Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.08.2018 року у справі №820/6357/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 лютого 2019 року

Київ

справа №820/6357/17

адміністративне провадження №К/9901/54788/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2018 (суддя Тітов О.М.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2018 (судді: Присяжнюк О.В. (головуючий), Курило Л.В., Русанова В.Б.) у справі №820/6357/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Афаліна" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Афаліна" (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про скасування податкового повідомлення - рішення від 10.07.2017 0013001213, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (ПДВ) за основним платежем 351 225,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 175 612,50 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту камеральної перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є необґрунтованими та помилковими. Зазначає, що контролюючим органом вже було проведено попередню камеральну перевірку з тих же питань та періоду, за результатами якої донараховано податкові зобов'язання, які були скасовані в судовому порядку. На думку, позивача контролюючий орган фактично двічі здійснив донарахування ПДВ нас суму 351 225,00 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2018, позов задоволено, оскаржуване податкове повідомлення - рішення скасовано.

4. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з думкою якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що в результаті проведення двох камеральних перевірок від 19 травня 2017 року та від 16 червня 2017 року стосовно одного й того самого питання та періоду Товариству двічі було донараховано суму ПДВ - 351 225,00 грн (зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 351 225,00 грн та донараховано суму грошового зобов'язання підприємства з податку па додану вартість у першому випадку - за основним платежем 53 669,00 грн, а у другому - 351225,00 грн, та двічі застосовано штрафні санкції у першому випадку - 26 834,50 грн, а в другому - 175 612,50 грн, що свідчить про порушення вимог Податкового кодексу України та Конституції України. Таким чином суди дійшли висновку, що ТОВ «АФАЛІНА», подавши 19.04.2017 уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень - червень та листопад 2015 року, та в наступному врахувавши їх в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2017 року від 17.05.2017 № 9091766767, діяв відповідно до вимог діючого законодавства та в межах строків, встановлених п.120.1 ст.102 Податкового Кодексу України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2018, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2018 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фахівцем контролюючого органу проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за березень 2017 року ТОВ "АФАЛІНА", за результатами якої складено акт перевірки № 4904/20-40-12-13-19/22701074 від 16.06.2017, та встановлено порушення позивачем вимог п. 46.5 ст. 46, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, пп. 7 п. 4 розділу V та п. 5 розділу VI Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. № 21, в результаті чого завищено податковий кредит (рядок 17) та занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до бюджету (рядок 18) на суму ПДВ в розмірі 351 225,00 грн.

Контролюючий орган в акті перевірки від 16.06.2017 № 4904/20-40-12-13-19/22701074 вказав, що ТОВ «Афаліна» в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень від 17.05.2017 № 9091766767 у графі 6 збільшено від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду рядок 16.1 (значення рядка 21 попереднього звітного податкового періоду) та рядок 16 на суму 351 225,00 грн, що відповідно призвело до збільшення суми податкового кредиту та зменшення позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету на суму 351 225,00 грн, що є порушенням п. 46.5 ст. 46, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та пп. 7 п. 4 розділу V та п. 5 розділу VI Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21.

На підставі акту та вищевказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Також судами встановлено, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок ТОВ "АФАЛІНА" за березень 2015 року від 19.04.2017 № 9069122382, за квітень 2015 року від 19.04.2017 № 9069153884, за травень 2015 року від 19.04.2017 № 9069196250, за червень 2015 року від 19.04.2017 № 9069225828 та листопад 2015 року від 19.04.2017 № 9069277087, за результатами якої складено акт № 3862/20-40-12-01-22/22701074 від 19.05.2017.

На підставі вищезазначеного акту відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000821201 від 09.06.2017, яким Товариству визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 53 669,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 26 834,50 грн;

- № 0000801201 від 09.06.2017, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2017 року на загальну суму 351 225,00 грн.

Вищевказані податкові повідомлення-рішення позивачем було оскаржено в судовому порядку. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2017 у справі №820/2802/17, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017, податкові повідомлення - рішення від 09.06.2017 № 0000821201 та № 0000801201 скасовано.

Судами також встановлено, що ТОВ "АФАЛІНА" до складу податкового кредиту в уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень - червень та листопад 2015 року (за березень 2015 року від 19.04.2017 № 9069122382, за квітень 2015 року від 19.04.2017 № 9069153884, за травень 2015 року від 19.04.2017 № 9069196250, за червень 2015 року від 19.04.2017 № 9069225828 та листопад 2015 року від 19.04.2017 №9069277087) включено до складу податкового кредиту суми ПДВ відповідно виписаних та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних на загальну суму податку в розмірі 404 894,00 грн, у зв'язку з чим було зменшено позитивне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту (рядок 18) за березень - червень та листопад 2015 року на суму - 53 669,00 грн та збільшено суму від'ємного значення (рядок 21) на суму 351 225,00 грн.

У зв'язку з вищевиявленими помилками, 17.05.2017 позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень 2017 року, яким зменшено позитивне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту (рядок 18) за звітний період на суму 351 225,00 грн, тобто, ТОВ "АФАЛІНА" подало 19.04.2017 уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень - червень та листопад 2015 року, та в наступному врахувало їх в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ від 17.05.2017 № 9091766767, який подано, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2017 року

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. У доводах касаційної скарги контролюючий орган вказує на порушення, які було допущено позивачем та висновки, які вказані в акті камеральної перевірки від 16.06.2017, зазначає, про те, що суди дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства, оскільки предметом камеральних перевірок від 19.05.2017 та від 16.06.2017 були різні звітні періоди, різні уточнюючі декларації та встановлено різні порушення під час їх проведення, чого судами не було враховано під час прийняття рішень. Крім того, контролюючий орган зазначає, що позивачем порушено порядок заповнення декларації, зокрема рядку 16.

8. Товариством відзиву на касаційну скаргу надано не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

9. Конституція України:

10.1.Стаття 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20.

Контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

11.2. Пункт 50.1 статті 50.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

11.3. Пункт 75.1 статті 75.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

11.4. Підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

11.5. Пункт 76.1 статті 76.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

11.6. Пункт 76.3 статті 76.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

13.7. Пункт 102.1 статті 102.

Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

11.8. Пункти 116.1 та 116.2 статті 116.

У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

За одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України.

11.9. Пункт 200.4 статті 200.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200--1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200--1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.

При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності.

Камеральна перевірка своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, а саме не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

13. Якщо платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

14. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

15. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

16. Враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, враховуючи встановлені обставини справи колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій передчасно дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства, оскільки фактично судами не було встановлено всі обставини справи та не було надано оцінку доводам контролюючого органу.

17. Суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги Товариства виходили з того, що відповідачем було проведено дві камеральні перевірки від 19 травня 2017 року та від 16 червня 2017 року стосовно одного й того самого питання та періоду, а також двічі донараховано ПДВ сумі 351 225,00 грн, що є протиправним. Проте як вбачається з матеріалів справи судами фактично здійснено такі висновки без належного дослідження матеріалів справи та ненадання обґрунтованої оцінки доводам контролюючого органу відносно того, що предметом камеральних перевірок від 19.05.2017 та від 16.06.2017 були різні звітні періоди, різні уточнюючі декларації та встановлено різні порушення під час їх проведення.

Як вбачається з акту камеральної перевірки від 16.06.2017 предметом перевірки були податкова декларація з ПДВ за лютий 2017 року від 20.03.2017 № 9045017354 та березень 2017 року від 20.04.2017 №90702227378, уточнюючий розрахунок за березень 2017 року від 17.05.2017 №9091766767. За результатами перевірки було встановлено порушення вимог п. 46.5 ст. 46, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та пп. 7 п. 4 розділу V та п. 5 розділу VI Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, а саме порушення заповнення р.16.

Натомість під час проведення камеральної перевірки 19 травня 2017 року, що встановлено постановою Хакрівського окружного адміністративного суду від 04.09.2017 та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017 у справі № 820/2802/17, предметом перевірки були уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, за березень 2015 року від 19.04.2017 №9069122382, за квітень 2015 року від 20.05.2015 №9101473126, за травень 2015 року від 19.04.2017 №9069196250, за червень 2015 року від 19.04.2015 №9069225828, за листопад 2015 року від 19.04.2015 №9069225828. За результатами перевірки було встановлено порушення вимог п. 50.1 ст. 50, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, п. 6 розділу ІV Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, а саме порушення заповнення р. 18 у зв'язку з включенням податкових накладних після спливу 365 календарних днів з дати їх складання.

З огляду на вказане судами не було в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення та не надано належної оцінки доводам контролюючого органу, які були зазначені в запереченні на позовну заяву та в апеляційній скарзі.

18. Колегія суддів також звертає увагу на те, що постановою Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №820/2802/17 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017 було скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

19. З урахуванням зазначеного колегія суддів вважає передчасним висновок судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

20. За змістом частини 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для офіційного з'ясування всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

21. Принцип всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

22. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України).

23. Вказані вище обставини справи досліджені в неповному обсязі, тому для повного, об'єктивного та всебічного з'ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності, які міститься в матеріалах справи або витребовується, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

24. Згідно ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

25. Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають, оскільки судами не з'ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

26. Відповідно до п. 2 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

27. За правилами ст. 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

28. Колегія суддів дійшла висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності і обґрунтованості, а тому такі рішення підлягають скасуванню, а справа відповідно до правил ст. 353 Кодексу адміністративного судочинства України - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2018 у справі №820/6357/17 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду