Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.01.2018 року у справі №812/820/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 вересня 2018 року

Київ

справа №812/820/17

провадження №К/9901/3149/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 812/820/17

за позовом ОСОБА_1 до Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування акту розслідування нещасного випадку, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року, прийняту у складі головуючого судді Петросян К. Є., та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Сіваченка І. В., суддів: Шишова О. О., Чебанова О. О.

І. Суть спору

1. У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувсь до суду з адміністративним позовом до Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка (далі - Луганський ДУВС ім. Е. О. Дідоренка), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

1.1. визнати протиправними дії посадових осіб Луганського ДУВС ім. Е. О. Дідоренка щодо зазначення в акті розслідування нещасного випадку, що стався 10 червня 2011 року за формою Н-5 від 18 травня 2017 року та в акті про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ від 18 травня 2017 року факту знаходження ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння;

1.2. визнати протиправними дії посадових осіб Луганського ДУВС ім. Е. О. Дідоренка щодо зазначення в акті розслідування нещасного випадку, що стався 10 червня 2011 року за формою Н-5 від 18 травня 2017 року та в акті про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ від 18 травня 2017 року автомобіля з державним номером НОМЕР_1, замість автомобіля з державним номером НОМЕР_2;

1.3. визнати протиправними дії посадових осіб Луганського ДУВС ім. Е. О. Дідоренка щодо незазначення в акті розслідування нещасного випадку, що стався 10 червня 2011 року за формою Н-5 від 18 травня 2017 року та в акті про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ від 18 травня 2017 року конкретних обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася із ОСОБА_1, щодо незазначення винних у цій дорожньо-транспортній пригоді та щодо незазначення нормативно-правового акта, який порушили винні особи даної дорожньо-транспортної пригоди;

1.4. визнати протиправним та скасувати акт розслідування нещасного випадку, що стався 10 червня 2011 року за формою Н-5 від 18 травня 2017 року та акт про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ від 18 травня 2017 року;

1.5. зобов'язати Луганський ДУВС ім. Е. О. Дідоренка повторно провести розслідування нещасного випадку, що стався 10 червня 2011 року із ОСОБА_1

2. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в 2011 році під час проходження у місті Луганську курсів підвищення кваліфікації старших оперуповноважених в особливо важливих справах, старших оперуповноважених, оперуповноважених відділів, секторів розкриття злочинів проти особи У(В)КР ГУМВС, УМВС, ним отримано травму, яка спричинена зіткненням з вантажним автомобілем.

2.1. Отримавши у 2015 році акт розслідування нещасного випадку, що стався 10 червня 2011 року за формою Н-5 від 21 травня 2015 року та акт про нещасний випадок невиробничого характеру НТ від 26 травня 2015 року, позивачем оскаржено наведені акти в судовому порядку, у зв'язку із зазначенням в них про перебування позивача у стані алкогольного сп'яніння, та встановленням, що травма не пов'язана з виконанням службових обов'язків.

2.2. За результатами судового розгляду відповідачем повторно проводились розслідування та, як наслідок, втретє надано ОСОБА_1 акт розслідування нещасного випадку, що стався 10 червня 2011 року за формою Н-5 від 18 травня 2017 року та акт про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ від 18 травня 2017 року, в яких вказано, що нещасний випадок стався з позивачем, який перебував у стані алкогольного сп'яніння при обставинах не пов'язаних з виконанням службових обов'язків.

2.3. Вважаючи, що обставини, за яких стався нещасний випадок та причини нещасного випадку (аварії), про які вказано в актах від 18 травня 2017 року не відповідають фактичним обставинам випадку, що стався з позивачем 10 червня 2011 року, ОСОБА_1 звернувсь до суду з вимогою про скасування наведених актів та зобов'язання повторно провести розслідування нещасного випадку, що стався 10 червня 2011 року.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. Відповідно до розпорядження Міністерства внутрішніх справ України від 02 жовтня 2010 року № 1115 "Про організацію підвищення кваліфікації та спеціалізації працівників органів внутрішніх справ України у 2011 році" у період з 06 червня 2011 року по 11 червня 2011 року в Луганському ДУВС ім. Е. О. Дідоренка проходили курси підвищення кваліфікації працівників У(В)КР (Г)УМВС.

4. З метою навчання на наведені курси від ГУМВС України в Донецькій області було направлено оперуповноваженого УКР майора міліції ОСОБА_1

5. Таким чином, 10 червня 2011 року ОСОБА_1, перебуваючи на курсах підвищення кваліфікації в Луганському ДУВС ім. Е. О. Дідоренка, отримав тілесні ушкодження, внаслідок чого останнім складено акт нещасного випадку від 21 травня 2015 року за формою Н-5 та акт нещасного випадку невиробничого характеру з формою НТ від 26 травня 2015 року, які в подальшому були оскаржені позивачем в судовому порядку.

6. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2015 року у справі № 818/3302/15, яка набрала законної сили, визнано протиправним та скасовано акт розслідування нещасного випадку, що стався 10 червня 2011 року за формою Н-5 від 21 травня 2015 року та акт про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ від 26 травня 2015 року, а також зобов'язано Луганський ДУВС ім. Е. О. Дідоренка повторно провести розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 10 червня 2011 року.

7. На виконання судового рішення наказом ректора Луганського ДУВС ім. Е. О. Дідоренка № 7 від 05 лютого 2016 року створено комісію з проведення розслідування нещасного випадку та призначено його повторне розслідування.

7.1. З метою отримання матеріалів кримінального провадження №12015050380001100 для долучення до матеріалів розслідування нещасного випадку, що стався із ОСОБА_1 10 червня 2011 року у місті Луганську, університет надіслав запит до ГУНП в Донецькій області, на який отримав відповідь, що зазначене кримінальне провадження для визначення підслідності було направлено до Костянтинівської міжрайонної прокуратури Донецької області, тому надати копії вказаних матеріалів є неможливим.

7.2. На підставі рапорту завідувача відділення юридичного забезпечення майора міліції Сабірова Р. Ф. ректором Луганського ДУВС ім. Е. О. Дідоренка прийнято рішення про продовження строків проведення розслідування нещасного випадку, оголошеного наказом від 05 лютого 2016 року № 7, до прийняття вироку в кримінальному провадженні № 12015050380001100, про що позивачу надіслано відповідне повідомлення.

8. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 07 червня 2016 року у справі № 818/431/16, яка набрала законної сили, визнано протиправною бездіяльність Луганського ДУВС ім. Е. О. Дідоренка щодо непроведення службового розслідування нещасного випадку, що стався 10 червня 2011 року з ОСОБА_1, у строк, передбачений Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 грудня 2002 року № 1346.

9. На виконання наведеного судового рішення у справі № 818/302/15, посадовими особами Луганського ДУВС імені Е. О. Дідоренка складено акт розслідування нещасного випадку, що стався 10 червня 2011 року, за формою Н-5 від 29 серпня 2016 року та акт № 1 про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ від 29 серпня 2016 року, які також були оскаржені позивачем в судовому порядку.

10. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року у справі № 818/1163/16 визнано протиправними та скасовано акт розслідування нещасного випадку, що стався 10 червня 2011 року за формою Н-5 від 29 серпня 2016 року та акт № 1 про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ від 29 серпня 2016 року та зобов'язано Луганський ДУВС імені Е. О. Дідоренка повторно провести розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 10 червня 2011 року.

11. На виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року у справі № 818/1163/16 відповідачем видано наказ № 75 від 18 квітня 2017 року "Про проведення розслідування нещасного випадку", яким скасовано акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 від 29 серпня 2016 року та акт № 1 про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ від 29 серпня 2016року та призначено повторне розслідування нещасного випадку, що стався 10 червня 2011 року з ОСОБА_1 зі створенням комісії з розслідування нещасного випадку.

12. Так, внаслідок повторного розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 10 червня 2011 року посадовими особами Луганського ДУВС ім. Е. О. Дідоренка складено акт розслідування нещасного випадку, що стався 10 червня 2011 року за формою Н-5 від 18 травня 2017 року та акт № 2 про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ від 18 травня 2017 року.

13. В ході розслідування встановлено, що 10 червня 2011 року ОСОБА_1, знаходячись на курсах підвищення кваліфікації в Луганському ДУВС ім. Е. О. Дідоренка, приблизно о 20 годині 45 хвилин, перебуваючи у позаслужбовий час по вул. Артема в смт. Ювілейне (Катеринівка), м. Луганськ, в результаті дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження.

14. В умовах Луганської міської багатопрофільної лікарні № 2 ОСОБА_1 надано медичну допомогу та відповідно до відомостей свідоцтва про хворобу від 09 грудня 2011 року № 255, військово-лікарська комісія внаслідок нещасного випадку ОСОБА_1 встановила діагноз: "відкритий осколковий перелом діалізу обох кісток лівої гомілки у с/3 зі зміщенням, закритий внутрішній суглобний перелом дистального метаепіфіза правої великогомілкової кістки з осколковим переломом медіальної щиколотки без зміщення, закритий перелом головки променевої кістки лівого передпліччя. Травма отримана при падінні з висоти свого зросту".

15. У первинних поясненнях, наданих ОСОБА_1 від 11 червня 2011 року та 23 червня 2011 року позивач стверджував, що тілесні ушкодження отримав внаслідок падіння зі сходів через особисту необережність. У подальшому - 23 травня 2015 року ОСОБА_1 надав пояснення, що тілесні ушкодження йому було спричинено внаслідок наїзду транспортного засобу.

16. Факт отримання 10 червня 2011 року ОСОБА_1 тілесних ушкоджень в місті Луганську було зареєстровано в ЖРЗПЗ Луганського міського управління ГУМВС України в Луганській області від 11 червня 2011 року № 1765.

17. За результатами проведення перевірки Луганським МУ ГУМВС України в Луганській області прийнято постанову від 19 січня 2012 року № 482 про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі пункту 1 статті 6 КПК України, за відсутністю події злочину.

18. 15 червня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до чергової частини Костянтинівського МВ ГУМВС України в Донецькій області із заявою, яка була внесена до ЄРДР №12015050380001100, про спричинення йому 10 червня 2011 року тілесних ушкоджень у місті Луганську в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

19. У пункті 9 оскаржуваного акту про нещасний випадок невиробничого характеру від 18 травня 2017 року також вказано, що "подія, яка призвела до нещасного випадку" - дорожньо-транспортна пригода, а згідно з пунктом 10 "причини нещасного випадку" - особиста необережність. Одночасно комісією зазначено про перебування потерпілого в стані алкогольного сп'яніння (пункт 12 акта) та зроблено висновок, а саме: нещасний випадок з ОСОБА_1 вважати таким, що стався у період проходження служби при обставинах, не пов'язаних з виконанням службових обов'язків.

20. Разом з цим, в оскаржуваному акті розслідування нещасного випадку, що стався 10 червня 2011 року форми Н-5 від 18 травня 2017 року більш детально викладено обставини, за яких стався нещасний випадок з ОСОБА_1 та зроблено висновок, що "тілесні ушкодження у вигляді "відкритого осколкового перелому діалізу обох кісток лівої гомілки у с/3 зі зміщенням, закритого внутрішньо суглобного перелому дистального мета епіфіза правої великогомілкової кістки з осколковим переломом медіальної щиколотки без зміщення, закритого перелому головки променевої кістки лівого передпліччя" вважати отриманими оперуповноваженим УКР ГУМВС України в Донецькій області майором міліції ОСОБА_1 у період проходження служби при обставинах, не пов'язаних з виконанням службових обов'язків".

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

21. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року, в позові відмовлено.

22. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що розслідування нещасного випадку, що стався із ОСОБА_1 10 червня 2011 року проведено у відповідності до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 грудня 2002 року № 1346.

23. Зазначена позиція була підтримана і Донецьким апеляційним адміністративним судом, який переглянув постанову суду першої інстанції та залишив її без змін.

IV. Касаційне оскарження

24. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

25. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки судів у справах № 818/3302/15, № 818/431/16, № 818/1163/16, в яких наведено про протиправне зазначення в актах перебування позивача в стані алкогольного сп'яніння.

25.1. ОСОБА_1 наголошує, що в оскаржуваних актах відповідачем невірно вказаний номерний знак автомобіля, який здійснив наїзд у зв'язку з чим вважає, що така обставина тягне за собою безумовне скасування актів, проте суди попередніх інстанцій дійшли висновку про формальний характер неправильно вказаних номерних знаків, що не впливає на сутність правовідносин.

26. Водночас відповідач у відзиві вказує на безпідставність касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

27. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

28. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

29. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

30. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

31. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

32. Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці регламентовано Законом України "Про охорону праці".

33. Поняття охорони праці міститься у статті 1 Закону України "Про охорону праці" та означає систему правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

34. Приписами статті 14 Закону України "Про охорону праці" обумовлено, що працівник зобов'язаний: дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

35. За правилами встановленими статтею 22 Закону України "Про охорону праці", роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

36. Пунктом 1.3. Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 грудня 2002 року № 1346 (далі - Порядок № 1346) встановлено, що розслідування нещасних випадків (в тому числі поранень), що сталися з особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовцями Національної гвардії України, курсантами (слухачами) навчальних закладів системи МВС України, проводиться з урахуванням цього Порядку.

37. Згідно з пунктом 2.2. Порядку № 1346 за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.

38. Відповідно до пункту 2.4 Порядку № 1346 якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2).

