Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.08.2019 року у справі №480/4323/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2019 року

Київ

справа №480/4323/18

адміністративне провадження №К/9901/23154/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М. В.,

суддів: Загороднюка А. Г., Яковенка М. М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2019 року (головуючий суддя - Калитка О. М., судді: Мельнікова Л. В., Калиновський В. А.)

у справі №480/4323/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Сумській області (далі - ГУ НП в Сумській області)

про визнання протиправним та скасування наказу в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності.

I. РУХ СПРАВИ

1. У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Сумській області №2165 від 14 листопада 2018 року в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

2. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП в Сумській області від 14 листопада 2018 року №2165 в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

3. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позову.

4. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі або направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

5. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить закрити касаційне провадження як помилково відкрите або постанову апеляційного суду залишити в силі.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходить службу в Національній поліції, з 7 грудня 2016 року на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Недригайлівського відділення поліції Роменського відділу поліції ГУ НП в Сумській, що підтверджується послужним списком.

7. Відповідно до графіку проведення перевірок (гласних/негласних) відділів, відділень поліції області за напрямком діяльності груп реагування патрульної поліції та дільничних офіцерів поліції працівниками УПД ГУНП проведено перевірку, під час якої встановлено наступне.

8. Службовий автомобіль Шкода Рапід н. з. НОМЕР_1, на якому заступили на добове чергування інспектор СРПП №4 лейтенант поліції ОСОБА_1 та інспектор СРПП №3 лейтенант поліції ОСОБА_2, знаходиться не за маршрутом патрулювання, а саме за адресою по АДРЕСА_2. Службовий автомобіль був замкнений, працівників поліції в ньому не було. Під час таємного спостереження за працівниками УПД ГУНП було встановлено, що до 15.45 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знаходились у домогосподарстві, де мешкає останній. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 о 15.45 вийшли з подвір'я будинку АДРЕСА_2 у форменому одязі і на службовому автомобілі Шкода Рапід н. з. НОМЕР_1 поїхали до Недригайлівського відділення поліції. Пізніше, на тому ж службовому автомобілі інспектори ГРПП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з третьою особою з Недригайлівського ВП поїхали на виїзд з смт. Недригайлів і посадили третю особу у мікроавтобус, який слідував у напрямку міста Суми.

9. За фактами недоліків, виявлених під час перевірки, наказом ГУНП в Сумській області від 24 жовтня 2018 року №1337 призначено службове розслідування.

10. Згідно з висновком службового розслідування встановлені порушення службової дисципліни, які допущенні інспектором СРПП №4 лейтенантом поліції ОСОБА_1, який 30 вересня 2018 року о 8.00 заступив на добове чергування у складі наряду ГРПП:

- самоусунення від виконання своїх посадових обов'язків та виконання завдань, які визначені Планом-завданням ГРПП з 08.00 30 вересня 2018 року до 08.00 1 жовтня 2018 року, який затверджено т. в. о. начальника Недригайлівського ВП ГУНП та 30 вересня 2018 року підписаний ОСОБА_1 в період часу з 12.40 до 15.45;

- перебування ГРПП з 12.40 до 15.45 поза маршрутом, який визначений Планом-завданням для патрулювання з 08.00 30 вересня 2018 року до 08.00 1 жовтня 2018 року. Так, Планом-завдання ГРПП встановлено патрулювання вул. Незалежності, вул. Сумську, вул. Квітневу, вул. О. Кошового, вул. Шмідта, вул. Щебетунів, вул. Горького, вул. Шевченка. Натомість з 12.40 до 15.45 наряд ГРПП знаходився у будинку за адресою АДРЕСА_2 де мешкає лейтенант поліції ОСОБА_2, який 30 вересня 2018 року заступив разом із ОСОБА_1 на добове чергування в складі наряду ГРПП;

- використання службового транспорту у власних цілях, не пов'язаних із службовою діяльністю, що є порушення підпунктів 1,2 Розділу III наказу МВС України від 7 вересня 2017 року №757;

- ігнорування вимог пункту 7 Розділу XIII Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) НПУ, яка затверджена наказом МВС України від 16 лютого 2018 року №111 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 березня 2018 року №371/31823), яким передбачено, що старший наряду поліції відповідає за збереження планшетного пристрою та роботу з ним під час чергування. 30 вересня 2018 року ГРПП у складі лейтенанта поліції ОСОБА_1 та лейтенанта поліції ОСОБА_2 користувалися планшетом о 12.09 за повідомленням про "оформлення адміністративного правопорушення", не змінивши користувача з попередньої зміни ОСОБА_3 Під час учбової ввідної о 16.30 того ж дня зроблені зміни та здійснено реєстрацію до бази ІПНП ОСОБА_1;

- повідомлення неправдивої інформації оперативному черговому про місце знаходження наряду ГРПП о 14.16 та 15.30 30 вересня 2018 року. У зазначений час ГРПП повідомляли, що здійснюють патрулювання, однак фактично знаходилися вдома у лейтенанта поліції ОСОБА_2, адреса якого не співпадає із маршрутом патрулювання, який визначено Планом-завданням.

