Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 року

м. Київ

справа №520/3467/21

адміністративне провадження № К/990/41413/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції справу №520/3467/21

за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023 (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Спаскіна О.А., суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В.),-

у с т а н о в и в:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2021 року ОСОБА_1 , звернувся через представника Острицького Андрія Олеговича до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 яка полягає у не підготовці та ненадані до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2020 основного розміру його пенсії;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 29.01.2020, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2020 основного розміру його пенсії.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

06.10.2023 на зазначене рішення суду позивачем подана апеляційна скарга до Другого апеляційного адміністративного суду, одночасно заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2021.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2023 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, та визнано неповажними, зазначені в клопотанні причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення з апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 у справі № 520/3467/21, з огляду на неповажність зазначених підстав.

Зазначена апеляційна скарга залишена без руху та судом встановлений заявнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження. Роз`яснено заявнику, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги в частині надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, відповідно до статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 у справі № 520/3467/21.

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2023 не виконані, позивачем не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження у встановлений судом строк.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та процесуальні дії у справі

Позивач, не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанцій, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

В апеляційні скарзі заявник покликається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Вказує на те, що судом апеляційної інстанції не враховано, що копія рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 в паперовій формі позивачу вручена не була. Та обставина, що копія рішення суду першої інстанції доставлена до «Електронного кабінету» представника - Острицького А.О. не є свідченням обізнаності про таке судове рішення ОСОБА_1 . У касаційній скарзі заявник також вказує на те, що співпраця позивача ОСОБА_1 із адвокатом Острицьким А.О. у цій справі була припинена ще до ухвалення судом першої інстанції рішення по суті справи. Заявник також акцентує увагу на тому, що він звертався до суду з позовом в паперовій формі, а тому і копія рішення йому мала бути направлена у паперовій формі.

Ухвалою Верховного Суду від 20.12.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Касаційне провадження у справі відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана на судове рішення, право на касаційне оскарження якого передбачено частиною 3 статті 328 КАС України.

Підставами касаційного оскарження судового рішення, зазначеного у частині 3 статті 328 КАС України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (абз. 2 п. 4 ч. 4 ст. 328 КАС України).

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала суду апеляційної інстанції відповідає частково, а викладені у касаційній скарзі доводи заявника є необґрунтованими з огляду на наступне.

Статтею 295 КАС України передбачено строки апеляційного оскарження.

Частиною 1 вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження:

-якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження;

-якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 420/5137/18.

У цій справі суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження, покликаючись на те, що скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Як слідує з матеріалів справи рішення від 17.05.2021 ухвалено судом за результатами розгляду справи у порядку письмового провадження, повне судове рішення складено тією ж датою.

Строк на апеляційне оскарження, встановлений частиною першою статті 295 КАС України, і становить тридцять днів та, у випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, обчислюється з дати складання повного судового рішення.

Отже, останнім днем строку, встановленого КАС України, для звернення з апеляційною скаргою було 16.06.2021.

Колегія суддів зазначає, що пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України передбачена безумовна підстава для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, у разі, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення учаснику справи повного рішення суду та за умови, коли цьому учаснику справи повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення.

Таким чином, при вирішенні питання у цій справі для наявності підстав поновлення строку на апеляційне оскарження у відповідності до положень частини другої статті 295 КАС України, має значення встановлення дати вручення копії рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2021.

Колегія суддів зазначає, що за правилами частини п`ятої статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення- якщо така адреса відсутня.

У відповідності до частини сьомої статті 251 КАС України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

З матеріалів справи судом встановлено, що в суді першої інстанції інтереси позивача представляв адвокат Острицький А.О., за підписом якого, зокрема, була подана позовна заява.

Острицький Андрій Олегович в суді першої інстанції подав заяву про отримання процесуальних документів в електронній формі.

Копія рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 доставлена до електронного кабінету Острицького А.О. 18.05.2021, а отже правильними є висновки суду апеляційної інстанції про вручення копії рішення суду першої інстанції позивачу 18.05.2021.

З апеляційною скаргою позивач, ОСОБА_1 звернувся лише 06.10.2023.

Доводи касаційної скарги про те, що повноваження Острицького А.О. як представника позивача припинились ще до ухвалення рішення суду першої інстанції у цій справі, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки в матеріалах справи відсутнє повідомлення ОСОБА_1 про припинення повноважень його представника. Крім того, як слідує з матеріалів справи, до апеляційної скарги від 05.10.2023 позивач надав копію ордера №1016832 від 31.07.2023, виписаного адвокатським бюро «ОСТРИЦЬКИЙ» адвокату Острицькому А.О.. як представнику ОСОБА_1 . Копія ордера засвідчена адвокатом 05.10.2023.

Таким чином, довідка про доставку до електронного кабінету представника позивача в підсистемі «Електронний суд» копії рішення суду, є достовірним доказом вручення позивачу 18.05.2021 зазначеного судового рішення суду першої інстанції.

З апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 (повне рішення вручено 18.05.2021) позивач звернувся до суду 06.10.2023.

Отже, відсутні безумовні підстави, передбачені частиною другою статті 295 КАС України, для поновлення позивачу строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до частини третьої статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку та поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції заявник в апеляційній скарзі послався лише на те, що копія оскаржуваного рішення на його адресу в паперовому вигляді не надходила, а тому скаржник не знав про прийняте рішення суду .

Враховуючи наведене вище, наявність у справі доказів вручення копії рішення суду першої інстанції 18.05.2021 позивачу шляхом направлення його копії до «Електронного кабінету» представника позивача, суд апеляційної інстанції обгрунтовано визнати неповажними, зазначені в клопотанні причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення з апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 та залишив скаргу без руху.

Копія ухвали про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строків звернення та копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направлені представнику позивача до «Електронного кабінету».

Згідно з довідкою про доставку електронного листа, представником позивача отримано копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 30.10.2023 о 19:16 годині. Останнім днем закінчення строку на усунення недоліків є 10.11.2023.

Відповідно до частини 3 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Приписами пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2023 у строк, встановлений судом, позивач не виконав, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованих висновків про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом апеляційної інстанції.

Касаційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в заяві про поновлення строку та з урахуванням яких суд апеляційної інстанції надав оцінку поважності причин пропуску строку.

З огляду на викладене Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду приходить до висновку, що ухвала Другого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023 є законною та обґрунтованою і не підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір при дотриманні норм процесуального права, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2023 у справі №520/3467/21- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді С.Г. Стеценко

Т.Г. Стрелець