Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.12.2019 року у справі №426/7693/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 грудня 2019 року

м. Київ

справа №426/7693/17

адміністративне провадження №К/9901/34238/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В. М., суддів Єзерова А. А., Стародуба О. П.,

розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Управління соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації

на постанову Сватівського районного суду Луганської області від 13.07.2017 (головуючий суддя Попова О. М. ) та

ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Сухарька М. Г., суддів Блохіна А. А., Гаврищук Т. Г. )

у справі № 426/7693/17

за позовом ОСОБА_1

до Управління соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації

про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

I. РУХ СПРАВИ

1. У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації, у якому з урахуванням уточнень, просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації від 25.09.2016 № о/р 605729 про зупинення виплати щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг;

- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити таку допомогу з 01.10.2016.

2. Постановою Сватівського районного суду Луганської області від 13.07.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від
22.08.2017, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Управління соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації від 25.09.2016р. № о/р 605729 про призупинення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_1.

Зобов'язано Управління соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання ОСОБА_1 починаючи з 01.10.2016.

3. У касаційній скарзі відповідач, із посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою і перебуває на обліку Управління соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації з
03.11.2014.

5.03.11.2014 вона звернулася до відповідача із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Розглянувши заяву, відповідач призначив таку допомогу на період з 03.11.2014 по 02.05.2015 у розмірі 884,00 грн.

На підставі заяв ОСОБА_1 від 21.05.2015,20.11.2015,20.05.2016 грошова допомога була призначена на наступні періоди, а саме:

- з 03.05.2015 по 02.11.2015 у розмірі 884,00 грн (рішення про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 25.05.2015);

- з 20.11.2015 по 19.05.2016 у розмірі 884,00 грн (рішення про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 01.02.2015);

- з 20.05.2016 по 19.11.2016 у розмірі 884,00 грн (рішення про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 11.07.2016).

6. Рішенням органу соціального захисту населення від 25.09.2016 № о/р 605729 ОСОБА_1 призупинено виплату щомісячної адресної допомоги на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно листа Департаменту соціального захисту населення Луганської облдержадміністрації від
21.09.2016 № 12/3597-31 на виконання листа Міністерства соціальної політики України від 13.09.2016 № 13408/0/14-16/5.

7. За період з 03.11.2014 по 01.10.2016 ОСОБА_1 було нараховано та виплачено грошової допомоги в загальному розмірі 19788,29 грн. Виплати здійснювалися за рахунок коштів Державного бюджету.

8. Дізнавшись про відмову, позивач звернулася із запитом до відповідача щодо здійснення таких виплат.

9. Відповідач листом від 01.11.2016 № 06/0-15/2542 повідомив, що на виконання листа Мінсоцполітики України від 05.08.2016 №11517/0/14-16/081 "Про проведення верифікації" стосовно проведення Мінфіном верифікації соціальних виплат згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 136 та пунктами 4 і 12 Порядку здійснення контролю за соціальними виплатами внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 "Деякі питання здійснення виплат внутрішньо переміщеним особам" ОСОБА_1 з 01.10.2016 припинено виплату грошової допомоги до з'ясування.

10. На повторний запит позивача з цього питання відповідач листом від 15.11.2016 № 02-03/2702 роз'яснив, що з'ясуванню підлягають відомості щодо наявності в будь-кого з членів сім'ї у власності житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення та/або на депозитному банківському рахунку коштів у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

11. У листі відповідача від 15.12.2016 № 02-03/3070 міститься інформація, що ОСОБА_1 є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1, а також в період з 10.10.2014 по 10.04.2015 мала депозитний рахунок, сума коштів на якому перевищувала 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

12. Вважаючи, що рішення відповідача прийнято із порушенням чинного законодавства, яке регулює порядок призначення та виплати грошової допомоги, ОСОБА_1 звернулась до суду.

IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач зупиняючи виплату щомісячної адресної допомоги позивачу діяв протиправно.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. Відповідач у касаційній скарзі зазначає, що ОСОБА_1 є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1, а також в період з 10.10.2014 по 10.04.2015 мала депозитний рахунок, сума коштів на якому перевищувала 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

15. Відповідно до п. 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, зазначені обставини є підставою для відмови в призначенні такої допомоги.

16. Від позивача заперечення на касаційну скаргу не надходило.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

18. Відповідно до статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

19. Питання надання допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг регулюється Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 505 "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг" (далі - Порядок).

20. Згідно з п. 2 Порядку № 505 грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

21. Відповідно до п. 3 Порядку № 505, грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї (уповноважений представник сім'ї) у таких розмірах: для непрацездатних осіб (пенсіонери, інваліди, діти) 884,00 грн на одну особу (члена сім'ї); для працездатних осіб 442,00 грн на одну особу (члена сім'ї).

Загальна сума допомоги на сім'ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім'ї та не може перевищувати 2400,00 грн.

22. За приписами п. 6 Порядку № 505 грошова допомога не призначається у разі, коли:

- будь-хто з членів сім'ї має у володінні житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції;

- будь-хто з членів сім'ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

23. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. До вказаного переліку включено місто Сватове Луганської області.

24. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, позивач має у своєму володінні житло, розташоване на території, на якій здійснюється антитерористична операція у місті Сватове, що у відповідності до Порядку № 505 не є підставою для відмови у призначенні позивачу допомоги.

25. Що стосується депозитного вкладу, то такий був у позивача з 10.10.2014 по
10.04.2015, а враховуючи, що предметом оскарження є рішення Управління соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації від
25.09.2016 № о/р 6057829 про призупинення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_1, то передбачені пунктом 6 Порядку № 505 підстави для припинення грошових виплат на момент винесення оскаржуваного рішення відповідача, відсутні.

26. Ураховуючи наведене, Верховний Суд доходить висновку про те, що судами правильно застосовано норми матеріального і процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, перевірених належними і допустимими доказами, дослідженими судом під час розгляду справи і наявних у її матеріалах.

27. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

28. З огляду на те, що відповідач при поданні касаційної скарги був звільнений від сплати судового збору, і на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 345, 350, 356 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Сватівського районного суду Луганської області від 13.07.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 у справі № 426/7693/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. М. Кравчук

Суддя А. А. Єзеров

Суддя О. П. Стародуб