Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.09.2018 року у справі №809/493/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2021 року

м. Київ

справа № 809/493/18

адміністративне провадження № К/9901/59795/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Желєзного І. В.,

суддів: Берназюка Я. О., Чиркіна С. М.

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Біньковської Н. В. від 04.05.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Гінди О. М., суддів Багрія В. М, Старунського Д. М. від 17.07.2018

у справі №809/493/18

за позовом ОСОБА_1

до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області

про визнання дій протиправними, зобов'язати вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У березні 2018 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (далі також - відповідач), в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови провести перерахунок пенсії з
01.01.2004 з врахуванням заробітної плати (доходу) за 60 календарних місяців роботи підряд відповідно до довідки за №325 від 03.02.2004 без обмеження заробітку у 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум та максимальним розміром заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне соціальне страхування, та зобов'язати відповідача провести перерахунок і виплату пенсії з 01.01.2004 з врахуванням заробітної плати (доходу) за 60 календарних місяців роботи підряд відповідно до довідки за №325 від 03.02.2004 без обмеження заробітку у 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум та максимальним розміром заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне соціальне страхування.

2. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного від 04.05.2018, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018, у задоволенні позову відмовлено.

3. У серпні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного від 04.05.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

4. Ухвалою Верховного Суду від 31.08.2018 відкрито касаційне провадження у справі.

5. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2021 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І. В., суддів Берназюка Я. О., Чиркіна С. М.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 23.09.2001 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" при стажі роботи 42 роки 8 місяців 4 дні.

7. Згідно з поданою ОСОБА_1 заявою та довідками про заробіток для обчислення пенсії № 325 від 03.02.2004 за період з 01.04.1995 по 31.03.2000 та № 49 від
19.01.2004 за період з 01.01.2002 по 31.12.2003 позивачу з 01.01.2004 проведено перерахунок пенсії з урахуванням стажу по 31.12.2003 і заробітку за період з
01.01.2002 по 31.12.2003 відповідно до довідки про зарплату № 49 від 19.01.2004.

8. Позивач 16.08.2017 звернувся з письмовою заявою до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, в якій просив вирахувати індивідуальний коефіцієнт заробітку згідно з довідкою про зарплату з
01.04.1995 по 31.03.2000.

9. Відповідач листом від 04.09.2017 № 355/Я-15 повідомив розраховані розміри індивідуального коефіцієнту заробітної плати за період з 01.01.2002 по
31.12.2003 згідно з довідкою про заробітну плату № 49 від 19.01.2004 та за період з 01.04.1995 по 31.03.2000 згідно з довідкою про заробітну плату № 325 від 03.02.2004 зазначивши, що індивідуальний коефіцієнт заробітної плати, розрахований відповідно до довідки № 325 від 03.02.2004, є меншим, ніж розрахований відповідно до довідки № 49 від 19.01.2004, згідно з якою обчислюється на даний час пенсія позивача.

10. Позивач повторно 18.09.2017 та 28.10.2017 звернувся до відповідача із заявами, в яких просив ще раз перерахувати його пенсію згідно з довідкою про заробітну плату № 325 від 03.02.2004 і прописати всі суми заробітної плати, які закладаються в формулу для перерахунку пенсії.

11. Листами від 03.10.2017 № 399/я-15,09.11.2017 № 506/я-15 відповідач повідомив позивачу формулу, згідно з якою визначається заробітна плата для обчислення пенсії, із наведенням конкретного прикладу визначення коефіцієнта заробітної плати, зазначив, що індивідуальний коефіцієнт заробітної плати, визначений відповідно до довідки про заробітну плату № 325 від 03.02.2004 за період з 01.04.1995 по 31.03.2000-4,51886 є меншим від 4,64782, згідно якого на даний час обчислюється пенсія, що призведе до зменшення пенсійної виплати, а також роз'яснено порядок подання заяви про перерахунок пенсії.

12.31.01.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання йому копій довідок №325 від 03.02.2004, №49 від 19.01.2004 та даних, згідно з якими визначено коефіцієнт заробітної плати згідно з вказаними довідками, а також повідомити про його статус як пенсіонера з 01.01.2004 (працюючий чи ні).

13. Листом від 14.02.2018 відповідач надав позивачу витребувані документи та додаткові роз'яснення.

14. Вважаючи, що Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області повинно провести перерахунок пенсії з врахуванням довідки №325 від 03.02.2004 за період з 01.04.1995 по 31.03.2000 без обмеження в сумі заробітку коефіцієнтом 5,6 середньої заробітної плати в Україні на день отримання вказаних сум, позивач звернувся в суд із цим позовом.

ІІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

15. Позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідачем оскаржуваними діями обмежене його право на належне пенсійне забезпечення.

16. Представник відповідача щодо задоволення позову заперечував та пояснив, що відповідач у межах спірних правовідносин діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що пенсію позивачу призначено із врахуванням заробітку за період з 01.01.2002 по 31.12.2003 і позивач не звертався до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії без застосування обмеження заробітку у 5,6 розміру середньої заробітної плати за період з
01.04.1995 по 31.03.2000, і, відповідно, відповідачем не приймалося рішення з цього питання, а тому між сторонами відсутній публічно-правовий спір.

18. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що у цьому випадку позивачу призначено пенсію 23.09.2001, її перерахунок проведено з 01.01.2004, а відтак пенсійним органом правомірно застосовано до розглядуваних правовідносин абзац 1 пункту 2 статті 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", норми якого чітко та однозначно (без виключень) передбачають застосування обмеження 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум для періодів до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір).

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

19. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій та зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано, що Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846), набрав чинності з часу реєстрації, тоді як довідка №325 подана ним до
01.06.2004. Також зазначає, що звертався до відповідача із заявою від
01.06.2004, в якій просив здійснити нарахування пенсії згідно з довідками за 1995-1999 роки та 2002-2003 роки з кінцевим визначенням кращого варіанту в його присутності або видачею розрахунків для порівняння. Оскільки вказані довідки знаходились у матеріалах пенсійної справи, відповідач повинен був здійснити перерахунок відповідно до частини 1 статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Суд апеляційної інстанції помилково застосував до спірних правовідносин абзац 1 пункту 2 статті 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Обмеження максимальної величини були встановлені постановою Кабінету Міністрів України №1064 від 13.07.1998 "Про встановлення максимальної величини фактичних витрат суб'єктів господарювання на оплату праці працівників, суми оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу, з яких справляються збори (внески) до соціальних фондів" лише у 1998 році.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

21. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

22. Згідно з положеннями частини 2 статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

23. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі також-Закон № 1058-IV).

24. Згідно з частинами 1 та 2 статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності частинами 1 та 2 статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", здійснюється за нормами частинами 1 та 2 статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності частинами 1 та 2 статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частинами 1 та 2 статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частинами 1 та 2 статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік.

25. ~law21~ встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

26. ~law22~ визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

27. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.1172005 № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України
27.12.2005 за № 1566/11846; далі також - Порядок).

28. Згідно з пунктом 1.5 Порядку заява про перерахунок пенсії подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.

29. Відповідно до пункту 2.7 Порядку до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.

30. Пунктом 4.1. Порядку передбачено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

31. Відповідно до пункту 4.3. Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу 2 підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

32. Системний аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду України в установленому порядку.

33. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від
18.07.2018 у справі № 461/4328/16-а.

34. Як встановлено судом першої інстанцій, пенсію позивачу призначено із врахуванням заробітку за період з 01.01.2002 по 31.12.2003 і позивач не звертався до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії без застосування обмеження заробітку у 5,6 розміру середньої заробітної плати за період з
01.04.1995 по 31.03.2000, і, відповідно, відповідачем не приймалося рішення з цього питання.

35. Колегія суддів враховує, що, як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно з поданою ОСОБА_1 заявою та довідками про заробіток для обчислення пенсії № 325 від 03.02.2004 за період з 01.04.1995 по 31.03.2000 та № 49 від 19.01.2004 за період з 01.01.2002 по 31.12.2003 позивачу з 01.01.2004 проведено перерахунок пенсії з урахуванням стажу по 31.12.2003 і заробітку за період з 01.01.2002 по
31.12.2003 відповідно до довідки про зарплату № 49 від 19.01.2004.

36. Відповідно до ~law24~ до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:

1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності ~law25~, з яких згідно з ~law26~ були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону;

2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Для осіб, які у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися і до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні, у розрахунку на кожний місяць виконання роботи. Перелік таких осіб, а також порядок визначення для них заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України;

3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої Закону України "Про пенсійне забезпечення".

37. Колегія суддів відхиляє доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, що обмеження максимальної величини були встановлені постановою Кабінету Міністрів України №1064 від 13.07.1998 "Про встановлення максимальної величини фактичних витрат суб'єктів господарювання на оплату праці працівників, суми оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу, з яких справляються збори (внески) до соціальних фондів" лише у 1998 році, оскільки обмеження сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України від
05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" показником 5,6 застосовується саме до заробітних плат, які отримувались до встановлення такого обмеження (до
01.07.1998).

38. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.05.2020 у справі №348/2245/16-а, від 08.09.2020 у справі №350/1607/16-а, та №350/1607/16-а, від 24.11.2020 у справі № 465/11/16-а.

39. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що пенсійним органом при проведенні перерахунку 01.01.2004 правомірно застосовано до розглядуваних правовідносин абзац 1 ~law32~.

40. Інші аргументи касаційної скарги не спростовують правильність висновку судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову.

41. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

42. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

43. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

44. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення ("Ruiz Torija v. Spain", заява № 18390/91, пункт 29).

45. Суд у цій справі також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

46. У зв'язку із викладеним, враховуючи положення статті 350 КАС України, оскаржувані судові рішення необхідно залишити без змін.

47. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.05.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. В. Желєзний

Судді: Я. О. Берназюк

С. М. Чиркін