Історія справи

Постанова КАС ВП від 27.11.2024 року у справі №560/11681/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 560/11681/23

адміністративне провадження № К/990/13749/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.

розглянув у письмовому провадженні

касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2024 року (колегія у складі суддів Матохнюка Д.Б., Гонтарука В. М., Білої Л.М.)

у справі № 560/11681/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. У червні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивач) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - ГУ ПФ України в Хмельницькій області; відповідач), в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2020, 2021 та 2022 роки, починаючи з 13.03.2023;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2020, 2021 та 2022 роки, починаючи з 13.03.2023.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФ України в Хмельницькій області та з 06.09.2013 отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII, обчислену відповідно до положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058- IV).

3. 13.03.2023 позивач звернувся із заявою про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.

4. На підставі вказаної заяви позивача з 13.03.2023 переведено з пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII на пенсію за віком згідно Закону №1058-IV з врахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014 - 2016 роки - 3764,40 грн, збільшеного на коефіцієнти 1,17, 1,11, 1,11, 1,14 та 1,197 (7405,03 грн).

5. Листом від 13.06.023 ГУ ПФ України в Хмельницькій області повідомило позивача, що при переведенні на пенсію за віком застосовано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, оскільки чинним законодавством не передбачено застосування показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії при переведенні з пенсії на вислугу років на пенсію за віком.

6. Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

7. Позивач, покликаючись на висновки Верховного Суду, висловлені у постановах від 02.04.2019 у справі № 495/620/17, від 10.04.2019 у справі № 211/1898/17, від 15.05.2019 у справі №504/503/17, від 31.07.2019 у справі № 720/208/17 та від 18.08.2020 у справі №263/6611/17, зазначав, що пенсія йому має бути перерахована, виходячи з показника середньої заробітної плати по Україні за три останні роки, тобто за 2020 - 2022 роки, що передували року звернення (2023 рік) за призначенням пенсії за віком.

8. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог. Покликався на те, що відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення застосовується лише при первинному призначенні пенсії.

Позивач одержував пенсію за вислугу років, призначену згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення", тому немає підстав для застосування показника середньої заробітної плати за три календарних роки, що передують року звернення при переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 13.11.2023 позов задовольнив.

10. Суд першої інстанції, покликаючись на висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 29.11.2016 у справі №21-6331а15 та підтримані Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі №876/5312/17, дійшов висновку, що пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IV позивачу призначена вперше, тому відповідно до ч. 1 ст. 44, ч. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за заявою від 13.03.2023 позивачу мала бути призначена пенсія за віком, а при обчисленні її розміру повинен був застосовуватися показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, як це передбачено ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а саме за 2020 - 2022 роки.

11. Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 06.03.2024 скасував рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.11.2023 та прийняв нову постанову про відмову у задоволенні позову.

12. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що питання переведення (переходу) з одного виду пенсії на інший та питання призначення пенсії було проаналізовано у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №317/4184/16-а (2а/317/2/2017), в якій суд дійшов висновку, що, якщо особа отримувала пенсію на підставі одного закону (наприклад, Закону України «Про прокуратуру») та виявила бажання перейти на пенсію за іншим законом (наприклад, на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»), це буде нове призначення пенсії. Якщо такий перехід відбувся в рамках одного закону - Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», то це не є призначенням пенсії, а є переведенням на пенсію в рамках одного закону.

Оскільки не відбулось переведення позивача з одного виду пенсії на інший вид пенсії, відсутні підстави для застосування до спірних відносин наведених положень ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV щодо можливості застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії, а отже відсутні підстави для врахування при обчисленні розміру пенсії позивача показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески, обчисленої як середній показник за 2020 - 2022 роки.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

13. Представник позивача у касаційній скарзі просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

14. Як на підставу касаційного оскарження скаржник покликається на те, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування положень ст. 40 Закону №1058-ІV, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17 та у постановах Верховного Суду, зокрема, від 22.02.2018 у справі № 310/3774/17, від 14.09.2018 у справі №127/18159/17, від 26.03.2019 у справі № 335/13242/16-а, від 02.03.2020 у справі №175/4084/16-а, від 16.06.2020 у справі № 127/7522/17, від 29.03.2023 у справі № 240/4170/19, від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23, щодо визначення періоду показника середньої заробітної плати, який застосовується для обчислення розміру пенсії при перерахунку та виплаті пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

15. Ухвалою Верховного Суду від 24.04.2024 відкрито касаційне провадження для перевірки правильності застосування судами положень ст. 40 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

16. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подав. Ухвалу про відкриття касаційного провадження доставлено в електронний кабінет Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 24.04.2024.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги.

18. Згідно ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

19. Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

20. Згідно із ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

21. Відповідно до преамбули Закону №1058-ІV, він визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

22. У ст. 9 Закону №1058-ІV зазначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

23. Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

24. Частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

25. Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постанові від 16.06.2020 (справа №127/7522/17) Верховний Суд зазначив, що за змістом ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Таким чином, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

26. Зазначені висновки Верховного Суду збігаються з правовою позицією Верховного Суду України, який у постанові від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.

27. Зазначена правова позиція Верховного Суду України була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17.

28. У справі, яка розглядається, суди встановили, що позивачу з 06.09.2013 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV він звернувся вперше 13.03.2023. Тому висновки суду апеляційної інстанції про те, що не відбулось переведення позивача з одного виду пенсії на інший вид пенсії, є помилковими, оскільки в цьому випадку мало місце призначення іншої пенсії (за віком) за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.

29. Такого ж висновку у схожій ситуації Верховний Суд дійшов, зокрема, у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23.

30. З урахуванням наведеного, позивач має право на нарахування та виплату пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2020 - 2022 роки. Висновок суду апеляційної інстанції про відсутність у позивача такого права не ґрунтується на правильному правозастосуванні.

31. Враховуючи зазначене вище, колегія суддів дійшла висновку, що постановою суду апеляційної інстанції скасоване рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, тому постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2024 необхідно скасувати, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.11.2023 залишити в силі.

32. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Керуючись статтями 345 349 352 356 359 КАС України, Верховний Суд-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2024 року скасувати.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року у справі № 560/11681/23 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб