Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.03.2019 року у справі №2240/2329/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2020 року

м. Київ

справа № 2240/2329/18

адміністративне провадження № К/9901/7290/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів Губської О.А., Калашнікової О.В.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області

на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року (колегія суддів у складі головуючої судді Франовської К.С., суддів: Іваненко Т.В., Кузьменко Л.В.)

у справі № 2240/2329/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області

про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення коштів.

I. ПРОЦЕДУРА

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (далі - ГУ НП в Хмельницькій області), в якому просив:

- визнати протиправним і скасувати пункт 1 наказу ГУ НП в Хмельницькій області, підписаного начальником ГУ НП в Хмельницькій області полковником поліції Віконським В.В., від 14 червня 2018 року №1062 о/с «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника - начальника слідчого відділу Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області підполковника поліції ОСОБА_1», відповідно до якого на позивача, заступника начальника - начальника слідчого відділу Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області підполковника поліції ОСОБА_1, накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції;

- визнати протиправним і скасувати наказ начальника ГУ НП в Хмельницькій області полковника поліції Віконського В.В. №164 о/с «По особовому складу» від 14 червня 2018 року, яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в Національній поліції з 15 червня 2018 року за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення);

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника - начальника слідчого відділу Хмельницького ВП ГУ НП в Хмельницькій області з 16 червня 2018 року.

- допустити до негайного виконання постанову суду в частині поновлення позивача на посаді заступника начальника - начальника слідчого відділу Хмельницького ВП ГУ НП в Хмельницькій області з 16 червня 2018 року та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі стягнення за один місяць;

- зобов`язати ГУ НП в Хмельницькій області нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 16 червня 2018 року і до моменту фактичного поновлення на службі в поліції, а на час подання позову 13 липня 2018 року - 10385,78 грн.

2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2018 року у позові ОСОБА_1 відмовлено.

3. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано пункт 1 наказу начальника ГУ НП в Хмельницькій області полковника поліції Віконського В.В. від 14 червня 2018 року № 1062 о/с «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника - начальника слідчого відділу Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області підполковника поліції ОСОБА_1» (далі - Наказ № 1062 о/с) про накладення на заступника начальника - начальника слідчого відділу Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції та виданий на підставі Наказу № 1062 о/с наказ начальника ГУ НП в Хмельницькій області полковника поліції Віконського В.В. від 14 червня 2018 року № 164 о/с «По особовому складу» (далі - Наказ № 164 о/с) про звільнення ОСОБА_1 з 15 червня 2018 року зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення); поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника - начальника слідчого відділу Хмельницького ВП ГУ НП в Хмельницькій області з 16 червня 2018 року; стягнуто з ГУ НП в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16 червня 2018 року по 14 лютого 2019 року в сумі 109651,16 грн.; допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць.

4. У поданій касаційній скарзі ГУ НП в Хмельницькій області із посиланням на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване судове рішення, а рішення суду першої інстанції - залишити в силі.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що підполковник поліції ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 26 серпня 1997 року по 06 листопада 2015 року. З 07 листопада 2015 року прийнятий на службу до Національної поліції України та призначений на посаду заступника начальника слідчого відділення Кам`янець-Подільського районного відділення поліції Кам`янець-Подільського відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області.

6. Наказом ГУ НП в Хмельницькій області від 26 вересня 2016 року № 305 о/с позивача призначено на посаду заступника начальника Хмельницького відділу поліції - начальника слідчого відділу ГУНП в Хмельницькій області.

7. Відповідно до наказу ГУ НП в Хмельницькій області від 22 січня 2018 року № 17 о/с на ОСОБА_1 покладено тимчасове виконання обов`язків заступника начальника Кам`янець-Подільського відділу поліції - начальника слідчого відділення ГУНП в Хмельницькій області.

8. Згідно з матеріалами службового розслідування 16 травня 2018 року о 17:15 до УКЗ ГУНП в Хмельницькій області надійшла інформація про те, що 16 травня 2018 року за процесуального керівництва військової прокуратури Західного регіону, слідчим СУ ГУНП в Хмельницькій області, за матеріалами працівників Хмельницького УДВБ НП України та УСБУ в Хмельницькій області, в рамках контролю за вчиненням кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 42018140400000102 від 14 травня 2018 року за частиною третьою статті 368 КК України, задокументовано факт вимагання та отримання неправомірної вигоди заступником начальника - начальником слідчого відділу Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області підполковником поліції ОСОБА_1 у розмірі 2500 доларів США від громадянина ОСОБА_2 за непритягнення останнього до кримінальної відповідальності.

9. Відповідно до матеріалів службового розслідування 11 травня 2018 року підполковник поліції ОСОБА_1 висунув вимогу громадянину ОСОБА_2 надати неправомірну вигоду в розмірі 2500 доларів США за непритягнення до кримінально відповідальності за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 125 КК України, яке 03 травня 2018 року СВ Кам`янець-Подільського ВП ГУНП внесено до ЄРДР за №12018240070000717.

10. У матеріалах службового розслідування зазначається також, що 16 травня 2018 року, близько 16 год. 20 хв., у коридорі приміщення Кам`янець-Подільського ВП ГУНП, біля службового кабінета позивача, задокументовано факт передачі грошових коштів ОСОБА_1 в сумі 2500 доларів США. Намагаючись уникнути затримання, позивач залишив приміщення Кам`янець-Подільського ВП ГУНП та попрямував до місця свого проживання. Через деякий час позивач вийшов з під`їзду будинку, однак був затриманий працівниками Хмельницького УДВБ НПУ.

11. Під час проведення невідкладного обшуку за місцем проживання позивача виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 2500 доларів США.

12. 16 травня 2018 року ОСОБА_1 затримано в порядку статті 208 КПК України, а 17 травня 2018 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України.

13. Згідно з висновком службового розслідування № 57/2018 за фактом одержання неправомірної вигоди заступником начальника - начальником слідчого відділу Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області підполковником поліції ОСОБА_1: факт відкриття кримінального провадження та повідомлення про підозру заступнику начальника - начальника слідчого відділу Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області підполковнику поліції ОСОБА_1, у зв`язку із вчиненням ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України, порушення службової дисципліни останнім, вважати таким, що підтвердився; за вчинення дій, які підривають авторитет поліції і набули значного суспільного резонансу, ОСОБА_1 заслуговує на накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в Національній поліції.

14. Позивач під час проведення службового розслідування від надання пояснень щодо викладених обставин відмовився, що підтверджено актом про відмову надати пояснення від 31 травня 2016 року.

15. Також судом першої інстанції установлено, що наказом ГУНП від 26 жовтня 2017 року № 1826 за неналежне виконання службової дисципліни, що виразилось у порушенні вимог статті 39 КПК України, пункту 1 розділу V Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06 липня 2017 року № 570, пункту 4 розділу І Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним порушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС України від 07 липня 2017 року № 575, на підполковника поліції ОСОБА_1 накладене дисциплінарне стягнення у виді зауваження.

16. Наказом від 27 листопада 2017 року № 2014 за неналежне виконання службової дисципліни, порушення розумних строків, безпричинної тяганини, неналежної організації досудового розслідування на підполковника поліції ОСОБА_1 накладене дисциплінарне стягнення у виді догани.

17. Наказом від 18 січня 2018 року № 86 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника - начальника слідчого відділу Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області підполковника поліції ОСОБА_1» за неналежне виконання службової дисципліни, що виразилось у порушенні Правил дорожнього руху та негідній поведінці на позивача накладене дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.

18. Наказом відповідача від 16 березня 2018 року № 446 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області» за неналежне виконання службової дисципліни на підполковника поліції ОСОБА_1 накладене дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну посадову відповідність.

19. Таким чином, суд першої інстанції встановив, що вищевказані чотири дисциплінарні стягнення (зауваження, догана, сувора догана та попередження про неповну посадову відповідність) були діючими на час прийняття оспорюваних у цій справі наказів.

20. Пунктом 1 Наказу № 1062 о/с за вчинення дій, які підривають авторитет поліції і набули значного суспільного резонансу; за неналежне виконання службової дисципліни, що полягає у порушенні вимог статей 2, 8, 18 Закону України «Про Національну поліцію», статей 1, 2 та 7 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», статей 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції», Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179, Присяги поліцейського на заступника начальника - начальника слідчого відділу Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області підполковника поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в Національній поліції.

21. Наказом ГУНП в Хмельницькій області № 164 о/с від 14 червня 2018 року підполковника поліції ОСОБА_1 , заступника начальника - начальника слідчого відділу Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області, звільнено зі служби в поліції з 15 червня 2018 року за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення).

22. Вважаючи пункт 1 Наказу № 1062 о/с та Наказ № 164 о/с протиправними, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.

23. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності та обґрунтованості застосування відповідачем до позивача міри дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення. Зазначив, що захід дисциплінарного впливу, який застосований до позивача, є співрозмірним з тяжкістю вчиненого ним дисциплінарного проступку.

24. Крім того, суд першої інстанції вказав, що передбачена чинним законодавством України процедура перевірки обставин порушення службової дисципліни та накладення дисциплінарного стягнення відповідачем дотримана. Також перед застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення ГУ НП в Хмельницькій області повною мірою врахувало тяжкість правопорушень, обставини, за яких вони скоєні, та враховано ставлення позивача до виконання своїх службових обов`язків.

25. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що, фактично, в ході службового розслідування відповідач досліджував виключно матеріали кримінального провадження. Вважає, що відповідач не встановлював обставини, які б свідчили про вчинення позивачем саме дисциплінарного проступку, а не порушення, що ставиться йому у вину в кримінальному провадженні та якому буде надана оцінка судом при вирішенні відповідної кримінальної справи; ані матеріалами службового розслідування, ані будь-якими іншими доказами не підтверджується факт вчинення позивачем проступку, за який його притягнуто до дисциплінарної відповідальності

26. Як зазначив суд апеляційної інстанції, висновок службового розслідування у цій справі не містить обґрунтованих відомостей щодо наявності причинного зв`язку між переліченими неправомірними діяннями позивача та їх наслідками; відомостей про вимоги законодавства або посадових обов`язків, які було порушено позивачем, а також про наявність вини позивача у відповідних діях, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також про ставлення до скоєного.

27. Також суд апеляційної інстанції у своєму рішенні керувався правовою позицією, що відображена у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 818/248/17, згідно з якою законність звільнення позивача з огляду на встановлення факту отримання хабаря може бути встановлена лише вироком суду в кримінальній справі, постановою про закриття кримінальної справи з нереабілітуючих підстав.

28. Суд апеляційної інстанції зазначив, що у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно позивача у ГУ НП в Хмельницькій області будуть усі правові підстави для звільнення ОСОБА_1 з посади, проте висновок службового розслідування містить лише ті порушення, які інкримінуються позивачу у кримінальному провадженні №42018140400000102 та яким буде надана оцінка судом під час розгляду кримінального провадження, жодних інших діянь порушення позивачем службових обов`язків у висновку службового розслідування не зазначено.

29. Таким чином, на переконання суду апеляційної інстанції, оскаржувані накази прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, а отже підлягають скасуванню, а позивач - поновленню на посаді з виплатою відповідних коштів.

30. Крім того, у своєму рішенні суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що підставою для звільнення позивача із займаної посади було порушення кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України. Враховуючи відсутність вироку суду на момент звільнення позивача за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», апеляційний суд дійшов висновку про неправомірність звільнення позивача на підставі матеріалів незакінченого кримінального провадження.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

31. ГУ НП в Хмельницькій області у своїй касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивач звільнений за сам факт притягнення його до кримінальної відповідальності, а не за порушення службової дисципліни, оскільки ОСОБА_1 всупереч вимогам чинного законодавства вчинив дії, які набули значного суспільного розголосу та дискредитують не лише його, як посадову особу, а й Національну поліцію загалом.

32. Також касатор вказує на те, що під час проведення службового розслідування для об`єктивного та всебічного з`ясування обставин була врахована та проаналізована попередня поведінка позивача, його ставлення до виконання службових обов`язків.

33. Вказує, що під час проведення службового розслідування здійснено моніторинг офіційних сайтів правоохоронних органів області, соціальних мереж та засобів масової інформації, в наслідок чого виявлено набуття значного розголосу фактом отримання ОСОБА_1 хабаря, його затриманням. Своєю чергою, вказане вкрай негативно вплинуло на імідж поліції у Хмельницькій області, на налагодження партнерських відносин між правоохоронним органом та громадянами, інститутами громадянського суспільства в питаннях протидії злочинності.

34. Відповідач наголошує на тому, що застосування попередніх заходів дисциплінарного стягнення до позивача і його заслуховування на Комісії з етики не дали належних результатів, а тому з урахуванням усіх обставин прийнято рішення про застосування найсуворішого стягнення - звільнення зі служби.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

35. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.

36. Відповідно до змісту статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

37. Приписами частини першої статті 62 Конституції України обумовлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

38. Відповідно до статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 580-VIII) поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (пункт 6 частини першої статті 77) та у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення (пункт 10 частини першої статті 77).

39. Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

40. Таким чином, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, законодавець розрізняє окремі види юридичної відповідальності поліцейського за вчинення протиправних діянь, зокрема, у розрізі кримінально-правового та дисциплінарно-правового аспектів.

41. Тому, з урахуванням приписів статті 61 Конституції України, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що за вчинення одного й того ж самого правопорушення (діяння) особа може бути притягнута до двох різних видів юридичної відповідальності, зокрема кримінального та дисциплінарного.

42. Водночас, з огляду на зміст статті 62 Основного Закону України, особа вважається невинуватою у вчиненні саме злочину і не може бути піддана саме кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Проте відсутність обвинувального вироку суду чи постанови про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав жодним чином не може бути перешкодою для вирішення питання притягнення особи до іншого виду юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарної.

43. Верховний Суд наголошує на тому, що ОСОБА_1 звільнено з служби в Національній поліції саме на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби. Таким чином, у межах розгляду цієї справи взагалі відсутні підстави враховувати відсутність правової оцінки суду діянь позивача та обвинувального вироку у межах кримінального провадження.

44. Суд зазначає, що реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов`язана із порушенням кримінальної справи та набранням чинності вироком суду. Тобто, наявність кримінального провадження, відкритого стосовно особи, яка проходить службу в поліції, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи наслідків, передбачених пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у разі встановлення під час службового розслідування невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.

45. Як установлено судами попередніх інстанцій зі змісту висновку службового розслідування та оспорюваних наказів, ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності саме за порушення службової дисципліни, яке виразилось у недотриманні ряду нормативно-правових приписів та за вчинення дій, які підривають авторитет поліції і набули значного суспільного резонансу, а не за встановлення факту отримання хабаря.

46. З огляду на викладене, колегія суддів вважає встановлені у цій справі та справі №818/248/17 обставини відмінними, а тому посилання суду апеляційної інстанції на правовий висновок, який міститься у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року, є безпідставним.

47. Оскільки підставою для звільнення позивача зі служби в поліції стали обставини порушення ним службової дисципліни, то у межах розгляду цієї справи не досліджується питання наявності або відсутності вини в діях позивача щодо вчинення злочину, а надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ОСОБА_1 саме дисциплінарного проступку, дотриманню відповідачем процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

48. Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

49. У пунктах 1 та 2 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII визначено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

50. Частиною першою статті 64 Закону № 580-VIII передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

51. Приписами статей 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах. Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: 1) відмовитися від пропозиції; 2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; 3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; 4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

52. Відповідно до статті 37 Закону України «Про запобігання корупції», Закону України «Про Національну поліцію», з метою формування в поліцейських почуття відповідальності стосовно дотримання професійно-етичних норм поведінки під час виконання службових обов`язків, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила №1179).

53. Відповідно до пункту 1 розділу II Правил № 1179 під час виконання службових обов`язків поліцейський, серед іншого, повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати.

54. Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об`єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

55. Згідно зі статтею 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

56. Відповідно до статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

57. Аналіз змісту викладених норм дає підстави для висновку про те, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків, а також є несумісним з поняттям «гідно нести високе звання поліцейського».

58. У статті 5 Дисциплінарного статуту передбачено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

59. Згідно з приписами статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

60. Відповідно до положень статті 14 Дисциплінарного статуту з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

61. Підпунктом 2.1 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (надалі - Інструкція), затвердженої наказом МВС України від 12 березня 2013 року №230, визначено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

62. Як установлено судом першої інстанції, ГУ НП в Хмельницькій області дотримано вимог чинного законодавства України під час проведення службового розслідування щодо дій позивача.

63. Водночас, як правильно зазначено судами попередніх інстанцій, підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

64. Відповідно до встановлених судами фактичних обставин справи ОСОБА_1 спершу вимагав, а потім й отримав, від сторонньої особи грошові кошти у службовому приміщенні органів поліції, які пізніше було виявлено у його житлі. За вказаним фактом відкрито кримінальне провадження та повідомлено позивачу про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 КК України. Указана поведінка ОСОБА_1 та відповідні його дії жодним чином не спростовано. Сам позивач у межах службового розслідування відмовився надати будь-які пояснення, що підтверджується відповідним актом.

65. Вказані факти набули широкого розголосу та резонансу, а також спричинили негативну реакцію суспільства як щодо дій позивача, так і стосовно поліції загалом.

66. Також Верховний Суд ураховує і звертає увагу на те, що під час службового розслідування ГУ НП в Хмельницькій області проаналізувало стан службової дисципліни з боку ОСОБА_1 , у результаті чого встановлено систематичне скоєння позивачем дисциплінарних проступків та притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності чотири рази протягом календарного року до виникнення спірних відносин у цій справі. Така поведінка ОСОБА_1 та його ставлення до виконання службових обов`язків, службової дисципліни також були ураховані відповідачем під час прийняття оспорюваних наказів.

67. Зазначена поведінка ОСОБА_1 безумовно призвела до підриву авторитету органів внутрішніх справ, формування негативної думки у населення про поліцію та дискредитації звання працівника поліції, що, відповідно, свідчить про особисту недисциплінованість позивача та недотримання ним вимог законодавства, присяги працівника поліції та посадових обов`язків.

68. Зважаючи на викладене, Верховний Суд не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що висновок службового розслідування у цій справі не містить обґрунтованих відомостей щодо наявності причинного зв`язку між переліченими неправомірними діяннями позивача та їх наслідками; відомостей про вимоги законодавства або посадових обов`язків, які було порушено позивачем, а також про наявність вини позивача у відповідних діях, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також про ставлення до скоєного.

69. Своєю чергою, на переконання Верховного Суду, встановлення фактів вимагання керівником поліцейського підрозділу неправомірної вигоди, її подальше отримання, переховування, відкриття за цими фактами кримінального провадження, затримання такої особи і повідомлення їй про підозру у вчиненні корупційного злочину уже свідчить про порушення присяги, зокрема в частині обов`язку поліцейського поважати та охороняти честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

70. Таким чином, навіть за відсутності у майбутньому обвинувального вироку суду за результатами розгляду кримінального провадження, з урахуванням поведінки позивача та стану дотримання ним службової дисципліни, Верховний Суд вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо правомірності та обґрунтованості застосування відповідачем до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення. Захід дисциплінарного впливу, який застосований до позивача є співмірним з тяжкістю вчиненого ним дисциплінарного проступку та враховує попередню поведінку ОСОБА_1

71. Своєю чергою, висновки суду апеляційної інстанції щодо протиправності застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення не враховують усіх обставин справи та спростовуються фактичними даними, установленими під час розгляду справи.

72. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку щодо правомірності оспорюваних у справі пункту 1 Наказу № 1062 о/с і Наказу № 164 о/с та про відсутність підстав для їх скасування.

73. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

74. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі судового рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 341, 345, 352, 356 КАС України, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року N 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області задовольнити.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року у справі № 2240/2329/18 скасувати.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2018 року у справі № 2240/2329/18 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіМ.В. Білак О.А. Губська О.В. Калашнікова