Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2018 року

Київ

справа №812/368/17

адміністративне провадження №К/9901/626/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області на постановуЛуганського окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року (суддя С.М. Чиркін)та ухвалуДонецького апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року (колегія у складі суддів: Л.В. Ястребова, Л.А. Василенко, І.Д. Компанієць)у справі №812/368/17 за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_2 доДержавної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області провизнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просив визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області щодо ненаправлення висновків Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області про повернення надмірно сплачених коштів з орендної плати за земельні ділянки комунальної власності на заяви від 24 січня 2017 року та від 26 січня 2017 року та зобов'язати сформувати та направити Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області висновки про повернення надмірно сплачених коштів з орендної плати за земельні ділянки комунальної власності згідно заяв від 24 січня 2017 року та від 26 січня 2017 року на загальну суму 4384 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відмова контролюючого органу в поверненні надміру сплачених грошових зобов'язань позивача є безпідставною і вчинена всупереч закону.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року у даній справі, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року, позовні вимоги задоволено повністю.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що відповідач всупереч вимог статті 43 Податкового кодексу України та Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року N1146, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за N 1679/28124, не склав і, відповідно, не направив до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок про відшкодування надміру сплачених коштів в сумі 4384 грн.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а також неврахування судами того, що із набранням чинності норм Закону України від 20.12.2016 N 1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» та Закону України від 21.12.2016 №1797-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», підпунктом 38.7 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачено, що нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми плати за землю відповідно до статей 269-289 цього Кодексу за земельні ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, та/або території проведення антитерористичної операції, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про обґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач подав податковому органу податкові декларації з плати за землю (земельний податок та /або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), за земельну ділянку, яка перебуває в користуванні на підставі договору оренди землі від 19 січня 2007 року № 040741900041, державна реєстрація від 26 січня 2007 року за № 040741900041, укладеного з Сєвєродонецькою міською радою :

- від 17 лютого 2014 року № 1400005599, згідно якої задекларовано орендну плату за землі державної або комунальної власності за 2014 рік на загальну суму 24379,27 грн., з щомісячним платежем по 2031,61 грн., окрім грудня, в якому до сплати належало 2031,56 грн.;

- від 14 лютого 2015 року № 1500007151, згідно якої задекларовано орендну плату за землі державної або комунальної власності за 2015 рік на загальну суму 33833,01 грн., з щомісячним платежем по 2819,39 грн.;

- від 12 лютого 2016 року № 1600006453, згідно якої задекларовано орендну плату за землі державної або комунальної власності за 2016 рік на загальну суму 48482,71 грн., з щомісячним платежем по 4040,29 грн.

У 2011 році до договору оренди землі від 19 січня 2007 року №040741900041 була укладена додаткова угода б/н, як зазначено в ній - на виконання рішення сесії Сєвєродонецької міської ради від 29 березня 2011 року № 431 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, селища Лісова Дача, села Воєводівка» та керуючись рішенням сесії Сєвєродонецької міської ради «Про затвердження коефіцієнтів орендної плати за земельні ділянки, які передаються в оренду з земель міської ради» від 28 квітня 2011 року за № 516, відповідно довідки про грошову оцінку земельної ділянки від 25 травня 2011 року.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 19 липня 2016 року у справі № 913/943/15, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28 вересня 2016 року, визнано недійсною з моменту укладання додаткову угоду б/н від 2011 року, державна реєстрація від 27 жовтня 2011 року за № 441290004000334, до договору оренди землі № 040741900041 від 19 січня 2007 року, укладеного між Сєвєродонецькою міською радою та ОСОБА_2, припинено дію цієї додаткової угоди на майбутнє. Рішення набрало законної сили 28 вересня 2016 року.

З огляду на наявність судових рішень, позивач подав уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності):

- за 2014 рік від 25 березня 2016 року № 1600008754, згідно якої зменшено річну суму орендної плати та задекларовано її у розмірі 20609,08 грн., помісячно - 1717,43 грн., окрім грудня, в якому визначено - 1717,35 грн.;

- за 2015 рік від 25 березня 2016 року № 1600008753, згідно якої зменшено річну суму орендної плати та задекларовано її у розмірі 29124,05 грн., помісячно - 2427,01 грн., окрім січня, в якому визначено - 2426,97 грн. та грудня, в якому визначено - 2426,98 грн.;

- за 2016 рік від 26 грудня 2016 року № 1600031410, згідно якої зменшено річну суму орендної плати та задекларовано її у розмірі 41734,77 грн., помісячно - 3477,89 грн., окрім січня, в якому визначено - 3477,98 грн.

06 січня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою, яка отримана останнім 10 січня 2017 року, з проханням надати акт звірки з оплати орендної плати станом на 01 січня 2017 року.

Актом від 13 січня 2017 року № 5272-07 відповідач визначив наявність у позивача станом на 31 грудня 2016 року позитивного сальдо розрахунків в розмірі 51628,06 грн. Зазначена інформація також підтверджується даними з облікової картки позивача.

24 січня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявами про зарахування переплати з орендної плати за земельні ділянки комунальної власності в сумі 29000,00 грн. та 7800,00 грн. на поточний рахунок НОМЕР_1 позивача в установі банку ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 304795.

Окрім того, 24 січня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про зарахування переплати з орендної плати за земельні ділянки комунальної власності в сумі 7040,00 грн. на погашення податкових зобов'язань з єдиного податку (код платежу 18050400).

08 лютого 2017 року відповідач листом № 1723/12-14-13-01/20 повідомив позивача про направлення листа до Сєвєродонецької міської ради щодо стану розгляду справи №913/943/15 та з питанням щодо касаційного оскарження судового рішення у даній справі, тому повернення надмірно сплачених коштів буде розглянуто після отримання відповіді від ради.

14 лютого 2017 року Сєвєродонецька міська рада листом № 766 повідомила відповідача про те, що не зверталась до суду касаційної інстанції у справі № 913/943/15 за позовом ОСОБА_2 до Сєвєродонецької міської ради Луганської області про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, клопотання про зупинення виконання ухвали апеляційного суду та рішення господарського суду не подавала.

25 квітня 2017 року уповноваженими особами Головного управління ДФС у Луганській області, в порядку статті 76 Податкового кодексу України, проведена камеральна перевірка податкових декларацій з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності позивача, за результатами якої складено акт від 25 квітня 2017 року № 474/12-32-13- 01/НОМЕР_2, згідно висновків якого встановлено, що позивачем розраховано суму податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності без врахування останніх змін до договору оренди землі від 19 січня 2007 року № 040741900041, тобто додаткової угоди від 26 травня 2009 року № 3, в результаті чого сума заниження об'єкта оподаткування складає 35540,10 грн., чим порушено вимоги пунктів 288.1 та 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Згідно п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Така податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання, та подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 48.1 ст. 48, п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України).

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Приписами статті 102 Податкового кодексу України визначено строк давності в межах 1095 календарних днів.

Надміру сплачені грошові зобов'язання, згідно приписів пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до пп.17.1.10 п.17.1 ст.17 Податкового Кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно приписів п. 87.1. ст. 87 Податкового Кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є, зокрема, суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена, зокрема, за рахунок помилково надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Статтею 43 Податкового кодексу України передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 затверджено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182, яким встановлені аналогічні вимоги, що і в Податковому кодексі України.

Оскільки за позивачем обліковується надмірна сплата з орендної плати, наявність якої підтверджена матеріалами справи, для повернення якої позивач подав письмову заяву, вказавши напрям перерахування цих коштів, а податковий орган не підготував висновок про їх повернення та не подав такий висновок для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, відтак суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що у спірних правовідносинах саме податковий орган, не виконавши покладені на нього ст. 43 Податкового кодексу України обов'язки, діяв не на підставі та не у спосіб, визначений чинним законодавством України, відповідно вчинив протиправну бездіяльність.

Разом з цим, касаційний суд звертає увагу відповідача на те, що з підпункту 38.7 пункту 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в редакції Закону України від 21.12.2016 №1797-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (що діяв у період звернення позивача із заявами), на який податковий орган посилається у касаційній скарзі як на правову підставу для відмови у поверненні позивачу коштів та визнання незаконними судових рішень, не вбачається можливості його двоякого трактування та ним прямо передбачено протилежне, викладеному відповідачем, а саме: "Не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, які розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення та перебувають у власності та/або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, у період з 14 квітня 2014 року до 31 грудня року, в якому завершено антитерористичну операцію.".

Нараховані та сплачені за період проведення антитерористичної операції суми плати за землю відповідно до статей 269 - 289 цього Кодексу вважаються надміру сплаченими грошовими зобов'язаннями та підлягають поверненню.

Враховуючи вищенаведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області залишити без задоволення, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 травня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.П.Юрченко Судді І.А.Васильєва С.С.Пасічник