Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.03.2018 року у справі №803/272/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 березня 2019 року

Київ

справа №803/272/17

адміністративне провадження №К/9901/31777/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Тера" на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року (суддя Дмитрук В.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2017 року (головуючий суддя Коваль Р.Й., судді Гуляк В.В., Судова-Хомюк Н.М.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Тера" до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

В березні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "А-Тера" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області (далі - Управління, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення (викладеного у формі листа) від 28 лютого 2017 року №1400/10/03-20-14-07-13.

Обґрунтовуючи позовну заяву, вказувало, що відповідач протиправно відмовив в задоволенні клопотання щодо зупинення проведення перевірки за наявності обґрунтованих підстав для такого зупинення.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи таке рішення, суди виходили з того, що зупинення проведення документальної виїзної перевірки великого платника податків є виключною компетенцією та повноваженням контролюючого органу й, зважаючи на викладені в клопотанні позивача підстави для зупинення проведення перевірки, прийняте відповідачем рішення є правомірним.

Не погоджуючись з рішеннями судів, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення ними норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В касаційній скарзі Товариство зазначало, що як контролюючим органом при прийнятті оскаржуваного рішення, так і судами під час розгляду справи не було враховано, що оскільки предметом здійснюваної відповідачем перевірки було включення Швейцарської Конфедерації до переліку країн, які відповідають критеріям статті 39 ПК України, що затверджений розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №1042-р та від 14 травня 2015 року №449-р, наслідком чого є виникнення у платників податків обов'язку подавати звіт про контрольовані операції з резидентами Швейцарської Конфедерації у 2015 році у випадку досягнення вартісного критерію операції, визначеного статтею 39 ПК України, то відповідно до пункту 82.4 статті 82 Податкового кодексу України (далі - ПК України) були наявні підстави для зупинення проведення перевірки Товариства до завершення розгляду судом позовів з питань, пов'язаних з предметом перевірки, тобто, в даному випадку, справи №826/11039/16.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

В письмових запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу контролюючий орган проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв'язку з відмовою Товариства від проведення документальної позапланової перевірки з питань неподання звіту про контрольовані операції за 2015 рік та допуску посадових осіб контролюючого органу за наявності законних підстав для її проведення ГУ ДФС у Волинській області звернулося до суду з позовом до ТОВ «А-Тера» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна та накладення арешту коштів на рахунках.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року у справі №803/1214/16 за вказаним позовом було задоволено клопотання представника Товариства про зупинення провадження у справі для проведення його документальної позапланової виїзної перевірки на підставі підпункту 78.1.15 пункту 78.1 статті ПК України з метою примирення сторін й надано сторонам час для примирення до 20 березня 2017 року.

21 лютого 2017 року начальником ГУ ДФС у Волинській області видано наказ №307 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «А-Тера»» з питань неподання звіту про контрольовані операції за 2015 рік у нові терміни - з 22 лютого 2017 року по 28 лютого 2017 року.

22 лютого 2017 року Товариство подало до ГУ ДФС у Волинській області клопотання про зупинення його виїзної позапланової перевірки, що проводиться на підставі наказу №307 від 21 лютого 2017 року, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/11039/16 за позовом ТОВ «Пластікс-Україна» до Кабінету Міністрів України про визнання незаконними та нечинними розпоряджень Кабінету Міністрів України:

1) від 25 грудня 2013 року №1042-р «Про затвердження переліку держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі ніж в України» в частині включення до даного переліку Швейцарської Конфедерації з 25 грудня 2013 року по 14 травня 2015 року;

2) від 14 травня 2015 року №449-р «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України» в частині включення до даного переліку Швейцарської Конфедерації з 14 травня 2015 року по 16 вересня 2015 року.

Клопотання обґрунтоване тим, що Товариством подано до Окружного адміністративного суду міста Києва, в провадженні якого перебуває вищевказана адміністративна справа №826/11039/16, заяву про вступ до участі у ній як співпозивача, а тому, оскільки предметом дослідження позапланової перевірки є неподання позивачем звіту про контрольовані операції з резидентами Швейцарської Конфедерації за 2015 рік, то є передбачені пунктом 82.4 статті 82 ПК України підстави для зупинення проведення такої перевірки.

За наслідками розгляду клопотання ГУ ДФС у Волинській області прийшло до висновку про відсутність підстав для зупинення проведення перевірки, про що повідомило Товариство листом «Про розгляд клопотання» №1400/10/03-20-14-07-13 від 28 лютого 2017 року.

Таке рішення обґрунтоване тим, що ПК України не встановлено обов'язку контролюючого органу зупиняти перевірку великого платника податків; разом з тим додані до клопотання документи не містять підтвердження того, що Товариство визнане судом стороною у вказаному судовому спорі; така інформація відсутня і в Єдиному державному реєстрі судових рішень; крім того, як на момент виникнення у Товариства обов'язку подання звіту про контрольовані операції за 2015 рік, так і на поточний час відсутні будь-які судові заборони та обмеження щодо чинності розпоряджень Кабінету Міністрів України №1042 від 25 грудня 2013 року та №449-р від 14 травня 2015 року.

В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Відповідно пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.

Згідно з пунктами 78.4 - 78.6 статті 78 ПК України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Виходячи зі змісту пункту 82.2 статті 82 ПК України 82.2 тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків. Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків.

Пунктом 82.4 статті 82 ПК України встановлено, що проведення документальної виїзної планової та позапланової перевірки великого платника податків може бути зупинено за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку або надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.

Зупинення документальної виїзної планової, позапланової перевірки перериває перебіг строку проведення перевірки в разі вручення платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку або надіслання платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії наказу про зупинення документальної виїзної планової, позапланової перевірки.

При цьому перевірка може бути зупинена на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов'язаних з предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур.

Аналогічне правове регулювання питання зупинення проведення документальної планової або позапланової виїзної перевірки великого платника податків наведене й в Методичних рекомендаціях щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 31 липня 2014 року №22, зокрема, у підпункті 1.2.5 їх пункту 1.2.

Отже зупинення проведення перевірки великого платника податків, яке оформлюється відповідним рішенням (наказом) керівника контролюючого органу, є правом, виключною компетенцією та повноваженням контролюючого органу, а прийняття такого рішення має обумовлюватись наявністю для цього обґрунтованих підстав.

Разом з тим, як правильно зазначили суди, відповідач, приймаючи оскаржуване рішення (оформлене листом), дослідив та надав оцінку наведеним Товариством в своєму клопотанні підставам для зупинення проведення перевірки, за наслідками чого прийшов до висновку про відмову в його задоволенні, зазначивши, зокрема, про відсутність будь-яких судових заборон, обмежень чинності або зупинення дії розпоряджень Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №1042-р та від 14 травня 2015 року №449-р.

Посилання ж Товариства на необхідність зупинення у відповідності до пункту 82.4 статті 82 ПК України проведення його перевірки до завершення розгляду судом позовів з питань, пов'язаних з предметом перевірки, яким, на його думку, є включення Швейцарської Конфедерації до переліку країн, які відповідають критеріям статті 39 ПК України, який затверджений розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №1042-р та від 14 травня 2015 року №449-р, не заслуговують на увагу, оскільки предметом перевірки, проведення якої Товариство просило зупинити, було саме неподання звіту про контрольовані операції за 2015 рік.

Водночас, як встановили суди, на підставі направлень від 21 лютого 2017 року, виданих ГУ ДФС у Волинській області, посадовими особами відповідача у період з 22 лютого 2017 року по 28 лютого 2017 року проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з питань неподання звіту про контрольовані операції за 2015 рік, за результатами якої складено акт від 01 березня 2017 року №415/03-20-14-07/38181454.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій прийшли до правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи ж касаційної скарги не дають підстав для висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень, а тому підстави для їх скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Тера" залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду