Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 березня 2020 року

Київ

справа №592/5928/17

адміністративне провадження №К/9901/44180/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Шарапи В.М., Тацій Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 592/5928/17

за позовом ОСОБА_1

до Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області

про визнання дій протиправними та дискримінаційними, зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 липня 2017 року (головуючий суддя Корольова Г.Ю.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року (колегія у складі: головуючого судді Бартош Н.С., суддів: Русанової В.Б., Курило Л.В.), -

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Ковпаківського районного суду м. Суми з позовом до Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, в якому просила: - визнати протиправними та дискримінаційними дії відповідача щодо припинення позивачу нарахування та виплати пенсії; - зобов`язати відповідача поновити нарахування та виплату пенсії, а також сплатити заборгованість, яка виникла з часу припинення нарахування та виплати пенсії.

2. В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначала, що у жовтні 2014 року її було взято на облік у Департаменті соціального захисту населення Сумської міської ради, як особу, яка переміщена з району проведення антитерористичної операції, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 5924000851 від 04.11.2014. З часу переміщення отримання призначеної пенсії, яка є її єдиним джерелом для існування, здійснювалося за місцем перебування на обліку - у Сумському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Сумської області, проте з березня 2017 року виплата пенсії була припинена. У зв`язку з чим, 18.04.2017 вона направила письмове звернення до відповідача, про надання у письмовому вигляді відомостей про номер та дату рішення органу пенсійного фонду про припинення нарахування (виплати) пенсії - якщо таке рішення приймалось, або якщо такого рішення не існує - реєстраційні дані розпорядчого документа, на підставі якого припинено нарахування (виплата) пенсії, відомостей про дату, з якої припинені нарахування та виплата пенсії. З відповіді відповідача № 9003/11-23 від 24.04.2017 на запит вбачається, що рішенням Комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради їй припинені всі види соціальних виплат як внутрішньо переміщеній особі з дня скасуванням довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи у зв`язку з відсутністю за фактичним місцем проживання (перебування), враховуючи письмову інформацію Держприкордонслужби. Зазначає, що відповідачем рішення про припинення виплати їй пенсії не приймалось. Вважає, що припинення виплат пенсії було здійснено відповідачем поза процедурою, встановленою законом. Крім того, відсутність внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання (перебування), що визначена за змістом відповіді відповідача як підстава прийняття рішення про припинення їй виплати пенсії, не може вважатись порушенням або обов`язковою умовою для отримання соціальних послуг. Вказує, що наявність статусу внутрішньо переміщеної особи створює для неї, на відміну від інших громадян України, певні перешкоди в отриманні належної пенсії, яка призначена у зв`язку з трудовою діяльністю, та потребує здійснення додаткових дій, не передбачених законами щодо пенсійного забезпечення, зокрема: проходження ідентифікації особи, надання заяви про поновлення виплати пенсії, яка була припинена органом Пенсійного фонду України без прийняття відповідного рішення, тощо. З огляду на судову практику Європейського Суду з прав людини, вважає, що припинення відповідачем виплати пенсії у зв`язку з тим, що вона є особою, переміщеною з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, або у зв`язку із її тимчасовою відсутністю за місцем проживання (перебування) та на порушення вимог ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», без прийняття рішення про таке припинення і за відсутності законодавчо встановлених підстав для такого припинення, є дискримінацією за ознакою місця проживання, а також за ознакою належності її до категорії внутрішньо переміщених осіб.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Ковпаківський районний суд м. Суми постановою від 12 липня 2017 року позов задовольнив частково. Визнав протиправними дії Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо припинення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2017. Зобов`язав Сумське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2017 та виплатити виниклу заборгованість. В іншій частині вимог відмовив.

4. Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20 вересня 2017 року залишив без змін постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 липня 2017 року.

5. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, покликався на безпідставність посилання відповідача, як на підставу для припинення виплати пенсії, надходження інформації про відсутність позивача за місцем проживання, оскільки зазначеної підстави для припинення виплати пенсії чинним Законом не передбачено. Крім цього, припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення, яке, в даному випадку, відповідачем прийнято не було.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. 10 жовтня 2017 року Сумське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 липня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанції в частині задоволених позовних вимог.

7. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначив про те, що підставою для виплати пенсії внутрішньо переміщеній особі є документ, що підтверджує такий статус, тобто довідка, видана такій особі відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509. Скасування зазначеної довідки є підставою для відмови у виплаті пенсії. Відповідно до рішення Комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради (протокол № 10 від 15.03.2017) позивачу відмовлено в поновленні виплати пенсії у зв`язку з скасуванням довідки внутрішньо переміщеної особи.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17 жовтня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області.

9. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

10. Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС України, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

11. На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

12. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 липня 2019 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді: Шарапа В.М., Тацій Л.В., справу передано головуючому судді.

13. Ухвалою Верховного Суду від 23.03.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 24.03.2020.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до копії паспорта громадянина України, копії пенсійного посвідчення, копії довідки від 04.11.2014 № 5924000851 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, ОСОБА_1 перебуває на обліку як особа, яка переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції з Луганської області, с. Красний Луч в м. Суми з 2014 року.

15. Позивач перебувала на обліку і отримувала пенсію за віком в Сумському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Сумської області, але з 01.03.2017 виплата пенсії ОСОБА_1 була призупинена.

16. У зв`язку з цим, 18.04.2017 ОСОБА_1 звернулася до Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області із запитом на отримання публічної інформації, у якому просила повідомити рішення, на підставі якого їй було припинено виплату пенсії, дату з якої припинено виплату пенсії.

17. Листом від 24.04.2017 на вказане звернення Сумське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області повідомило, що враховуючи письмову інформацію Держприкордонслужби, рішенням Комісії по розгляду заяв громадян з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради (протокол № 7 від 23.02.2017) ухвалено рішення про припинення всіх видів соціальних виплат, як внутрішньо переміщеній особі з дня скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

18. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо припинення нарахування та виплати пенсії, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. З 22.11.2014 набрав чинності Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 № 1706-VII, яким відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.

20. Зокрема, відповідно до статті 7 цього Закону, для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

21. У пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".

22. Тобто, за приписами наведеної норми умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ "Державний ощадний банк".

23. Згідно з п. 6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01.10.2014 (в редакції Постанови КМ № 352 від 08.06.2016) (далі - Порядок № 509), довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону та абзацом шостим цього пункту. Довідка, видана до 20 червня 2016 р., яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону.

24. Відповідно до ст. 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.

25. За приписами п. 7.1 Порядку № 509, у разі наявності підстав, передбачених статтею 12 Закону, МВС, Національна поліція, ДМС, СБУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Мінфін подають уповноваженому органу відповідну інформацію для прийняття рішення щодо зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб.

26. Колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача на результати повідомлення Держприкордонслужбою України, на підставі яких пенсію призупинено з 01 березня 2017 року для встановлення місця проживання позивача, враховуючи наступне.

27. У статті 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

28. Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження наявності підстав для припинення позивачеві виплати пенсії. Інформація про перетин адміністративного кордону, відсутність за місцем проживання або скасування довідки про взяття на облік як ВПО не є підставою для припинення виплати пенсії.

29. Судами вірно зазначено про пріоритетність застосування вимоги ст. 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а тому доводи відповідача щодо необхідності застосування норм постанов Кабінету Міністрів є безпідставними.

30. При розгляді даної касаційної скарги, судом також враховані висновки Верховного Суду від 03.05.2018, викладені в рішенні у зразковій справі № 805/402/18, яке набрало законної сили 04.09.2018.

31. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, і в постанові Верховного Суду від 16 квітня 2019 року (справа № 425/1906/17, адміністративне провадження № К/9901/3616/17).

32. Крім цього, згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України або підставою для їх обмеження. Таким чином, держава зобов`язана гарантувати громадянам право на соціальний захист, а обмеження цього права можливо лише на підставі законів, що приймаються Верховною Радою України.

33. Верховний Суд у постанові від 22.03.2018 (справа № 243/6391/17) за результатом розгляду аналогічного спору (припинення виплати пенсії особі, яка перемістилась з району проведення антитерористичної операції) дійшов висновку, що припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття Пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав, визначених ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

34. Колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від зазначеного правового висновку Верховного Суду.

35. У справі, що розглядається, суди встановили, що рішення про припинення виплати позивачу пенсії з підстав, визначених ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідачем не приймалось.

36. За таких обставин, Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про порушення відповідачем вимог ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки позивачеві припинено виплату пенсії без прийняття відповідного рішення і за відсутності законодавчо встановлених підстав. При цьому, слід підкреслити пріоритетність застосування положень ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

37. Колегія суддів вважає правомірним застосування судами до спірних правовідносин практики Європейського Суду з прав людини як джерела права відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

38. Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Пічкур проти України", яке набрало статусу остаточного 7 лютого 2014 року, право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення). У пункті 54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

39. Доводи касаційної скарги не спростовують вищезазначених висновків судів попередніх інстанцій та не дають підстав вважати, що судами невірно застосовано норми матеріального чи процесуального права.

40. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в них повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

41. У відповідності до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

42. Оскільки, колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області залишити без задоволення.

Постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 липня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.Г. Стеценко

В.М. Шарапа

Л.В. Тацій ,

Судді Верховного Суду