39. Пунктом 3.1 наведеного Порядку встановлено, що про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.

40. В силу пункту 3.8 Порядку № 1346 комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії:

обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;

визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці;

з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;

визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків);

скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію. У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію.

VI. Позиція Верховного Суду

41. Як вбачається з матеріалів справи, нещасний випадок, щодо якого проводилось розслідування, стався з позивачем 10 червня 2011 року у місті Луганську, смт. Ювілейне (Катеринівка), яке згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1085-р від 07 листопада 2014 року "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" наразі віднесено до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

42. Отримавши у 2015 році акт розслідування нещасного випадку, що стався 10 червня 2011 року за формою Н-5 від 21 травня 2015 року та акт про нещасний випадок невиробничого характеру НТ від 26 травня 2015 року, позивачем оскаржено наведені акти в судовому порядку, у зв'язку із зазначенням в них про перебування позивача у стані алкогольного сп'яніння, та встановленням, що травма не пов'язана з виконанням службових обов'язків.

43. Неодноразово оскаржуючи акти розслідування нещасного випадку та акти про нещасний випадок невиробничого характеру, які складались внаслідок проведення повторних розслідувань на виконання судових рішень у справах № 818/3302/15, № 818/431/16, № 818/1163/16, позивач наполягав на двох обставинах, а саме: встановлення факту його перебування у тверезому стані та встановленням обставини, що травма пов'язана з виконанням службових обов'язків.

44. В матеріалах справи містяться копії пояснень ОСОБА_1 від 11 червня 2011 року, від 23 червня 2011 року та від 22 травня 2015 року, які відрізняються за викладом обставин нещасного випадку.

44.1. Так, у первинних поясненнях, які надавалися ОСОБА_1 11 червня 2011 року та 23 червня 2011 року позивач стверджував, що тілесні ушкодження він отримав внаслідок падіння зі сходів через особисту необережність.

44.2. В поясненнях від 22 травня 2015 року позивач вказав про отримання ним тілесних ушкоджень внаслідок наїзду транспортного засобу. Також в даних поясненнях зазначив, що пояснювання співробітникам академії та органів внутрішніх справ він не надавав, оскільки перебував у непритомному стані, у зв'язку з больовим шоком.

44.3. На виконання судового рішення у справі № 818/1163/16 під час повторного розслідування нещасного випадку, призначеного відповідно до наказу від 18 квітня 2017 № 75 комісією 05 травня 2017 року отримано детальні повторні пояснення ОСОБА_1, відповідно до яких останній зазначив: "10 червня 2011 року близько 17 години керівник відпустив нас до бібліотеки для самопідготовки, оскільки 11 червня 2011 року у нас повинен бути заключний іспит. Ми вийшли з академії та пішли на автобусну зупинку, так як один із співробітників знав як доїхати до бібліотечного закладу. Зупинка знаходилася по вул. Артема м. Луганськ. Метрів 50 біля зупинки стояв автомобіль "Камаз", державний номер НОМЕР_1, який зупинився в забороненому місті та перешкоджав проходу пішоходів. Автомобіль стояв задньою частиною до тротуару. В цей час я помітив, що поза автомобілем по тротуару йшла літня жінка. "Камаз" в цей час завівся та проїхав кілька метрів назад та збив жінку. Вона впала обличчям на асфальт тротуару та я побачив, як у неї з обличчя пішла кров. Я зрозумів, що він скоїв злочин і для затримання та подальшої передачі підозрюваної особи до органів внутрішніх справ підбіг до автомобіля зі сторони лівої двері водія. Автомобіль тим часом зупинився, але водій не вимикав двигун. Я став на підставку для ніг біля двері водія та через скло показав своє службове посвідчення та запропонував водієві вимкнути двигун та вийти з автомобіля. Як тільки водій побачив службове посвідчення, він з силою пхнув двері і я впав з підставки для ніг на дорогу біля переднього колеса автомобіля. У цей же час, водій автомобіля почав рухатися у сторону дороги, та повернув кермо таким чином, що передніми колесами переїхав мені обидві ноги".

45. З листа слідчого СВ Костянтинівського відділення поліції Бахмутського ВП ГУНП України в Донецькій області від 16 травня 2017 року № 8787/204/0617 вбачається, що в рамках кримінального провадження № 12015050380001100 за ознаками частини першої статті 286 Кримінального кодексу України було допитано в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які дали свідчення, що збігаються з показами ОСОБА_1, однак в їх свідченнях не в повному обсязі вказані обставини заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_1, та за саму жінку, яку нібито збили автомобілем "Камаз", практично нічого не повідомляється. Також у даному листі повідомлено, що на теперішній час додатково допитати останніх не має можливим, оскільки місце проживання на теперішній час свідків невідомо.

45.1. Водночас, у поясненнях ОСОБА_1 зазначено про неможливість надання номерів мобільних телефонів свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 для комісії, оскільки це є особистою інформацією. При цьому ОСОБА_1 повідомив, що слідчому СВ Костянтинівського відділення поліції Бахмутського ВП ГУНП України в Донецькій області відоме місце проживання наведених свідків, але у зв'язку із великою відстанню, він не поїхав для їх повторного допиту. Інші ж свідки залишились на окупованій території і позивач втратив з ними телефонний зв'язок, та йому невідомі їх повні анкетні дані.

45.2. За таких обставин опитати свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 комісії не виявилось можливим, у зв'язку із чим комісією було складено акт від 17 травня 2017 року про неможливість встановити інших осіб, які б могли бути свідками нещасного випадку, що трапився з ОСОБА_1 10 червня 2011 року у місті Луганськ, смт. Ювілейне (Катеринівка), у зв'язку із відсутністю доступу до місця події та неможливості витребувати ряд відповідних документів.

45.3. Наведене свідчить про вчинення всіх необхідних дій, враховуючи обставини, які унеможливлюють в повному обсязі збір даних про обставини такого випадку у зв'язку з віднесенням міста Луганськ до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

46. Щодо доводів позивача про зазначення в оскаржуваних актах неправильного номеру транспортного засобу (замість НОМЕР_2 - НОМЕР_1) слід зазначити, що такі дані первісно були надані самим позивачем, а тому в актах ця обставина зазначається, виходячи з пояснень ОСОБА_1

47. Крім того, згідно з копії пояснення водія транспортного засобу КАМАЗ-6520, реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_9 від 11 червня 2011 року, останній спростував наїзд на ОСОБА_1 та наїзд на літню жінку.

47.1. Про відсутність встановленого факту наїзду на літню жінку свідчать дані протоколу огляду місця події від 10 червня 2011 року, згідно з яким слідів контакту автомобіля з навколишніми предметами, слідів крові не виявлено.

48. З матеріалів справи вбачається, що кримінальне провадження №12015050380001100 від 16 травня 2017 року, слідство по якому триває на теперішній час, розслідується СВ Костянтинівського ВП Бахмутського ВПГУНП в Донецькій області за заявою ОСОБА_1 про спричинення йому 10 червня 2011 року у місті Луганську тілесних ушкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. При цьому, будь-які відомості про факт ДТП за участю літньої жінки та отримання літньою жінкою тілесних ушкоджень внаслідок наїзду на неї автомобіля "Камаз", а саме заяви жінки, порушення кримінальної справи за цим фактом, матеріали службового розслідування не містять.

49. Стосовно факту перебування позивача в тверезому стані чи перебування в алкогольному сп'янінні слід зазначити, що при повторному розслідуванні комісією Луганського ДУВС ім. Е. О. Дідоренка у пункті 12 оскаржуваного акту від 18 травня 2017 року № 2 про нещасний випадок невиробничого характеру форми НТ зазначено про перебування ОСОБА_10 в стані алкогольного сп'яніння.

49.1. Так, в умовах обмеженості дій комісії у з'ясуванні всіх обставин нещасного випадку, зокрема, відсутність можливості опитати лікарів, дослідити всю існуючу медичну документацію потерпілого ОСОБА_1, єдиним доказом на підтвердження факту алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 або його спростування є виписний епікриз Луганської міської багатопрофільної лікарні №2 від 11 червня 2011 року № 5366 на ім'я ОСОБА_1, в пункті "діагноз" якого зазначено про перебування позивача в алкогольному сп'янінні. Разом з цим у пункті "надходження" зазначено, що при надходженні заповнений акт огляду на алкоголь. При цьому від здачі крові та сечі на алкоголь позивач категорично відмовився.

49.2. Враховуючи наведене, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про перебування позивача у стані алкогольного сп'яніння у зв'язку з наявністю виписного епікризу № 5366 від 11 червня 2011 року, складеного медичними працівниками, оскільки стан алкогольного сп'яніння крім аналізів крові та сечі, який в свою чергу, встановлює ступінь алкогольного сп'яніння, також можна встановити без чітко встановленого ступеня алкогольного сп'яніння й за іншими ознаками, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи та мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

50. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

51. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

52. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

53. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Білоус

Т. Г. Стрелець