Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 161/14733/17

провадження № К/9901/47784/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 161/14733/17

за позовом ОСОБА_2 до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії;

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області (суддя Гринь О. М.) від 23 листопада 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Мікули О. І., Курильця А. Р., Кушнерика М. П.) від 31 січня 2018 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, в якому просив:

- визнати неправомірними дії Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку пенсії;

- зобов'язати Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з дати звернення із заявою;

- стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що 21 серпня 2017 року звернувся до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області із заявою про перерахунок пенсії, у проведенні якого відповідач протиправно відмовив. На переконання позивача відмова відповідача у проведенні йому перерахунку пенсії суперечить вимогам ст. 22, 58 Конституції України.

3. Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року, ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні позовних вимог.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 13 квітня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 листопада 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року. Зобов'язати Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії, як колишньому державному службовцю згідно постанови Кабінету Міністрів України «Питання оплати праці працівників державних органів» від 18 січня 2017 року № 15, наказу Державної фіскальної служби України «Про умови оплати праці працівників ДФС та її територіальних органів» від 25 січня 2017 року № 34, ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року N 3723-XII (далі - Закон N 3723-XII), та наданої інформаційної довідки від 12 травня 2017 року № 549 про заробітну плату працюючого державного службовця за відповідною посадою.

5. Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2018 року відкрито провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання копії вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

6. 14 червня 2018 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_2, в якій позивач з посиланням на рішення Верховного Суду від 15 лютого 2018 року (Пз/9901/8/18 по справі № 820/6514/17) просив зобов'язати Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії, як колишньому державному службовцю згідно постанови Кабінету Міністрів України «Питання оплати праці працівників державних органів» від 18 січня 2017 року № 15, наказу Державної фіскальної служби України «Про умови оплати праці працівників ДФС та її територіальних органів» від 25 січня 2017 року № 34, ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року N 3723-XII (далі - Закон N 3723-XII), та наданої інформаційної довідки від 12 травня 2017 року № 549 про заробітну плату працюючого державного службовця за відповідною посадою.

7. Ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2018 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду та призначено до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 345 КАС України.

8. Станом на 26 вересня 2018 року відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Луцькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Волинської області та з 02 вересня 2004 року одержує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а з 19 листопада 2004 року - згідно Закону N 3723-XII.

10. 21 серпня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області із заявою про перерахунок пенсії державному службовцю у зв'язку із підвищенням розміру посадових окладів працюючим державним службовцям, додавши до заяви інформаційний лист Волинської митниці ДФС від 12 травня 2017 року № 549.

11. Листом Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 01 вересня 2017 року № 390/Л-01 ОСОБА_2 повідомлено, що законних підстав для проведення перерахунку його пенсії немає. Вказана відмова мотивована тим, що у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), втратив чинність Закон № 3723-XII. Разом з цим, відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 04 липня 2016 року № 15-2 «Про внесення змін до постанови правління Пенсійного фонду України від 04 вересня 2013 року № 15-1» форму Довідки для перерахунку пенсії було виключено. Вказана постанова правління Пенсійного фонду України від 04 липня 2016 року № 15-2 набрала чинності 02 вересня 2016 року.

12. Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Оцінюючи доводи сторін, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, у ст. 37-1 Закону № 3723-XII, що регулює порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців, внесено зміни та фактично скасовано норми законодавства, які визначали право особи на перерахунок призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою та підстави для такого перерахунку.

14. До такого висновку суди першої та апеляційної інстанцій дійшли виходячи з того, що Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII), який набрав чинності 01 січня 2015 року, внесено зміни до ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ і викладено цю норму у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України».

15. Водночас, у зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09 грудня 2015 року № 1013 (далі - Постанова КМУ № 1013), яка набрала чинності 15 грудня 2015, був виключений п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року № 865 (далі - Постанова КМУ № 865), який встановлював підстави та визначав механізм перерахунку пенсій державним службовцям у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а п. 5 змінений. Постанова КМУ № 1013 регламентувала лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачала а ні можливості, а ні механізму перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати.

16. З 01 травня 2016 року набув чинності Закон № 889-VIII. У зв'язку з набуттям чинності зазначеним Законом, положення Закону № 3723-XII втратили чинність, в тому числі норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців.

17. Відповідно до ст. 90 Закону № 889-VIII, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, ст. 42 якого визначає підстави перерахунку призначених пенсій, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців до яких не віднесено.

18. У зв'язку з наведеним, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії чинним законодавством України не визначено суб'єктивного права, і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу». У спірних правовідносинах відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

19. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що згідно Закону № 3723-XII у нього було право на перерахунок (збільшення) пенсії державного службовця у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.

20. Скаржник з посиланням на ст. 22, 58 Конституції України вказує, що запроваджені нові норми законодавства щодо пенсійного забезпечення державних службовців не можуть застосовуватися до правовідносин, які існували до набрання ними чинності і не можуть змінити обсяг прав, який було встановлено попередніми нормативно-правовими актами.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.

22. Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01 травня 2016 року визначалися Законом № 3723-ХІІ. Зокрема, ч. 1 ст. 37-1 цього Закону (у редакції, чинній до 01 січня 2015 року) передбачала, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

23. Отже, станом на дату призначення позивачу пенсії державного службовця, чинне на той час законодавство передбачало умови і порядок перерахунку її розміру у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою.

24. Однак, як вірно зазначено судами першої та апеляційної інстанцій, у зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України 09 грудня 2015 року постанови № 1013 та набранням чинності з 01 травня 2016 року Законом № 889-VIII правове регулювання відносин щодо перерахунку пенсій державним службовцям зазнало змін.

25. Чинним, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, законодавством України не передбачено можливості перерахунку органами Пенсійного фонду України пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям. Положень, які б надавали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців не містить і Постанова КМУ № 1013.

26. У Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

27. Отже, з 01 грудня 2015 року - початку застосування Постанови КМУ № 1013, та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом № 889-VIII, який інакше врегульовує правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців, пенсії, призначені за ст. 37 Закону № 3723-XII, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців.

28. Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права висловлений Верховним Судом України у постанові від 07 листопада 2017 року по справі № 398/4332/16-а, Верховним Судом у постанові від 23 січня 2018 року по справі № 745/458/16-а.

29. Відтак, вірним є висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що оскільки законодавством, чинним на час звернення ОСОБА_2 за перерахунком розміру пенсії, не було передбачено можливість її перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку.

30. Безпідставними є посилання позивача у касаційній скарзі на те, що відповідно до ст. 22 Конституції України зміни в законодавстві, які звужують зміст та обсяг існуючих прав не повинні застосовуватися, оскільки відсутність правового регулювання відносин щодо перерахунку пенсій держаним службовцям не може свідчити про звуження існуючих прав позивача саме з боку органів Пенсійного фонду України.

31. У справі, що розглядається, суд першої інстанції встановив, що у зв'язку зі зміною правового регулювання відносин, пов'язаних із пенсійним забезпеченням державних службовців, розмір призначеної ОСОБА_2 пенсії не зменшився.

32. Також безпідставним є посилання позивача на ст. 58 Конституції України, оскільки право на перерахунок пенсії у відповідної особи виникає станом на час виникнення обставин, з якими особа пов'язує право на такий перерахунок (підвищення розміру заробітної плати прцюючим державним службовцям), а не з часу призначення пенсії, чи її попереднього перерахунку.

33. Безпідставним є також посилання позивача на рішення Верховного Суду від 15 лютого 2018 року (Пз/9901/8/18 по справі № 820/6514/17), оскільки вказане рішення ухвалене Верховним Судом за інших фактичних обставин та правового регулювання. Зокрема в рішенні від 15 лютого 2018 року Верховний Суд висловив правову позицію щодо наявності у колишніх працівників міліції права на перерахунок пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11 листопада 2015 року № 988. Водночас, висновки щодо наявності чи відсутності у держаних службовців права на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців після прийняття Постанови КМУ № 1013 та набрання у подальшому чинності Законом № 889-VIII, Верховним Судом у вказаному рішенні не висловлювалися.

34. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції у справі про відмову у задоволенні позовних вимог.

35. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

36. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

37. З огляду на наведене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

38. Оскільки Суд залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 листопада 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року у справі № 161/14733/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді В. М. Кравчук

О. П. Стародуб