ПОСТАНОВА
Іменем України
27 листопада 2018 року
Київ
справа №820/1929/17
касаційне провадження №К/9901/40847/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М., суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А., Гончарової І.А., Олендера І.Я., Пасічник С.С., Юрченко В.П., Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2017 (суддя Тітов О.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 (головуючий суддя Мінаєва О.М., судді Макаренко Я.М., Шевцова Н.В.) у справі №820/1929/17 за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромтех» про накладення арешту на кошти,
В С Т А Н О В И В:
Головне управління ДФС у Харківській області звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило накласти арешт на кошти, які перебувають на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромтех», відкритих в банківських установах, шляхом зупинення видаткових операцій на таких рахунках.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017, у задоволені позовних вимог відмовлено.
Головне управління ДФС у Харківській області подало касаційну скаргу, в якій просило постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 у справі №820/1929/17 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема підпункту 94.19.1 пункту 94.19 та пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України.
Зокрема, зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги, що відповідач безпідставно не допустив працівників податкового органу до проведення перевірки, що є підставою для арешту коштів такого платника податків.
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Борисенко І.В. від 24.11.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 у справі №820/1929/17 за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромтех» про накладення арешту на кошти.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали касаційної скарги К/9901/40847/18 за правилами пункту 4 частини першої Розділу VІІ «Перехідні положення» цього кодексу.
Ухвалою Верховного Суду від 15.06.2018 матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 у справі №820/1929/17 прийнято до провадження та розпочато розгляд справи у порядку письмового провадження з 19.06.2018.
Відповідно до частини першої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї самої палати або у складі такої палати.
Ухвалою Верховного Суду від 26.06.2018 справу №820/1929/17 за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромтех» про накладення арешту на кошти за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 передано на розгляд палати, до якої входить колегія, що розглядає цю справу, на підставі частини першої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головним управлінням ДФС у Харківській області 04.05.2017 на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України видано наказ №1868 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромтех».
На підставі зазначеного наказу та направлень на перевірку від 05.05.2017 №2825 та №2826 фахівцями контролюючого органу здійснено вихід на документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромтех».
Товариством з обмеженою відповідальністю «Метпромтех» 05.05.2017 не допущено фахівців Головного управління ДФС у Харківській області до проведення перевірки, про що складено акт №789/20-40-14-13-11.
Заступником начальника Головного управління ДФС у Харківській області прийнято рішення від 12.05.2017 №4999/10/20-40-14-12-18, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромтех».
Головне управління ДФС у Харківській області 12.05.2017 звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з поданням про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромтех», застосованого на підставі рішення від 12.05.2017 №4999/10/20-40-14-12-18 (адміністративна справа №820/1930/17).
Одночасно з цим Головне управління ДФС у Харківській області 12.05.2017 звернулося до суду із позовом про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромтех» адміністративного арешту коштів. Свої вимоги податковий орган мотивував тим, що посадові особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромтех» не згодні з наказом на проведення перевірки, проте така перевірка призначена відповідно до вимог закону і недопуск контролюючого органу до її проведення є необґрунтованим (адміністративна справа №820/1929/17, яка є предметом даного розгляду).
В подальшому ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2017 закрито провадження в адміністративній справі №820/1930/17 за поданням Головного управління ДФС у Харківській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна у зв'язку із наявністю між сторонами спору про право, предметом якого є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування умовного адміністративного арешту.
У зв'язку з цим, Головне управління ДФС у Харківській області 19.05.2017 звернулося в загальному порядку до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромтех», застосованого на підставі рішення від 12.05.2017 №4999/10/20-40-14-12-18 (адміністративна справа№820/2040/17).
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.06.2017 по справі №820/2040/17, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2017, в задоволенні адміністративного позову Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромтех» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна - відмовлено.
В адміністративній справі №820/1929/17 суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позовних вимог про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромтех» адміністративного арешту коштів, виходили з того, що підстави для його застосування відсутні, оскільки рішення Головного управління ДФС у Харківській області 12.05.2017 про застосування адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромтех» не підтверджено судом протягом 96 годин, тобто фактично припинило свою дію.
За висновками судів наявність діючого підтвердженого судом арешту майна платника податків є передумовою застосування арешту коштів такого платника.
Разом з тим, суд не може погодитися з такими висновками та вважає їх помилковими з огляду на наступне.
Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені статтею 94 Податкового кодексу України.
Визначення адміністративного арешту як виняткового способу забезпечення виконання обов'язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.
Згідно з пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).
Із системного тлумачення положень статті 94 Податкового кодексу України судом не встановлено, що адміністративний арешт коштів платника податків є похідним від адміністративного арешту майна, відмінного від коштів, і може бути застосований судом виключно у випадку існування рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.
Положення статті 94 Податкового кодексу України не визначає послідовності процедур застосування адміністративного арешту майна та адміністративного арешту коштів.
Натомість приписи статті 94 Податкового кодексу України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.
З аналізу наведеного правового регулювання суд приходить до такого правового висновку:
арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.
Непідтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків в судовому порядку не обмежує право податкового органу на звернення до суду про застосування арешту коштів на рахунках відповідача, але за умови наявності відповідних підстав, визначених Податковим кодексом України.
Таким чином, посилання судів як на підставу відмови у задоволенні позову на відсутність діючого рішення про застосування адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромтех» є необґрунтованим.
З метою правильного вирішення даного спору та встановлення наявності чи відсутності підстав для застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромтех» адміністративного арешту коштів судам необхідно було встановити наявність чи відсутність законних підстав для проведення перевірки відповідача, дотримання позивачем процедури її призначення та проведення, та відповідно зробити висновок про наявність чи відсутність у Товариства підстав відмовити посадовим особам контролюючого органу у допуску до перевірки, що судами попередніх інстанцій зроблено не було.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи судам слід врахувати викладене, всебічно і повно перевірити обставини справи, належним чином їх оцінити, перевірити якими доказами вони підтверджуються, і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017 у справі №820/1929/17 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
............................ Т.М.Шипуліна
............................ Л.І.Бившева
........................... І.А. Васильєва,
........................... І.А. Гончарова
............................ І.Я. Олендер
........................... С.С. Пасічник
........................... В.П. Юрченко
........................... В.В.Хохуляк
........................... Р.Ф. Ханова,
СуддіСудді Верховного Суду