Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2019 року

Київ

справа №554/3179/17

адміністративне провадження №К/9901/29970/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мороз Л.Л.,

суддів: Гімона М.М., Кравчука В.М.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №554/3179/17

за позовом ОСОБА_2 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 29 серпня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Микитенка В.М., та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Курило Л.В., суддів: Бартош Н.С., Присяжнюк О.В.,

в с т а н о в и в :

У квітні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, в якому просив зобов'язати зарахувати йому до стажу роботи період навчання у Донецькому політехнічному інституті з 01.09.1982 по 04.07.1984 та з 25.04.1986 по 16.06.1989.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 29 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року, позов задоволено.

Суди встановили, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Полтавському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області з 29.01.2016 та одержує пенсію по інвалідності (трудове каліцтво), призначену згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення".

27.09.2016 ОСОБА_2 звернувся до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою щодо зарахування періоду його навчання в Донецькому політехнічному інституті з 01.09.1982 по 04.07.1984 та з 25.04.1986 по 16.06.1989 до страхового стажу.

Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області листом від 07.10.2016 №320/М-17 відмовило позивачу в зарахуванні до стажу роботи період його навчання в Донецькому політехнічному інституті з 01.09.1982 по 04.07.1984 та з 25.04.1986 по 16.06.1989 з підстав відсутності уточнюючої довідки.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем були надані відповідні документи, які підтверджують наявність у нього відповідного трудового стажу, а відповідачем безпідставно відмовлено у зарахуванні цього стажу, що може вплинути на розмір його пенсії.

У касаційній скарзі Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Полтавській області заявило вимогу про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.

У поданих запереченнях представник позивача просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.

Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, враховуючи межі касаційного перегляду, визначені статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-ХІІ (далі Закон №1788-ХІІ), громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

За приписами ч. 4 ст. 24 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(далі - Закон 1058-IV) періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Перелік видів трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, визначено ст. 56 Закону № 1788-ХІІ, підпунктом "д" пункту 1 якого передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Згідно п. 8 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За встановлених обставин, позивачем до пенсійного органу було надано належні докази (копію диплому; копію трудової книжки), якими підтверджено період навчання на денній формі з 01.09.1982 по 04.07.1984 та з 25.04.1986 по 31.07.1989 у Донецькому політехнічному інституті за спеціальністю: електропривод і автоматизація промислових установок, а тому відповідачем неправомірно не зараховано цей період до загального трудового стажу позивача.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а зводяться до переоцінки досліджених судом доказів, та не дають підстав вважати, що цим судом невірно застосовано норми матеріального права.

Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на ненадання позивачем додаткових довідок із зазначенням початку періоду навчання, періоду проходження військової служби та періоду продовження навчання, оскільки такі відомості підтверджено дипломом та трудовою книжкою.

Відповідно до частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За змістом частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами рішень, а тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 343, 350, 356 КАС України суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 29 серпня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2017 року у справі №554/3179/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

М.М. Гімон

В.М. Кравчук ,

Судді Верховного Суду