Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.03.2019 року у справі №808/8635/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

26 березня 2019 року

справа №808/8635/15

адміністративне провадження №К/9901/28047/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго»

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року у складі суддів Щербака А.А., Головко О.В., Суховарова А.В.

у справі № 808/8635/15

за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС

про скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

У листопаді 2015 року Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем адміністративні штрафи та інші санкції, з мотивів безпідставності його прийняття.

Постановою від 26 квітня 2016 року Запорізький окружний адміністративний суд адміністративний позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 15 вересня 2015 року № 0000104100. Приймаючи рішення суд першої інстанції здійснив висновок, що оскільки судом встановлено, що Товариство та Державне підприємство «Енергоринок» не є пов'язаними особами, то і господарські операції здійснені між ними у 2014 році, на виконання договору № 69/01 ЕР, не є контрольованими.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 21 вересня 2016 року скасував рішення суду першої інстанцій та прийняв нову постанову, якою у задоволені позову відмовив. Приймаючи рішення суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки державне підприємство «Енергоринок» є державним підприємством, та акціями Товариства у розмірі 25% плюс 1 акція також володіє держава, то ДП «Енергоринок» та Товариство є пов'язаними особами.

У жовтні 2016 року позивач подав касаційну скаргу, в якій Товариство, посилаючись на невірну правову оцінку обставин у справі, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу, в якому зазначає, що доводи позивача є такими, що не відповідають нормам діючого законодавства, а рішення апеляційного суду, прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство 8 квітня 1998 року зареєстровано як юридична особа за адресою: 69006, Запорізька область, місто Запоріжжя, Ленінський район, вулиця Добролюбова, будинок 20, ідентифікаційний код 00130872.

Податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань не включення до поданого звіту про контрольовані операції за 2014 рік контрольованих операцій з ДП «Енергоринок» (код ЄДРПОУ 21515381), за наслідками перевірки складено акт №13/28-04-41-00/00130872 від 19 серпня 2015 року (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 39.2.1.1, підпункт 39.2.1.4 підпункт 39.2.1 пункту 39.2, підпункту 39.4.2 пункту 39.4.2 статті 39 Податкового кодексу України, а саме - у звіті про контрольовані операції за 2014 рік не відображена інформація про контрольовані операції на суму 9 635 442 243,54 грн.

На підставі висновків акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000104100 від 15 вересня 2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання у вигляді штрафу у сумі 365 400,00 грн.

Податковий орган зазначив, що господарські операції, здійснені між Товариством та ДП «Енергоринок» є контрольованими відповідно до підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України за наступними критеріями:

1. Товариство та ДП «Енергоринок» є пов'язаними особами. ДП «Енергоринок» є резидентом України.

2. ДП «Енергоринок» за результатами діяльності у 2013 році задекларовано від'ємне значення об'єкту оподаткувань податком на прибуток.

3. Обсяг операцій, здійснених між Товариством та ДП «Енергоринок» у 2014 році перевищує 50 млн. грн.

Спірним питанням даної справи є перший критерій, визначений податковим органом, а саме чи є вказані підприємства пов'язаними особами. Другий та третій критерій не є спірними між сторонами та судами не досліджуються.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.

За приписами підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час проведення спірних операцій) для цілей цього Кодексу контрольованими операціями є: господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - резидентами, які задекларували від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за попередній податковий (звітний) рік.

Як зазначено у підпункті 14.1.159. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють.

При визнанні осіб пов'язаними враховується вплив, який може здійснюватися через володіння однією особою корпоративними правами інших осіб відповідно до укладених між ними договорів або за наявності іншої можливості однієї особи впливати на рішення, що приймаються іншими особами. При цьому такий вплив враховується незалежно від того, чи здійснюється він особою безпосередньо і самостійно або спільно з пов'язаними особами, що визнаються такими відповідно до цього підпункту.

Пов'язаними особами для цілей трансфертного ціноутворення визнаються, зокрема:

в) юридичні особи - у разі якщо одна і та сама особа безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами таких юридичних осіб і розмір частки корпоративних прав у кожній юридичній особі становить 20 і більше відсотків;

г) юридична особа і особа, що має повноваження на призначення (обрання) одноособового виконавчого органу такої юридичної особи або на призначення (обрання) 50 і більше відсотків складу її колегіального виконавчого органу або наглядової ради.

Відповідно до частини 1 статті 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Статтею другою Цивільного кодексу України встановлено, що учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі - особи).

Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.

Тобто, законодавцем відокремлено державу Україна, суб'єкти публічного права від юридичних осіб.

Таким чином, Суд не погоджується з доводом податкового органу, що факт про те, що держава безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами підприємств і розмір частки становить 20 і більше відсотків визначає ці підприємства як пов'язані для цілей трансфертного ціноутворення.

В подальшому законодавець врегулював це питання та діючою редакцією підпункту 14.1.159. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України прямо визначено, що пряма або опосередкована участь держави в юридичних особах не є підставою для визнання таких юридичних осіб пов'язаними. Такі платники податків можуть бути визнані пов'язаними з інших підстав, передбачених цим підпунктом.

Враховуючи встановлені у цій справі обставини, Верховний Суд визнає, що суд першої інстанції, на відміну від суду апеляційної інстанції, здійснив їх комплексне дослідження, правильно застосував норми матеріального права та надав їм системне тлумачення, відтак судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Суд визнає, що суд апеляційної інстанцій допустив неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга Товариства підлягає задоволенню, а рішення суду апеляційної інстанції скасовується.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року у справі № 808/8635/15 скасувати.

Залишити в силі постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року у справі № 808/8635/15.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер