Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.02.2018 року у справі №808/8457/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

26 березня 2019 року

справа №808/8457/15

адміністративне провадження №К/9901/25859/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року у складі судді Шари І.В.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року у складі суддів Нагорної Л.М., Кругового О.О., Юхименка О.В.

у справі № 808/8457/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преобразователь-Комплекс»

до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

У жовтні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преобразователь-Комплекс» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення, якими Товариству збільшено податок на прибуток приватних підприємств та податок на додану вартість, з мотивів безпідставності їх прийняття.

Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 17 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2016 року, позов задовольнив, визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення № 0000392200 та № 0000382200 від 15 жовтня 2015 року.

Приймаючи рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач у відповідності до норм Податкового кодексу України правомірно сформував показники податкової звітності за перевіряємий період, внаслідок чого суди дійшли висновку, про відсутність підстав у податкового органу для донарахування позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток, у зв'язку з чим прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення є неправомірними та підлягають скасуванню.

У травні 2016 року відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якім відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивачем надано заперечення на касаційну скаргу, в якому позивач не погоджується з вимогами податкового органу, вважає рішення судів першої та апеляційної інстанції законними та обґрунтованими.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення судів попередніх інстанцій відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що Товариство зареєстроване 20 лютого 1992 року, як юридична особа за адресою: 69076, Запорізька область, м. Запоріжжя, Хортицький район, вул. Новобудов, буд. 5.

Відповідно до плану графіка проведення документальних планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання податковим органом проведена планова виїзна перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 жовтня 2012 року по 31 грудня 2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 1 жовтня 2012 року по 31 грудня 2014 року, за результатами якої складено акт №486/08-31-22/13626132 від 21 вересня 2015 року (далі - акт перевірки).

Висновками акта перевірки зазначено про порушення позивачем вимог:

- підпункту 14.1.27 підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, підпункту 138.1.1, пункту 138.1, пункту 138.2, підпункту 138.8.1 пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у загальній сумі 178004,00 грн, у т.ч. за:

4 квартал 2012 року на суму 34335,00 грн,

2013 рік на суму 15869,00 грн,

2014 рік на суму 127800,00 грн.

- пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість у сумі 191404,00 грн, у т.ч. за: квітень 2013 року у сумі 41052,00 грн, липень 2013 року у сумі 8352,00 грн, листопад 2013 року у сумі 71000,00 грн, грудень 2013 року у сумі 71000,00 грн.

15 жовтня 2015 року на підставі акта перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення - рішення:

- № 0000382200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 287106,00 грн, в тому числі за основним платежем 191404,00 грн та 95702,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0000392200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 267006,00 грн, в тому числі за основним платежем 178004,00 грн та 89002,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень став висновок контролюючого органу про відсутність підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торг Консар», Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрметавтоматика» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПП «ПроектЕМБ».

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство протягом періоду, що перевірявся, мав взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торг-Консар», Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрметавтоматика», Товариством з обмеженою відповідальністю «ПП «Проект ЕМБ».

Між Товариством (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торг-Консар", (виконавець) укладено договір від 10 грудня 2012 року № 1012/2012/1 за умовами якого ТОВ "Торг-Консар" зобов'язане виконати згідно конструкторської документації замовника роботи: виготовлення деталей та вузлів; зборка шаф: АТЛА.656453.333 - 1шт., АТЛА.656453.333-01 - 1шт., АТЛА.656453.339 - 1шт., АТЛА.656453.334 - 1 шт.

Для виконання робіт відповідно до умов договору виконавцем передані, а замовником прийняті матеріали та комплектуючі згідно акта приймання-передачі. 26 грудня 2012 року роботи прийняті Товариством про що складено акт здачі - приймання виконаних робіт та оформлено податкову накладну.

Розрахунки між Товариством та ТОВ "Торг-Консар" здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується копією банківської виписки, заборгованість відсутня. Товар перевозився водієм перевізника на замовлення ТОВ "Торг-Консар", що підтверджується товарно-транспортною накладною.

Судами на підставі матеріалів справи з'ясовано, що шафи зібрані ТОВ "Торг-Консар" для Товариства, в подальшому реалізовано позивачем. Копії всіх вищезазначених документів долучені до матеріалів справи.

Також, між Товариством (покупець) та ТОВ "Укрметавтоматика", (продавець) укладено договір поставки від 17 квітня 2013 року №170413, за умовами якого продавець зобов'язаний передати товар покупцю у кількості, в асортименті згідно наданих покупцем заявок та у термін узгоджений з покупцем, вказаний у рахунках продавця. Передача товару здійснюється службою доставки Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» або іншим з їх складу в м. Запоріжжя за рахунок покупця після 100% оплати за товар.

Згідно з специфікацією до договору № 170413 Товариство придбало товар: енкодери MHGP 200B5 G75H C у кількості 4 шт. загальною вартістю 100224,00 грн. В підтвердження здійснення господарської операції за договором позивачем надані: рахунок на оплату товару, видаткова накладна, копія витягу з журналу реєстрації довіреностей за 2012 рік; сертифікат менеджменту якості Baumer Group ISO 9001:2008; банківські виписки; податкові накладні; переклад Запорізької торгово-промислової палати від 26 липня 2013 року №260 додатку: ЄС Декларація відповідності до Інструкції з монтажу та експлуатації енкодера.

Судами на підставі матеріалів справи з'ясовано, що товар (енкодери), придбаний у Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметавтоматика", реалізовано позивачем згідно контракту №25-13г-124 від 25 лютого 2013 року. Копії всіх вищезазначених документів долучені до матеріалів справи.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що між Товариством (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПП Проектелектромережбуд» (продавець) укладено договір від 23 жовтня 2013 року № 2210/2013/1. За умовами вказаного договору та специфікації до нього продавець зобов'язаний передати покупцю товар - трансформатор збудження для ТГВ-200М у кількості 1 шт. на суму 852000,00 грн.

Виконання умов договору №2210/2013/1, підтверджено: рахунком-фактурою; видатковою накладною; товарно-транспортною накладною; виписками банку; податковими накладними.

Судами на підставі матеріалів справи з'ясовано, що придбаний трансформатор в подальшому реалізовано позивачем по договору №3326 від 4 жовтня 2013 року. Копії всіх вищезазначених документів долучені до матеріалів справи

З огляду на встановлені судом обставини та наявні первинні документи, які містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством для первинних документів, які фіксують факт здійснення господарської операції і до змісту яких у Відповідача претензій не виникало, суд дійшов обґрунтованого висновку про правомірність включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість за поставлені контрагентами товари.

Висновки податкового органу щодо нереальності здійснення господарських відносин між Товариством та його контрагентами, зокрема здійснені на підставі даних акта про неможливість проведення зустрічної звірки по Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрметавтоматика» та на підставі даних акта перевірки контрагента вказаного підприємства та Товариства з обмеженою відповідальністю «ПП «Проектелектромережбуд» по ланцюгу постачання. При цьому ніякі порушення (ненадання первинної документації, дефектність первинних документів тощо) з боку Товариства в акті звірки податковим органом не зазначались.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дослідженнями акта перевірки та долученими до матеріалів справи відповідними первинними документами підтверджений рух придбаного позивачем товару.

Відповідно до пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 № 969 (який набрав чинності з 10 січня 2011 року), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість

Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Отже, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Здійснення позивачем господарських операцій, їх реальний характер, встановлено судами попередніх інстанцій, що доводить правомірність формування позивачем податкового кредиту по факту придбання товару (продукції) та спростовує висновки податкового органу про податкові правопорушення, покладені в основу прийняття податкових повідомлень-рішень.

Неприйнятним є довід податкового органу про неможливість проведення звірки податковим органом з його контрагентом, з огляду на те, що зафіксований актом районної податкової інспекції факт неможливості проведення звірки посвідчує виключно цю обставино і жодним чином не впливає на склад податкового правопорушення в розумінні статті 109 Податкового кодексу України.

Доводи касаційної скарги податкового органу зводяться виключно до повторення доводів апеляційної скарги, яким надано оцінку судом апеляційної інстанції, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, податковим органом не зазначено.

Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно здійснення господарських операцій із контрагентом позивача, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого, касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року у справі № 808/8457/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер