Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.03.2019 року у справі №826/15840/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 липня 2019 року

Київ

справа №826/15840/15

адміністративне провадження №К/9901/6250/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н.В.,

суддів: Кашпур О.В., Уханенка С.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2019 року (головуючий суддя - Костюк Л.О., судді - Бужак Н.П., Мельничук В.П.)

у справі № 826/15840/15

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2

до Міністерства внутрішніх справ України, Департаменту внутрішньої безпеки Міністерства внутрішніх справ України

третя особа: Державна казначейська служба України

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

I. Суть спору.

1. В серпні 2015 року ОСОБА_1 (далі - Позивач - 1) та ОСОБА_2 (далі - позивач - 2) звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - Відповідач - 1, МВС України), Департаменту внутрішньої безпеки Міністерства внутрішніх справ України (далі - Відповідач 2, Департамент внутрішньої безпеки МВС України), третя особа: Державна казначейська служба України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди, в якому просив:

1.1. визнати протиправними дії Департаменту внутрішньої безпеки Міністерства внутрішніх справ України щодо направлення листа № 18/5-ЦА-Н-63 о/п, 72 о/п, 567 від 17 червня 2014 року до Міністерства доходів і зборів України з додатками заяв про злочини щодо позивачів, які останні подали до МВС України, в порядку статті 214 КПК України.

1.2. зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України спростувати інформацію, викладену в листі № 18/5-ЦА-Н-63 о/п, 72 о/п, 567 від 17 червня 2014 року.

1.3. відшкодувати Позивачам моральну шкоду в розмірі 250000,00 грн. (по 125000,00 грн. кожному Позивачу).

II. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 листопада 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково.

3. Визнано протиправними дії Департаменту внутрішньої безпеки Міністерства Внутрішніх справ України щодо направлення листа №18/5-ЦА-Н-63 о/п, 72 о/п, 567 від 17.06.2014 р. до Міністерства доходів і зборів України з додатками заяв про злочини щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які останні подали до МВС України в порядку статті 214 КПК України. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

III. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції.

4. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2019 року апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 листопада 2018 року повернуто скаржнику.

5. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що копія доданої до апеляційної скарги довіреності на ім`я представника Міністерства внутрішніх справи України - ОСОБА_3 , завірена не належним чином, а тому він не є належним представником у даній справі в розумінні статті 59 КАС України.

IV. Касаційне оскарження.

6. 05 березня 2019 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга МВС України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2019 року.

7. В касаційній скарзі представник Відповідача - 1, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2019 року та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

8. В обґрунтування поданої касаційної скарги представник Відповідача - 1 вказує на те, що головному спеціалісту відділу судово-претензійної роботи ОСОБА_3 видано довіреність № 7/201 на три роки, яку підписано міністром ОСОБА_4 з правом завіряти (засвідчувати) копії документів у тому числі довіреності. Відтак у суду були відсутні підстави вважати, що апеляційна скарга підписана представником Міністерства внутрішніх справ України при відсутності належних доказів на підтвердження повноважень для здійснення представництва. Враховуючи, що 26 грудня 2018 року представником МВС України було направлено на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, яка відповідала вимогам ст. 296 КАС України вважає, що судом було прийнято необґрунтоване та незаконне рішення про повернення апеляційної скарги скаржнику.

9. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: Шарапа В. М. - головуючий суддя, судді: Бевзенко В. М., Данилевич Н.А.

10. 13 березня 2019 року ухвалою Верховного Суду поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження. Витребувано справу № 826/15840/15 з Окружного адміністративного суду м. Києва.

11. 21 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 21 травня 2019 року № 802/0/78-19 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

12. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: Шевцова Н. В. - головуючий суддя, судді: Кашпур О.В., Уханенко С. А.

13. 28 березня 2019 року Позивачі, скориставшись своїм процесуальним правом, подали відзив на касаційну скаргу, в якій зазначили, що копія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження ОСОБА_3 на підписання апеляційної скарги, оскільки не засвідчена у визначеному законом порядку та до суду не наданий її оригінал. Враховуючи зазначені обставини просили відмовити в задоволенні касаційної скарги в повному обсязі.

14. 25 квітня 2019 року справа № 826/15840/15 надійшла до Верховного Суду.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування.

15. Частина 3 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України): юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

16. Пункт 1 частини 1 статті 59 КАС України: Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.

17. Частина 3 статті 59 КАС України: Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

18. Пункт 1 Глави 1 Розділу І Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені Наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року №1000/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 червня 2015 року за №736/27181 (далі - Правила № 1000/5): Ці Правила встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності (далі - установи). Ці Правила є нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання всіма установами.

19. Пункт 1 Глави 10 Розділу ІІІ Правил № 1000/5: Порядок виготовлення, засвідчення та видавання копій документів визначається інструкцією з діловодства установи.

20. Відповідно до пункту 8 Глави 10 Розділу ІІІ Правил № 1000/5, які є нормативно - правовим актом, обов`язком до виконання всіма державними установами, передбачено невід`ємні атрибути засвідчення копій документів, виготовлених в установі, зокрема і довіреності. Так, напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій». У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи. На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».

21. Відповідно до положень Національного стандарту України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року №55, зокрема пунктів: 5.26 Відбитком печатки організації засвідчують на документі підпис відповідальної особи. Перелік документів, на які ставлять відбиток печатки, визначає організація на підставі нормативно-правових актів. Його подають в інструкції з діловодства організації. Відбиток печатки ставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ; 5.27 Відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23 (підпис).

22. За приписами пунктів 71, 72 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 (далі - Типова інструкція № 55, напис про засвідчення документа у паперовій формі складається із слів «Згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалу імені і прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту документа «Підпис». Напис про засвідчення паперової копії скріплюється печаткою із зазначенням на ній найменування відповідної установи (без зображення герба) або печаткою структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) установи.

VI. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

23. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд зазначає таке.

24. Верховний Суд, аналізуючи норми статті 59 КАС України, зауважує про те, що представництво інтересів юридичної особи може підтверджуватися довіреністю, виданою за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами, при цьому пункт 8 Глави 10 Розділу ІІІ Правил № 1000/5 визначає необхідну наявність кожного з атрибутів процедури засвідчення, оскільки лише за наявності на копії документа усіх передбачених у вищенаведеній нормі елементів, дана копія набуває юридичної сили.

25. Водночас, Верховний Суд звертає увагу, що копія довіреності, видана на ім`я ОСОБА_3 , яка додана до апеляційної скарги, не посвідчена належним чином, оскільки всупереч зазначеним вище нормам законодавства виготовлена за допомогою копіювально-розмножувальної техніки не з оригіналу, а із копії довіреності (копію з копії).

26. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що додана до апеляційної скарги копія довіреності не є документом, що підтверджує повноваження ОСОБА_3 на звернення до суду із апеляційною скаргою від імені Міністерства внутрішніх справ України, а отже, він, у розумінні статей 55 59 КАС України, є неналежним представником у даній справі.

27. Аналогічний правовий висновок наведений в ухвалі Верховного Суду від 15 квітня 2019 року у справі № 186/1204/18 та у постанові від 08 травня 2019 року у справі № 160/7887/18.

28. Згідно пункту 1 частини 4 статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

29. Зважаючи на викладене, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.

30. Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд приходить до висновку, що у цій справі, суд апеляційної інстанції не допустив процесуальних порушень під час постановлення спірної ухвали.

31. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

32. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

33. Таким чином, Верховний Суд уважає, що викладені в касаційній скарзі доводи Міністерства внутрішніх справ України є безпідставними, а ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2019 року - правильною та такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що і підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

34. Керуючись статтями 3, 242, 341, 343, пунктом 1 частини першої статті 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Головуючий суддя Н. В. Шевцова

Судді О. В. Кашпур

С. А. Уханенко