Історія справи

Ухвала КАС ВП від 24.06.2020 року у справі №815/4277/15
Постанова КАС ВП від 19.01.2022 року у справі №815/4277/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2020 року

м. Київ

справа № 815/4277/15

провадження № К/9901/15162/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., розглянувши в порядку письмового провадження в касаційному порядку справу за позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» до Головного управління Держпраці в Одеській області (правонаступник Територіальної державної інспекції з питань праці в Одеській області) та головного державного інспектора праці відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у м. Одесі Матвієнка Олександра Васильовича , третя особа - ОСОБА_2 , про визнання протиправними дій та скасування припису, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В., Скрипниченка В.О. від 22 червня 2016 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ДП «Адміністрація морських портів України» звернулось до суду з позовом до Головного управління Держпраці в Одеській області (правонаступник Територіальної державної інспекції з питань праці в Одеській області) та головного державного інспектора праці відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у м. Одесі Матвієнка Олександра Васильовича , третя особа - ОСОБА_2 , про визнання протиправними дій та скасування припису, в якому, з урахуванням уточнень, просило:

- визнати протиправними дії головного державного інспектора праці щодо винесення припису Територіальної державної інспекції з питань праці від 14 липня 2015 року № 15-01-040/0028-0028;

- скасувати названий припис Територіальної державної інспекції з питань праці від 14 липня 2015 року № 15-01-040/0028-0028.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року позовні вимоги ДП «Адміністрація морських портів України» було задоволено.

Визнано протиправними дії головного державного інспектора праці відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у м. Одесі Матвієнко О.В. щодо винесення припису від 14 липня 2015 року № 15-01-040/0028-0028.

Скасовано припис територіальної Державної інспекції з питань праці в Одеській області Державної інспекції України з питань праці від 14 липня 2015 року № 15-01-040/0028-0028.

3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що акт перевірки складено посадовою особою відповідача без урахування наданих позивачем пояснень та норм діючого законодавства, викладені в акті перевірки порушення не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи у суді, а тому складений на підставі такого акту перевірки припис підлягає скасуванню.

4. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ДП «Адміністрація морських портів України» задоволено частково.

Скасовано пункти 1, 3, 4, 5 припису Головного управління Державної інспекції з питань праці в Одеській області від 14 липня 2015 року № 15-01-040/0028-0028.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

5. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що при розрахунку в січні 2015 року заробітної плати ОСОБА_2 , ДП «Адміністрація морських портів України» не порушено чинне законодавство по обліку та нарахуванню заробітної плати, оскільки кількість робочих днів для нарахування заробітної плати в січні 2015 року становила 19 робочих днів, а відтак позивачем правомірно враховувався посадовий оклад, кількість встановлених підприємством робочих днів (19 днів) та кількість фактично відпрацьованих робітником робочих днів, а саме, 17 днів за основними трудовими обов`язками та 2 дні виконання обов`язків відсутнього робітника.

Нормами, які регулюють трудові правовідносини, передбачено виняткові випадки праці, коли до роботи у вихідні дні залучаються окремі працівники, та необхідність погодження такого залучення з виборним профспілковим органом, серед яких відсутній випадок з відрядженням.

В акті перевірки від 14 липня 2015 року № 15-01-040/0028 відсутні будь-які посилання на порушення позивачем норм законодавства про працю, пов`язані із несвоєчасною виплатою працівникам заробітної плати та інших компенсаційних виплат при звільненні.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції головний державний інспектор праці відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у м. Одесі Матвієнко О.В. , який проводив перевірку позивача, складав акт перевірки та вносив оскаржений припис, пояснив, що пункт 4 припису був включений до останнього помилково.

ОСОБА_2 не звертався до бухгалтерії ДП «Адміністрація морських портів України» та не подавав кошторис витрат на відрядження. Будь-які скарги з приводу незабезпечення ОСОБА_2 коштами для здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансом) останнім не подавались. По закінченню відрядження ОСОБА_2 підприємством відшкодовано витрати, пов`язані із відрядженням, у відповідності до наведених вище положень 121 КЗпП України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року в частині скасування пунктів 3 та 5 припису Головного управління Державної інспекції з питань праці в Одеській області від 14 липня 2015 року № 15-01-040/0028-0028 та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги ДП «Адміністрація морських портів України» задовольнити частково, а саме скасувати пункт 1 припису Головного управління Державної інспекції з питань праці в Одеській області від 14 липня 2015 року № 15-01-040/0028-0028, а в іншій частині відмовити у задоволенні позовних вимог.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що окремою ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 9 червня 2015 року по справі №761/5790/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ДП «Адміністрація морських портів України» про визнання незаконним та скасування наказу, зобов`язано Державну інспекцію з питань праці України провести перевірку виявлених порушень законодавства про працю в ДП «Адміністрація морських портів України» та повідомити про результати такої перевірки Міністерство інфраструктури України у м. Києві. зобов`язано Міністерство інфраструктури України у м. Києві посилити контроль за дотриманням трудового законодавства посадовими особами ДП «Адміністрація морських портів України».

