Історія справи

Постанова КАС ВП від 24.12.2025 року у справі №560/6322/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2025 року

м. Київ

справа №560/6322/24

адміністративне провадження № К/990/49103/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Мацедонської В.Е., Соколова В.М.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №560/6322/24

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови,

за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року, прийняту в складі колегії суддів: судді-доповідача Білої Л.М., суддів Матохнюка Д.Б., Гонтарука В. М.,

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати постанову Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 05.04.2024 ВП №73677067 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

2. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

3. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач вперше 31 травня 2024 року звернувся через підсистему «Електронний суд» з апеляційною скаргою до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

4. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишено без руху у зв`язку із несплатою позивачем судового збору в повному обсязі та надано строк для усунення вказаного недоліку.

5. 12 червня 2024 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання позивача про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору.

6. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги. Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року повернуто особі, яка її подала.

7. Відповідач вдруге 17 липня 2024 року звернувся через підсистему «Електронний суд» з апеляційною скаргою до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

8. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху шляхом направлення до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

9. На виконання вимог вказаної ухвали скаржником було надано до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. У заяві позивачем зазначено про те, що єдиний випадок обов`язкової відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження - у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення. Тобто, законодавець у всіх інших випадках, в тому числі в разі повернення апеляційної скарги, допускає можливість поновлення строку на апеляційне оскарження (який зазвичай формально уже пропущений). Крім того позивач просив врахувати те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області своєчасно, в межах строку на апеляційне оскарження, звернулося до Сьомого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року, відтак відсутні підстави вважати, що позивачем пропущено строк на апеляційне оскарження. Також позивач посилався на запровадження воєнного стану на території України як на поважні причини для поновлення процесуального строку.

10. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року. Визнано неповажними причини пропуску Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області строку на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

11. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови.

12. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, посилався на пункт 4 частини першої статті 299 КАС України та виходив із того, що станом на 18 листопада 2024 року вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху не виконані, будь-яких заяв (клопотань) на виконання вимог вказаної ухвали до суду не надано.

ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

13. Не погоджуючись із ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало касаційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

14. Касаційна скарга обґрунтована тим, що відмовляючи Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у відкритті апеляційного провадження, судом апеляційної інстанції не взято до уваги зокрема, що у низці рішень Європейського суду з прав людини закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права. Позивач посилається на те, що виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, повернення апеляційної скарги з формальних підстав унеможливлює доступ до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового оскарження.

15. У касаційній скарзі позивач посилається на лист Верховного Суду від 04.03.2022, в якому Верховний Суд наголошував, що запровадження воєнного стану на території України є поважними причинами для поновлення процесуального строку. Крім того, згідно рекомендацій Ради Суддів України зазначено, що судам необхідно виважено підходити до питань, пов`язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжуючи їх щонайменше до закінчення воєнного стану.

16. Також касатор просив урахувати той факт, що у цій ситуації Головне управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області діяло швидко та відповідно до ситуації, без невиправданих зволікань. На думку касатора, висновок суду апеляційної інстанції щодо відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року є необґрунтованим та помилковим.

ІІІ. Позиція інших учасників справи

17. Відповідач правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу не скористався.

IV. Рух справи у суді касаційної інстанції

18. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Мацедонської В.Е., Соколова В.М., від 15 січня 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року.

19. Підставою для відкриття касаційного провадження є оскарження судового рішення, зазначеного у частині третій статті 328 КАС України (ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження) та посилання скаржника у касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

20. Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2025 року справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження з 24 грудня 2025 року.

V. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції

21. Надаючи оцінку обґрунтованості касаційної скарги та оскаржуваному судовому рішенню суду апеляційної інстанції, Верховний Суд, з урахуванням приписів статті 341 КАС України, виходить із такого.

22. Стаття 287 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, частина шоста якої установлює спеціальні у відношенні до статті 295 КАС України строки на апеляційне оскарження судового рішення (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).

23. Водночас статтею 287 КАС України не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 КАС України.

24. Так, право на апеляційне оскарження судового рішення кореспондується із обов`язком учасників справи дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

25. Учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних обов`язків.

26. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

27. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

28. За правилами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, установлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом установлено неможливість такого поновлення.

29. Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС України закріплюють дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, а саме: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, або якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

30. Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними при вирішенні питання щодо поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин у справі. При цьому доведення поважності причин пропущення строку звернення до суду покладається саме на особу, яка звертається із апеляційною скаргою та заявою/клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

31. Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду необхідно виходити, зокрема, з того, що причина пропущення строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

32. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом. Водночас сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання поважності/неповажності наведених скаржником причин пропущення строку на апеляційне оскарження суд має ураховувати також й ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув із моменту, коли скаржник дізнався про відповідне судове рішення (ухвалу про повернення апеляційної скарги) до моменту повторного звернення із апеляційною скаргою, і яким саме чином останній діяв протягом відповідного періоду часу. Суд апеляційної інстанції має ураховувати, чи вчинялися особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усі можливі та залежні від неї дії у розумні строки, без зайвих зволікань, з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судового рішення.

