Історія справи

Постанова КАС ВП від 24.10.2023 року у справі №140/5639/22
Постанова КАС ВП від 24.10.2023 року у справі №140/5639/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2023 року

м. Київ

справа №140/5639/22

адміністративне провадження № К/990/25098/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Соколова В.М.,

суддів: Білак М.В., Загороднюка А.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 140/5639/22

за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2023 року (головуючий суддя - Іщук Л.П., судді: Обрізко І.М., Шинкар Т.І.)

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач, Укртрансбезпека) з позовом, у якому просить скасувати постанову від 08 серпня 2022 року №327282 про накладення адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000 грн.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04 січня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Укртрансбезпеки подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2023 року апеляційну скаргу Укртрансбезпеки на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 січня 2023 року у справі № 140/5639/22 - повернуто скаржнику у зв`язку із неусуненням недоліків апеляційної скарги, визначених в ухвалі суду апеляційної інстанції від 27 лютого 2023 року.

01 травня 2023 року Укртрансбезпеки повторно подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Також скаржник заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2023 року визнано неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження; апеляційну скаргу залишено без руху для надання суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій запропоновано вказати інші поважні підстави для поновлення строку та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги, не пізніше десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Копію вказаної ухвали цього ж дня доставлено до електронного кабінету апелянта.

На адресу суду від апелянта надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якої зазначено, що відповідач вже звертався з апеляційною скаргою на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 січня 2023 року, проте така скарга була повернута йому у зв`язку з несплатою судового збору. Звертав увагу, що одразу після надходження коштів усунув недоліки апеляційної скарги - сплатив судовий збір та без зайвих зволікань повторно звернувся до суду, що на думку скаржника є підставою для поновлення строку.

Короткий зміст оскарженого судового рішення суду апеляційної інстанцій

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2023 року визнано неповажними наведені Укртрансбезпеки підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження; відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Укртрансбезпеки на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 січня 2023 року у справі.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо сплати судового збору при першому поданні апеляційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику такої скарги, не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення пропущеного скаржником строку на апеляційне оскарження ухваленого в цій справі рішення.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

На обґрунтування вимог касаційної скарги Укртрансбезпеки вказує, що ним вживались всі можливі заходи щодо оскарження рішення суду першої інстанції, що свідчить про намір скористатися правом на доступ до правосуддя.

Скаржник указує на те, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки перша апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції ним була подана вчасно, однак щодо неї апеляційний суд постановив ухвалу про залишення її без руху та надав строк на усунення недоліків скарги. Указані апеляційним судом недоліки першої апеляційної скарги були усунуті - сплачено судовий збір одразу ж після надходження коштів, однак апеляційний суд не урахував, що без зайвих зволікань скаржник подав другу апеляційну скаргу.

Отже, на переконання скаржника, постановляючи оскаржену ухвалу суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права.

Ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Правом на подання відзиву на касаційну скаргу позивач не скористався.

Відповідно до частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.

Релевантні джерела права та акти їхнього застосування. Оцінка висновків суду, судове рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

Надаючи правову оцінку встановленим апеляційним судом обставинам справи щодо подання апеляційної скарги та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів зазначає таке.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За загальним правилом визначеним у статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

За приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За правилами пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Оцінка Верховного Суду

З матеріалів справи встановлено, що 04 січня 2023 року суд першої інстанції здійснив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Вперше апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції подано відповідачем в межах строку, визначеного статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2023 року апеляційну скаргу Укртрансбезпеки залишено без руху з підстав несплати судового збору та надано заявнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом долучення документу про сплату судового збору у розмірі 1488,60 грн.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2023 року апеляційну скаргу Укртрансбезпеки повернуто заявнику, оскільки останнім не усунуто недоліки апеляційної скарги.

01 травня 2023 року відповідач вдруге подав апеляційну скаргу на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 січня 2023 року у справі № 140/5639/22. Також заявником подано клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги, яке обґрунтоване відсутністю коштів на сплату судового збору та клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Восьмий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними причини пропуску строку, наведені апелянтом та ухвалою від 12 червня 2023 року апеляційну скаргу Укртрансбезпеки залишив без руху, запропонував апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

На виконання вимог вказаної ухвали відповідачем надіслано до суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строків апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, в обґрунтування якої останній зазначав, що вже звертався з апеляційною скаргою, проте така скарга була повернута йому у зв`язку з несплатою судового збору. Звертав увагу, що усунув недоліки попередньої апеляційної скарги після того як з`явились кошти на оплату судового збору (платіжна інструкція №151 від 16 травня 2023 року), що на думку скаржника є підставою для поновлення строку.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Укртрансбезпеки у справі №140/5639/22.

При прийнятті рішення суд апеляційної інстанції виходив з того, що апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України та становили об`єктивно непереборні перешкоди, які пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення; причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені у клопотанні суд визнав неповажними.

З таким висновком суду апеляційної інстанції колегія суддів Верховного Суду погоджується, враховуючи наступне.

Так, дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Доводи касаційної скарги в їх сукупності зводяться до незгоди з судовим рішенням апеляційного суду щодо оцінки поважності підстав пропуску скаржником строку апеляційного оскарження.

Колегія суддів звертає увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 24 липня 2023 року у справі №200/3692/21 сформував висновок, згідно якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

Матеріалами справи підтверджується, що і при первинному зверненні з апеляційною скаргою, і вдруге, в діях відповідача не вбачається сумлінне добросовісне ставлення до наявних у нього прав і обов`язків, встановлених законом або судом та вчинення ним усіх можливих та залежних від нього процесуальних дій для вчасного подання апеляційної скарги.

Так і в заяві (на усунення недоліків) і в касаційній скарзі скаржник зазначає, що у зв`язку з отриманням коштів на судовий збір, 16 травня вже було здійснено проплату, тому вважають, що без зайвих зволікань з моменту отримання коштів було виконано вимогу суду про сплату судового збору.

Однак зазначена вище позиція Верховного Суду, викладена у справі № 200/3692/21 полягає в тому, що повторне звернення має бути здійснене без зволікань з моменту отримання ухвали про повернення вперше поданої касаційної скарги і з усуненням недоліків, які стали підставою для її повернення.

Водночас Верховний суд звертає увагу, що звернувшись вдруге з апеляційною скаргою 01 травня та здійснивши 16 травня проплату судового збору, лише на виконання ухвали від 12 червня скаржник - 21 червня надіслав квитанцію про сплату судового збору. Отже, скаржник самостійно не вчинив належних дій на виконання процесуального обов`язку подання до суду доказів сплати судового збору.

Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, порушене апелянтом як в повторній апеляційній скарзі, так і в клопотанні, поданому на усунення її недоліків, суд апеляційної інстанції визнав посилання на відсутність бюджетного фінансування неповажною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.

Надаючи оцінку наведеним вище обставинам, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про відсутність підстав вважати, що строк на апеляційне оскарження був пропущений Укртрансбезпекою з поважних причин.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 січня 2012 року у справі «Рисовський проти України» підкреслено особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Відтак, самих по собі посилань на обставини, пов`язані з неналежним фінансуванням державної установи чи організації чи відсутністю таких коштів взагалі, недостатньо для підтвердження поважності причин пропуску строку. Відповідач, маючи намір реалізації наданого йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх процесуальних обов`язків, що також передбачає частина друга статті 49 КАС України.

Сукупність обставин у цій справі вказує на те, що Укртрансбезпеки у спірний період не було вчинено усіх залежних та можливих від нього дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданих законом процесуальних прав з метою здійснення апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

Листи про безспірне списання коштів, що долучались Укртрансбезпеки, не можуть слугувати належним підтвердженням відсутності коштів на сплату судового збору, оскільки відповідно до пункту 25 Порядку №845 під час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору. Більш того, долучаючи до матеріалів справ листи про безспірне списання коштів від 07 березня, 07 квітня та 14 квітня, апелянт не зазначив, які обставини перешкоджали сплаті судового збору у період з 14 квітня по 16 травня 2023 року.

З приводу листа від 26 січня 2023 року №2312/5.2/18-23, адресованого Голові Державної служби України з безпеки на транспорті Євгену Зборовському, колегія суддів зазначає, що відповіді на цей лист, в якому би було повідомлено про відмову у виділенні коштів на запит позивача, не надавалась. Крім того, скаржником не було надано і будь-яких доказів на підтвердження вчинення дій, спрямованих на отримання коштів на сплату судового збору по даній справі з лютого по 16 травня 2023 року включно.

В той же час посилання на те, що суд не розглядав клопотання про відстрочення сплати судового збору, заявлене в поданій вперше апеляційній скарзі (від 01 лютого 2023 року) у встановлений спосіб не можуть бути предметом оцінки у цьому касаційному провадженні, оскільки стосуються ухвали суду від 23 березня 2023 року про повернення вперше поданої апеляційної скарги і жодним чином не обґрунтовують проміжок часу, що сплинув між поверненням скарги і повторним зверненням скаржника.

Така поведінка суб`єкта владних повноважень не може бути визнаною сумлінною, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для поновлення відповідачу пропущеного строку звернення до суду. Відсутність коштів на сплату судового збору не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження. Відповідна процедура виділення та погодження коштів на сплату судового збору суб`єктом владних повноважень була запроваджена і встановлена державою в особі законодавця, тому виходячи з принципу «належного урядування» державний орган має дотримуватися такої процедури.

Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року «Надточій проти України» принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

Усталеною є судова практика, в тому числі і Верховного Суду (справи № 806/2321/16, №826/24448/15, №806/2950/15, №200/11691/19-а, № 405/7262/17, №1440/1822/18, №0840/3465/18 та низці інших), щодо питання оцінки поважності причин пропуску строку через неможливість сплати суб`єктом владних повноважень судового збору з огляду на відсутність у нього коштів для здійснення таких видатків. Верховний Суд неодноразово наголошував, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Сама ж по собі сплата суб`єктом владних повноважень судового збору після спливу встановленого КАС України та наданого Судом строку не може бути безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.

Судом апеляційної інстанції виконані вимоги процесуального законодавства щодо повідомлення скаржника про існуючі недоліки його апеляційної скарги та спосіб їх усунення.

На усунення зазначених недоліків скаржник надав заяву, яку судом апеляційної інстанції досліджено, описано та враховано при вирішенні питання щодо поважності пропуску строку апеляційного оскарженні рішення суду першої інстанції в даній справі, що спростовує відповідні доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд не врахував та не надав їй належної, з погляду скаржника, оцінки.

Доводи касаційної скарги в їх сукупності зводяться до незгоди з судовим рішенням апеляційного суду щодо оцінки поважності підстав пропуску скаржником строку апеляційного оскарження і такі доводи не дають передбачених законом підстав для скасування оскарженого рішення, яке відповідає вимогам щодо його законності та обґрунтованості.

Зазначені скаржником доводи, у взаємозв`язку із дослідженими апеляційним судом матеріалами справи, не дають Верховному Суду підстав вважати, що оспорений висновок суду апеляційної інстанції є непропорційним втручанням у право сторони спору на доступ до правосуддя або що цей висновок не є необхідним у демократичному суспільстві для забезпечення принципу верховенства права.

Враховуючи викладене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2023 року у справі №140/5639/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіВ.М. Соколов М.В. Білак А.Г. Загороднюк