Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.02.2018 року у справі №825/607/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 березня 2019 року

Київ

справа №825/607/17

провадження №К/9901/20070/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Академії державної пенітенціарної служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування наказів та поновлення на посаді

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року, прийняту у складі головуючого судді: Житняк Л.О., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: Вівдиченко Т.Р. (головуючий), Собківа Я.М., Твердохліб В.А.

І. Суть спору

1. У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Академії державної пенітенціарної служби Міністерства юстиції України (далі - Академія ДПтС), в якому просив:

1.1. визнати протиправними та скасувати наказ Академії ДПтС від 10 березня 2017 року № 9/ст, яким на курсанта другого курсу юридичного факультету рядового внутрішньої служби ОСОБА_1 накладено стягнення у вигляді звільнення з Державної кримінально-виконавчої служби України;

1.2. визнати протиправними та скасувати наказ Академії ДПтС від 10 березня 2017 року № 38 о/с, яким курсанта другого курсу юридичного факультету рядового внутрішньої служби ОСОБА_1 звільнено за п. 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) статті 77 Закону України «Про національну поліцію» та пункту 8 статті 12 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України»;

1.3. поновити ОСОБА_1 на посаді рядового внутрішньої служби курсанта другого курсу денної форми навчання Академії Державної пенітенціарної служби.

2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що службове розслідування, з приводу відсутності його на службі, проведене з порушеннями норм діючого законодавства, оскільки позивач був позбавлений права висловлювати письмові зауваження, брати участь у службовому розслідуванні, давати усні та письмові пояснення, подавати документи. Акти складені комісією про відмову позивача від надання пояснень, складені безпосередньо в день оформлення висновку службового розслідування, що само по собі свідчить про істотне порушення прав позивача.

2.1. Вважає, що службову дисципліну не порушував, тому накази про накладення на нього дисциплінарного стягнення та звільнення зі служби є незаконними, у зв'язку з чим, підлягають скасуванню.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. На підставі рішення приймальної комісії від 11серпня 2015 року № 12, наказом начальника Чернігівського юридичного коледжу Державної пенітенціарної служби України від 11 серпня 2015 року № 224 ОСОБА_1 було зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання до Чернігівського юридичного коледжу Державної пенітенціарної служби України з 18 серпня 2015 року.

4. Наказом Академії ДПтС від 27 грудня 2016 року № 509 позивач був допущений до навчальної практики, останнім днем проходження практики було - 09 лютого 2017 року.

5. Після проходження навчальної практики, позивач повернувся до Академії ДПтС лише 06 березня 2017 року, надавши медичні довідки з Крижопільської окружної лікарні інтенсивного лікування без номера і дати та Комунальної установи «Крижопільський районний медичний центр первинної медико - санітарної допомоги» від 23 лютого 2017 року № 80. В медичній довідці від 23 лютого 2017 року № 80, зазначено, що позивач має приступити до навчання 04 березня 2017 року.

6. 06 березня 2017 року начальник 2-го курсу юридичного факультету ОСОБА_8 подав рапорт на ім'я ректора Академії ДПтС, в якому просив призначити службове розслідування відносно несвоєчасного прибуття позивача із навчальної практики.

6.1. Так, в рапорті ОСОБА_8 зазначається, що 06 березня 2017 року близько об 11.00 годині до Академії ДПтС прибув курсант 126 навчальної групи 2-го курсу рядового внутрішньої служби ОСОБА_1, проте з навчальної практики ОСОБА_1 повинен був повернутись - 10 лютого 2017року. При цьому, одна з наданих ОСОБА_1 медичних довідок, містить виправлення в датах, пояснень, щодо яких, ОСОБА_1 не надає. Також, в довідці не зазначено чи перебував ОСОБА_1 на амбулаторному лікуванні.

7. На підставі рапорту, наказом Академії ДПтС від 06 березня 2017року № 8/ст призначено службове розслідування. З наказом про призначення службового розслідування позивача було ознайомлено, про що свідчить його власний підпис в наказі.

8. В рамках проведення службового розслідування та з метою перевірки наданої позивачем медичної довідки, яка містила виправлення, відповідачем на адресу начальника Крижопільської окружної лікарні інтенсивного лікування було направлено інформаційний запит від 6 березня 2017 року щодо надання інформації стосовно звернення позивача до даного лікувального закладу, видачі закладом медичної довідки та наявності в ній відповідної рекомендації лікаря щодо обмеження фізичного навантаження на один місяць.

9. Листом від 07 березня 2017року № 09/476 адміністрація Крижопільської окружної лікарні інтенсивного лікування повідомила відповідача щодо звернення позивача за медичною допомогою 10 лютого 2017року та підтвердила факт видачі лікарем довідки з рекомендацією щодо обмеження фізичного навантаження строком на один місяць.

10. Крім цього, відповідачем було направлено запит до Крижопільського районного центру первинної медико-санітарної допомоги від 07 березня 2017 року, в якому він просив повідомити чи звертався позивач до лікувального закладу та чи надавалась довідка про тимчасову непрацездатність.

11. Крижопільський районний центр первинної медико-санітарної допомоги листом повідомив відповідача, що ОСОБА_1 дійсно знаходився на амбулаторному лікуванні та в подальшому йому була видана довідка про тимчасову непрацездатність з 23 лютого 2017року по 03 березня 2017року, в якій було зазначено «до навчання - 04.03.2017».

12. Наказом Академії ДПтС від 01 вересня 2016 року № 346 дск встановлено шестиденний робочий тиждень з вихідним днем у неділю. Розпорядком дня передбачено відвідування занять курсантами в робочі дні з 08.00 год., що підтверджується довідкою проректора Академії ДПтС від 26.04.2017р. № 130.

13. Тобто, 04 березня 2017року та 06 березня 2017 року були для курсантів Академії ДПтС робочими днями, відповідно до розпорядку дня, затвердженого наказом Академії ДПтС від 01 вересня 2016 року № 346.

14. В свою чергу, позивач прибув до навчання не 04 березня 2017 року, як зазначалось у медичні довідці, а 06 березня 2017 року об 11 год.00 хв.

15. В ході службового розслідування позивач відмовився давати будь-які пояснення з приводу несвоєчасного прибуття до Академії ДПтС, про що відповідачем у присутності позивача було складено акт від 09 березня 2017 року №8/346.

16. Крім того, під час проведення службового розслідування позивач не заявляв жодних клопотань про допит свідків, не давав письмових пояснень та відмовився від будь-яких свідчень.

17. На підставі наданих позивачем довідок та зібраних матеріалів було складено висновок службового розслідування від 09 березня 2017року, відповідно до якого комісія дійшла висновку, що за порушення вимог статей 1, 2 та 7 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» необхідно розглянути питання про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Позивач відмовився від ознайомлення з висновком службового розслідування, про що відповідачем було складено акт від 10 березня 2017 року № 8/358.

18. За результатами службового розслідування Академією ДПтС прийнято наказ від 10 березня 2017року № 9/ст, яким за порушення службової дисципліни накладено стягнення у вигляді звільнення з Державної кримінально-виконавчої служби України курсанта другого курсу юридичного факультету рядового внутрішньої служби ОСОБА_1 Ознайомлюватися з наказом позивач відмовився, про що відповідачем було складено акт від 10 березня 2017 року № 8/359 у присутності позивача.

19. На підставі наказу Академії ДПтС від 10 березня 2017року № 9/ст та висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни, наказом Академії ДПтС від 10 березня 2017року № 38 о/с ОСОБА_1 було звільнено, згідно з п. 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 8 (звільнення з органів внутрішніх справ) ст. 12 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ».

20. Наказ про звільнення було направлено відповідачем на адресу позивача листом від 13 березня 2017року № 17/368 та поінформовано про відрахування його з навчального закладу.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

21. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2017, у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

22. Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що службове розслідування проведено відповідачем з дотриманням вимог наказу Міністерства юстиції України від 12.03.2015 № 365/5 "Про затвердження Порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України". Висновки службового розслідування про порушення позивачем службової дисципліни, а саме: не прибуття позивача до навчального закладу після лікування у визначений у медичній довідці Крижопільського районного центру первинної медико-санітарної допомоги день - 04 березня 2017 року, підтверджені наявними у справі доказами та підтверджують порушення позивачем розпорядку дня Академії ДПтС, ч. 3 ст.91 Закону України "Про національну поліцію" та п.17 Інструкції з організації внутрішньої служби Академії ДПтС, затвердженої наказом Академії від 01.09.2016 № 346 дск.

23. Судами відхилена медична довідка надана позивачем до суду, видана лікарем ОСОБА_9, на підтвердження поважності підстав відсутності позивача на навчанні у період з 03 березня 2017 року по 06 березня 2017 року, оскільки довідка не була предметом службового розслідування та форма довідки не відповідає вимогам наказу Міністерства охорони здоров'я України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форм власності та підпорядкування».

24. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідачем було обґрунтовано обрано вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення позивача зі служби, враховуючи характер скоєного позивачем дисциплінарного проступку та його характеристику, яка свідчить про те, що у період навчання, позивач зарекомендував себе з негативної сторони та мав порушення дисципліни.

IV. Касаційне оскарження

25. У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

26. В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що судами попередніх інстанції не повно встановлено обставини справи та висновки суду є необґрунтованими. Вважає, що суди попередніх інстанцій безпідставно не врахована медична довідка видана лікарем ОСОБА_9, яка підтверджує поважність причин відсутності позивача за місцем навчання. Зазначає, що позивач не міг подати довідку під час проведення службового розслідування, оскільки не був обізнаний про проведення такого розслідування.

27. Крім того, скаржник вважає, що суди дійшли необґрунтованого висновку щодо наявності у позивача дисциплінарних стягнень та не врахували наявність заохочень у період навчання позивача, що впливає на застосування виду дисциплінарного стягнення.

28. Також в доводах касаційної скарги позивач зазначає, що судами не враховано, що під час проведення службового розслідування, було порушено вимоги пункту 9 розділу III Порядку № 356/5, оскільки відповідачем не було включено до складу комісії ОСОБА_8, який був безпосереднім начальником позивача.

29. З посиланням на норми законодавства скаржник вважає, що судом першої та апеляційної інстанції не повно з'ясовано обставини справи та ухвалено рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права.

30. Академія ДПтС України надала заперечення на касаційну скаргу, в якій посилається на те, що оскаржувані судові рішення є обґрунтованими, та такими, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому просить суд касаційної інстанції залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

31. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

32. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

33. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

34. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

35. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

36. За змістом пункту 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 12.03.2015р. № 356/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.03.2015р. за № 295/26740 (надалі - Порядок № 356/5), підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового і начальницького складу службової дисципліни, скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового і начальницького складу діянь, які порушують права і свободи громадян, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб рядового чи начальницького складу або їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового чи начальницького складу та можуть викликати суспільний резонанс.

37. Відповідно до пункту 4 розділу VI Порядку № 356/5, особа рядового чи начальницького складу, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право: отримувати інформацію про підстави проведення службового розслідування; брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, подавати виконавцю (голові, членам комісії), який (які) проводить(ять) службове розслідування, документи, які мають значення для проведення службового розслідування; висловлювати письмові зауваження щодо об'єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка(і) його проводить(ять); відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; за письмовим зверненням ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також із матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України; оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України.

38. Згідно пунктів 3, 4 розділу VIII Порядку №356/5, висновок службового розслідування підписується виконавцем (головою та членами комісії) та затверджується начальником, який призначив службове розслідування.

39. Із затвердженим висновком службового розслідування за рішенням начальника, який призначив службове розслідування, ознайомлюється начальник органу або установи, де проходить службу особа рядового чи начальницького складу, стосовно якої призначено проведення службового розслідування.

40. Забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої проводиться службове розслідування, письмового пояснення, або за відсутності акта про її відмову від надання письмового пояснення. Небажання особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.

41. Відповідно до пунктів 6, 7 Порядку № 356/5, рішення за результатами розгляду висновку та інших матеріалів службового розслідування приймається у 10-денний строк із дати їх надходження начальником, який його призначив.

42. За результатами службового розслідування особи рядового і начальницького складу, стосовно яких воно проводилося, притягаються до відповідальності у встановленому законом порядку.

43. Якщо вину особи рядового чи начальницького складу повністю доведено, начальник, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення такої особи до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

44. Про накладення дисциплінарного стягнення за результатами службового розслідування видається наказ, зміст якого оголошується персоналу органу або установи, де проходить службу особа рядового чи начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності її підлеглих забороняється.

45. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового чи начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі відмови особи рядового чи начальницького складу від ознайомлення з наказом під підпис безпосередній начальник такої особи спільно з посадовою особою підрозділу по роботі з персоналом складає відповідний акт.

46. Особа рядового чи начальницького складу, стосовно якої проводилось службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на неї дисциплінарного стягнення у порядку, визначеному законодавством України.

47. Порядок накладення та види дисциплінарного стягнення регламентовано Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006р. № 3460 (далі - Закон № 3460).

48. Статтею 12 Закону №3460 визначено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

49. Згідно статті 14 Закону № 3460, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.

49.1. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.

49.1.1. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

49.1.2. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено.

49.1.3. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

49.1.4. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо.

49.1.5. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

49.1.6. У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни.

49.1.7. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

49.1.8. У разі повторного вчинення особою рядового або начальницького складу незначного проступку з урахуванням його нетяжкості, сумлінного ставлення цієї особи до виконання службових обов'язків, нетривалого перебування на посаді (до шести місяців) та з інших поважних причин начальник може обмежитися раніше накладеним на таку особу дисциплінарним стягненням.

49.1.9. Дисциплінарні стягнення у вигляді пониження в спеціальному званні на один ступінь на осіб, які мають перші спеціальні звання, і звільнення з посади на осіб, які обіймають посади найнижчого рівня, не накладаються.

49.1.10. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

VI. Позиція Верховного Суду

50. Перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

51. Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційних скарг на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

52. Згідно частини 3 статті 91 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015р. № 580-VIII, для курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які готують поліцейських, установлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.

53. Положеннями абз.4 п. 17 Інструкції з організації внутрішньої служби Академії ДПтС, затвердженої наказом Академії ДПтС від 01.09.2016р. № 346 дск, визначено, що виїзд курсантів за межі гарнізону у відпустку та у відрядження здійснюється тільки з дозволу ректора Академії або особи, що виконує його обов'язку. Прибуття курсантів до навчального закладу здійснюється в день закінчення відпустки, з відрядження - не пізніше наступного дня після відрядження або завершення лікування з наданням «Довідки про тимчасову непрацездатність студента (курсанта) навчального закладу І - IV рівнів акредитації, про хворобу, карантин і інші причини відсутності дитини, яка відвідує загальноосвітній навчальний заклад, дошкільний навчальний заклад» (форма № 095/о) затверджена наказом МОЗ України від 14.02.2012р.

54. Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для проведення службового розслідування слугувало те, що позивач повинен був прибути з навчальної практики 10 лютого 2017 року, а фактично прибув - 06 березня 2017 року. та надав медичні довідки, одна з яких містили незастережені виправлення, а інша медична довідка - не відповідала встановленій формі № 095/о.

55. В ході розгляду справи в судах, було встановлено, що позивач знаходився на амбулаторному лікуванні з 23 лютого 2017 року по 03 березня 2017 року та до навчання повинен був приступити - 04 березня 2017 року.

56. 04 березня 2017 року був робочим днем, але позивач у зазначений день до Академії ДПтС не прибув, а прибув до навчального закладу 06 березня 2017 року об 11:00, що сторонами по справі не заперечувалося.

57. Доводи касаційної скарги про те, що судами попередніх інстанцій необґрунтовано відхилена медична довідка, видана лікарем ОСОБА_9, на підтвердження поважності підстав відсутності позивача на навчанні у період з 03 березня 2017 року по 06 березня 2017 року, не приймаються Верховним Судом до уваги, з огляду на наступне.

58. Відповідно до пункту 1.36 наказу Міністерства охорони здоров'я України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форм власності та підпорядкування» затверджено форму первинної облікової документації № 095/о "Довідка №___ про тимчасову непрацездатність cтудента навчального закладу І-IV рівнів акредитації, про хворобу, карантин і інші причини відсутності дитини, яка відвідує загальноосвітній навчальний заклад, дошкільний навчальний заклад".

59. Положеннями абз.4 п. 17 Інструкції з організації внутрішньої служби Академії ДПтС, затвердженої наказом Академії ДПтС від 01.09.2016р. № 346 дск, довідка про тимчасову непрацездатність студента (курсанта) навчального закладу І - IV рівнів акредитації має бути видана за формою № 095/о.

60. Разом з цим, довідка надана позивачем до суду, за підписом лікаря ОСОБА_9, видана не за формою № 095/о та не надавалась позивачем під час проведення службового розслідування. Тобто, не була предметом дослідження комісії з проведення службового розслідування.

61. При цьому, в судовому засіданні допитана у якості свідка лікар ОСОБА_9 пояснювала, що зазначена довідка була видана нею після огляду позивача 03 березня 2017 року вдома, по закінченню робочого дня. Зі слів свідка, у позивача гострого живота не було, а оскільки у вихідні дні поліклініка не працює, було поставлено попередній діагноз та рекомендовано з понеділка пройти гастроскопію.

62. Посилання скаржника на те, що він був необізнаний про початок проведення службового розслідування відносно нього, тому не мав можливості подати довідку вчасно, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки з наявного в матеріалах справи наказу Академії ДПтС України від 06 березня 2017 року № 8/ст «Про призначення службового розслідування» вбачається, що позивач засвідчив своїм підписом факт ознайомлення з даним наказом.

63. Тому, позивач не був позбавлений можливості надати довідку під час проведення службового розслідування на підтвердження поважності причин відсутності на службі, відповідної форми.

64. За таких обставин, оскільки дана довідка, не була предметом службового розслідування та форма довідки не відповідає вимогам наказу Міністерства охорони здоров'я України від 14 лютого 2012 року № 110, тому Верховний Суд вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що надана довідка не може бути належним доказом поважності причин відсутності позивача на службі - 04 березня 2017 року.

65. Крім цього, в доводах касаційної скарги позивач посилається на те, що під час проведення службового розслідування, було порушено вимоги пункту 9 розділу III Порядку № 356/5, оскільки відповідачем не було включено до складу комісії ОСОБА_8, який був безпосереднім начальником позивача.

66. Надаючи правову оцінку вищенаведеним доводам касаційної скарги, Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

67. Відповідно до пункту 9 розділу III Порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19 березня 2015 року № 365/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України19 березня 2015 року за № 295/26740, службове розслідування може проводитися декількома особами у складі комісії, до складу якої входять найбільш досвідчені посадові особи органу або установи, здатні всебічно вивчити обставини, що стали підставою для призначення службового розслідування, та зробити об'єктивні висновки. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника особи рядового чи начальницького складу, дії чи бездіяльність якої стали підставою для призначення службового розслідування.

68. Тобто, відповідно до приписів вищенаведеного Порядку, службове розслідування повинно проводитись за участю керівника, при цьому не містить обов'язкового включення безпосереднього начальника до складу комісії.

69. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_8, який є безпосереднім начальником позивача, приймав участь у службовому розслідуванні, оскільки в процесі проведенні службового розслідуванні надав письмові пояснення від 07 березня 2017 року, в яких зазначав про недотримання позивачем службової дисципліни під час проходження служби.

70. Крім того, ОСОБА_8 складено характеристику позивача від 09 березня 2017 року, в якій зазначено, серед іншого, що позивач не завжди ставиться з відповідальністю до виконання Статутів та внутрішнього розпорядку Академії, при виконанні наказів та розпоряджень керівництва потребує контролю, а саме іноді шукає шляхи уникнення від їх виконання, допускає порушення дисципліни, схильний до омани, проявляє демонстративні риси характеру, має статус неформального лідера у групі з негативною спрямованістю. На критичні зауваження з боку керівництва реагує емоційно, неврівноважено, належних висновків не робить.

71. За таких обставин, доводи позивача про проведення службової перевірки без участі безпосереднього керівника спростовуються вищенаведеним.

72. Посилання в касаційній скарзі на те, що суди дійшли необґрунтованого висновку щодо наявності у позивача дисциплінарних стягнень та при цьому, не врахували наявність заохочень у період навчання позивача, що впливає на застосування виду дисциплінарного стягнення, не приймається Верховний Судом до уваги, оскільки у сукупності наявних доказів у справі, які характеризують позивача та беручі до уваги скоєне ним порушення службової дисципліни, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо правомірності накладення відповідачем дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення позивача зі служби.

73. За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанції про те, що службове розслідування проведено відповідачем з дотриманням порядку його проведення, висновки відповідача про застосування до позивача дисциплінарного стягнення є обґрунтованими, а тому накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільненні зі служби є правомірними.

74. Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних рішеннях суду першої та апеляційної інстанції, а тому підстави для її задоволення відсутні.

75. Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

76. Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

77. Аналізуючи вищенаведене, Верховний Суд дійшов висновку, що висновки суду першої та апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

78. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

VII. Судові витрати

79. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року залишити без задоволення.

2. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року у справі № 825/607/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець