Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2018 року

Київ

справа № 815/1339/16

провадження № К/9901/2901/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Одеській області № 9/ак, апеляційної атестаційної комісії Південного регіону Національної поліції № 1 про визнання протиправним та скасування рішень, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Національної поліції України на додаткову постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Танасогло Т. М., суддів: Бойка А. В., Яковлєва О. В.,

у с т а н о в и в :

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - ГУНП в Одеській області), атестаційної комісії ГУНП в Одеській області № 9/ак, апеляційної атестаційної комісії Південного регіону Національної поліції № 1, в якому просила:

визнати протиправними рішення та дії ГУНП в Одеській області щодо визнання позивача поліцейським, що підлягає атестуванню, та включення її до списку поліцейських, які підлягають атестуванню на підставі наказу ГУНП в Одеській області від 29 січня 2016 року № 133 «Про організацію проведення атестування поліцейських ГУНП в Одеській області»;

визнати протиправним проведення ГУНП в Одеській області її атестації на підставі наказу ГУНП в Одеській області від 29 січня 2016 року № 133 «Про організацію проведення атестування поліцейських ГУНП в Одеській області»;

визнати протиправним та скасувати висновок Атестаційної комісії ГУНП в Одеській області № 9/ак щодо позивача, визначений п.п. 4 п. 15 Розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 лютого 2015 року № 1465: « 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність»;

визнати протиправним та скасувати рішення апеляційної атестаційної комісії Південного регіону Національної поліції № 1 від 15 березня 2016 року про відхилення її скарги на висновок атестаційної комісії ГУНП в Одеській області № 9/ак від 24 лютого 2016 року щодо позивача, визначений п. п. 4 п. 15 Розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року № 1465: « 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність».

Постановою від 10 травня 2016 року Одеський окружний адміністративний суд в позові відмовив.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 02 серпня 2016 року скасував постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року та прийняв рішення про задоволення позову, яким:

визнав протиправними дії ГУНП в Одеській області щодо визнання заступника начальника відділу управління карного розшуку ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 поліцейським, що підлягає атестуванню, та включення заступника начальника відділу управління карного розшуку ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 до списку поліцейських, які підлягають атестуванню на підставі наказу ГУНП від 29 січня 2016 року № 133 «Про організацію проведення атестування поліцейських ГУНП в Одеській області»;

визнав протиправним проведення ГУНП в Одеській області атестації заступника начальника відділу управління карного розшуку ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 на підставі наказу ГУНП в Одеській області від 29 січня 2016 року № 133 «Про організацію проведення атестування поліцейських ГУНП в Одеській області»;

визнав протиправним та скасував висновок атестаційної комісії ГУНП в Одеській області № 9/ак від 24 лютого 2016 року щодо заступника начальника відділу управління карного розшуку ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1, визначений п.п. 4 п. 15 Розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року № 1465: « 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність»;

визнав протиправним та скасував рішення апеляційної атестаційної комісії південного регіону Національної поліцій № 1 від 15 березня 2016 року про відхилення скарги ОСОБА_1 на висновок атестаційної комісії ГУНП в Одеській області № 9/ак від 24 лютого 2016 року щодо заступника начальника відділу управління карного розшуку ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1, визначений п.п. 4 п. 15 Розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року № 1465: « 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність».

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду апеляційної інстанції із заявою про прийняття у справі додаткової постанови, в якій просила стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати, а саме:

в сумі 3473,52 грн. - з ГУНП в Одеській області;

в сумі 1157,84 грн. - з Національної поліції України.

Постановою від 11 жовтня 2016 року Одеський апеляційний адміністративний суд указану заяву задовольнив і прийняв у справі додаткову постанову, якою вніс доповнення до резолютивної частини постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2016 року, а саме:

стягнув з ГУНП в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 3473,52 грн.;

стягнув з Національної поліції України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1157,84 грн.

У своїй касаційній скарзі Національна поліція України, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначену додаткову постанову та відмовити позивачу в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення в частині стягнення судових витрат із скаржника.

Представник позивача надав заперечення проти касаційної скарги, в яких посилається на необґрунтованість остатньої та просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Відповідно до статті 159 Кодекс адміністративного судочинства України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII, яка була чинна на час розгляду судами питання про ухвалення додаткового судового рішення, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з частиною першою статті 168 цього ж Кодексу суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, за звернення до суду з адміністративним позовом та апеляційною скаргою ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 4 631,36 грн.

