Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.03.2019 року у справі №820/3356/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 березня 2019 року

Київ

справа №820/3356/16

адміністративне провадження №К/9901/18391/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Харківської митниці ДФС на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 (суддя - П'янов Я.В.)

у справі №820/3356/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова Компанія Екона» до Харківської митниці ДФС про скасування рішення та картки відмови, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова Компанія Екона» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило скасувати рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості № 807000011/2015/002391/2 від 16.12.2015 та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807100000/2015/01334 від 15.12.2015.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2017 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 апеляційну скаргу Харківської митниці ДФС на зазначене рішення суду першої інстанції повернуто особі, яка її подала.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, Харківська митниця ДФС оскаржила його у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017.

В обґрунтування своїх вимог Харківська митниця ДФС зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції про майновий характер позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова Компанія Екона» щодо скасування рішення про коригування митної вартості є необґрунтованими та не відповідають нормам чинного законодавства.

Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу відповідача, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною шостою статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою) передбачено, що до апеляційної скарги, зокрема, додається документ про сплату судового збору.

Згідно з частиною третьою статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час звернення з апеляційною скаргою) до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено (в редакції чинній на час звернення з апеляційною скаргою), що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2017 апеляційну скаргу Харківської митниці ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2017 залишено без руху з підстав невідповідності вимогам статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: позивачем сплачено судовий збір не у повному розмірі, та надано строк у десять днів для усунення недоліків з моменту отримання копії цієї ухвали.

При прийнятті цієї ухвали суд апеляційної інстанції виходив з того, позивачем заявлено вимоги майнового (скасування рішення № 807000011/2015/002391/2 від 16.12.2015 про коригування митної вартості) та немайнового характерів (скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2015/01334 від 15.12.2015).

При цьому, позовними вимогами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Отже, вимога про скасування рішення № 807000011/2015/002391/2 від 16.12.2015 про коригування митної вартості, безпосереднім наслідком якого є зміна складу майна позивача, є майновою.

Таким чином, за подання даної апеляційної скарги по справі за позовом немайнового та майнового характерів розмір судового збору становить 7557,49 грн.

В межах строку, наданого для усунення недоліків, Харківською митницею ДФС подано клопотання, в якому апелянт просив долучити до матеріалів справи оригінал платіжного доручення № 1293 від 16.03.2017 про сплату судового збору в розмірі 3061,60 грн., з огляду на те, що предметом даного позову є вимоги немайнового характеру.

Частиною першою статті 4 якого визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1378 гривень.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

В свою чергу, частиною третьою статті 6 вказаного Закону передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, встановлено судовий збір - 1 розмір мінімальної заробітної плати, тобто на час подання позову - 1378, 00 грн., а за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, встановлено судовий збір - 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення з апеляційної скаргою) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права в публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Таким чином, заявлені до суду вимоги про скасування рішення відповідача-суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine) від 14.10.2010). За практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою. Тобто, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Таким чином, оскільки прийняття контролюючим органом рішення про коригування митної вартості безпосереднім наслідком має зміну складу майна позивача, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку що позовні вимоги про скасування рішення про коригування митної вартості є вимогами майнового характеру.

Пунктом 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час звернення з апеляційною скаргою) встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Отже, враховуючи те, що Харківською митницею ДФС не виконано вимоги ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2017 та не надано документа про сплату судового збору у розмірі, встановленому законодавством, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про повернення апеляційної скарги.

Таким чином, Верховний Суд вважає, що судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, а тому підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Касаційну скаргу Харківської митниці ДФС залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду