Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 березня 2019 року

Київ

справа №826/6340/15

адміністративне провадження №К/9901/6263/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.07.2015 у складі судді Арсірія Р.О. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2015 у складі колегії суддів Федотова І.В., Губської Л.В., Ганечко О.М. у справі №826/6340/15 за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Міський комерційний банк" Тимошенка Костянтина Володимировича, третя особа: ОСОБА_4 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (надалі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати неправомірними дії (бездіяльність) Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Міський комерційний банк» Тимошенка К.В. (надалі по тексту - Уповноважена особа) щодо не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників ПАТ «Міський комерційний банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, для здійснення виплати суми вкладу в розмірі-200 000, 00 (двісті тисяч) грн. за банківським вкладом, що належить позивачу із усіма майновими правами та обов'язками, які мав ОСОБА_4 як вкладник (сторона) за договором акційного строкового банківського вкладу № 2630/09/156053 від 01.02.2014 на підставі договору дарування від 18.11.2014, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С., зареєстрованим за №3834;

- зобов'язати Уповноважену особу включити ОСОБА_2 до переліку вкладників ПАТ «Міський комерційний банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, для здійснення виплати суми вкладу в розмірі-200 000, 00 (двісті тисяч) грн. за банківським вкладом, що належить позивачу із усіма майновими правами та обов'язками, які мав ОСОБА_4 як вкладник (сторона) за договором акційного строкового банківського вкладу 2630/09/156053 від 01.02.2014 на підставі договору дарування від 18.11.2014, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С., зареєстрованим за №3834;

- зобов'язати Уповноважену особу визначити розрахункову суму відшкодування ОСОБА_2 за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, для здійснення виплати вкладу, що належить позивачу на підставі договору дарування від 18.11.2014, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С., зареєстрованим за №3834;

- зобов'язати Уповноважену особу подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Міський комерційний банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- визнати неправомірними дії (бездіяльність) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не включення ОСОБА_2 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, для здійснення виплати суми вкладу в розмірі-200 000, 00 (двісті тисяч) грн. за банківським вкладом, що належить ОСОБА_2 із усіма майновими правами та обов'язками, які мав ОСОБА_4 як вкладник (сторона) за Договором акційного строкового банківського вкладу № 2630/09/156053 від 01.02.2014 на підставі договору дарування від 18.11.2014, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С., зареєстрованим за №3834;

- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вжити заходів щодо відшкодування ОСОБА_2 коштів за банківським вкладом, що належить позивачу із усіма майновими правами та обов'язками, які мав ОСОБА_4 як вкладник (сторона) за договором акційного строкового банківського вкладу № 2630/09/156053 від 01.02.2014 на підставі договору дарування від 18.11.2014, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С., зареєстрованим за №3834, за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у встановленому порядку;

- зобов'язати відповідачів подати до Окружного адміністративного суду міста Києва у місячний строк звіт про виконання судового рішення.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю відмови Уповноваженої особи Фонду у включенні позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, оскільки на підставі договору дарування позивач набув право вкладника в банку, на якого відповідно до статті 1058 ЦК України розповсюджується дія договору банківського вкладу в частині подарованої суми.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2015 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 звернулася з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування касаційної скарги вказує, що ОСОБА_2 набув статусу "Вкладника" за договором акційного строкового банківського вкладу № 2630/09/156053 від 01.02.2014, укладеного між ОСОБА_4 та ПАТ "Міський комерційний Банк", як правонаступник ОСОБА_4 у зобов'язанні за договором банківського вкладу в частині подарованої суми грошових коштів.

Відзиву на касаційну скаргу відповідачами до суду не подано.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

У ході розгляду справи судами попередньої інстанції встановлено, що 01.02.2014 між ОСОБА_4 та ПАТ «Міський Комерційний Банк» укладено договір акційного строкового банківського вкладу № 2630/09/156053 в гривні в сумі 800 000,00 грн. строком до 21.02.15.

18.11.2014 між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено договір дарування від 18.11.2014, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. та зареєстрований за №3834, згідно якого ОСОБА_4 подарував ОСОБА_2, а останній прийняв у власність безоплатно грошові кошти в сумі 200 000,00 грн., які знаходяться на рахунку № 2630/09/156053 в ПАТ «Міський комерційний банк» відділення №8 з усіма правами та обов'язками в частині подарованої грошової суми, в тому числі майнові права, які мав ОСОБА_4 як вкладник (сторона) за договором акційного строкового банківського вкладу № 2630/09/156053 від 01.02.2014.

18.11.2014 ОСОБА_2 звернувся зі спільною заявою-вимогою (вх. №631) з ОСОБА_4 до ПАТ «Міський комерційний банк» щодо: реєстрації на ім'я ОСОБА_2 переходу права власності на грошові кошти (вклад) у сумі 200 000,00грн., які знаходяться на рахунку ОСОБА_4 № 2630/09/156053 в ПАТ «Міський комерційний банк»; відкриття ОСОБА_2 поточного рахунку у ПАТ «Міський комерційний банк» та перерахування на нього належні йому за договором дарування від 18.11.14 грошові кошти в сумі 200 000,00грн.

12.01.2015 ОСОБА_2 звернувся з заявою до Уповноваженої особи про виплату гарантованої суми відшкодування за банківським вкладом та включення до списку і переліку вкладників, які мають право на таке відшкодування.

06.02.2015 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб надано позивачу відповідь, викладену в листі №21-036-3723/15, якою позивача повідомлено про відсутність правових підстав для включення ОСОБА_2 до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок коштів, оскільки банківський рахунок на ім'я ОСОБА_2 банком не відкривався, вкладником у відповідності до Закону є ОСОБА_4.

Вважаючи протиправними зазначені дії відповідачів щодо невключення позивача до переліку та загального реєстру вкладників та невідшкодуванні коштів за рахунок Фонду за вкладом, ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди покликались на те, що вкладником у розумінні статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є ОСОБА_4, так як позивач не укладав договір банківського вкладу, а лише набув право вимоги на кошти за вкладом згідно договору дарування від 18.11.2014. Таким чином, положення абзацу 1 частини 1 статті 26 вищезазначеного Закону" не поширюються на позивача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).

Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Отже, Закон № 4452-VI пов'язує виникнення права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу (рахунку) за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників; 6) опублікування Фондом оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, що здійснюється не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Тобто однією з умов виникнення у фізичної особи права на отримання відшкодування коштів за рахунок ФГВФО є наявність на дату прийняття Національним Банком України рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних відкритого банківського рахунку (вкладу) відповідно до договору, укладеного між банком та фізичною особою.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Частиною першою статті 2 Закону № 4452-VI вклад визначено, як кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Пунктом 4 частиною першою статті 2 Закону № 4452-VI передбачено, що вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно з положеннями частини першої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, вкладні (депозитні) рахунки відкриваються на конкретну особу за умови надання відповідних документів. При цьому, вкладником вважається саме та особа, яка має відкритий на своє ім'я рахунок у банку.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, за умовами договору вкладу № 2630/09/156053 від 01 лютого 2014 року, укладеного між ПАТ «Міський комерційний банк» та ОСОБА_4, банк відкрив депозитний рахунок № 2630/09/156053, тобто, саме ОСОБА_4 є вкладником банку у розумінні статті 2 Закону № 4452-VI.

Стосовно позивача судами попередніх інстанцій встановлено відсутність відкритого на його ім'я банківського рахунку у ПАТ «Міський комерційний банк», а укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 договір дарування від 18 листопада 2014 року не є підставою для автоматичного віднесення позивача до вкладників банку, оскільки цьому має передувати процедура укладення договору банківського вкладу між банком та ОСОБА_2 з подальшим переведення на відкритий рахунок грошових коштів згідно вказаного договору.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що ОСОБА_2 не є вкладником банку у розумінні статті 2 Закону № 4452-VI, відтак, положення абзацу 1 частини першої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на неї не поширюються, тобто позивач не є тією особою, яка набула право на відшкодування суми коштів за рахунок ФГВФО, тобто відсутні правові підстави для включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Міський комерційний банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судових рішеннях повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 Перехідних положень КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 липня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз ,

Судді Верховного Суду