Історія справи
Постанова КАС ВП від 26.10.2022 року у справі №500/8485/21
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 500/8485/21
адміністративне провадження № К/990/15213/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Стародуба О.П., Стеценка С.Г.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 (головуючий суддя Баб`юк М.П.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2022 (колегія суддів у складі головуючого судді Качмара В.Я., суддів Затолочного В.С., Курильця А.Р.)
у справі №500/8485/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області
про визнання дії та бездіяльності протиправними.
I. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії з урахуванням довідок Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 16.04.2021 №5к/вих./7.2/2513 та від 27.09.2021 №5к/вих./7.2/6976, виготовлених на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 у справі №500/3452/20;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 16.04.2021 №5к/вих./7.2/2513 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 27.09.2021 №5к/вих./7.2/6976 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020 на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 у справі №500/3452/20, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України вiд 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з урахуванням раніше виплачених сум.
2. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.12.2021, яке було залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2022, позовні вимоги задоволено частково, внаслідок чого:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії із 01.04.2019 з урахуванням довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 (супровідний лист від 16.04.2021 №5к/вих./7.2/2513);
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 (супровідний лист від 16.04.2021 №5к/вих./7.2/2513);
- у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
3. Не погодившись з такими судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, натомість, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги у цій частині задовольнити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
5. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 у справі №500/3452/20 зобов`язано Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , а саме:
- довідку про розмір грошового забезпечення відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку основного розміру пенсії із 01 квітня 2019 року та
- довідку про розмір грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня 2020 року) відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для перерахунку основного розміру пенсії із 01 лютого 2020 року.
6. На виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції позивачу виготовлено довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача (супровідний лист від 16.04.2021 №5к/вих./7.2/2513), в якій вказано основні та додаткові види грошового забезпечення станом на 05.03.2019 за відповідною (аналогічною) посадою, його останній штатній посаді.
7. Також на виконання вказаного рішення суду Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції виготовлено позивачу довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, (супровідний лист від 27.09.2021 №5к/вих./7.2/6976), в якій вказано розмір грошового забезпечення який міг би становити станом на 01.01.2020 за відповідною (аналогічною) посадою, його останній штатній посаді.
8. Вказані довідки направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області та позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення такого перерахунку на підставі зазначених довідок, однак відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку посилаючись на відсутність підстав.
9. Вважаючи незаконними зазначені дії відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, тобто з урахуванням не лише розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а й додаткових видів грошового забезпечення, тобто чотирьох складових. Оскільки Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції надано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Тернопільській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсії встановленої форми, то відповідач не мав жодних правових підстав для відмови позивачу в такому перерахунку.
11. Відмовляючи у задоволенні решти позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що у цій справі не встановлено зміну розміру грошового забезпечення працівників Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції у січні 2020 року, що є обов`язковою передумовою для виникнення у відповідача обов`язку перерахунку пенсії позивача з 01.02.2020.
12. Суд апеляційної інстанції окремо зазначив, що при вирішенні питання щодо можливості застосування мінімальної заробітної плати, як розрахункової величини при обрахунку посадового окладу позивача, необхідно врахувати, що пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №1774-VIII), який набрав чинності 01.01.2017, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
13. Норми пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII були чинними як на дату прийняття постанови Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), так і станом на 29.01.2020 неконституційними не визнавалися.
14. Враховуючи юридичну силу законів та підзаконних нормативно-правих актів, яким є Постанова №704, місце таких в системі нормативно-правових актів, оскільки всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при розв`язанні колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону №1774-VIII та пункту 4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, перевагу слід надати положенням Закону, як акту вищої юридичної сили з урахуванням принципу верховенства права, закріпленого у статті 8 Конституції України.
15. Суд апеляційної інстанції виснував, що згідно з Постановою №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується. Такі ж правила діють при визначенні грошового забезпечення для перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби. Застосування ж мінімальної заробітної плати як розрахункової величини до грошового забезпечення, з якого мала б перераховуватись пенсія особам звільнених з військової служби, матиме наслідком неправильний обрахунок відповідних сум за основу братиметься величина грошового забезпечення, яка фактично діючими військовослужбовцями не отримується.
16. У своїй касаційній скарзі позивач наголошує, що щодо спірних правовідносин відсутня практика Верховного Суду.
17. Звертає увагу, що довідка Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 27.09.2021 №5к/вих./7.2/6976 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020 видана на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 у справі №500/3452/20, є чинною, та підлягала врахуванню Пенсійним фондом при перерахунку пенсії позивача.
18. Вважає безпідставним та необґрунтованим висновок апеляційного суду про те, що сам факт оформлення Західним міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції оновленої довідки від 27.09.2021 №5к/вих./7.2/6976 із наведеним формулюванням про те, що грошове забезпечення могло б мати певні складові (посадовий оклад - 6560 грн, оклад за військовим званням - 1600 грн, надбавка за вислугу років (35%) - 2856 грн, надбавка за особливості проходження служби (41%) - 4516,56 грн, премія (82%) - 5379 грн, всього 20911,76 грн, не може бути безумовною підставою для здійснення перерахунку пенсії.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить з такого.
20. Предметом спору була відмова відповідача перерахувати пенсію позивача на підставі довідок Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 16.04.2021 №5к/вих./7.2/2513 та від 27.09.2021 №5к/вих./7.2/6976.
21. Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги щодо довідки від 16.04.2021 №5к/вих./7.2/2513. Апеляційну скаргу на зазначене рішення подав позивач.
22. Апеляційний суд переглянув рішення суду першої інстанції у цій справі та залишив його без змін.
23. Не погодившись із зазначеними рішеннями, позивачем подано касаційну скаргу на частину судових рішень, якою йому у задоволенні позову відмовлено, а саме: щодо перерахунку пенсії позивача на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 27.09.2021 №5к/вих./7.2/6976.
24. Враховуючи вимоги статті 341 КАС України, рішення судів попередніх інстанцій переглядаються касаційним судом лише в частині, якою позивачу у задоволенні позову відмовлено.
25. Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-XII)усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
26. 30.08.2017 КМУ прийняв Постанову №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
27. Станом на час прийняття Постанови №704, пункт 4 зазначеної постанови передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
28. З 24.02.2018 набула чинності Постанова № 103, пунктом 6 якої у первинній редакції внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема, пункт 4 Постанови № 704 викладено в новій редакції, яка передбачала, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.»
29. Отже, з 24.02.2018 змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме: замість «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)» передбачено використання «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».
30. Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким вносились зміни до Постанов КМУ, що додаються, зокрема пункту 4 Постанови №704.
31. Спірним у цій справі є, серед іншого, зміст довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 27.09.2021 №5к/вих./7.2/6976 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020.
32. Апеляційний суд дійшов висновку, що згідно з Постановою №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується. Такі ж правила діють при визначенні грошового забезпечення для перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби. Застосування ж мінімальної заробітної плати як розрахункової величини до грошового забезпечення, з якого мала б перераховуватись пенсія особам звільнених з військової служби, матиме наслідком неправильний обрахунок відповідних сум за основу братиметься величина грошового забезпечення, яка фактично діючими військовослужбовцями не отримується.
33. Побідні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
34. Так, у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21 Верховний Суд на підставі аналізу, у тому числі, норм Закону №2262-XII та Постанови №704 виснував таке:
а) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
б) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
в) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
35. Таким чином, апеляційний суд дійшов вірного висновку про те, що грошове забезпечення військовослужбовців станом на 01.01.2020 слід визначати із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
36. У той же час, відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про перерахунок пенсії з урахуванням довідки від 27.09.2021 №5к/вих./7.2/6976, апеляційний суд виснував, що зазначене у вказаній довідці грошове забезпечення позивача розраховано з 50% мінімальної заробітної плати, а не з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (в цьому випадку - 2020 року).
37. При цьому, текст постанови апеляційного суду не містить аналізу змісту зазначеної довідки та відповідного розрахунку. Фактично, якщо у довідці від 27.09.2021 №5к/вих./7.2/6976 грошове забезпечення позивача розраховане з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, то він має право на перерахунок пенсії на підставі зазначеної довідки.
38. Отже, з`ясування зазначеної обставини є ключовим питанням для правильного вирішення цього спору.
39. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
40. Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
41. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
42. Без дослідження і з`ясування наведених вище обставин ухвалені у справі рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.
43. Відповідно до частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.
44. Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про скасування судового рішення суду апеляційної інстанції повністю з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
45. Під час нового розгляду апеляційному суду необхідно з`ясувати всі обставини справи, дослідити складові довідки від 27.09.2021 №5к/вих./7.2/6976 та прийняти законне і обґрунтоване рішення з урахуванням додатково встановлених обставин та релевантної практики Верховного Суду в подібних правовідносинах.
46. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення апеляційного суду.
47. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статей 341 345 353 356 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2022 у справі №500/8485/21 - скасувати.
3. Справу направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб
Суддя С.Г. Стеценко