33. Згідно із позицією Верховного Суду, неодноразово висловленою, строк на апеляційне оскарження судового рішення у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов: первинне звернення із апеляційною скаргою відбулося у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження; повторне подання апеляційної скарги відбулося у межах строку апеляційного оскарження, установленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення попередньої скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань; скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження та вжито усіх можливих і залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, що стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, й такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення із апеляційною скаргою; доведено, що повернення попередньо поданої апеляційної скарги відбулося з причин, що не залежали від особи, яка оскаржує судове рішення, та які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником; наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

34. Верховний Суд зазначає, що поновлення строку (у випадках, що не віднесені до регламентованих частини другої статті 295 КАС України) не є обов`язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін.

35. Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

36. Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.

37. Верховний Суд зауважує, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. У зв`язку з цим обмеження права на звернення до суду певним строком не є порушенням права на доступ до суду, яке не є абсолютним та потребує регулювання з боку держави.

38. Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив із того, що рішення у цій справі ухвалено 21 травня 2024 року, вперше з апеляційною скаргою позивач звернувся до суду 31 травня 2024 року. Однак ухвалою суду апеляційну скаргу позивача було залишено без руху з підстав відсутності доказів сплати судового збору та ухвалою від 17 червня 2024 року повернуто у зв`язку із невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Вдруге із апеляційною скаргою відповідач звернувся 17 липня 2024 року, тобто поза межами строку, встановленого приписами статті 287 КАС України, при цьому, надаючи оцінку заяві апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд зазначив, що вона не містить доводів на підтвердження наявності поважних причин, які об`єктивно перешкоджали позивачу вчасно подати апеляційну скаргу.

39. Також суд апеляційної інстанції відхилив доводи позивача про вчасне подання ним первинної апеляційної скарги, оскільки апелянт є суб`єктом владних повноважень і неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з його боку, виникнення організаційних складнощів для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Вчасне подання первинної апеляційної скарги, яка не відповідала вимогам статті 296 КАС України, не є підставою для поновлення строку звернення до суду.

40. Стосовно введення воєнного стану на території України, то суд апеляційної інстанції уважав, що вказана обставина не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги. Введення воєнного стану, безумовно, є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки впливає на життєдіяльність в державі в цілому, але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий, причинний зв`язок. При вирішенні питання про поновлення процесуального строку судом не може не враховуватися, зокрема, коли збіг процесуальний строк (до введення воєнного стану чи під час воєнного стану, а якщо до введення воєнного стану, то як задовго до цієї події), яким чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися з апеляційною скаргою.

41. Ураховуючи наведене, Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14 жовтня 2024 року залишив апеляційну скаргу без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

42. Копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху в електронному вигляді була доставлена в електронний кабінет Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 16 жовтня 2024 року, що підтверджується довідкою Сьомого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа від 16 жовтня 2024 року.

43. Як установлено судом апеляційної інстанції та убачається з матеріалів справи, вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху 14 жовтня 2024 року позивачем не виконані, будь-яких заяв (клопотань) на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху до суду не надано.

44. Таким чином, ураховуючи приписи пункту четвертого частини першої статті 299 КАС України, Верховний Суд уважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження у зв`язку із тим, що позивачем у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

45. Також Верховний Суд уважає за необхідне зазначити про те, що суд апеляційної інстанції правильно зауважив на тому, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до апеляційного суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, установлених процесуальним законом, оскільки в такому випадку порушуватиметься принцип юридичної визначеності. У контексті визнання поважними причин пропущення скаржником строку на апеляційне оскарження судового рішення варто урахувати тривалість пропущеного Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року (майже два місяця з дня отримання копії рішення суду), а також взяти до уваги, що апеляційну скаргу на зазначене рішення суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало вдруге, що попередня апеляційна скарга була повернута Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в зв`язку з неусуненням ним недоліків цієї скарги (ненаданням документа про сплату судового збору) в строк, установлений апеляційним судом. При цьому відсутність бюджетного фінансування для сплати судового збору не надає суб`єкту владних повноважень права в будь-який час реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення та не може слугувати належною підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Копію ухвали суду апеляційної інстанції від 17 червня 2024 року про повернення попередньо поданої апеляційної скарги доставлено до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 17 червня 2024 року (18:54), а вдруге із апеляційною скаргою позивач звернувся аж 17 липня 2024 року.

46. Стосовно доводів касаційної скарги про запровадження воєнного стану, Верховний Суд зазначає про те, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропущення з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві/клопотанні про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

47. Зазначені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав уважати, що апеляційним судом неправильно застосовано норми процесуального права, що призвело до необґрунтованої відмови у відкритті апеляційного провадження.

48. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

49. З огляду на наведене та приписи статті 350 КАС України, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області без задоволення, а оскаржуваної ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року - без змін.

VІ. Судові витрати

50. Ураховуючи результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення.

2. Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року в справі №560/6322/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: В.Е. Мацедонська

В.М. Соколов