11. Пунктом 3 наказу ГУ НП в Сумській області від 14 листопада 2018 року №2165 за порушення службової дисципліни, що виразилося у невиконанні вимог статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", ігнорування завдань та обов'язків, визначених Розділом 2 посадової інструкції, а саме: нездійснення 30 листопада 2018 року у період часу з 14.00 до 16.30 комплексу превентивних заходів шляхом патрулювання території обслуговування і проведення профілактичної роботи серед населення з застосуванням адміністративного законодавства, використання службового автомобіля не за призначенням, повідомлення неправдивої інформації оперативному-черговому про місце знаходження наряду о 14.16 та 15.30, на підставі статей 11,12,13,19,20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, лейтенанту поліції ОСОБА_1, інспектору сектору реагування патрульної поліції №4 Недригайлівського ВП, оголошено догану.

IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірний наказ не відповідає вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки прийнятий необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття. Відповідачем не доведено факту вчинення позивачем порушення службової дисципліни, а саме нездійснення 30 листопада 2018 року у період часу з 14.00 год. до 16.30 год. комплексу превентивних заходів шляхом патрулювання території обслуговування і проведення профілактичної роботи серед населення з застосуванням адміністративного законодавства використання службового автомобіля не за призначенням, повідомлення неправдивої інформації оперативному-черговому про місце знаходження наряду о 14.16 год. та 15.30 год.

13. Також суд зазначив про відсутність в акті службового розслідування будь-яких шкідливих наслідків вчиненого позивачем проступку та причинно-наслідкового зв'язку між діями позивача та шкідливими наслідками.

14. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що підстави для скасування спірного наказу відсутні, оскільки в діях позивача вбачаються порушення службової дисципліни, що виразилося: в перебуванні поза маршрутом, який визначений планом-завданням для патрулювання; використанні службового транспорту у власних цілях, не пов'язаних із службовою діяльністю; повідомленні неправдивої інформації оперативному черговому про місце знаходження наряду.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

15. Позивач у своїй касаційній скарзі зазначає, що єдиним аргументом апеляційного суду для скасування рішення суду першої інстанції та відмови у задоволенні позову були усні пояснення ОСОБА_4, який здійснював негласну перевірку 20 вересня 2019 року о 13.16, з яких встановлено, що службовий автомобіль, на якому група заступила на чергування, знаходився не за маршрутом патрулювання, а біля будинку ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2. Таким чином, апеляційний суд вказав на вчинення ним дисциплінарного проступку. Однак, вказане пояснення, на думку позивача, не може бути підставою для скасування в цілому рішення суду першої інстанції.

16. Позивач вказує, що апеляційний суд не надав жодної правової оцінки тому факту, що ні в акті службового розслідування, ні у наказі про догану, ні з пояснень ОСОБА_4 не доведено, що саме в цей час він та ОСОБА_2 перебували у будинку останнього.

17. Зазначає, що апеляційний суд не дослідив та не надав правової оцінки плану-завдання ГРПП та його основним завданням.

18. Крім того факт заступання на чергування групи на службовому автомобілі повинен бути відображений у плані-завданні ГРПП в частині "особовий склад ГРПП": водій у групі із вказівкою про службовий автомобіль, номерний знак, марка. Однак у завданні від 30 вересня 2018 року цей перелік відсутній.

19. Відповідно до Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 16 лютого 2018 року № 111, група реагування патрульної поліції (далі ГРПП) - наряд патрульної поліції у складі не менше 2 працівників, які в зоні оперативного реагування виконують завдання із забезпечення публічного (громадського) порядку, взаємодії з населенням безпеки дорожнього руху, попередження правопорушень або подій, оперативного реагування на них. При цьому, нічого не зазначено про автомобіль, а тому, на думку позивача, патрулювання не є обов'язковим на автомобілі.

20. Крім того апеляційний суд, як і комісія з проведення службового розслідування, не розрізняють поняття "маршрут патрулювання" та "територія обслуговування". План-завдання має маршрут патрулювання, а також виконання основних завдань, зокрема, в обов'язковому порядку, перебуваючи на території обслуговування, здійснювати перевірки власників зброї (пункт 14), під час перебування на території населених пунктів Недригайлівського району (пункт 15), виконувати інші завдання (пункт 19).

21. На думку позивача не є дисциплінарним проступком виконання основних завдань Плану-завдання, "перебуваючи на території обслуговування, здійснювати перевірки власників зброї", що він і робив та що підтверджується показаннями свідка та його поясненнями, які з незрозумілих на те підстав, відхилені апеляційним судом та не вказано причину їх відхилення.

22. Вважає, що докази використання службового автомобіля у власних цілях відсутні, оскільки з пояснень ОСОБА_4 автомобіль стояв зачиненим.

23. Зазначає, що згідно з посадовою інструкцією на нього, як інспектора СРПП, не покладено обов'язок організації та особистого контролю використання легкових автомобілів бюджетними установами та організаціями, використання транспортних засобів всіх служб органу поліції та структурних підрозділів, за організацію роботи мобільних груп з числа співробітників Сектору реагування патрульної поліції. Таким чином, його притягнуто до дисциплінарної відповідальності за невиконання обов'язків, які на нього не покладено у встановленому законодавством порядку.

24. Апеляційний суд не зазначив який саме "службовий транспорт" він використав та у чому полягали "власні цілі". В спірному наказі не вказано який саме оперативний транспортний засіб, його номерний знак, інше.

25. Щодо ігнорування вимог пункту 7 Розділу ХІІІ Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) НПУ, яка затверджена наказом МВС України від 16 лютого 2018 року № 111, яким передбачено, що старший наряду поліції відповідає за збереження планшетного пристрою та роботу з ним під час чергування, то незбереження ним планшетного пристрою, на думку позивача, є надуманим фактом.

26. Оскаржуваний наказ, як і постанова апеляційного суду не містять посилання на законодавчий чи нормативно-правові акти, якими затверджено механізм проведення, перелік комплексу превентивних заходів, функції поліцейського, права та повноваження, тобто механізм проведення превентивних заходів не врегульовано законодавчим чи нормативно-правовим актом, не може ставитися йому у провину, тому посилання на посадову інструкцію є недоречним, адже він не є керівником відділу ГУНП, чи керівником ГУПН у Сумській області, на нього не покладався обов'язок організації проведення превентивних заходів.

27. Щодо повідомлення неправдивої інформації, то апеляційний суд не досліджував дане питання, відсутні будь-які судові рішення, які набрали чинності, на підтвердження подання ним "неправдивої інформації".

28. В акті службового розслідування та в спірному наказі не вказано, апеляційним судом не встановлено та матеріалами справи не підтверджено, а відповідачем не доведено в якій саме частині статті 1 Дисциплінарного статуту та статті 18 Закону України, яка має 4 пункти було ним порушено, або які саме вимоги Присяги, статутів і наказів начальників не були ним виконані.

29. Висновки службового розслідування, наказ про догану та навіть постанова апеляційного суду не відповідають критеріям, встановленим в частині 2 статті 2 КАС України та статтям 73, 74, 75, 76 КАС України в частині належності, допустимості, достовірності та достатності доказів.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

30. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.

31. Відповідно до частини другої статті 19 органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

32. Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

33. Відповідно до частин 1 та 2 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

34. Згідно з пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 23 грудня 2015 року №901-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" на поліцейських поширено дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".

35. Статтею 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

36. Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

37. Відповідно до статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника ОВС України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань на життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі на інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотримання громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати у належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

38. Згідно зі статтями 12,13 Дисциплінарного статуту Національної поліції дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

39. Частиною першою статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції передбачено, що з метою своєчасного, повного і об'єктивного з'ясування всіх обставин учинення поліцейським дисциплінарного проступку, установлення причин та умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку та розміру заподіяної шкоди проводиться службове розслідування, яке призначається за письмовим наказом керівника, який має право застосовувати до поліцейського дисциплінарне стягнення.

40. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

41. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

42. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.

43. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

44. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

45. Підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани став висновок службового розслідування відповідача за фактом виявлених недоліків під час перевірки стану організації службової діяльності ГРПП Недригайлівського відділення поліції Роменського відділу поліції ГУПН в Сумській області та порушення позивачем службової дисципліни, що виразилося у невиконанні вимог статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", ігнорування завдань та обов'язків, визначених Розділом 2 посадової інструкції, а саме: нездійснення 30 листопада 2018 року у період часу з 14.00 до 16.30 комплексу превентивних заходів шляхом патрулювання території обслуговування і проведення профілактичної роботи серед населення з застосуванням адміністративного законодавства, використання службового автомобіля не за призначенням, повідомлення неправдивої інформації оперативному-черговому про місце знаходження наряду о 14.16 та 15.30.

46. Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до пояснень майора поліції ОСОБА_4, який здійснював негласну перевірку ГРПП, до складу якої належить позивач, 30 вересня 2018 року о 13.16, він побачив, що службовий автомобіль Шкода Рапід н. з. НОМЕР_1, на якому заступили на добове чергування інспектор СРПП № 4 лейтенант поліції ОСОБА_1 та інспектор СРПП № 3 лейтенант поліції ОСОБА_2, знаходиться не за маршрутом патрулювання, а біля будинку за адресою: вул. Заболотівка, 56, смт. Недригайлів. Службовий автомобіль був замкнений, працівників поліції в ньому не було. З подвір'я будинку за адресою: АДРЕСА_2 о 15.45 год. (через 2 год. 29 хв. ) у форменому одязі вийшли два співробітника поліції, сіли до службового автомобілю та послідували до Недригайлівського відділення поліції. З приміщення Недригайлівського відділення поліції о 15.55 вийшло два працівника поліції (ОСОБА_1 та ОСОБА_2) та невідомий громадянин. Зазначені працівники поліції почали зупиняти транспортні засоби, переважно мікроавтобуси для здійснення посадки громадянина в напрямку м.

Суми. Посадивши о 16.20 невідомого громадянина до мікроавтобусу, працівники поліції на службовому автомобілі здійснили рух до центру смт. Недригайлів. З метою перевірки стану реагування на заяви і повідомлення громадян о 16.30 через спеціальну лінію "102" надано учбове ввідне завдання про те, що у с. Засулля по провулку Линника, 2 біля магазину "Продукти" в чорному автомобілі марки ВАЗ 2108 та/або ВАЗ 2109 н. з. НОМЕР_2 знаходяться два чоловіки (підозрілі особи) та 4 год. стоять на сонці не виходячи з нього. Через 6 хв. після надання учбового ввідного завдання на місце виклику на патрульному автомобілі Шкода Рапід н. з. НОМЕР_1, прибув наряд ГРПП у складі лейтенантів поліції ОСОБА_1 (інспектор СРПП № 4) та ОСОБА_2 (інспектор СРПП № 3).

47. Наведені обставини дають підстави для висновку, що лейтенант поліції ОСОБА_1 30 вересня 2018 року з 13.16 год. до 15.45 год. не здійснював патрулювання за маршрутом визначеним планом-завданням ГРПП по організації діяльності групи реагування патрульної поліції, який був йому наданий, а знаходився у домогосподарстві свого напарника ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2, у зв'язку з чим не виконав свої посадові обов'язки визначені Розділом 2 посадової інструкції та завдання визначені планом-завданням ГРПП від 30 вересня 2018 року, яким встановлено вичерпний перелік вулиць для патрулювання, до яких вул. Заболотівка не віднесено.

48. Крім того факт перебування позивача поза межами території визначеної планом-завданням ГРПП підтверджується також і його поясненнями, відповідно до яких він зі своїм напарником лейтенантом поліції ОСОБА_2 зайшли до місця мешкання останнього, залишили транспортний засіб (на якому здійснювалось патрулювання) біля подвір'я. Згодом, пішим ходом, через город ОСОБА_2 пройшли до місця мешкання гр. ОСОБА_6, який є власником вогнепальної зброї, для проведення бесіди з ним в рамках операції "зброя-вибухівка".

49. З огляду на наведене, Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду, що у діях позивача вбачаються порушення службової дисципліни, що виразилося в перебуванні поза маршрутом, який визначений планом-завданням для патрулювання, використанні службового транспорту у власних цілях, не пов'язаних із службовою діяльністю та повідомленні неправдивої інформації оперативному черговому про місце знаходження наряду.

50. З підстав наведеного інші доводи відповідача не беруться судом до уваги, оскільки вони не мають жодного юридичного значення для правильного вирішення цього спору.

51. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для скасування спірного наказу відповідача, а тому відмовив в задоволенні позову.

52. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

53. Що ж стосується вимоги відповідача у відзиві на касаційну скаргу про закриття касаційного провадження як помилково відкритого, то така вимога є безпідставною, оскільки Верховний Суд не обмежений процесуальним законом, в разі наявності обставин встановлених КАС України, відкрити касаційне провадження.

54. Відповідно до статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

55. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 343, 353, 356 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................

М. В. Білак

А. Г. Загороднюк

М. М. Яковенко,

Судді Верховного Суду