Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 березня 2019 року

Київ

справа №826/25401/15

адміністративне провадження №К/9901/27282/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2016 року (Судді: Літвінова А.В., Аблов Є.В., Мазур А.С.),

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2016 року (Губська Л.В., Ісаєнко Ю.А., Федотов І.В.),

у справі № 826/25401/15

за позовом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт»

до Державної фіскальної служби України

про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій від 21.10.2015 року № 000439 та № 000440, -

ВСТАНОВИВ:

17 листопада 2015 року Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (далі - позивач ДП «Укрспирт») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, ДФС), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій від 21.10.2015 року № 000439 та № 000440

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій позивач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2016 року і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Касаційну скаргу обґрунтовано неврахуванням судами при вирішенні справи, що ДП «Укрспирт» вчасно подані звіти 2-РС та 1-ОА за лютий 2015 року, оскільки надіслані на електронну адресу відповідача 10 березня 2015 року, тобто в останній день подання, отже позивачем дотримані строки подання звітності. До того ж позивач посилався на те, що до моменту затвердження належної форми електронного документообігу звітів 1-РС, 2-РС, 1-ОА ДП «Укрспирт» направляло звіти на електронну адресу відповідача за двосторонньою домовленістю. Крім цього позивач зазначив, що прийняття будь-яких рішень, крім податкових повідомлень-рішень, у разі виявлення порушень вимог законодавства, яке регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, суперечить вимогам пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України.

Відповідач не реалізував своє процесуальне право подання заперечення проти касаційної скарги.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

У відповідності до ухвали Верховного Суду від 01.02.2019 року справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 21.10.2015 року Державною фіскальною службою України на підставі висновку б/н б/д (направленого листом від 31.03.2015 року № 1796/8/1036-21-02 та звітів, направлених листом від 19.03.2015 року № 1540/8/10-36-21-01) прийняті рішення № 000439 та № 000440 про застосування до ДП «Укрспирт» на підставі абз.18 ч. 2 статті 17 Закону України № 481/95-ВР за несвоєчасне подання звітів про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв за формою 1-ОА та 2-РС за лютий 2015 року ( ч. 3 ст. 16 Закону № 481/95-ВР) штрафних санкцій на загальну суму 34 000 грн (17 000+17 000).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди посилались на порушення позивачем законодавчо встановленого строку для подання звітів на один день, оскільки їх подано безпосередньо до контролюючого органу на паперових носіях 11.03.2015 року. Крім цього посилались на те, що позивач не підтвердив двосторонню домовленість сторін, про передачу звітів в електронній формі, а окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування, оскільки, вони не змінюють суті спірного рішення.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанції з огляду на наступне.

Приписами частини третьої статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон № 481) встановлений обов'язок суб'єктів господарювання, які отримали передбачені цим Законом ліцензії, подавати до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.

Відповідно до частини третьої статті 16 Закону № 481 наказами Державної податкової адміністрації України від 27.04.2006 № 228 та від 13.10.2005 № 449 затверджені Інструкції щодо заповнення форми звітів N 1-ОА «Звіт про обсяги виробництва та реалізації спирту», в яких визначено, що звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв (далі - Звіт) подають суб'єкти господарювання, які одержали ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, незалежно від форм власності.

До того ж, п. 1.4 Інструкції № 228 передбачено, що звіт № 1-ОА складається окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, надається до регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України за місцем реєстрації суб'єкта господарювання.

Згідно з абз. 18 ч. 2 статті 17 Закону № 481 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, - у розмірі 17 000 гривень.

Тобто з системного аналізу вищенаведених норм вбачається, що суб'єкти господарювання, які одержали ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, незалежно від форм власності до 10 числа місяця, що настає за звітним повинні надавати до РУДК САТ ДПА України за місцем реєстрації суб'єкта господарювання звіти окремо за кожний місяць.

При цьому з 22 квітня 2016 року Наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2016 року N 49 затверджені нові порядки заповнення та форми подання звітів до органів ДФС за основним місцем обліку в електронній формі.

Тобто обов'язок щодо подання звіту в електронній формі був покладений на суб'єктів господарювання лише з квітня 2016 року, а тому доводи позивача про правомірність подання ним звітів в електронній формі за формою 1-ОА та 2-РС за лютий 2015 року і як наслідок дотримання строків подання звітів не приймаються до уваги Верховним Судом та спростовуються відсутністю правового регулювання подання звітів в електронній формі в 2015 році.

Аналогічна правова позиція щодо неправомірності подання звітів за формою № 1-ОА в 2015 році була викладена в постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 у справі № 810/2316/16 (адміністративне провадження № К/9901/37867/18).

З огляду на викладене, надана позивачем роздруківка (прінт-скрін) не є належним доказом вчасного направлення до контролюючого органу звітів за формами 1-ОА та 2-РС за лютий 2015 року, оскільки таким доказом є подання звітів саме в паперовому вигляді у встановлений строк.

Як правильно встановлено судами, звіти за формами 1-ОА та 2-РС безпосередньо подані позивачем до контролюючого органу на паперових носіях 11.03.2015 року, тобто з порушенням законодавчо встановленого строку для їх подання. Доказів своєчасного подання звітів контролюючому органу в паперовому вигляді позивачем судам не надано.

До того ж суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про не підтвердження позивачем двосторонньої домовленості ДП «Укрспирт» та податкового органу щодо подання в електронній формі звітів.

Крім цього, належним доказом направлення платником податків податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку є перша квитанція, а доказом її прийняття - друга квитанція, які сформовані у відповідності до положень Інструкції № 233, а тому суди вірно не прийняли надану позивачем роздруківку (прінт-скрін), у відповідності до якої з поштового сервісу «mail.ukr.net» направлено електронний лист з темою « 1РС за лютий 2015 2-РС та 1-ОА не змінився».

Суд касаційної інстанції не приймає посилання позивача на недотримання відповідачем форми рішення, яким до останнього застосовані фінансові санкції з огляду на те, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок підстав для його скасування.

Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.

У такому разі рішення контролюючого органу про застосування фінансових санкцій за порушення вимог законодавства з регулювання обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, прийняте не за формою, передбаченою для податкових повідомлень-рішень, варто розцінювати як податкове повідомлення-рішення з окремими дефектами, які не змінюють суті спірного рішення.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права при вирішенні спірного питання.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 5 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2016 року у справі № 826/25401/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.А. ВасильєваСудді: (підпис) С.С. Пасічник (підпис) В.П. Юрченко