Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 липня 2019 року

Київ

справа №803/1540/16

провадження №К/9901/29868/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 803/1540/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньторгпром» до Управління Укртрансбезпеки у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньторгпром» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року (суддя Андрусенко О.О.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року (судді Бруновська Н.В., Улицький В.З., Шавель Р.М.),

І. Суть спору

1. У жовтні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньторгпром» (далі - ТОВ «Волиньторгпром», Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Укртрансбезпеки у Волинській області (далі - Управління Укртрансбезпеки) про визнання протиправною та скасування постанови від 19 вересня 2016 року № 015794 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700,00 грн.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство зазначило, що зважування транспортного засобу відбувалося під час руху, крім того перевозився сипкий вантаж - пшениця, яка пересувається (зсувається) під час руху автомобіля, тому її маса не є сталою у різних точках автомобіля під час переміщення автомобіля. За таких умов та за відсутності відповідної методики зважування відповідач не міг достеменно встановити, що перевезення вантажу здійснювалося з перевищенням вагових обмежень. Також позивач зазначив, що на вимогу перевізника під час габаритно-вагового контролю посадова особа Управління Укртрансбезпеки не надала для ознайомлення свідоцтва про перевірку ваг чи свідоцтва про їх державну метрологічну атестацію, чим унеможливила перевірку відповідності стану вимірювального і зважувального обладнання метрологічним вимогам. На підставі зазначеного вважає, що у відповідача відсутні належні докази, що вантаж перевозився поза межами допустимих вагових норм.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. На підставі наказу Укртрансбезпеки від 05 серпня 2016 року № 512 та відповідно до направлення на перевірку від 05 серпня 2016 року № 010954 посадові особи Управління Укртрансбезпеки 11 серпня 2016 року на 126 км а/д Львів-Радехів-Луцьк проводили рейдову перевірку транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення вантажів, зокрема проведено перевірку транспортного засобу марки DAF, модель 95XF430, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 , з напівпричіпом марки JANMIL, модель NW-1S, реєстраційний номер НОМЕР_2 , шляхом здійснення габаритно-вагового контролю вказаного транспортного засобу.

4. Відповідно до договору найму (оренди) транспортних засобів від 09 серпня 2016 року транспортний засіб марки DAF, модель 95XF430, реєстраційний номер НОМЕР_1 , використовується ТОВ «Волиньторгпром» при здійсненні господарської та статутної діяльності.

5. Відповідно до чеку зважування № 04007, сформованого технічними засобами габаритно-вагового контролю 11 серпня 2016 року о 19:57 год., у результаті зважування було зафіксовано такі навантаження на осі зазначеного вище транспортного засобу: перша вісь справа 3750 кг, зліва 3550 кг, разом 7300 кг; друга вісь справа 6000 кг, зліва 6000 кг, разом 12000 кг; третя вісь справа 3300 кг, зліва 3300 кг, разом 6600 кг; четверта вісь справа 3300 кг, зліва 3150 кг, разом 6450 кг; п`ята вісь справа 3200 кг, зліва 3300 кг, разом 6500 кг.

6. За результатами перевірки складено довідку про результати габаритно-вагового контролю від 11 серпня 2016 року та акт № 0006482 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 11 серпня 2016 року, яким встановлено, що навантаження на задні одиночні осі становило 12 т при нормативно допустимих 11 т.

7. Також складено акт перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 11 серпня 2016 року, яким встановлено порушення, а саме відсутній дозвіл, який дає право на проїзд з перевищенням вагових обмежень, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Із цим актом перевірки ознайомлено водія ОСОБА_2 , який відмовився від пояснень, про що свідчить відповідна відмітка в акті.

8. На підставі акта перевірки начальник Управління Укртрансбезпеки Степанов В.П. виніс постанову від 19 вересня 2016 року про застосування до ТОВ «Волиньторгпром» адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1700,00 грн.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

9. Волинський окружний адміністративний суд постановою від 27 жовтня 2016 року відмовив у задоволенні позовних вимог.

10. Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15 лютого 2017 року залишив постанову суду першої інстанції без змін.

11. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами, дозволяється за наявності дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України.

12. Враховуючи те, що за результатами габаритно-вагового контролю встановлено, що вагові параметри транспортного засобу, яке належить Товариству, перевищують нормативно допустимі вагові обмеження більш ніж на 2 %, цей транспортний засіб є великоваговим і за правилами частини четвертої статті 48 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-ІІІ) обов`язковим документом для руху такого транспортного засобу автомобільними дорогами є відповідний дозвіл, виданий компетентними уповноваженими органами.

13. Суд першої інстанції зазначив, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що Товариство має такий дозвіл. Відтак суд першої інстанції констатував, що позивач перевозив вантаж з перевищенням вагових обмежень без спеціального дозволу, тож спірну постанову винесено правомірно.

14. З приводу доводів позивача про те, що під час габаритно-вагового контролю йому не дали ознайомитися зі свідоцтвом про перевірку ваг чи свідоцтвом про їх державну метрологічну атестацію суд першої інстанції зазначив, що з наданого представником відповідача свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 04 липня 2016 року № 34-00/3402, виданого ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів», висновується, що за результатами повірки засіб вимірювальної техніки - вага пересувна автомобільна типу Cheklode Freeweigh, зав. № 008215 відповідає вимогам ГОСТ 29329-92, характеристики кожної платформи: НмГЗ -500 кг, НГЗ -15000 кг, d=e= 50 кг, клас звичайний. Контрольне число калібрування - 36. Свідоцтво чинне до 04 липня 2017 року. Отже, ваги пересувні автомобільного типу Cheklode Freeweigh пройшли повірку 04 липня 2016 року, що свідчить про їх відповідність метрологічним та технічним вимогам.

15. Щодо доводів позивача про повторне зважування суд зауважив, що таке проводиться якщо є сумніви щодо правильності першого зважування, а також на вимогу перевізника. У справі встановлено, що у посадових осіб відповідача сумнівів щодо правильності зважування автомобіля не виникало, а директор підприємства, який був присутній при перевірці, а також водій автомобіля вимог провести повторне зважування не висловлювали.

16. Твердження позивача про те, що вантаж, який перевозився (пшениця) є сипучим і його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху (як свідчення помилковості результатів зважування) суд розцінив як безпідставні, оскільки при розгляді справи встановлено, що автомобіль на вагу заїжджає повільно - зі швидкістю не більше 5-6 км на годину, а така швидкість руху не може призвести до зміщення вантажу.

17. Суд апеляційної інстанції з наведеними висновками суду першої інстанції погодився. Зокрема зауважив, що доводи апелянта про зміщення вантажу при застосуванні водієм заходів екстреного гальмування під час зупинки транспортного засобу працівниками відповідача для проведення габаритно-вагового контролю, що вплинуло на зважування товару безпідставні, оскільки, як видно з матеріалів справи водій та директор ТзОВ «Волиньторгпром» завчасно були попереджені тимчасовими інформаційно-вказівними знаками (габаритно-ваговий контроль ), знаками пріоритету (знак 2.2. «Стоп») заборонними знаками (знак 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 50 км/год) про допустиму швидкість транспортного засобу, що виключає екстрене гальмування при проведенні габаритно-вагового контролю.

18. Доводи апелянта про те, що не було надано для ознайомлення свідоцтва про перевірку ваг чи свідоцтва про їх державну метрологічну атестація суд апеляційної інстанції відхилив з огляду на те, що такої вимоги під час габаритно-вагового контролю водій транспортного засобу не заявив, натомість відмовився ознайомлюватися і підписувати акт перевірки.

IV. Касаційне оскарження

19. У касаційні скарзі позивач просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

20. З посиланням на статті 3, 16 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», пункти 2-4 Порядку ведення Реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 липня 2016 року № 1161 позивач зазначив, що ваги пересувні автомобільні «Cheklode Freeweight» занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки у 2007 році. Однак відповідно до протокольного рішення Науково-технічної комісії з метрології Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 4 від 16 грудня 2010 року, затвердженого наказом Держспоживстандарту України № 580 від 24 грудня 2010 року пересувні ваги «Cheklode Freeweight» вилучені з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки у зв`язку з припиненням ввезення їх на територію України.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

21. Відповідно до частини другої статті 29 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ «Про дорожній рух» (далі - Закон № 3353-ХІІ) з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

22. За статтею 33 Закону України від 08 вересня 2005 року № 2862-IV «Про автомобільні дороги» (далі - Закон № 2862-IV) рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

23. Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

24. Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

25. За пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

26. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

27. Як передбачено статтею 48 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-ІІІ), автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

28. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

29. Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Порядок № 879) габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

30. Згідно з пунктами 3, 4, 6 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

31. Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.

32. Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

33. Відповідно до пунктів 15-18, 20 Порядку № 879 контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють відповідні підрозділи МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

34. Габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль.

35. У разі виявлення під час здійснення попереднього габаритно-вагового контролю на стаціонарних або автоматичних зважувальних пунктах факту перевищення установлених габаритно-вагових параметрів здійснюється точний габаритно-ваговий контроль.

36. За результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.

37. За результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

38. Згідно з пунктом 3 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10 грудня 2013 року № 1007/1207 (далі - Порядок № 1007/1207) габаритно-ваговий контроль транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування проводиться посадовими особами Укртрансінспекції та працівниками відповідних підрозділів МВС.

39. Відповідно до пункту 4 Порядку № 1007/1207 посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю: 1) визначають місця проведення габаритно-вагового контролю за погодженням з відповідним підрозділом МВС відповідно до вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; 2) розробляють та погоджують з відповідними підрозділами МВС, службами автомобільних доріг графіки роботи пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт зі зважування транспортних засобів; 3) здійснюють зупинку транспортного засобу для здійснення габаритно-вагового контролю у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) з дотриманням Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року № 422; 4) видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (додаток 1); 5) складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; 6) у разі невиконання водієм транспортного засобу вимог посадових осіб Укртрансінспекції щодо зупинки транспортного засобу для проведення габаритно-вагового контролю повідомляють про це працівників відповідних підрозділів МВС; 7) у разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю складають акт про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю (додаток 2); 8) реєструють транспортні засоби, щодо яких здійснювався габаритно-ваговий контроль і параметри яких перевищують нормативні, у журналі обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів (додаток 3); 9) при здійсненні габаритно-вагового контролю перевіряють у водіїв великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів наявність дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформлених та виданих в установленому законодавством порядку; 10) у разі відсутності документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», застосовують до автомобільних перевізників адміністративно-господарські штрафи, визначені статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

VI. Позиція Верховного Суду

40. У справі встановлено, що підставою для видання спірної постанови про застосування до Товариства адміністративно-господарського штрафу стали результати габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки DAF, модель 95XF430, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричіпом марки JANMIL, модель NW-1S, реєстраційний номер НОМЕР_2 (які належать Товариству і використовуються ним при здійсненні господарської діяльності), проведеного 11 серпня 2016 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки. Відповідно до цих результатів вагові параметри вказаного транспортного засобу перевищують нормативно допустимі вагові обмеження більш ніж на 2 %, що дало підстави вважати цей транспортний засіб великоваговим, для руху якого, за правилами частини четвертої статті 48 Закону № 2344-ІІІ, повинен бути відповідний дозвіл.

41. Суди попередніх інстанцій встановили, що такого дозволу у Товариства немає, а отже за описаних обставин колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, відповідач мав достатні підстави для накладення штрафу відповідно до статті 60 Закону № 2344-ІІІ.

42. Стосовно доводів позивача, викладених в касаційній скарзі, то це питання теж було предметом розгляду судів попередніх інстанцій. Зокрема суди з`ясували, що пересувна автомобільна вага (якою зважували транспортний засіб Товариства) пройшла повірку на відповідність державним стандартам, свідченням чого є видане ДП «Укрметртестстандарт» свідоцтво від 04 липня 2016 року. Окрім того, з цього приводу у справі встановлено, що при перевірці/зважуванні транспортного засобу в посадових осіб Товариства не виникло потреби пересвідчитися у тому, чи відповідає згаданий засіб вимірювальної техніки державним стандартам.

43. Беручи до уваги положення статей 341, 349 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає, що в обсязі встановлених в цій справі обставин і правового регулювання спірних відносин оскаржені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права і ухвалені з дотриманням норм процесуального права.

44. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

45. З огляду на результат касаційного перегляду справи судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньторгпром» залишити без задоволення.

2. Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року в цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді В. М. Бевзенко

Н. А. Данилевич