Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.06.2019 року у справі №804/15640/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 листопада 2019 року

Київ

справа №804/15640/15

адміністративне провадження №К/9901/6796/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н. В.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 804/15640/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця "ПАТ "Українська залізниця" до Управління соціального захисту населення Томаківської районної державної адміністрації про стягнення збитків за пільгове перевезення пасажирів,

за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця"

та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді - Чепурного Д. В., суддів - Прокопчук Т. С., Сафронової С. В.,

УСТАНОВИЛ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2015 року Державне підприємство "Придніпровська залізниця" (далі - позивач, ДП "Придніпровська залізниця" звернулося до суду із позовом до Управління соціального захисту населення Томаківської районної державної адміністрації (далі - відповідач, УСЗН Томаківської РДА) в якому просив:

1.1 стягнути із УСЗН Томаківської РДА 13320 грн 10 коп збитків за пільгове перевезення пасажирів.

2. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що у 2013-2014 роках між ДП "Придніпровська залізниця" та УСЗН Томаківської РДА укладалися договори про надання пільгового проїзду ДП "Придніпровська залізниця" окремим категоріям громадян, та компенсаційних виплат за наданий пільговий проїзд.

2.1. Також, позивач зазначає, що за відповідачем станом на 01 січня 2014 року рахувалась заборгованість за пільгове перевезення пасажирів у 2013 році у розмірі 17348 грн 28 коп та за період 2014 року на суму 29730 грн 46 коп. Так загальна сума боргу відповідача за пільгове перевезення пасажирів у 2013-2014 роках складає 47078 грн 74 коп. УСЗН Томаківської РДА було відшкодовано суму у розмірі 33 758 грн 64 коп. Позивач вважає, що відповідачем недоплачено 13320,10грн., які, відповідно, підлягають стягненню в судовому порядку.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3.02 січня 2014 року між ДП "Придніпровська залізниця" та Управлінням соціального захисту населення Томаківської районної державної адміністрації був укладений договір № 1 ПР/ДН-2-14-179 про надання пільгового проїзду ДП "Придніпровська залізниця" окремим категоріям громадян, та компенсаційних виплат за наданий пільговий проїзд та додаткова угода до даного договору №1 від 20 лютого 2014 року.

4. Відповідно до умов договору ДП "Придніпровська залізниця" зобов'язується надавати безкоштовний проїзд в приміському залізничному сполученні населенню, яке має пільги передбачені діючими Законами України, УСЗН Томаківської РДА, в свою чергу, зобов'язується передбачати у своєму бюджеті в необхідних обсягах кошти, які будуть спрямовані на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій населення.

5. Згідно додаткової угоди від 20 лютого 2014 року №1/2014, враховуючи пункт 3.1 договору № 1 ПР/ДН-2-14-179 сторони домовились, що ціна договору на 2014 рік складає 33 800 грн 00 коп.

6. Відповідно умов договору та додаткових до нього угод, позивачем щомісячно подавались Управлінню соціального захисту населення Томаківської районної державної адміністрації рахунки на сплату наданих послуг, звіти по обліковим формам та облікові форми по категоріям пільговиків про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевого бюджетів.

7. За результатом звіряння розрахунків між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" та Управлінням соціального захисту населення Томаківської районної державної адміністрації складались та підписувались акти звіряння.

8. Відповідно до акту звіряння розрахунків від 18 травня 2015 року між Дніпропетровською дирекцією залізничних перевезень та розпорядником коштів місцевого бюджету Управлінням соціального захисту населення Томаківської районної державної адміністрації за перевезення громадян пільгових категорій у приміському сполученні, існує залишок поточної заборгованості у сумі 17 348 грн 28 коп за 2013 рік.

9. Судом встановлено, що за період 2014 року позивачем були надані послуги перевезення на 29 730 грн 46 коп.

10. Управлянням соціального захисту населення Томаківської районної державної адміністрації було відшкодовано, з урахуванням заборгованості за 2013 рік, суму у розмірі 33 758 грн 64 коп.

11. Таким чином, сума у розмірі 13 320 грн 10 коп залишається відповідачем не відшкодованою.

12. Відсутність відшкодування відповідачем в добровільному порядку витрат залізниці на пільгове перевезення стала підставою для звернення Державного підприємства "Придніпровська залізниця" з даним позовом до адміністративного суду для стягнення цих сум в судовому порядку.

ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

13. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року позов задоволено:

13.1. Стягнуто з Управління соціального захисту населення Томаківської районної державної адміністрації на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" суму збитків за пільгове перевезення пасажирів у розмірі 13 320 грн 10 коп.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Томаківської районної державної адміністрації на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" судові витрати у сумі 1 827,00 (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 копійок) грн.

14. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки на відповідача покладено обов'язок відшкодовувати витрати з пільгових перевезень пасажирів ДП "Придніпровська залізниця", невідшкодована сума у розмірі 13 320 грн 10 коп, відповідно до умов договору від 02 січня 2014 року № 1 ПР/ДН-2-14-179 та додаткової угоди від 20 лютого 2014 року №1/2014 підлягає відшкодованою за рахунок позивача.

15. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року у справі №804/15640/15 скасовано. У задоволенні позову Державного підприємства "Придніпровська залізниця" відмовлено.

16. Відмовляючи в задоволенні позову суд апеляційної інстанції, виходив з того, що аналіз наявних в матеріалах справи документів, пояснень позивача та відповідача, свідчить про те, що умови Договору, укладеного 02 січня 2014 року, виконані сторонами у повному обсязі, оскільки запланована сума бюджетних асигнувань складала 33800 грн 00 коп, а фактично сплачено 33758 грн 64 коп. Сума витрат на перевезення громадян пільгових категорій у 2014 році склали 29730,46грн., що менше від запланованої на 4070,00грн.

ІV. Касаційне оскарження

17. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, представник Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця "ПАТ "Українська залізниця" подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, яку зареєстровано 25 листопада 2016 року.

18. У касаційній скарзі позивач посилається на помилкову оцінку, надану судом апеляційної інстанції встановленим обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права та просить скасувати оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

19. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник касаційної скарги вказує, що судом апеляційної інстанції не надано оцінку того, що фактично сплачена відповідачем сума 33758 грн 64 коп була виплачена не тільки на погашення боргу за договором 2014 рік, а й виплачена на погашення боргу за 2013 рік у сумі 17
348 грн 28 коп, що не заперечувалося відповідачем під час розгляду справи.

20.28 листопада 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України у складі судді Мойсюк М. І. відкрито касаційне провадження. Витребувано справу № 804/1564/15 із Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

21.27 грудня 2016 року справа № 804/1564/15 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

22. На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" "Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (набрав чинності 15 грудня 2017 року) касаційну скаргу передано до Верховного Суду.

23. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючий суддя Гриців М. І., судді Берназюк Я. О., Коваленко Н. В.

24.19 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 19 травня 2019 року № 772/0/78-19 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

25. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючий суддя Рибачук А. І., судді Бучик А. Ю., Тацій Л. В.

26. Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2019 року задоволено заяву суддів Рибачука А. І., Бучик А. Ю., Тацій Л. В. про самовідвід. Відведено суддів Рибачука А. І., Бучик А. Ю., Тацій Л. В. від участі у розгляді справи №804/15640/15 та передано матеріали справи №804/15640/15 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому КАС України.

27. Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 08 листопада 2019 року визначено склад суду: головуючий суддя Шевцова Н. В. (суддя-доповідач), судді: Бевзенко В. М., Данилевич Н. А.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

28. За правилами частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

29. Приписами частини 1 статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

30. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

31. Відповідно до частини 5 статті 9 Закону України "Про залізничний транспорт", для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевого бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення в відповідних пільг

32. Постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2009 року № 1359 затверджено Порядок розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян.

33. Пунктом 10 цього Порядку встановлено, що залізниці подають відповідним головним розпорядником коштів суму коштів, що підлягають компенсації.

34. Згідно з підпункту "б" пункту 4 частини 1 статті 89 Бюджетного кодексу України до видатків, які здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст, республіканського Автономної республіки Крим і міст обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на державні програми соціального захисту, в тому числі компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

35. Статтею 102 Бюджетного кодексу України передбачено, що видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" Статтею 102 Бюджетного кодексу України, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

36. Відповідно до пункту 2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з держаного бюджету, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року №256, фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі.

37. Пунктом 3,8 вказаного Порядку визначено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів у п'ятиденний термін здійснюють розрахунки з постачальниками відповідних послуг та ведуть облік за видами компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

VІ. Позиція Верховного Суду

38. Перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

39. Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.

40. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за відповідачем станом на 01 січня 2014 року рахувалась заборгованість за пільгове перевезення пасажирів у 2013 році у розмірі 17348 грн 28 коп.

41. Також судами встановлено, що згідно з додаткової угоди №1/2014 від 20 лютого 2014 року, враховуючи пункт 3.1 договору № 1 ПР/ДН-2-14-179 сторони домовились, що ціна договору на 2014 рік складає 33 800 грн 00 коп. За період 2014 року позивачем були надані послуги перевезення на 29730 грн 46 коп.

42. Судами першої та апеляційної інстанції також встановлено та не оскаржується сторонами по справі, що УСЗН Томаківської РДА було відшкодовано суму у розмірі 33 758 грн 64 коп.

43. Судом першої інстанцій правильно встановлено, що загальна сума боргу відповідача за пільгове перевезення пасажирів у 2013-2014 роках складає 47078
грн 74 коп. А отже, сума заборгованості відповідача, з урахуванням сплати частини боргу, складає 13 320 грн 10 коп (47078 грн 74 коп - 33 758 грн 64 коп = 13 320 грн 10 коп).

44. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що умови Договору, укладеного 02 січня 2014 року, виконані сторонами у повному обсязі, оскільки Верховний Суд зауважує, що позивач звернувся до суду із позовною вимогою про стягнення збитків за пільгове переведення пасажирів за 2013-2014 роки, а не про стягнення коштів за договором від 02 січня 2014 року № 1 ПР/ДН-2-14-179.

45. Частиною 1 статті 352 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

46. Отже, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню в силі.

VIІ. Судові витрати

47. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" задовольнити.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2016 року в справі №804/15640/15 скасувати.

3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року в справі №804/15640/15 залишити в силі.

4. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Н. В. Шевцова

Судді: В. М. Бевзенко

Н. А. Данилевич