Історія справи
Постанова КАС ВП від 25.07.2023 року у справі №808/2274/16Ухвала КАС ВП від 29.01.2018 року у справі №808/2274/16

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2023 року
м. Київ
справа № 808/2274/16
касаційне провадження № К/9901/3423/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Пологівської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04.10.2017 (суддя Татаринов Д.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2017 (головуючий суддя - Сафронова С.В., судді - Чепурнов Д.В., Мельник В.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Пологівської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач, платник, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Пологівської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області (далі - Інспекція, відповідач, контролюючий орган), в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Інспекції від 28.08.2015 №0004691702.
На обґрунтування вимог ОСОБА_1 зазначила, що нерухоме майно отримано нею у спадщину, відтак відповідно до цивільного кодексу вона є спадкоємцем першої черги і до неї не повинні застосовуватись вимоги статті 168 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 04.10.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2017, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Інспекції від 28.08.2015 №0004691702.
Задовольняючи позовні вимоги суди виходили з того, що нерухоме майно, отримане позивачем у спадщину, не підпадає під визначення статті 168 ПК України, оскільки позивач є спадкоємцем першого ступеня споріднення, членом сім`ї спадкодавця.
Інспекція оскаржила рішення судів пореної та апеляційної інстанцій до суду, в касаційній скарзі посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просила скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач вказує на те, що суди не надали належної правової оцінки тому, що позивач не відноситься до членів сім`ї першого ступеня споріднення із спадкодавцем, позивачем отримано майно у спадщину, проте не подано у встановлений законом термін річну декларацію про майновий стан і доходи, не сплачено податок з доходів фізичних осіб за отримане майно у спадщину.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 12.01.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Інспекції.
Позивач відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надав суду, що не перешкоджає її розгляду.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 24.07.2023 визнав за можливе розглянути справу у попередньому судовому засіданні та призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 25.07.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
У справі, що розглядається, суди установили, що контролюючим органом проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт перевірки від 10.08.2015 №578/08-15-17-02/ НОМЕР_1 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем вимог підпункту 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 ПК України, в наслідок чого платником податку занижено податкове зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 6491,65 грн; не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи, відповідальність за що передбачена пунктом 120.1 статті 120 розділу II ПК України.
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.08.2015 №0004691702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за основним платежем по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 6491,65 грн, застосовані штрафні санкції у розмірі 1792,91 грн.
Підставою для нарахування грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб слугували висновки контролюючого органу про несплату податку з доходів фізичних осіб з сум отриманого у спадщину майна, що є доходом позивача, який підлягає оподаткуванню.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, Верховний Суд виходить із такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Положеннями підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.
Відповідно до підпункту 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.
Таким чином, визначальною ознакою доходу платника податку, як об`єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі.
Відповідно до статті 162 ПК України фізична особа - резидент, який отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, є платником податку з доходів фізичних осіб.
За правилами підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 ПК України платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Відповідно до пункту 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Відповідно до підпункту 164.1.1 пункту 164.1 статті 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.
За правилами підпункту 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 ПК України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів
Так, стаття 174 ПК України визначає оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав.
Відповідно до пункту 174.1 статті 174 ПК України об`єкти спадщини платника податку поділяються з метою оподаткування на: а) об`єкт нерухомості; б) об`єкт рухомого майна, зокрема: предмет антикваріату або витвір мистецтва; природне дорогоцінне каміння чи дорогоцінний метал, прикраса з використанням дорогоцінних металів та/або природного дорогоцінного каміння; будь-який транспортний засіб та приладдя до нього; інші види рухомого майна; в) об`єкт комерційної власності, а саме: цінні папери (крім депозитного (ощадного), іпотечного сертифіката), корпоративне право, власність на об`єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс, інтелектуальна (промислова) власність або право на отримання доходу від неї, майнові та немайнові права; г) сума страхового відшкодування (страхових виплат) за страховими договорами, а також сума, що зберігається відповідно на пенсійному депозитному рахунку, накопичувальному пенсійному рахунку, індивідуальному пенсійному рахунку спадкодавця - учасника накопичувальної системи пенсійного забезпечення; ґ) готівка або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банківських і небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю.
Згідно з підпунктом а) підпункту 174.2.1 пункту 174.2 статті 174 ПК України об`єкти спадщини оподатковуються за нульовою ставкою вартість власності, що успадковується членами сім`ї спадкодавця першого ступеня споріднення.
Як установлено судами попередніх інстанцій і підтверджується матеріалами справи, рішенням Куйбишевського районного суду Запорізької області по справі №319/1302/15-ц, яке набрало законної сили 17.10.2015, встановлено факт сумісного проживання спадкодавця із позивачем однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 1986 року і позивач є спадкоємцем першого ступеня споріднення.
Ураховуючи встановлені судами обставини, колегія суддів вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій, що нерухоме майно отримане позивачем у спадщину не підпадає під визначення статті 168 ПК України.
Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою, наданою судами попередніх інстанцій. Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) під час розгляду справи, та з урахуванням яких суд апеляційної інстанції надав відповідну оцінку. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права касаційна скарга відповідача не містить.
З огляду на викладене та враховуючи, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги відповідача без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Пологівської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04.10.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2017 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк