 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII є безпідставними, оскільки ця норма за своїм змістом не розповсюджує порядок отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII, на осіб, які набули право на відповідні виплати після втрати чинності Законом № 565-XII, а лише зберігає такий порядок для тих, хто набув право на ці виплати до набрання чинності Законом № 580-VIII.

42. Щодо посилання позивача у касаційній скарзі на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постановах від 30 січня 2018 року (справа № 822/1579/17), від 13 лютого 2018 року (справа № 808/1866/16), від 13 лютого 2018 року (справа № 806/845/16) та від 13 березня 2018 року (справа № 822/2597/17), Суд зазначає, що Судова палата для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2019 року у справі № 822/764/18, відступила від правої позиції, висловленої у вказаних судових рішеннях і сформулювала інший правовий висновок, згідно якого виплата одноразової грошової допомоги має здійснюватися за останнім місцем роботи заявника.

43. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі про відмову у задоволенні позовних вимог.

44. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

45. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

46. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

47. Відповідно до ст. 139 КАС України, оскільки Суд залишає в силі рішення суду апеляційної інстанції, судові витрати не підлягають новому розподілу

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року у справі № 822/1615/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді В. М. Кравчук

О. П. Стародуб