Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.01.2020 року у справі №826/13524/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 826/13524/17

адміністративне провадження № К/9901/36866/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М. В.,

суддів Губської О. А., Жука А. В.,

розглянув у порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року (колегія суддів у складі головуючого судді Ісаєнко Ю. А., суддів: Земляної Г. В., Собківа Я. М. )

у справі №826/13524/17

за позовом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК "НБМ-Радіо"

про анулювання ліцензії на мовлення.

I. ПРОЦЕДУРА

1. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Нацрада, Національна рада) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК "НБМ-Радіо" (далі - ТОВ "ТРК "НБМ-Радіо"), в якому просила анулювати ліцензії на мовлення відповідача.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 вересня 2019 року позов задоволено частково, анулювано ТОВ "ТРК "НБМ-Радіо" ліцензії на мовлення від 21 вересня 2012 року Серії НР №00435-м, від 16 лютого 2015 року Серії НР №00432-м, від 22 січня 2013 року Серії НР №00436-м; в частині позовних вимог щодо анулювання ліцензії на мовлення від 23 травня 2009 року Серії НР №00437-м відмовлено.

3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено постанову, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог.

4. У поданій касаційній скарзі Нацрада із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення і залишити без змін рішення суду першої інстанції.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Нацрадою видано ТОВ "ТРК "НБМ-Радіо" ліцензії на мовлення від 23 травня 2009 року Серії НР №00437-м терміном дії з 23 травня 2009 року по 23 травня 2016 року, від 21 вересня 2012 року Серії НР №00435-м терміном дії з 21 вересня 2012 року по 21 травня 2019 року, від 16 лютого 2015 року Серії НР №00432-м терміном дії з 16 лютого 2015 року по 16 лютого 2022 року, від 22 січня 2013 року Серії НР №00436-м терміном дії з 22 січня 2013 року по 22 січня 2020 року.

6.26 травня 2017 року до Нацради надійшла заява Громадської організації "Детектор медіа" щодо перевірки низки компаній на предмет дотримання ними вимог статті 35 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", кінцевим бенефіціаром яких, згідно з відомостями державного реєстру, є ОСОБА_1, зокрема, ТОВ "ТРК "НБМ-Радіо".

7. Нацрадою 1 червня 2017 року прийнято рішення №826 "Про призначення позапланової перевірки ТОВ "ТРК "НБМ-Радіо" з метою перевірки дотримання вимог статті 35 Закону України "Про телебачення та радіомовлення".

8.10 липня 2017 року Нацрадою за результатами проведеної перевірки ТОВ "ТРК " НБМ-Радіо" складено акт №44 ПК/Кв/С/17, в якому зазначено, зокрема, таке: "Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 10 липня 2017 року кінцевим бенефіціарним власником контролером ТОВ "ТРК "НБМ-Радіо", м. Київ, є ОСОБА_1 (відповідно до пункту 2 та 6 Положення про порядок і умови користування даними Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, затвердженого Наказом Держкомстату України 28.11.2005 р. № 386).

20 квітня 2017 року до Нацради надійшов лист від ТОВ "ТРК "НБМ-радіо", м. Київ (вх. №16/2809) про зміну кінцевого бенефіціарного власника (став ОСОБА_1).

Відповідно до наявних в Нацраді документальних свідчень станом на 31 травня 2017 року заяви встановленого зразка про переоформлення ліцензій на мовлення у зв'язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника, документів або їх засвідчених заявником копій, що підтверджують зміну, а також відомостей про структуру власності з урахуванням внесених змін, ТОВ "ТРК "НБМ-радіо", м. Київ, не надало.

Враховуючи вищезазначене, перевіркою встановлено порушення ТОВ "ТРК "НБМ-Радіо", м. Київ, вимог статті 35 Закону України "Про телебачення і радіомовлення"."

9.5 жовтня 2017 року Нацрадою за результатами розгляду акту від 10 липня 2017 року №44 ПК/Кв/С/17 прийнято рішення №1884 "Про результати позапланової перевірки ТОВ "ТРК "НБМ-Радіо", м. Київ, яким вирішено визнати факт неподання ТОВ "ТРК "НБМ-радіо", м. Київ, заяв про переоформлення ліцензій HP №00437-м від 23 травня 2009 року, HP №00435-м від 21 вересня 2012 року, HP №00432-м від 16 лютого 2015 року, HP №00436-м від 22 січня 2013 року, у зв'язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата та звернутись до суду з позовом про анулювання ліцензій на мовлення ТОВ "ТРК "НБМ-радіо", м.

Київ, HP №00437-м від 23 травня 2009 року, HP №00435-м від 21 вересня 2012 року, HP №00432-м від 16 лютого 2015 року, HP №00436-м від 22 січня 2013 року.

10. Враховуючи факт неподання ТРК "ТРК "НБМ-радіо" заяви про переоформлення ліцензії на мовлення у зв'язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата, відповідно до норми пункту "б" частини 5 статті 37 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" Нацрада звернулась до суду з цим позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.

11. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що кінцевий бенефіціарний власник ТОВ "ТРК "НБМ-радіо" був змінений під час дії вимог статті 35 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" в редакції чинній з 30 листопада 2016 року, тому у відповідача виник прямий обов'язок у необхідності переоформлення ліцензії на мовлення та подачі відповідної заяви разом з документами, визначеними статті 35 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", протягом 30 робочих днів з дня виникнення підстав для таких дій. Проте, відповідачем не було подано до Нацради заяви за формою, встановленою Рішенням Нацради від 18 грудня 2013 року №2434.

12. Також суд першої інстанції вказав, що ліцензія на мовлення від 23 травня 2009 року Серії НР №00437-м втратила чинність у зв'язку з закінченням строку її дії, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для її анулювання, відмовивши в цій частині позовних вимог.

13. Суд апеляційної інстанції, скасувавши рішення суду першої інстанції та відмовивши в задоволенні позову, виходив з того, що зверненню Нацради до суду з позовом про анулювання ліцензії на мовлення мають передувати як факти систематичного порушення телерадіоорганізацією законодавства про телебачення і радіомовлення, так і застосування до неї послідовно таких санкцій, як попередження та стягнення штрафу.

14. Судом першої інстанції не надано належної правової оцінки розбіжностям щодо визначення виду виявленого під час перевірки ТОВ "ТРК "НБМ-Радіо" порушення законодавства у сфері телебачення і радіомовлення, що містяться в акті перевірки цього товариства, та не враховано співмірність виду порушення із застосованою санкцією.

15. Позивачем без встановлення фактів систематичного порушення телерадіоорганізацією законодавства про телебачення і радіомовлення та без застосування до неї послідовно таких санкцій, як попередження та стягнення штрафу, одразу застосовано крайній вид санкцій, що не є співмірним із допущеним порушенням.

16. В підсумку суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем не було допущено бездіяльність та вживались заходи щодо повідомлення Нацради про факт зміни кінцевого бенефіціарного власника, а отже відсутні обґрунтовані та достатні підстави для анулювання ТОВ "ТРК "НБМ-Радіо" ліцензій на мовлення.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

17. Нацрада у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права.

18. Позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми Закону України "Про телебачення і радіомовлення", а саме: частину п'яту статті 37, частини сьому, восьму, дванадцяту статті 72.

19. Закону України "Про телебачення і радіомовлення", звертає увагу позивач, містить специфічний виключний перелік порушень, за вчинення яких Нацрада має право одразу звернутись до суду з позовом про анулювання ліцензії. Водночас Закону України "Про телебачення і радіомовлення" не містить такого порушення як "факт несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв'язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності".

20. Враховуючи вимоги статті 72 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" в редакції, яка мала бути застосована до спірних правовідносин, Нацрадою в жодному разі не могло бути застосовано послідовно всі три передбачені законом санкції, а тому висновок апеляційного суду щодо обов'язковості застосування послідовно всіх трьох санкцій у спірних правовідносинах суперечить вимогам Закону України "Про телебачення і радіомовлення".

21. Також позивач зазначає, що поняття змін організаційно-правової форми, умов діяльності ліцензіата включає в себе поняття зміна засновника (співзасновників) та/або власника (співвласника) ліцензіата та є підставою для подання Нацраді відповідної заяви з документами або їх нотаріально засвідченими копіями, що підтверджують таку зміну.

22. Встановлене Нацрадою порушення, наголошує остання, кореспондує застосованій санкції, а саме за неподання заяви про переоформлення ліцензії на мовлення у зв'язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності застосовується пряма санкція, а саме анулювання ліцензії.

23. Також позивач звертає увагу, що суд апеляційної інстанції надав невірну оцінку тій обставині, що відповідачем вживались заходи щодо повідомлення Нацради про факт зміни кінцевого бенефіціарного власника, оскільки переоформлення ліцензії на мовлення та подання звітної інформації про структуру власності за попередній рік діяльності є двома різними процесами в межах здійснення процедури ліцензування.

24. У відзиві на касаційну скаргу Нацради ТОВ "ТРК "НБМ-Радіо" не погоджується з касаційною скаргою, вважає її необґрунтованою, тому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

25. Відповідач погоджується з мотивами рішення суду апеляційної інстанції.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

26. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.

27. Спір між сторонами виник з приводу неподанням ліцензіатом заяви про переоформлення ліцензій у зв'язку зі зміною кінцевого бенефіціарного власника та, відповідно, наявності чи відсутності підстав для анулювання ліцензії відповідача на підставі судового рішення.

28. Відповідно до статті 18 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" ліцензування телерадіомовлення здійснює Національна рада. Ліцензія Національної ради на телерадіомовлення є єдиним і достатнім документом дозвільного характеру, що надає право ліцензіату вести телерадіомовлення. Порядок ліцензування телерадіомовлення визначається Законом України "Про телебачення і радіомовлення".

29. Пунктами "а " та "б" частини 1 статті 59 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" визначено, що телерадіоорганізація зобов'язана дотримуватися законодавства України та вимог ліцензії, виконувати рішення Національної ради та судових органів.

30. Згідно з частини 1 статті 59 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" структура власності суб'єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення визнається прозорою, якщо інформація, оприлюднена на його офіційному веб-сайті та надана Національній раді, дає змогу визначити всіх осіб, які мають пряму та/або опосередковану істотну участь у юридичній особі чи можливість значного або вирішального впливу на управління та/або діяльність юридичної особи, у тому числі відносини контролю між усіма особами в ланцюгу володіння корпоративними правами щодо цієї юридичної особи, а також визначити кінцевого бенефіціарного власника.

31. Відповідно до абзацу 5 частини 4 статті 27 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" обов'язковими додатками до ліцензії на мовлення є відомості про засновника (співзасновників), власника (співвласників) телерадіоорганізації-ліцензіата та пов'язаних осіб, які були зазначені у заяві про видачу (продовження строку дії) ліцензії на мовлення.

32. Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність суб'єкта інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення безпосередньо або через інших осіб, який здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов'язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов'язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в суб'єкті інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення (стаття 1 Закону України "Про телебачення і радіомовлення").

33. стаття 1 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" передбачено, що у разі зміни даних, передбачених стаття 1 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", ліцензіат подає Національній раді заяву про переоформлення ліцензії на мовлення за встановленою Національною радою формою (зразок такої заяви затверджено Рішенням Нацради 18.12.2013 N 2434.

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2014 року за N41/24818).

До заяви додаються завірені у встановленому порядку копії документів, які підтверджують необхідність внесення змін до ліцензії.

34. Підстави для переоформлення ліцензії на мовлення визначені частиною 3 цієї ж статті 35 Закону України "Про телебачення і радіомовлення".

35. Так, пунктом "ґ" частиною 3 цієї ж статті 35 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" визначено, що підставою для переоформлення ліцензії на мовлення може бути зміна відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) заявника.

36. За частиною 4 статті 35 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" у разі виникнення підстави для переоформлення ліцензії на мовлення у зв'язку із зміною організаційно-правової форми, умов діяльності ліцензіата чи зміною відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) ліцензіат зобов'язаний протягом 30 робочих днів подати Національній раді заяву про переоформлення ліцензії на мовлення разом з документами або їх засвідченими заявником копіями, що підтверджують зміну.

37. Варто зауважити, що частину 3 статті 35 доповнено пунктом "ґ" відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення"" від 1 листопада 2016 року № 1715-VIII. Цим же законом частину 4 статті 35 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" викладено в новій редакції (цитована в пункті 36 цієї постанови). Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення"" від 1 листопада 2016 року № 1715-VIII набув чинності 30 листопада 2016 року.

38. Таким чином, з наведеної дати (незалежно від того, чи зміни відбулись до 30 листопада 2016 року чи після) у ліцензіата виник обов'язок подати Нацраді заяву про переоформлення ліцензії на мовлення у зв'язку із зміною, зокрема, відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) протягом 30 робочих днів з дня виникнення таких змін, про що обґрунтовано вказано судом першої інстанції.

39. Судом першої інстанції встановлено, що згідно з даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань щодо позивача, станом на 17 жовтня 2017 року відомості щодо зміни кінцевого бенефіціарного власника (контролера) засновника юридичної особи, якщо засновник юридична особа, було внесено 13 квітня 2017 року за №10711070022022440.

40. Станом на 17 жовтня 2017 року у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань у відповідній графі вказано: кінцевий бенефіціарний власник (контролер) засновника юридичної особи, якщо засновник юридична особа - ОСОБА_1.

41. Відповідно до пункту "б" частини 5 статті 37 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" Національна рада може звертатися до суду про анулювання ліцензії на мовлення на підставі факту несвоєчасного подання заяви про переоформлення ліцензії у зв'язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата.

42. У своїй постанові від 16 липня 2020 року (справа №821/1556/17) Верховний Суд дійшов висновку, що організаційні зміни статусу передбачають, як зміну організаційно-правової форми та умов діяльності ліцензіата, так і зміну відомостей про прямого власника (співвласників) та/або кінцевого бенефіціарного власника (контролера) заявника.

43. Тобто, формулювання підстави у пункті "б" частини 5 статті 37 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" охоплює обставини, передбачені, зокрема, пунктом "ґ" частини 5 статті 37 Закону України "Про телебачення і радіомовлення".

44. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про виникнення у відповідача законодавчо передбаченого обов'язку щодо переоформлення ліцензії на мовлення у зв'язку з організаційними змінами статусу та умов діяльності ліцензіата, тобто змінами кінцевого бенефіціарного власника (контролера), а у позивача права на звернення до суду з позовом про анулювання ліцензії за наявності для цього передбачених Законом підстав.

45. Варто також зауважити, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги доводи відповідача про те, що кінцевий бенефіціарний власник (контролер) змінився 13 листопада 2016 року, посилаючись на положення Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", згідно з якими, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").

46. Зазначене, водночас, відповідає правовим висновкам, зробленим Верховним Судом у згаданій постанові від 16 липня 2020 року (справа №821/1556/17), зокрема, що кінцевий бенефіціарний власник вважається зміненим з моменту внесення відомостей про зміну в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

47. Висновок суду апеляційної інстанції, що зверненню Нацради до суду з позовом про анулювання ліцензії на мовлення мають передувати як факти систематичного порушення телерадіоорганізацією законодавства про телебачення і радіомовлення, так і застосування до неї послідовно таких санкцій, як попередження та стягнення штрафу, не є застосовними до розглядуваного спору, з огляду на таке.

48. Верховний Суд, аналізуючи положення статті 37 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" у постанові від 20 листопада 2019 року (справа №812/362/16), дійшов висновку, що Нацрада при здійсненні своїх владних управлінських функцій уповноважена самостійно приймати рішення про анулювання ліцензії на мовлення, з підстав, визначених статті 37 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" у постанові від 20 листопада 2019 року, а також звертатися до суду з позовом у разі наявності обставин (фактів), наведених у частині 5 статті 37 Закону України "Про телебачення і радіомовлення". Зверненню Нацради до суду з позовом повинно передувати прийняття нею відповідного рішення, як про це зазначено в частині 2 статті 24 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення".

49. Отже, відсутні підстави стверджувати, що в розглядуваному випадку Нацрада повинна була встановити факти систематичного порушення відповідачем законодавства та застосувати до нього послідовно попередження та штрафу.

50. Посилання суду апеляційної інстанції на постанови Верховного Суду від 4 липня 2019 року у справі №826/25903/15 та від 1 лютого 2019 року у справі №826/13000/15 є помилковими, оскільки правовідносини у зазначених справах та у справі, що розглядається, не є подібними. Так, у вказаних справах оспорювалось рішення Нацради про накладення санкцій на телерадіоорганізації чи провайдерів програмної послуги відповідно до статті 72 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", де позивачами є останні. Водночас у розглядуваному спорі йдеться про звернення до суду з позовом Нацради до ліцензіата з однієї із самостійних підстав, передбачених статті 72 Закону України "Про телебачення і радіомовлення".

51. Такими, що частково заслуговують на увагу є також доводи позивача про те, що суд апеляційної інстанції зробив помилковий висновок, що відповідачем вживались заходи щодо повідомлення Нацради про факт зміни кінцевого бенефіціарного власника.

52. Такі висновки суду апеляційної інстанції ґрунтуються на тому, що відповідач листом від 20 квітня 2017 року (вх. № 16/2809) повідомив Нацраду, що у ТОВ "ТРК "НБМ-радіо" змінився кінцевий бенефіціарний власник (контролер), а також надсилав повідомлення про подання інформації про структуру власності за 2016 рік, де зазначено про зміну кінцевого бенефіціарного власника.

53. Як слушно зауважує позивач в контексті таких висновків, переоформлення ліцензії на мовлення та подання звітної інформації про структуру власності за попередній рік діяльності є двома різними процесами в межах здійснення процедури ліцензування.

54. Так, положеннями частини 4 статті 12 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" передбачено, зокрема, що суб'єкт інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення щороку подає Національній раді інформацію про свою структуру власності в порядку та за формою, що встановлюються Національною радою. Порядок подання телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги інформації про структуру власності затверджено Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення 21 січня 2016 року N 2.

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 лютого 2016 року за N 251/28381.

55. Водночас, як зазначалось в пункті 33 цієї постанови, у разі зміни даних, передбачених частини 4 статті 12 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", ліцензіат подає Національній раді заяву про переоформлення ліцензії на мовлення за встановленою Національною радою формою (зразок такої заяви затверджено Рішенням Нацради 18.12.2013 N 2434.

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2014 року за N41/24818).

До заяви додаються завірені у встановленому порядку копії документів, які підтверджують необхідність внесення змін до ліцензії (частини 4 статті 12 Закону України "Про телебачення і радіомовлення").

56. За такого правового регулювання правовідносин щодо переоформлення ліцензії на мовлення, єдиним доказом подання ліцензіатом Нацраді заяви про переоформлення ліцензії на мовлення, є подання її за формою, встановленою Нацрадою відповідно до її рішення від 18 грудня 2013 року N 2433, з копіями відповідних документів, які підтверджують необхідність внесення змін до ліцензії.

57. За таких обставин, Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для частково задоволення позову. Рішення суду першої інстанції відповідає закону і скасовано судом апеляційної інстанції помилково.

58. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

59. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 352, 356 КАС України, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року N 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення задовольнити, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року у справі №826/13524/17 скасувати, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 вересня 2019 року залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіМ. В. Білак О. А. Губська А. В. Жук