фПОСТАНОВАІМЕНЕМ УКРАЇНИ22 серпня 2019 рокуКиївсправа №520/20958/18адміністративне провадження №К/9901/17574/19Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:судді-доповідача - Загороднюка А. Г.,суддів - Єресько Л. О., Соколова В. М.,
розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 11 січня 2019 року (суддя Калашнікова О. І.) та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року (головуючий суддя Градовський Ю. М., судді: Крусян А. В., Яковлєв О. В. ) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора поліції лейтенанта 2 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Одеській області Кушнір Сергія Васильовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,УСТАНОВИЛ:Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із позовною заявою до інспектора поліції Кушнір С. В. про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 788435 від 11 грудня 2018 року із закриттям провадження за відсутності події адміністративного правопорушення.Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 11 січня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 повернуто позивачу.Суд першої інстанції виходив з того, що на час звернення позивача із позовною заявою до суду (21 грудня 2018 року) Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему не запроваджено, що унеможливлює прийняття позовної заяви в електронній формі без наявності власноручного підпису позивача.Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 11 січня 2019 року про повернення адміністративного позову змінено в частині підстав повернення позову. В іншій частині оскаржувану ухвалу залишено без змін.Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що відповідно до підпункту15.1 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення"
Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Таким чином, за висновком колегії суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду подана позовна заява засвідчена електронно-цифровим підписом до функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи не може вважатися позовною заявою підписаною у встановленому законом порядку.Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.
В обґрунтування поданої скарги скаржник посилався на порушення судом норм матеріального і процесуального права та просив скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до Третього апеляційного адміністративного суду.Скаржник вказує, що суд не може ігнорувати процесуальний документ, який подано учасником справи в електронній формі засобами Єдина судова інформаційнойно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС) і в подальшому переведено в паперову форму (роздруковано) відповідальним працівником суду під час реєстрації цього документу в автоматизованій системі документообігу суду та передано судді- доповідачу для подальшого розгляду.Скаржник вважає, що жодне положення підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення"
КАС України не можна тлумачити як таке, що скасовує або обмежує права учасників процесу на подання процесуальних документів в електронній формі.Позиція інших учасників справи.Від інших учасників справи відзиву або заперечень на касаційну скаргу позивача не надходило, що відповідно до статті
338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішень суду апеляційної інстанції.
Рух касаційної скарги.Ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 11 січня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року.Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 21 серпня 2019 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.Позиція Верховного Суду.Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею
341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.
Суд зазначає, що вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені у статті
160 Кодексу адміністративного судочинства України.Відповідно до частини
2 статті
160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.Згідно з частинами
7 ,
8 статті
44 Кодексу адміністративного судочинства України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених частинами
7 ,
8 статті
44 Кодексу адміністративного судочинства України.Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.Отже, надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням https://cabinet. court. gov. ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, безумовно є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет.Відповідно до наказу Державної судової адміністрації України від 31 травня 2018 року №269 "Про внесення змін до наказу ДСА України від 23 березня 2017 року № 367" (втратив чинність згідно з наказом ДСА України від 22 грудня 2018 року №628 "Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд") проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах здійснювалося у таких пілотних судах: Київський апеляційний адміністративний суд; Апеляційний суд Одеської області; Київський районний суд міста Одеси; Одеський апеляційний господарський суд; господарський суд Одеської області; Вінницький апеляційний адміністративний суд; Вінницький окружний адміністративний суд; Донецький апеляційний адміністративний суд; Голосіївський, Дарницький, Деснянській, Дніпровський, Оболонський, Печерський, Подільський, Святошинський, Солом'янський та Шевченківський районні суди міста Києва.Відповідно до листа № інф/М388-19-520/19 від 17 травня 2019 року ДСА України, який міститься в матеріалах справи, станом на 21 грудня 2018 року функціонувала в тестовому режимі підсистеми "Електронний суд".Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність вимогам
Кодексу адміністративного судочинства України, судом встановлено, що зазначений позов надійшов до Київського районного суду міста Одеси через підсистему "Електронний суд".Суд не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що позовна заява, подана 21 грудня 2018 року, засвідчена електронно-цифровим підписом та подана через систему "Електронний суд" до функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не може вважатися позовною заявою, поданою та підписаною у встановленому законом порядку, оскільки на момент подачі звернення позивача з позовом до суду першої інстанції підсистема "Електронний суд" функціонувала в тестовому режимі, а тому позивач діяв відповідно до вимог чинного законодавства.
З огляду на викладене, колегія суддів не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позов ОСОБА_1 вважається не підписаним, а тому не може бути прийнятий до розгляду та підлягає поверненню особі, яка її подала на підставі пункту
3 частини
4 статті
169 КАС України.Європейський суд з прав людини в Рішенні від 19 червня 2001 року у справі
"Креуз проти Польщі" констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.Судові витрати.
З огляду на результат касаційного розгляду суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.Керуючись статтями
3,
341,
345,
349,
353,
355,
356,
359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний СудПОСТАНОВИВ:Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 11 січня 2019 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.Суддя-доповідач: А. Г. ЗагороднюкСудді Л. О. ЄреськоВ. М. Соколов