Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.05.2019 року у справі №808/8750/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 травня 2019 року

Київ

справа №808/8750/15

адміністративне провадження №К/9901/26442/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С. С.,

суддів: Васильєвої І. А., Юрченко В. П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 січня 2016 року (суддя Татаринов Д. В. ) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року (головуючий суддя Панченко О. М., судді: Чередниченко В. Є., Коршун А. О.) у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - Інспекція, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000462201 від 19 жовтня 2015 року, яким до нього застосовано штраф в розмірі 17000,00 грн.

Обґрунтовуючи позовну заяву, вказував, що викладені в акті за результатами проведеної перевірки, який, в свою чергу, став підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, висновки не відповідають дійсним обставинам, оскільки протягом 2015 року він не здійснював підприємницької діяльності й на момент проведення посадовими особами Інспекції перевірки знаходився поза межами України (з березня 2015 року до 25 жовтня 2015 року), трудового або іншого договору, відповідно до якого працівники могли б від імені позивача здійснювати вищезазначену діяльність, не укладав; до того ж ще у січні 2015 року загубив свої реєстраційні документи, про що дав відповідне оголошення у газеті.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 січня 2016 року, залишеною без змін Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000462201 від 19 жовтня 2015 року, прийняте Бердянською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Приймаючи такі рішення, суди, дослідивши обставини справи, прийшли до висновку, що в період з 04 березня 2015 року по 25 жовтня 2015 року позивач був відсутнім на території України, що, в свою чергу, спростовує й факт укладення ним трудового договору від 11 серпня 2015 року з особою (продавцем), яка безпосередньо здійснювала торгівлю в перевіреному відповідачем торгівельному об'єкті; крім того він ще в січні 2015 року втратив свої реєстраційні документи, а відтак контролюючим органом неправомірно винесено податкове повідомлення-рішення про накладення штрафних санкцій за порушення Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" 19 грудня 1995 року №481/95-BP (далі - Закон №481).

Не погоджуючись з рішеннями судів, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення ними норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі Інспекція зазначала, що діяльність в перевіреному нею торгівельному об'єкті за адресою: АДРЕСА_1, здійснював саме підприємець ОСОБА_1, оскільки протягом 2015 року від його імені щомісячно сплачувався єдиний податок з фізичних осіб.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Позивач своїм правом на подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 19 серпня 2015 року на підставі наказу від 18 серпня 2015 року №554 та направлень від 18 серпня 2015 року №334 проведено фактичну перевірку торгівельного об'єкту, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, за результатами якої складено акт від 28 серпня 2015 року №0091/08/01/22/3239009673 ( №083/08-22-22-01-06/3239009673).

Згідно з висновками вказаного акту перевіркою встановлено порушення статті 17 Закону №481, а саме: встановлено факт реалізації продавцем ОСОБА_2 пива на розлив "Жигулівське" 1л, в кількості 1 пляшка за ціною 13,00 грн. за літр без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пивом.

Крім того посадовими особами контролюючого органу складено також акт відмови від підписання направлень на перевірку №56/08/01/22/3239009673 від 31 серпня 2015 року, акт відмови від підписання матеріалів перевірки №57/08/01/22/3239009673 від 31 серпня 2015 року та акт відмови від отриманні матеріалів перевірки №58/08/01/22/3239009673 від 31 серпня 2015 року.

У зв'язку із наведеним акт фактичної перевірки від 28 серпня 2015 року №0091/08/01/22/3239009673 відповідачем надсилався позивачеві засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення 01 вересня 2015 року на адресу: АДРЕСА_2, проте повернувся з відміткою про невручення за закінченням терміну зберігання.

19 жовтня 2015 року Інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення форми "С" від №0000462201, яким до підприємця ОСОБА_1 застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 17000,00 грн.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, визначає Закон №481.

Відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203,2204,2205,2206,2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00,2106 90 згідно з УКТ ЗЕД; пиво - насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об'ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203; роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій (частина 1 статті 15 Закону №481).

Згідно із частиною 1 статті 17 Закону №481 за порушення норм Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Абзацом 5 частини 2 статті 17 Закону №481 встановлено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Судами встановлено, що з 04 березня 2015 року по 25 жовтня 2015 року ОСОБА_1 не перебував на території України, що підтверджується відмітками про отримання ним візи у паспорті для виїзду за кордон; копіями посвідчення особи моряка "АВ" НОМЕР_1, виданого 01 листопада 2007 року, послужної книжки моряка НОМЕР_2, виданої 09 листопада 2007 року, проїзного документу "ЛД" №207706 на потяг "Бердянськ-Київ ", квитків "Київ-Істанбул" (04 березня 2015 року), "Істамбул-Куала Лумпур" (05 березня 2015 року) та "Торонто-Амстердам-Київ" (24-25 жовтня 2015 року).

Наведене також унеможливлює й укладання позивачем 11 серпня 2015 року трудового договору з продавцем ОСОБА_2 (який водночас не зареєстрований у державній службі зайнятості за місцем проживання позивача у відповідності до Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08 червня 2001 року №260, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 червня 2001 р. за №554/5745).

До того ж постановою Бердянського міськрайонного суду від 30 листопада 2015 року у справі №310/10336/15-п (3/310/2692/15), що набрала законної сили 01 грудня 2015 року, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 164 КУпАП закрито на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП й крім того зазначено, що під час судового розгляду доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 та обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення №15 від 02 листопада 2015 року, складеного щодо ОСОБА_1 не встановлено.

При цьому торгівельний павільйон за адресою: АДРЕСА_1 не перебуває ані у власності, ані в оренді у позивача.

Отже відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що саме ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець у спірний період здійснював торгівельну діяльність алкогольними напоями без ліцензії на торгівельному об'єкті за адресою: АДРЕСА_1 та використовував найману працю у торгівельному павільйоні.

Водночас в акті про відмову від підписання матеріалів перевірки №57/08/01/22/32390096736 від 31 серпня 2015 року зазначено, що підприємець ОСОБА_1 був присутнім під час перевірки, що, за наведеного вище, не відповідає дійсності.

Твердження ж відповідача щодо щомісячної сплати протягом 2015 року від імені підприємця ОСОБА_1 єдиного податку з фізичних осіб правильно не були прийняті апеляційним судом до уваги з огляду на те, що позивачем у січні 2015 року було втрачено реєстраційні документи, що підтверджується оголошенням у газеті "Ринг-Експрес" №1 (1539) від 08 січня 2015 року; надані ж відповідачем витяги з облікової картки платника податків свідчать лише про сплату від імені ОСОБА_1 у період з 31 грудня 2014 року по 30 листопада 2015 року єдиного податку з фізичних осіб й жодним чином не доводять здійснення ним підприємницькою діяльності за перевіреною відповідачем адресою.

За наведеного висновок судів попередніх інстанцій у справі, що розглядається, про наявність правових підстав для скасування податкового повідомлення-рішення Інспекції №0000462201 від 19 жовтня 2015 року ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Доводи ж касаційної скарги за обставин даної справи не дають підстав для висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень, а тому підстави для їх скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному частин 1 та 4 статті 242 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 січня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.........................................

С. С. Пасічник

І. А. Васильєва

В. П. Юрченко,

Судді Верховного Суду