Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.01.2018 року у справі №804/1405/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 лютого 2019 року

Київ

справа №804/1405/15

адміністративне провадження №К/9901/5012/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року (судді: Божко Л.А. (головуючий), Лукманова О.М., Прокопчук Т.С.) у справі № 804/1405/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" до Дніпропетровської митниці ДФС про скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган, митний орган) про скасування рішення про визначення митної вартості товарів №110090000/2014/000025/1 від 05.09.2014 картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110090000/2014/00054 від 05.09.2014.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні другорядного методу визначення митної вартості товарів, оскільки позивачем до декларації митної вартості були додані документи, що підтверджують митну вартість. Натомість всі зауваження контролюючого органу не свідчать про неповноту чи про недостовірність відомостей щодо митної вартості імпортованих товарів, що вказані в поданих документах, а тому відмова у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та рішення про коригування митної вартості товарів прийняті відповідачем всупереч вимог Митного кодексу України та підлягають скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

4. Рішення суду обґрунтовано тим, що на замовлення ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» акредитованим експертом-гемологом Державного гемологічного центру України проведено оцінку вартості спірної товарної партії флюоритового (плавікошпатового) концентрату марки ФФ-95А код УКТЗЕД 252910000 в кількості 130 тон, за ціною одиниці 600 дол. США за тону, внаслідок чого є правомірним обґрунтування способу визначення контролюючим органом митної вартості за другорядним методом на підставі висновку від 04.09.2014 №05460/480904-Д.

5. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено.

6. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що надані позивачем документи для проведення митного оформлення підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, безпідставно визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв оскаржуване рішення та картку відмови. Також суд зазначив, що Державний гемологічний центр України надаючи оцінку одному і тому самому товару надає суперечливу інформацію.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, Дніпропетровська митниця ДФС подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року.

8. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 31.07.2014 між позивачем (покупець) та Компанією з обмеженою відповідальністю «ІММСО» (Industrial Minerals & Metals) Limited, Hong Kong (продавець) укладено контракт №1404406, згідно якого продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти та оплатити продукцію, в подальшому «Товар», марочний склад, кількість, ціна, строки і вартість якого вказується у Специфікації. Відповідно до п.3.1 вищезазначеного контракту продавець поставить покупцю товар на базисних умовах «Поставлено мито не сплачено» DAP-станція Нікополь, Придніпровської залізниці.

Позивачем з метою здійснення митного контролю та оформлення придбаного товару, до митного органу було подано вантажну митну декларацію №110090000/2014/006760 в режимі ІМ 40 АА (в гр.31 наведено опис товару, а саме - концентрат плавиковошпатовий марки ФФ-95А, ГОСТ 29219-91, CAF2 95.00% SIO2 1.91% CACO3 0.910% S 0.031% P 0.006%, вміст вологи 0.350%, призначення: використовується у виробництві електрофлюсів, див. «електронний інвойс»), а також пакет товаросупровідних та комерційних документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме картка обліку особи, контракт №1404406 від 31.07.2014, специфікація №2 від 20.08.2014 до контракту, сертифікат походження товару, залізничні накладні, коносамент, сертифікат якості, рахунок -фактура (інвойс), пакувальні листи, інформація про позитивні результати здійснення фіто санітарного та радіологічного контролю, висновок Державного гемологічного центру України, лист компанії ІММСО №14/09-05 від 04.09.2014 з перекладом, копія митної декларації країни відправлення, переклади документів (сертифікату якості, коносаменту, сертифікату походження товару) та висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» №3054 від 01.09.2014, в якому останній дійшов висновку, що згідно з аналізом цінових пропозицій підприємств виробників та постачальників продукції середній розрахунковий цін на плавиковошпатовий концентрат марки ФФ -95А може становити 350-470 дол. США/т на умовах поставки DAP - міста України.

Митна вартість товару заявлена позивачем за основним методом, тобто за ціною договору на рівні 435 дол. США/т.

За результатами перевірки документів та відомостей, наданих до митного оформлення, митницею встановлено,зокрема наступні обставини: розбіжності між ціною, зазначеною в гемологічному висновку Державного Гемологічного центра Міністерства фінансів України від 04.09.2014 №05460/4809-Д на рівні 600 дол. США/т., із заявленою вартістю згідно наданих супровідних документів на рівні 435 дол. США/т.; висновок ДП «Укрпромзовніекспертизи» від 01.09.2014 №3054 не дає однозначної оцінки вартості плавікошпатового концентрату, а лише робить припущення щодо можливості вважати що рівень ціни відповідає поточній кон'юнктурі ринку. При цьому наводяться обставини, що можуть вплинути на зміну рівня ціни. В даному випадку такою обставиною можна вважати непрямий договір (договір не з виробником); в наданій копії митної декларації країни відправлення (Китай), вартісні графи замальовані, відсутній переклад з китайської мови; виявлено невідповідність відомостей щодо ваги товару у наданих декларантом документах: у коносаменті JIUOD5000072 - 157135 кг., 132 мішка, згідно пакувальних аркушів SHR-2/13 та SHR-2/13-1 від 26.08.2014р. - 131543 кг., 130 мішків; наданий виробником сертифікат тестування не містить марки плавікошпатового концентрату, а лише хімічний склад та деякі фізичні параметри (волога та фракція), при цьому ні в зовнішньоекономічному договорі від 31.07.2014 №1404406, ні в супровідних документах ці характеристики не зазначені, інших документів, що підтверджують якісні характеристики не надано. Тому ідентифікувати заявлений товар неможливо.

Контролюючим органом було запропоновано подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару. Електронним повідомленням декларант від 05.09.2014 відмовився подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів і обраного методу її визначення.

За результатами вказаної процедури 05.09.2014 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №110090000/2014/000025/1 від 05.09.2014, яке ґрунтується на вартості, зазначеній в наданому декларантом гемологічному висновку №005460/480904-Д від 04.09.2014.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

10. У доводах касаційної скарги контролюючий орган посилається на невідповідність висновку суду апеляційної інстанції фактичним обставинам справи, які, на думку контролюючого органу, полягають у безпідставному визначенні позивачем митної вартості товару за ціною договору, з огляду на наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, а також незастосування норм, що регулюють нетарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

11. Товариством надано заперечення на касаційну, в якому позивач вказує на обґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції щодо правильності визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, у зв'язку з чим просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції просить залишити без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11. Конституція України:

11.1. Стаття 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

12. Митний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Частина 1 статті 49.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

11.2. Частина перша статті 52.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

11.3. Частина друга статті 53.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

11.4. Частина третя статті 53.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

11.5. Частина четверта статті 53.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

11.6. Частина п'ята статті 53.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

11.7. Частина перша статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

11.8. Частина друга статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

11.9. Частина третя статті 54.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

11.10. Частина шоста статті 54.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

11.11. Частина сьома статті 54.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

11.12. Частина перша статті 57.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

11.13. Частина друга статті 57.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

11.14. Частина третя статті 57.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

11.15. Частина четверта статті 57.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

12. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

12.1. Підпункт 14.1.61 пункту 14.1 статті 14.

Заходи нетарифного регулювання: 1 - ліцензування і квотування зовнішньоекономічних операцій; 2 - застосування спеціальних заходів щодо імпорту товарів в Україну; 3 - процедура реєстрації зовнішньоекономічних контрактів; 4 - процедура видачі ліцензій на право імпорту, експорту - спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; 5 - дозвільна система служби експортного контролю; 6 - сертифікація товарів, що ввозяться в Україну; 7 - дозвільна система органів державної влади, що здійснюють санітарно-епідеміологічний, ветеринарний, фітосанітарний, екологічний та інші види контролю; 8 - реєстрація лікарських засобів, виробів медичного призначення, імунобіологічних препаратів, харчових добавок; 9 - застосування державного пробірного контролю.

13. Положення про Державний гемологічний центр України, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 19 липня 2004 року № 465 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

13.1. Відповідно до пункту 2 основними завданнями та функціями Державного гемологічного центру України, зокрема, є проведення незалежної експертизи та контроль за якістю сировини і виробів з дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного, декоративного каміння та штучних замінників природного каміння, а також виробів з ними.

13.2. Відповідно до пункту 3 Державним гемологічним центром України проводиться такий вид діяльності, зокрема, як експертиза та оцінка прогнозної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України та підлягають митному контролю і митному оформленню з видачею відповідних експертних висновків та електронних документів за затвердженими в установленому порядку формами.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

15. Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

16. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

17. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

18. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

19. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53 ) заборонено.

20. Нетарифні методи регулювання експортно-імпортних операцій є засобом формування зовнішньоекономічної діяльності і за своєю суттю - комплексом заходів обмежувально-заборонного характеру, що застосовуються з метою захисту вітчизняних виробників і споживачів, а також проведення ефективної політики в інтересах власної економіки.

Одним із видів діяльності, які проводить Державного гемологічного центру України є експертиза та оцінка прогнозної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України та підлягають митному контролю і митному оформленню з видачею відповідних експертних висновків та електронних документів за затвердженими в установленому порядку формам, що визначено в Положенні про Державний гемологічний центр України.

Висновок Державного гемологічного центру може вимагається митними органами в якості однієї з підстав для митного оформлення імпорту продукції (товару), яка потрапляє в перелік, затверджений наказом Міністерства Фінансів України № 925 від 14.07.2008, зокрема дорогоцінних каменів, дорогоцінних каменів органогенного утворення, напiвдорогоцiнних i декоративних каменів у сировині та виробах, колекцій мiнералiв, гiрських порід, мінеральних речовин.

Поряд з цим колегія суддів зазначає, що такий висновок не є дозвільним документом, а Державний гемологічний центр не є установою, що видає дозвільні документи.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

19. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

20. Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які не містять розбіжностей та піддаються обчисленню і підтверджують ціну товару.

21. Натомість, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

22. Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що надані документи містили розбіжності, зокрема щодо ваги товару, яка була зазначена у коносаменті та у пакувальному листі, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив, оскільки вага поставленого позивачу товару за специфікацією №2 20.08.2014 до контракту № 1404406 від 31.07.2014 підтверджується залізничними накладними та пакувальним листом на конкретну партію товару.

23. Суд апеляційної інстанції також обґрунтовано дійшов висновку, що Державний гемологічний центр України надає суперечливу інформацію щодо імпортовано позивачем товару, зокрема в листі Державного гемологічного центру України від 19.08.2014 №71000-4/1908/14-1, зазначено, що у третьому кварталі 2014 року на світовому ринку у зв'язку з зниженням попиту на флюоритовий концентрат і намагання країн - експортерів зберегти свою долю ринку, ціни флюоритовий концентрат знизилась, але на час проведення експертизи ціна згідно чинного бюлетеня «ДКДК» на концентрат марки ФФ-95А становила 600 дол. США, а отже визначення митної вартості імпортованого товару виключно на підставі висновку Державного гемологічного центру України від 04.09.2014 №005460/480904-Д не можна вважати обґрунтованою. Крім того, як вже було зазначено вище такий висновок не є дозвільним документом, а зазначена в ньому ціна обов'язковою для визначення митної вартості товару.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

24. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та досліджено господарські операції позивача.

25. Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість всупереч частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла на час прийняття судових рішень) митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

26. Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи статті 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України, приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року слід залишити без задоволення.

27. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

28. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року у справі № 804/1405/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду