Історія справи

Постанова КАС ВП від 26.12.2023 року у справі №380/6904/23
Постанова КАС ВП від 26.12.2023 року у справі №380/6904/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26 грудня 2023 року

справа № 380/6904/23

адміністративне провадження № К/990/40319/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Олендера І. Я., Хохуляка В. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Львівської митниці

на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2023 року (суддя - Мартинюк В. Я.)

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2023 року (судді: Бруновська Н. В., Матковська З. М., Шавель Р. М.)

у справі № 380/6904/23

за позовом Приватного підприємства «Енерджі Стар»

до Львівської митниці

про скасування рішення, -

УСТАНОВИВ:

Рух справи

Приватне підприємство «Енерджі Стар» звернулося в суд з позовом до Львівської митниці, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про визначення митної вартості товарів №UA209000/2022/900122/2 від 10 жовтня 2022 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 10 жовтня 2022 року за №UA209170/2022/001394..

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 липня 2023 року позов задоволено повністю.

10 липня 2023 року позивач Приватне підприємство «Енерджі Стар» подав заяву про стягнення понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №380/6904/23 у розмірі 10065 грн.

Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2023 року, заяву Підприємства задоволено частково, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці Державної митної служби України на користь Приватного підприємства «Енерджі Стар» понесені судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.

30 листопада 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Львівської митниці на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2023 року у справі № 380/6904/23, провадження за якою відкрито ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2023 року та витребувано справу з суду першої інстанції.

20 грудня 2023 року справа № 380/6904/23 надійшла до Верховного Суду.

Обставини, які обґрунтовують понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу

Позивач на підтвердження наданих адвокатом послуг правової допомоги у суді першої інстанції надав: договір про надання правової допомоги №б/н від 01 лютого 2023 року, додаткову угоду №8 від 02 квітня 2023 року до договору про надання правової допомоги №б/н від 01 лютого 2023 року та акт приймання-передачі наданих послуг від 03 липня 2023 року на суму 10 065 грн.

Відповідно до пункту 3.1. договору від 01 лютого 2023 року клієнт оплачує послуги Адвокатського об`єднання, передбачені в розділі 1 цього договору у розмірі, визначеному окремою угодою або актах приймання-передачі наданих послуг, чи іншому аналогічному документі.

Згідно з пунктом 3 додаткової угоди №8 від 02 квітня 2023 року до договору про надання правової допомоги №б/н від 01 лютого 2023 року вартість послуг за ведення справи у судових органах становить 10 000 грн. Остаточна вартість послуг визначається сторонами у акті приймання-передачі наданої правової допомоги (послуг), чи іншому аналогічному документі.

За змістом пункту 4.1 цієї додаткової угоди оплата послуг з представництва інтересів здійснюється в наступному порядку 10000 грн вартості послуги сплачується протягом 30-ти днів з дня винесення рішення судом першої інстанції та підписання сторонами акта приймання-передачі.

Перелік послуг правничої допомоги вказаний в акті прийому-передачі наданих послуг від 01 лютого 2023 року.

Відповідно до цього акта адвокатське об`єднання надало клієнту правову допомогу, зокрема:

- зібрання в клієнта документів та їх аналіз (0,5 годин) - 671 грн;

- підготовка позовної заяви (3 години) - 4026 грн;

- підготовка пояснення на відзив (1 година) - 1362 грн;

- участь у судовому засіданні 01.05.2023, 26.05.2023, 03.07.2023 (3 години) - 4026 грн.

Загальна вартість наданих послуг по правовій допомозі становить 10065 грн.

В акті прийому-передачі наданих послуг зазначено, що вартість години роботи виконавця визначається з врахуванням Рекомендацій щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, затверджених Рішенням ради адвокатів Чернігівської області № 57 від 16.02.2018 року та рекомендацій щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, затверджених Рішенням ради адвокатів Харківської області № 17 від 21.03.2018.

З 01.01.2023 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2684 грн.

Доводи учасників справи

Скаржник в касаційній скарзі зазначає, що суд не дослідив зібрані у справі докази, зокрема, що підготовка і подання позовної заяви по даній справі та сума гонорару, оплачена за її написання, не є співмірною із категорією даної справи. Дана категорія справи не є складною, а написання позовної заяви не потребувало 18,5 годин, для такого високого розміру гонорару.

Відповідач вважає, що наведена адвокатом позивача у позовній заяві позиція є універсальною, висновки щодо застосування норм права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, взяті із судової практики Верховного Суду. У поясненні на відзив представник позивача виклав ту саму позицію, що і в позовній заяві.

Податковий орган зазначає, що сума гонорару є значно завищеною, зокрема, суд не дослідив і не надав належної оцінки тому, що послуга зібрання з клієнта документів та їх аналіз не є видом правничої допомоги в розумінні Закону України «Про адвокатську діяльність». Така послуга є складовою частиною послуги з підготовки позовної заяви.

Відповідач просить скасувати додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2023 року у справі № 380/6904/23 в частині задоволених вимог, ухвалити нову постанову, якою зменшити задоволену судом суму на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Відзив на касаційну скаргу податкового органу позивач не надав.

Задовольняючи частково заяву позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції врахував складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, який є завищеним, обсяг наданих адвокатом послуг, і дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом даної справи у розмірі 7000 грн.

Переглядаючи додаткове рішення в апеляційному порядку, Восьмий апеляційний адміністративний суд зазначив, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права судом допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни додаткового рішення суду першої інстанції.

Правове регулювання

Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV (в редакції чинній на час ухвалення рішення)

Частини перша та третя статті 132

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

на професійну правничу допомогу;

сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Стаття 134. Витрати на професійну правничу допомогу

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частина перша статті 139. Розподіл судових витрат

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Позиція Верховного Суду

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 72 КАС України).

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення заяви позивача про вирішення питання розподілу судових витрат з огляду на її обґрунтованість в частині послуг, які підтверджуються документально, виходячи з принципу співмірності витрат на оплату послуг адвоката обсягу фактично наданим послугам.

Згідно з вимогами частини сьомої статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення розміру таких витрат.

У свою чергу, відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав клопотання про зменшення розміру таких витрат, а також доказів, які б спростували співмірність розміру судових витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт.

Отже, Верховним Судом не встановлено визначених законом підстав для скасування додаткового рішення Львівського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2023 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2023 року у справі № 380/6904/23.

Посилання скаржника на те, що написання позовної заяви не потребувало 18,5 годин є такими, що не відповідають фактично затраченому часу на ці послуги відповідно до акта прийому-передачі наданих послуг від 01 лютого 2023 року, зокрема, в акті зазначено час, витрачений на підготовку позовної заяви, 3 години.

Інші доводи касаційної скарги колегія суддів Верховного Суду не приймає, оскільки суд першої інстанції врахував вимоги статті 134 КАС України, визнав заявлений позивачем до відшкодування розмір правової допомоги завищеним і ухвалив рішення про стягнення суми грошової допомоги в меншому розмірі.

Доводи податкового органу, наведені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій. Відповідач не зазначає конкретних розрахунків винагороди адвоката, яка на його думку, є співмірною із складністю справи, виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову тощо.

Суд, переглянувши додаткове рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги, перевіривши дотримання судами норм процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги податкового органу, внаслідок чого скарга залишається без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення.

Додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 7 серпня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2023 року у справі № 380/6904/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р. Ф. Ханова

Судді: І. Я. Олендер

В. В. Хохуляк