Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.07.2018 року у справі №813/3201/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2019 року

м. Київ

справа №813/3201/17

адміністративне провадження №К/9901/54936/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мороз Л.Л.,

суддів: Анцупової Т.О., Гімона М.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 813/3201/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Міжнародна клініка відновного лікування» до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі - ГУ Держгеокадастру), Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням і охороною земель і дотримання вимог земельного законодавства України про охорону земель на території Херсонської області Кравченко Олександра Вікторовича (далі - Інспектор) про визнання протиправними дій, визнання протиправним, скасування наказу та припису, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ТОВ «Міжнародна клініка відновного лікування»

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року у складі судді Карп'як О.О. та

постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2018 року, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Бруновської Н.В., суддів Улицького В.З., Шавеля Р.М., -

ВСТАНОВИВ:

18 вересня 2017 року ТОВ «Міжнародна клініка відновного лікування» звернулось до суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимоги, просило:

- визнати протиправними дії посадових осіб ГУ Держгеокадастру з призначення та дії Інспектора щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства ТОВ «Міжнародна клініка відновного лікування», за результатами якої складено акт від 17 серпня 2017 року №354-ДК/424/АП/09/01/-17;

- визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника ГУ Держгеокадастру Присяжнюк П.В. від 14 серпня 2017 року №354/0/92-17ДК «Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності»;

- визнати протиправним та скасувати припис від 17 серпня 2017 року №354-ДК/0142Пр/03/01/-17, складений на підставі акта перевірки від 17 серпня 017 року №354-ДК/424/АП/09/01/-17.

Позов обґрунтовано тим, що проведена перевірка та складені за її результатами рішення є протиправними, оскільки ТОВ «Міжнародна клініка відновного лікування»: про проведення такої не було повідомлено, наказ та направлення на перевірку не отримували. При цьому позивач зазначає, що до 31 грудня 2017 року діє мораторій на проведення заходів щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Відповідачами порушено встановлені законодавством вимоги щодо порядку здійснення державного нагляду (контролю); порушено порядок оформлення розпорядчих документів (без інформування та участі позивача чи його уповноваженого представника, без ознайомлення їх з наказом на проведення перевірки, без видання посвідчення направлення на проведення перевірки); відсутні підстави для проведення перевірки. Також позивач вважає, що наказ про призначення перевірки видано безпідставно, з порушенням вимог законодавства щодо зазначення найменування суб'єкта господарювання, щодо якого здійснюється перевірка.

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 16 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2018 року, відмовив у задоволенні позовних вимог.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що Законом України від 19 червня 2003 року № 963-IV «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (далі - Закон № 963-IV) не передбачено інформування позивача про здійснення контрольного заходу, ознайомлення з наказом про його призначення, видачу посвідчень ( направлень ) на перевірку тощо, не передбачена обов'язковість участі особи відносно якої проводиться перевірка при проведенні заходів, не передбачено обов'язку складати акти в двох примірниках. При цьому суди вказали, що до спірних правовідносин не застосовується Закон України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V) та Закон України від 03 листопада 2016 року № 1728-VIII «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду ( контролю) у сфері господарської діяльності» оскільки, предметом перевірки була земельна ділянка, а не суб'єкт господарювання ТОВ «Міжнародна клініка відновного лікування».

25 червня 2018 року ТОВ «Міжнародна клініка відновного лікування» звернулось до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою в якій, посилаючись на неоднакове застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2018 року, ухвалити нове рішення - про задоволення позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що Закон № 877-V та Закон № 963-IV не є взаємовиключними , а мають застосовуватись у сукупності, оскільки регулюють різні аспекти державного контролю (його правову основу та порядок здійснення, відповідно). До того ж позивач вказує на те, що судами попередніх інстанцій до спірних відносин засновано положення статті 20-2 Закону України від 25 червня 1991 року № 1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища» та статті 6 Закону № 1728-VIII, які не підлягали застосуванню , та не застосовано положення статей 2 та 3 Закону № 1728-VIII, яка підлягала застосуванню.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 12 липня 2018 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

У справі, яка розглядається суди встановили, що ТОВ «Міжнародна клініка відновного лікування» ідентифікаційний код 31003551, зареєстроване 22 червня 2000 року, місцезнаходження: 82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Помірецька, 37, за видом діяльності діяльність лікарняних закладів та інші (а.с.21-24).

Згідно копії державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА №244962 від 21 квітня 2008 року (копія наявна в матеріалах справи), позивач є власником земельної ділянки площею 15,5717 га, що розташована за межами населеного пункту села Щасливцеве по вул. Набережній, 10 на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району з цільовим призначенням для розміщення комплексу бальнеологічної лікарні, кадастровий номер 6522186500:11:009:0673.

Генічеська місцева прокуратура звернулась до ГУ Держгеокадастру з листом від 10 серпня 2017 року №99/3505, в якому просила останнє вирішити питання про можливість здійснення інспекційного контролю земельної ділянки площею 15,5717 га кадастровий номер 6522186500:11:009:0673 фахівцями Управління з контролю за охороною та використанням земель ГУ Держгеокадастру. У листі вказується про те, що є підстави вважати, що з боку вказаних у листі осіб вчиняються дії, які мають ознаки правопорушень, відповідальність за які передбачена статтею 211 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), зокрема: укладення угоди з порушенням земельного законодавства; псування земель, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами;розміщення об'єктів, що негативно впливають на стан земель; невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.

ГУ Держгеокадастру на підставі вказаного листа Генічеської місцевої прокуратури прийнято наказ від 14 серпня 2017 року №354/0/92-17-ДК «Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності».

Відповідно до вказаного наказу, прийнято рішення здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо укладення угоди з порушенням земельного законодавства; розміщення об'єктів, що негативно впливають на стан земель та нецільового використання земельної ділянки з кадастровим номером 6522186500:11:009:0673, яка розташована на території Щасливцівської сільської ради Генічеського району Херсонської області. Проведення заходу державного контролю доручено державним інспекторам в сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Херсонської області Ткачову О.О., Кравченку О.В., Лабенку О.І. в термін з 14 по 28 серпня 2017 року.

За результатами проведення заходу державного контролю, державним інспектором в сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель на території Херсонської області Кравченко О.В. складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 17 серпня 2017 року №354-ДК/424/АП/09/01/-17 (далі - акт перевірки).

Як вказано в акті перевірки, така проводилась на підставі статей 6, 10 Закону 963-IV. В результаті перевірки встановлено: «на підставі розпорядження Генічеської районної державної адміністрації від 10.04.2008 року №364 Товариству з обмеженою відповідальністю «Міжнародна клініка відновного лікування» передано у власність земельну ділянку площею 15,5717 га для розміщення комплексу бальнеологічної лікарні в адміністративно - територіальних межах Щасливцівської сільської ради Генічеського району та видано державний акт на право власності на земельну ділянку ЯА №244962 від 21.04.2008 року. Відповідно до договору про виконання робіт з утримання об'єкта благоустрою від 03.04.2017 року ТОВ «Міжнародна клініка відновного лікування» передало зазначену земельну ділянку приватному підприємцю ОСОБА_6 відповідно до договору для утримання об'єкта благоустрою в належному стані. Також на момент перевірки встановлено, що частина вищевказаної земельної ділянки площею 0,4776 га використовується під розміщення ринку ПП ОСОБА_6 Враховуючи викладене, генеральний директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна клініка відновного лікування» Козявкін Володимир Ілліч своїми діями по укладенню вказаного договору про виконання робіт з утримання об'єкта благоустрою не забезпечив використання земельної ділянки за цільовим призначенням на площу 0,4776 га, що є порушенням ст. 91 Земельного кодексу України.»

На підставі акта перевірки ГУ Держгеокадастру винесено припис від 17 серпня 2017 року №354-ДК/0142Пр/03/01/-17, зобов'язано позивача усунути порушення вимог земельного законодавства у 30-денний термін строком до 16 вересня 2017 року.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

У справі, яка розглядається спір виник щодо дій контролюючого органу при проведенні перевірки дотримання вимог земельного законодавства та ухвалення цим органом за наслідками перевірки відповідного розпорядчого документу.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон № 963-IV визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону № 963-IV державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок.

При цьому стаття 6 Закону № 963-IV визначає повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі; стаття 10 вказаного Закону визначає повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель.

Так, згідно положень статті 6 Закону № 963-IV до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать зокрема здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

В свою чергу, у відповідності до положень статті 10 Закону № 963-IV державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:

безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення;

викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України;

передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення;

проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України.

Поряд з цим, згідно підпунктом 25-1 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: веденням державного обліку і реєстрацією земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель; дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення; дотриманням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог земельного законодавства з питань передачі земель у власність та надання у користування, зокрема в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.

З аналізу наведених правових норм слідує, що державний контроль за охороною та використанням земель може здійснюватися державним інспектором ГУ Держгеокадастру, у тому числі, шляхом проведення перевірок. Для реалізації завдань у сфері здійснення контролю за використанням та охороною земель державний інспектор має право, зокрема, видавати приписи, складати акти перевірки або протоколи про адміністративні правопорушення з метою притягнення винних осіб до відповідальності.

При цьому, порядок проведення перевірки, види та порядок складання документів за наслідками перевірок у даній сфері, як слідує зі змісту статей 9-10 Закону № 963-IV, визначається іншими нормативно-правовими актами.

Так, порядок та підстави проведення перевірок врегульовані Законом N 877-V, який визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно норм даного закону орган державного нагляду (контролю) здійснює контролюючі функції шляхом проведення планових та позапланових заходів.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником (частина 11 статті 4 Закону № 877-V).

Виключний перелік підстав для здійснення позапланових заходів визначений у статті 6 Закону № 877-V. При цьому в частині другій цієї статті вказано, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Статтею 2 Закону № 1728-VIII (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних відносин) встановлено до 31 грудня 2017 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

При цьому, відповідно до частини першої статті 3 Закону № 1728-VIII до 31 грудня 2017 року позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю):

1) з підстави, передбаченої частиною другою цієї статті (за погодженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності (далі - Державна регуляторна служба);

2) за письмовою заявою суб'єкта господарювання до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

3) за рішенням суду;

4) у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Позаплановий захід державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав проводиться органом державного нагляду (контролю) за погодженням Державної регуляторної служби (частина друга статті 3 Закону № 1728-VIII).

Для погодження орган державного нагляду (контролю) подає Державній регуляторній службі копію відповідного звернення фізичної особи та обґрунтування необхідності проведення перевірки. Державна регуляторна служба розглядає подані документи та надає погодження або вмотивовану відмову у наданні погодження протягом п'яти робочих днів з дня надходження відповідних документів.

Форма та порядок надання погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав затверджуються Державною регуляторною службою..

Законом Украйни від 03 листопада 2016 року № 1726-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» було внесено зміни, зокрема, до статті 7 Закону № 877-V.

На думку колегія суддів Касаційного адміністративного суду такі зміни були направлені на гарантування дотримання прав суб'єктів господарювання, звуження підстав для проведення перевірки, усунення можливості зловживання правом на перевірку.

Так, за правилами статті 7 Закону № 877-V визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Зокрема, припис - це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів Касаційного адміністративного суду доходить таких висновків: аналізованими нормами зазначених вище нормативно-правових актів, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З розпорядчими документами органів державного нагляду (контролю) суб'єкт господарювання має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог частини п'ятої статті 7 Закону № 877-V призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

У справі, яка розглядається, суди ухвалюючи рішення, не дослідили чи було дотримано контролюючим органом умови та порядок прийняття ним відповідних розпорядчих документів, що має значення для правильного вирішення справи. Зокрема, виконання вимог щодо ознайомлення із розпорядчими документами (наказом, посвідченням (направленням), присутності керівника або особи, уповноваженої керівником, та інше.

При цьому, залишилось не дослідженим питання, що стало підставою для здійснення контролюючого заходу, дії по проведенню якого, та розпорядчі документи в рамках, якого, оспорюються в цій справі, оскільки законодавство містить певні обмеження здійснення перевірок та окреслює вичерпний перелік підстав для їх проведення.

За змістом частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що без установлення зазначених обставин на підставі належних та допустимих доказів та без надання їм належної правової оцінки, суди дійшли передчасних висновків та прийняли рішення, які не відповідають вимогам щодо їх законності і обґрунтованості.

Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

Отже суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, оскільки встановили їх без дослідження належних доказів, що у відповідності до пункту 3 частини другої статті 353 КАС України є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові і встановити зазначені в ній обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог 242 КАС України.

Керуючись статтями 242, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна клініка відновного лікування» задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2018 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

Т.О. Анцупова

М.М. Гімон ,

Судді Верховного Суду