Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2019 року

м. Київ

справа №808/329/17

адміністративне провадження №К/9901/34598/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Мороз Л.Л.,

суддів: Гімона М.М., Стародуба О.П.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 808/329/17

за позовом Мелітопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - Мелітопольске ОУ ПФУ, ПФУ відповідно)до публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Мелітопольський компресор» про стягнення заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за віком, призначеної на пільгових умовах, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Мелітопольського ОУ ПФУ

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2017 року Семененка Я.В., суддів Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю., -

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2016 року Мелітопольске ОУ ПФУ звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з ПАТ «Мелітопольський компресор» на користь Мелітопольського ОУ ПФУ заборгованість по відшкодуванню суму витрат на виплату і доставку пенсій призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) за період травень-грудень 2016 року у сумі 570 938 грн 78 коп.

В обґрунтування заявлених вимог, Мелітопольске ОУ ПФУ послалось на те, що ПАТ «Мелітопольський компресор» в порушення Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) не перераховувало витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у зв'язку з чим має заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах (список №1).

Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 21 березня 2017 року задовольнив позовні вимоги.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджують наявність у відповідача зобов'язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій працівникам: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, з травня по грудень 2016 року (по пенсіонеру ОСОБА_5 підтверджують наявність у відповідача зобов'язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з 01 вересня 2007 року) в сумі 570 938 грн 78 коп. Зазначені розрахунки складені з дотриманням позивачем всіх необхідних вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція). Розмір сум відшкодування фактичних витрат на витрату та доставку пенсій по вказаних пенсіонерах визначено позивачем з дотриманням вимог Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 01 червня 2017 року скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове, яким частково задовольнив позовні вимоги: стягнув з ПАТ «Мелітопольський компресор» (код ЄДРПОУ 00217840) на користь Мелітопольського ОУ ПФУ (код ЄДРПОУ 37927773) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в розмірі 371 206 грн90коп. (триста сімдесят одна тисяча двісті шість гривень 90 копійок).

В іншій частині позову - відмовив.

Ухвалюючи таке рішення суд апеляційної інстанції керувався тим, що вимога позивача відшкодувати витрати на виплату та доставку пенсії ОСОБА_5 у розмірі 146 047 грн 85 коп. є необґрунтованим, оскільки пенсія ОСОБА_5 призначалась на підставі статті 100 Закону № 1788-ХІІ, тому у відповідача відсутні обов'язки по відшкодуванню таких витрат. Окрім того, апеляційний суд вказав на те, що під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідач повідомляв суд про часткове відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за травень 2016 року в сумі 53 684 грн 03 коп. (т.1 а.с.233), чому надав відповідні докази - платіжні доручення (т.1 а.с.235-236), тому стягувати цю суму з відповідача не має підстав.

20 червня 2017 року Мелітопольське ОУ ПФУ звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2017 року, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 березня 2017 року - залишити в силі.

Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що ОСОБА_5 було призначено пенсію зі зниженням пенсійного віку за правилами статті 13 Закону № 1788-ХІІ, проте помилково зазначено статтю 100 вказаного закону.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 04 вересня 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

11 жовтня 2017 року від відповідача надійшли заперечення на зазначену касаційну скаргу, в яких ПАТ «Мелітопольський компресор» просить останню залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Пунктом 4 частини першої розділу VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).

Верховний Суд, переглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами судові рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг, дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

У справі, яка розглядається, суди встановили, що колишнім працівникам ПАТ «Мелітопольський компресор»: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, призначені та виплачуються пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону № 1788-ХІІ, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями протоколів про призначення пенсії, розрахунками стажу, довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії (а.с.83-149, 162-205, том 1, а.с.5-6,11-12, том 2).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно протоколу від 09 жовтня 2007 року №6399 ОСОБА_5 призначено пенсію на підставі статті 100 Закону № 1788-ХІІ з 02 вересня 2007 року.

Згідно розпорядження від 29 вересня 2016 року №812221 ОСОБА_5 призначено пенсію за віком, у зв'язку з досягненням пенсійного віку, який визначений статтею 26 Закону №1058-ІV.

Позивач направляв відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що підтверджується відповідними копіями розрахунків та доказами їх направлення на адресу відповідача (а.с.6-82, 210-219, том 1). Проте, відповідачем сума заборгованості не сплачена та на дату розгляду справи становить 570 938 грн 78 коп., яка включає в себе також суму витрат на виплату і доставку пенсії ОСОБА_5 (а.с.5, том 1).

При цьому апеляційним судом встановлено, що фактичні витрати на виплату та доставку пенсії у розмірі ОСОБА_5 становлять 146 047 грн 85 коп.

Також апеляційний суд встановив часткове відшкодування відповідачем фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за травень 2016 року в сумі 53 684 грн 03 коп. (т.1 а.с.233, 235, 236).

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із пунктом 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації - робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до приписів пункту 6.4 Інструкції Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.

Підприємства відповідно до вимог пункту 6.8 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до абзацу першого пункту 6.2 Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.

Таким чином, підприємство має обов'язок відшкодовувати органам Пенсійного фонду України суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1.

Відповідно до статті 100 Закону № 1788-ХІІ особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Таким чином, якщо особа, яка до і після 01 січня 1992 року працювала на роботах, передбачених списком № 1 і на підприємстві проведена атестація робочих місць, пенсія призначається відповідно до статті 13 Закону і підлягає відшкодуванню підприємством.

Відповідно до розрахунку позивача пенсія ОСОБА_5 призначалась у 2007 році.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_5 виходив з того, що відсутній розпорядчий документ про призначення останньому пенсії саме на підставі пункту «а» статті 13 Закон № 1788-ХІІ.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції не дослідив період роботи ОСОБА_5, стаж його роботи із шкідливими і важкими умовами праці та чи підпадає призначення пенсії ОСОБА_5 під дію статті 100 Закону № 1788-ХІІ.

Також суди не дослідили той факт, що стаж роботи ОСОБА_5 саме за списком № 1 став підставою для призначення йому пенсії на пільгових умовах.

Крім того, колегія суддів зазначає, що призначення пенсії відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення здійснюється за заявою фізичної особи, а тому оспорювання підстав, з яких призначена пенсія (за статтею 13 чи статтею 100 Закону № 1788-ХІІ) є виключним правом лише фізичної особи, якій ця пенсія призначена.

За змістом частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що без установлення зазначених обставин на підставі належних та допустимих доказів та без надання їм належної правової оцінки, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку в частині позовних вимог про відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_5 та прийняв рішення, яке, в цій частині не відповідає вимогам щодо його законності і обґрунтованості.

Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

З огляду на те, що позовні вимоги в частині відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_5 впливають на розмір фактичних витрат та виплату та доставку пенсій, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, то зазначене є підставою для скасування рішення суду апеляційної інстанції і направлення справи до цього суду на новий судовий розгляд.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові і встановити зазначені в ній обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог 242 КАС України.

Керуючись пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень, статтями 242, 344, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Мелітопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2017 року скасувати в частині відмови у задоволенні позову про стягнення з публічного акціонерного товариства «Мелітопольський компресор» на користь Мелітопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області 146 047 грн 85 коп. витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_5

Справу направити в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В іншій частині постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2017 року у справі № 808/329/17 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

М.М. Гімон

О.П. Стародуб,

Судді Верховного Суду