Однак, при прийнятті рішення по суті заявлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції не вирішив питання про судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 94 зазначеного Кодексу якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Задовольняючи заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення та ухвалюючи рішення про розподіл судових витрат в указаному розмірі, суд апеляційної інстанції виходив із того, що оскільки три позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються рішень та дій ГУНП в Одеській області та одна позовна вимога - рішення Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції в Одеській області № 9/ак, то судові витрати, а саме судовий збір у сумі 3473,52 грн., повинні бути відшкодовані позивачу за рахунок бюджетних асигнувань з ГУНП в Одеській області.

В іншій частині судових витрат, а саме судового збору у сумі 1157,84 грн. за позовну вимогу ОСОБА_1 стосовно рішення Апеляційної атестаційної комісії південного регіону Національної поліції № 1, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність стягнення таких витрат за рахунок бюджетних асигнувань з Атестаційної комісії південного регіону Національної поліції № 1.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки апеляційні атестаційні комісії Національної поліції, в тому числі апеляційна атестаційна комісія південного регіону Національної поліції № 1, створюються наказом керівника цього органу - Національної поліції, то члени апеляційних атестаційних комісій є службовими особами органу - Національної поліції, який їх створив та призначив, а як наслідок відповідальність за рішення, дії чи бездіяльність як всієї апеляційної атестаційної комісії, так і окремого її члена, несе орган, який їх створив та визначив їх персональний склад, тобто Національна поліція.

Верховний Суд погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції та вважає його таким, що зроблений на підставі правильно застосованих норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права.

Так, за змістом пункту 1 розділу VІ Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року № 1465 (далі - Інструкція), у Національній поліції України створюються апеляційні атестаційні комісії, зокрема апеляційні атестаційні комісії південного регіону. До повноважень апеляційних атестаційних комісій південного регіону входить розгляд скарг поліцейських на висновки атестаційних комісій, які були створені в головних управліннях Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Одеській, Херсонській, Миколаївській, Кіровоградській областях;

Відповідно до пункту 2 розділу VІ Інструкції до складу апеляційних атестаційних комісій входять:

1) у центральних апеляційних атестаційних комісіях:

голова комісії - Голова Національної поліції України або особа, яку визначає Голова Національної поліції України;

секретар комісії - особа, яку визначає Голова Національної поліції України.

У разі відсутності голови або секретаря центральної апеляційної атестаційної комісії його обов'язки виконує член центральної апеляційної атестаційної комісії, який обраний більшістю голосів присутніх на засіданні членів центральної апеляційної атестаційної комісії, про що робиться запис у протоколі засідання;

2) в апеляційних атестаційних комісіях регіонів:

голова та секретар комісії, які визначаються Головою Національної поліції України.

У разі відсутності голови або секретаря апеляційної атестаційної комісії його обов'язки виконує член апеляційної атестаційної комісії, який обраний більшістю голосів присутніх на засіданні членів апеляційної атестаційної комісії, про що робиться запис у протоколі засідання.

Пунктом 3 розділу VІ Інструкції визначено, що до зазначених вище атестаційних комісій можуть бути включені працівники підрозділів кадрового забезпечення, Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, практичної психології та інші працівники апарату Національної поліції України чи органу поліції, а також працівники МВС, народні депутати України, представники громадських, правозахисних організацій, проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації (за їх згодою).

Кандидати з числа народних депутатів України, працівників МВС, громадських, правозахисних організацій, проектів міжнародної технічної допомоги, громадськості та засобів масової інформації включаються до складу атестаційних комісій за пропозиціями, які були отримані після розміщення відповідних оголошень на офіційних веб-сайтах МВС, Національної поліції України чи відповідного органу поліції, та за наявності їхньої згоди.

Персональний склад апеляційних атестаційних комісій затверджується наказом Національної поліції України (пункт 4 розділу VІ Інструкції).

Місцезнаходження апеляційних атестаційних комісій визначається наказом Національної поліції України та оприлюднюється на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідного органу поліції (пункт 7 розділу VІ Інструкції).

Комплексний аналіз Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про національну поліцію» та наведеної Інструкції дає підстави стверджувати, що апеляційні атестаційні комісії не є юридичними особами, а тому висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для покладення обов'язку відшкодування понесених позивачем судових витрат на орган, при якому утворена апеляційна атестаційна комісія Південного регіону Національної поліції № 1 - Національну поліцію України, є обґрунтованим.

Доводи касаційної скарги такого висновку не спростовують.

У касаційній скарзі не ставиться під сумнів висновок суду апеляційної інстанції щодо пропорції розподілу судових витрат і відповідні математичні розрахунки.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Приписами підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу обумовлено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною третьою статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Частиною першою статті 350 цього ж Кодексу закріплено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, підстави для його скасування відсутні, а тому касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а згадане судове рішення - без змін.

З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Національної поліції України залишити без задоволення.

Додаткову постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець