Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.02.2018 року у справі №742/18/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 березня 2019 року

Київ

справа №742/18/17

провадження №К/9901/22497/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Бевзенка В. М., Білоуса О. В.,

розглянув у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Прилуцького управління Державної казначейської служби України Чернігівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Прилуцького управління Державної казначейської служби України Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року, прийняту у складі головуючого судді Соломко І. І., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Мацедонської В. Е., суддів: Лічевецького І. О., Мельничука В. П.

І. Суть спору

1. У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувсь до суду з адміністративним позовом до Прилуцького управління Державної казначейської служби України Чернігівської області (далі - Прилуцьке УДКС України Чернігівської області), в якому просив:

1.1. визнати протиправними дії Прилуцького УДКС України Чернігівської області в частині повернення виконавчого листа від 13 грудня 2016 року, виданого Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області на підставі листа від 15 грудня 2016 року № 2-13/1622;

1.2. зобов'язати Прилуцьке УДКС України Чернігівської області прийняти виконавчий лист, виданий Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області від 13 грудня 2016 року у справі № 742/2509/16-ц, до виконання;

1.3. стягнути з Прилуцької міської ради Чернігівської області кошти в сумі 21289,52 грн. за рахунок коштів місцевого бюджету.

2. В мотивування позову зазначає, що рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 31 жовтня 2016 року у цивільній справі №742/2509/16-ц, яка набрала законної сили, стягнуто з Прилуцької міської ради Чернігівської області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 16318,32 грн. та 4971,20 грн. в рахунок понесених витрат по справі, а всього 21289,52 гривень.

2.1. В подальшому 15 грудня 2016 року позивач звернувся до Прилуцького УДКС України Чернігівської області із заявою про прийняття виконавчого листа, виданого Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області від 13 грудня 2016 року, до виконання.

2.2. Однак відповідачем виконавчий лист повернуто без виконання у зв'язку з тим, що Прилуцька міська рада Чернігівської області не перебуває на обслуговуванні у Прилуцькому УДКС України Чернігівської області, а відтак відсутні відкриті рахунки.

2.3. Вважаючи дії відповідача протиправними та такими, що суперечать вимогам Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок № 845), оскільки згідно з вказаними правовими актами саме на орган Державної казначейської служби України покладено обов'язок виконання судових рішень про стягнення коштів, за якими боржником у тому числі є міська рада та не залежить від наявності в органах казначейства відкритих рахунків у вказаній організації, ОСОБА_1 звернувсь до суду з вимогою про зобов'язання прийняти виконавчий лист.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 31 жовтня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 23 листопада 2016 року, у цивільній справі №742/2509/16-ц, стягнуто з Прилуцької міської ради Чернігівської області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 16318,32 грн. та 4971,20 грн. в рахунок понесених витрат по справі, а всього 21289,52 гривень.

4. 13 грудня 2016 року Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області видано виконавчий лист, з яким позивач звернувся до Прилуцького УДКС України Чернігівської області разом із заявою від 15 грудня 2016 року про його прийняття до виконання.

5. За наслідком звернення ОСОБА_1 до відповідача, останній своїм листом від 15 грудня 2016 року за № 2-13/1622 повідомив, що оскільки за виконавчим документом боржником є Прилуцька міська рада Чернігівської області, а вказана установа не перебуває на обслуговуванні в Прилуцькому УДКС України Чернігівської області та не має відкритих рахунків, тому відсутні підстави для застосування механізму виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників шляхом безспірного списання коштів з рахунків. Таким чином відповідно до пункту 9 Порядку № 845 відповідач повернув виконавчий лист без виконання. Одночасно Прилуцький УДКС України Чернігівської області повідомив, що в них на обслуговуванні перебуває Виконавчий комітет Прилуцької міської ради Чернігівської області.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

6. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року, позовні вимоги задоволено частково.

6.1. Визнано протиправними дії Прилуцького УДКС України в Чернігівській області в частині повернення виконавчого листа від 13 грудня 2016 року Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області на підставі листа від 15 грудня 2016 року № 2-13/1622.

6.2. Зобов'язано Прилуцьке УДКС України в Чернігівській області прийняти виконавчий лист, виданий Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області від 13 грудня 2016 року № 742/2509/16-ц, до виконання.

6.3. В решті позову - відмовлено.

7. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що дії Прилуцького УДКС України Чернігівської області в частині повернення виконавчого листа від 13 грудня 2016 року Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області на підставі листа від 15 грудня 2016 року № 2-13/1622 без виконання є протиправними у зв'язку з чим наявні підстави для зобов'язання відповідача прийняти виконавчий лист № 742/2509/16-ц до виконання.

8. Зазначена позиція підтримана Київським апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

IV. Касаційне оскарження

9. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким відмовити в позові.

10. В обґрунтування касаційної скарги вказує на неврахування судами попередніх інстанцій доводів щодо неможливості виконання судового рішення, оскільки боржником є Прилуцька міська рада Чернігівської області, яка, в свою чергу, не включена до реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів та не має відкритих рахунків у Прилуцькому УДКС України Чернігівської області, що свідчить про відсутність можливості здійснити безспірне списання коштів.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

11. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

12. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

13. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

14. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

15. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. За приписами статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

17. Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

18. Відповідно до частини другої статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

19. Приписами частини першої статті 25 Бюджетного кодексу України обумовлено, що казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

20. Постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215 затверджено Положення про Державну казначейську службу України (далі - Положення № 215), відповідно до пункту 1 якого Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

21. Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення № 215 Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.

22. Пунктом 9 Положення № 215 встановлено, що Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

23. З 01 січня 2013 року набрав чинності Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05 червня 2012 року, який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання.

24. За приписами частини першої статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

25. Частиною першою статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

26. Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок № 845), в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

27. Положеннями пункту 2 Порядку № 845 визначено: безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів;

боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.

28. Відповідно до пункту 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

29. Підпунктом 2 пункту 4 Порядку № 845 передбачено, що органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку.

30. Як визначено частиною першою статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування" органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

31. Відповідно до статті 80 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

32. За змістом статті 81 ЦК України юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

33. Положеннями пункту 28 Порядку № 845 встановлено, що орган Казначейства протягом трьох робочих днів після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (коди тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету і рахунки боржника, з яких проводиться безспірне списання коштів.

З дня визначення таких кодів та рахунків орган Казначейства повідомляє боржникові про здійснення безспірного списання коштів з його рахунків.

34. Згідно з пунктом 31 Порядку № 845 у разі коли за визначеними органом Казначейства кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику вимогу щодо необхідності вжиття боржником заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення.

35. При цьому підпунктом 4 пункту 5 цього Порядку передбачено, що під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право: вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів та за результатами їх виконання.

36. В силу пункту 9 Порядку № 845 виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників передбачено умови, за яких орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві, до яких віднесено випадки, коли виконавчий документ: не підлягає виконанню органом Казначейства; подано особою, що не має відповідних повноважень; пред'явлено до виконання з пропущенням установленого строку; видано або оформлено з порушенням установлених вимог; рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку; суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов'язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом; відсутній залишок невідшкодованого податку на додану вартість, узгоджений із стягувачем; стягувач відмовився від виконання виконавчого документа або відкликав його без виконання; наявні інші передбачені законом випадки.

VI. Позиція Верховного Суду

37. З аналізу наведених правових норм слідує, що Прилуцьке УДКС України Чернігівської області як територіальний орган Казначейства, наділене повноваженнями щодо виконання судових рішень по стягненню коштів з місцевих бюджетів на підставі виконавчих листів шляхом безспірного списання коштів місцевих бюджетів.

38. В свою чергу Прилуцька міська рада Чернігівської області є юридичною особою з організаційно-правовою формою - орган місцевого самоврядування, що підтверджується, насамперед, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

39. Враховуючи норми частини першої статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування" та частини другої статті 81 ЦК України, орган місцевого самоврядування - це організація, яка є юридичною особою публічного права, та в розумінні вищенаведених правових норм може бути боржником за рішенням суду про стягнення коштів.

40. Таким чином, судове рішення за яким є боржником орган місцевого самоврядування може бути виконано на підставі Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", за приписами частини першої статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" якого визначено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

41. З листа відповідача від 15 грудня 2016 року № 2-13/1622 вбачається, що Прилуцька міська рада Чернігівської області не включена до реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів та не має відкритих рахунків у Прилуцькому УДКС України Чернігівської області, що свідчить про відсутність можливості здійснити безспірне списання коштів, а відтак виконавчий лист у відповідності до пункту 9 Порядку № 845 підлягає поверненню без виконання. Одночасно повідомлено позивача про те, що в Прилуцькому УДКС України Чернігівської області на обслуговуванні перебуває Виконавчий комітет Прилуцької міської ради Чернігівської області.

42. Однак, у виконавчому листі від 13 грудня 2016 року № 742/2509/16-ц, виданого Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області, боржником зазначено саме Виконавчий комітет Прилуцької міської ради Чернігівської області (17500, м.Прилуки, вул.Незалежності, буд.82, Чернігівської області, ІПН 04061814, р/р 35417055038124 Прилуцькому УДКСУ, Чернігівської області), що свідчить про безпідставність повернення виконавчого документа без виконання за пунктом 9 Порядку № 845.

43. За такого правового врегулювання та обставин справи Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про неправомірність дій відповідача та необхідності зобов'язання Прилуцького УДКС України Чернігівської області прийняти виконавчий лист № 742/2509/16-ц до виконання.

44. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

45. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

46. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

47. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Прилуцького управління Державної казначейської служби України Чернігівської області залишити без задоволення.

2. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді В. М. Бевзенко

О. В. Білоус