Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Ухвала КАС ВП від 25.01.2018 року у справі №810/1972/17 Ухвала КАС ВП від 25.01.2018 року у справі №810/19...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Державний герб України

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 червня 2018 року

Київ

справа №810/1972/17

адміністративне провадження №К/9901/3823/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача Бевзенка В.М.,

суддів - Данилевич Н.А., Шарапи В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року (прийняту у складі судді Лапія С.М.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року (постановлену у складі колегії суддів Шурка О.І., Василенка Я.М., Степанюка А.Г.)

у справі за позовом ОСОБА_2

до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області

про скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_2 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області про притягнення його до дисциплінарної відповідальності від 26 травня 2017 року.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанції

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року залишено без змін постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Суди попередніх інстанцій у своїх рішеннях зробили висновок, що процедура розгляду скарги відповідачем не порушена та враховуючи, що відповідач ухвалював рішення в межах своїх дискреційних повноважень, таке рішення є законним та обґрунтованим.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву до неї

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій у своїх рішеннях норм матеріального та процесуального права, вважає їх незаконними та необґрунтованими, просить постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області 19 липня 2016 року надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Сівер Україна" про порушення адвокатом ОСОБА_2 правил адвокатської етики, у якій заявник, крім іншого, просив застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю. Скарга мотивована тим, що адвокатом ОСОБА_2 було подано завідомо неправдиву заяву про вчинення представником ТОВ "Сівер Україна" адвокатом ОСОБА_4 злочину, відповідальність за який передбачена статтею 383 Кримінального кодексу України (далі Заява).

Зі змісту скарги слідує, що адвокат ОСОБА_2 здійснював захист інтересів гр. ОСОБА_5 у його спорі з ТОВ "Сівер Україна" стосовно права власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення загальною площею 564,50 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Інтереси ТОВ "Сівер Україна" у цьому спорі представляла адвокат ОСОБА_4

Адвокат ОСОБА_4, діючи в інтересах та за дорученням ТОВ "Сівер Україна", звернулась до Дніпровського РУ ГУ МВС України із заявою про кримінальне правопорушення, вчинене державним реєстратором Реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_6, що виявилось у незаконній державній реєстрації за ОСОБА_5 права власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення загальною площею 564,50 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1. У свою чергу, представником гр. ОСОБА_5 - адвокатом ОСОБА_2 до Дніпровського УП ГУ НП України в м. Києві було подано заяву про вчинення адвокатом ОСОБА_4 злочину, передбаченого статтею 383 Кримінального кодексу України (завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину).

Відтак, скаржник вважає, що таким чином адвокат ОСОБА_2 намагався усунути адвоката ОСОБА_4 від здійснення захисту інтересів ТОВ "Сівер Україна", позбавивши його права на захист та кваліфіковану юридичну допомогу, чим порушив вимоги статті 20 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", частини 3 статті 7, частини 4 статті 12 Правил адвокатської етики.

Рішенням КДКА Житомирської області від 28 жовтня 2016 року відносно адвоката ОСОБА_2 порушено дисциплінарну справу.

Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області від 26 травня 2017 року за порушення пункту 1 частини першої статті 21 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», статей 7, 11, 12, 43, 52, 53 Правил адвокатської етики позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до останнього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на зайняття адвокатською діяльністю строком на 3 місяці.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що процедурних порушень відповідачем при винесенні оскаржуваного рішення допущено не було.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.

При цьому, статею 40 цього ж Закону передбачено, що дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання, не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.

За таких обставин, враховуючи те, що факти вчинення дисциплінарного проступку у вигляді порушення присяги адвоката України, Правил адвокатської етики встановлені судами попередніх інстанцій та підтверджені матеріалами дисциплінарної справи, Суд робить висновок, що оскаржене рішення відповідача є таким, що прийняте відповідно до вимог Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Суд також зазначає, що адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

При цьому, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб'єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.

У свою чергу, Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (діючого на момент ухвалення рішення судами попередніх інстанцій) критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень. Єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Таким чином, правову оцінку рішенню Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Житомирської області суди надають виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд залишає касаційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, судом першої та апеляційної інстанцій було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами процесуального права. У зв'язку з цим, Суд робить висновок, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 242, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2017 року залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М.Бевзенко

Судді В.М.Шарапа

Н.А.Данилевич

logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати