Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 березня 2019 року

Київ

справа №819/2577/15

адміністративне провадження №К/9901/3370/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду в складі судді Дерех Н.В. від 21.10.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Онишкевича Т.В., Дяковича В.П., Іщук Л.П. від 09.12.2015 у справі №819/2577/15 за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" Славкіної М.А, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа Публічне акціонерне товариство"Всеукраїнський Акціонерний Банк" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії дії,

УСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) та уповноваженої особи Фонду на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» (далі - Банк) протиправною;

- зобов'язати уповноважену особу Фонду на ліквідацію Банку надати до Фонду додаткову інформацію про вкладника ОСОБА_5 стосовно здійснення останньому виплати по відшкодуванню вкладу за рахунок Фонду;

- зобов'язати Фонд включити ОСОБА_5 в Загальний реєстр вкладників Банку, які мають право на отримання відшкодування за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Постановою Тернопільського окружного апеляційного суду від 21 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що 08.10.2014 року між позивачем та банком було укладено договір банківського вкладу «НВУ «Піврічний» № 853015/2014, на підставі якого внесено кошти в сумі 125500 грн. Вказує, що оскаржувані рішення ґрунтуються на постанові Правління Національного Банку України від 03.10.2014 року № 631/БТ, яка не є нормативно-правовим актом. При цьому не враховано, що позивач є вкладником в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та вклад розміщено до визнання банку неплатоспроможним.

Заперечень на касаційну скаргу не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що 8 жовтня 2014 року між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнським Акціонерним Банком" укладений Договір банківського вкладу «НВУ «Піврічний» № 853015/2014. Згідно даного договору банк відкрив на його ім'я рахунок із щомісячною виплатою процентів.

Внесення коштів відбулося 08 жовтня 2014 року шляхом перерахування коштів з рахунку ОСОБА_6 на рахунок позивача загальної суми 125500 грн.

03 жовтня 2014 року прийнято постанову Правління Національного Банку України № 631/БТ, якою встановлено обмеження діяльності ПАТ "ВіЕйБі Банк", зокрема зобов'язано ПАТ "ВіЕйБі Банк" не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 20 листопада 2014 року №733 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до категорії неплатоспроможних, виконавчою дирекцією фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 листопада 2014 року № 123 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі Банк», згідно з яким з 21 листопада 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк».

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17 лютого 2015 року № 35 продовжено термін здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі Банк» по 20 березня 2015 року (включно).

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 року № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» Славкіну Марину Анатоліївну строком на 1 рік з 20.03.2015 року по 19.03.2016 року включно.

Звернувшись за отриманням гарантованої суми відшкодування, Уповноважена особа повідомила, що використання коштів на рахунках позивача обмежено, оскільки є підстави вважати, що ним були проведені операції, результатом яких стало збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Не погодившись з отриманою відмовою, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередньої інстанції виходили з того, що позивач отримав кошти від клієнта Банку ОСОБА_6 та 08.10.2014 року уклав з Банком договір банківського вкладу після прийняття Правлінням Національного банку України зазначеної постанови від 03.10.2014 року № 631/БТ, а тому він не має права бути включеним в загальний реєстр вкладників Банку, а Фонд не може включити його у цей реєстр.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).

Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється ФГВФО відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.

Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім'я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов'язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

Як встановлено судами 08.10.2014 року між ОСОБА_5 та Банком було укладено договір банківського вкладу «НВУ «Піврічний» № 853015/2014. На виконання умов вказаного договору Банк відкрив на ім'я позивача рахунок із щомісячною виплатою процентів.

08.10.2014 року та 13.10.2014 року вклад позивача у Банку було поповнено за рахунок власних коштів, та коштів внесених ОСОБА_6, розміщених у тому ж банку на 500 грн. та 125000 грн. відповідно.

Жодного повідомлення про нікчемність правочинів матеріали справи не містять та сторони не посилаються.

Більш того, договір вкладу укладено між позивачем та банком навіть ще до віднесення ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк" до визнання банку неплатоспроможним відповідно до постанови Правління НБУ від 20 листопада 2014 року.

Стосовно посилань судів попередніх інстанцій в касаційній скарзі на постанову Правління Національного банку України № 631/БТ від 03 жовтня 2014 року, яка забороняла банку як проблемному проведення будь- яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб, колегія суддів зазначає, що вказана постанова стосується встановлення вимог та обмежень щодо діяльності самого банку, а не його клієнтів, а також не містить прямих заборон, право накладання яких визначені статтею 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" для Національного банку України. Також відповідна постанова жодним чином не доведена до відома фізичних осіб - клієнтів банків.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклад розміщено на рахунку в ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому ОСОБА_2 підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI. При цьому уповноваженою особою не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону №4452-VI.

Отже, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_5 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" за рахунок Фонду.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної М.А. підлягають задоволенню, а відтак судові рішення судів попередніх інстанцій - скасуванню.

З приводу позовних вимог позивача щодо зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Всеукраїнський акціонерний банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суд касаційної інстанції вважає їх передчасними, оскільки вчинення таких дій належить до повноважень Фонду, які можуть бути реалізовані ним лише після отримання зазначених вище відомостей від Уповноваженої особи про позивача як вкладника банку, та в даному випадку здійснені Фондом ще не були, а отже, адміністративний позов у цій частині позовних вимог задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 343, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної Марини Анатоліївни щодо невключення ОСОБА_5 до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» включити додаткову інформацію про вкладника ОСОБА_5 до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію про ОСОБА_5 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.Ю. Бучик

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз ,

Судді Верховного Суду