Згідно листа Державної інспекції з питань праці Територіальній державній інспекції з питань праці у Одеській області доручено на виконання вищенаведеної окремої ухвали суду провести перевірку додержання законодавства про працю в ДП «Адміністрація морських портів України».

На виконання вказаного доручення та ухвали суду, головним державним інспектором праці Відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у м. Одесі Матвієнко О.В. у період з 9 липня 2015 року по 14 липня 2015 року проведено позапланову перевірку ДП «Адміністрація морських портів України».

За результатами перевірки складено акт перевірки додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування №15-01-040/0028, в якому зазначені наступні порушення вимог законодавства:

1) в порушення вимог частини 2 статті 30 Закону України «Про оплату праці» на Підприємстві не забезпечений бухгалтерський облік витрат на оплату праці. Так, згідно табеля обліку використання робочого часу за січень 2015 року ОСОБА_2 при нормі тривалості робочого часу 159 годин (20 робочих днів) відпрацював 135,25 годин (17 робочих днів), проте у розрахунковому листку ОСОБА_2 за січень поточного року нарахована заробітна плата не за фактично відпрацьований час, а в розмірі посадового окладу, встановленого штатним розписом Підприємства, введеним в дію наказом від 13 січня 2015 року № 04-к. Крім того, згідно вищезазначеного табеля обліку використання робочого часу та наказу Підприємства від 12 січня 2015 року № 03-к про призначення виконуючим обов`язки ОСОБА_2 у січні поточного року відпрацював 15,5 годин (2 робочих дні) на посаді в.о. начальника служби з організації закупівель та здійснення договірної роботи з виплатою різниці посадових окладів, проте при нормі тривалості робочого часу 159 годин заробітна плата за фактично відпрацьований час нараховувалась виходячи з 147,25 годин; крім того, пунктом 3 Положення про оплату праці працівників апарату управління Підприємства, що є додатком 3 до колективного договору передбачено, що джерелами коштів на оплату праці Працівників є частина доходу ДП «Адміністрація морських портів України», при цьому основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики робіт, що виконуються, гарантується виплата заробітної плати не нижче встановленого державного мінімуму заробітної плати з урахуванням фінансових можливостей ДП «Адміністрація морських портів України», при виконанні працівником місячної погодинній нормі праці. Начальник юридичного служби Підприємства Панчук А.О. повідомила, що з колективним договором Підприємства ОСОБА_2 було ознайомлено через електронну пошту;

2) в порушення вимог частини 2 статті 30 Закону України «Про оплату праці» на Підприємстві не забезпечений достовірний облік виконуваної працівником роботи. Так, у коригуючому табелі обліку використання робочого часу за січень 2015 року напроти прізвища ОСОБА_2 26 січня 2015 року проставлена позначка «ПР» (прогул), проте відповідно до протоколу Комісії щодо перевірки результатів здійснення закупівель процедурою відкритих торгів: «Фарби та лаки на основі полімерів» за кодом ДК 016-2010 20.30.1 (покриття для суден) від 26 січня 2015 року» № 6 від 26 січня 2015 року ОСОБА_2 з 12 год. 35 хв. Знаходився на робочому місці. Водночас, у коригуючому табелі обліку використання робочого часу за січень поточного року напроти прізвища ОСОБА_2 29 січня 2015 року та 30 січня 2015 року проставлена позначка «ПР», проте документального підтвердження даного факту в ході перевірки не встановлено;

3) в порушення вимог статті 71 Кодексу законів про працю України, робота у вихідні дні на Підприємстві здійснюється без дозволу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) Підприємства. Так, наказом від 22 січня 2015 року № 16-к передбачено відрядження ОСОБА_2 до м. Одеси, ДП «Адміністрація морських портів України» строком з 25 січня 2015 року 27 січня 2015 року для участі у роботі комісії, підстава - рапорт від 22 січня 2015 року № 38-р голови комісії з проведення перевірки Шуба І.М . Крім того, наказом передбачено надати інший день відпочинку за день відрядження 25.01.2015р. відповідно до трудового законодавства. Вищезазначений наказ був направлений ОСОБА_2 на електронну пошту 23 січня 2015 року о 13 год. 15 хв., про що свідчить роздруківка з його електронної скриньки. Даний наказ не був направлений для погодження до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) Підприємства;

4) в порушення вимог статті 121 Кодексу законів про працю України працівникам, які направляються у службове відрядження, Підприємство не забезпечує коштами для здійснення поточних витрат (авансом). Так, розділом IV Положення про службові відрядження працівників Підприємства, затвердженого наказом № 27 «Порядок отримання авансу на відрядження», Підприємство забезпечує відрядженого працівника коштами для здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансом). 3 метою своєчасного забезпечена працівника коштами у відповідній валюті до бухгалтерії надаються наступні документи: наказ на відрядження - працівником відділу кадрів (іншого відповідального структурного підрозділу підприємства, філії); кошторис витрат на відрядження за формою згідно із додатком 2 до Положення - працівником, що відряджається, не пізніше ніж за три робочих дні до початку відрядження в межах України та не пізніше ніж сім робочих днів до початку відрядження за кордон. Кошторис витрат на відрядження складається працівником, що відбуває у відрядження, та погоджується керівником відповідного структурного підрозділу. Аванс відрядженому працівникові може видаватися готівкою або перераховуватися у безготівковій формі на відповідний рахунок для використання із застосуванням платіжних карток, зокрема аванс у гривнях може бути перерахований на зарплатну картку працівника», отже наказ від 22 січня 2015 року № 16-к не відповідає вимогам розділу IV Положення про службові відрядження працівників Підприємства, оскільки кошторис витрат на відрядження ОСОБА_2 не міг надати до бухгалтерії Підприємства не пізніше, ніж за три дні до початку відрядження (дата 22.01.2015 року випадала на четвер). Начальник юридичного відділу юридичної служби Підприємства Панчук А.О. повідомила, що з Положенням про службові відрядження ОСОБА_2 було ознайомлено через електронну пошту.

На підставі встановлених порушень, а саме: частини 2 статті 30 Закону України «Про оплату праці» щодо забезпечення бухгалтерського обліку витрат на оплату праці; частини 2 статті 30 Закону України «Про оплату праці» щодо забезпечення достовірного обліку виконуваної працівником роботи; статті 71 Кодексу законів про працю України щодо дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) Підприємства на роботу у вихідний день; статті 121 Кодексу законів про працю України щодо забезпечення коштами для здійснення поточних витрат (авансом) працівників, які направляються у службове відрядження, головним державним інспектором праці відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у м. Одесі Матвієнком Олександром Васильовичем складено припис Голові ДП «Адміністрація морських портів України» Амеліну А.М. від 14.07.2015 року №15-01-040/0028-0028, яким приписано:

1) забезпечити на підприємстві бухгалтерський облік витрат на оплату праці;

2) забезпечити на підприємстві достовірний облік виконуваної працівником роботи;

3) роботу у вихідний день проводити з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації підприємства;

4) при звільненні працівників виплачувати всі суми, що належать їм від господарства у день звільнення;

5) забезпечити коштами для здійснення поточних витрат (авансом) працівників, які направляються у службове відрядження.

Строк усунення вказаних порушень - до 14 серпня 2015 року.

8. Не погоджуючись з діями відповідача по проведенню перевірки та з прийняттям припису, ДП «Адміністрація морських портів України» звернулось до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що згідно із частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України учасники адміністративного процесу звільнені від подання доказів на підтвердження обставин, встановлених судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи.

У справі № 761/5790/15-ц суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій зробили наступні висновки: «матеріали справи містять документи, що свідчать про грубе порушення трудових прав ОСОБА_2 , які передбачені статтями 71 121 149 252 КЗпП України, статтею 40 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» посадовими особами державного підприємства «Адміністрація морських портів України» при прийнятті оскаржуваного Наказу.

Однак, Одеський апеляційний адміністративний суд, протиправно не беручі до уваги рішення апеляційної та касаційної інстанцій, грубо ігноруючи норми чинного законодавства, зробив наступні незаконні висновки, які повністю спростовуються нормами трудового законодавства:

«.... за таких даних, наказ ДП «Адміністрація морських портів України» від 22 січня 2015 року № 16-к про відрядження ОСОБА_2 не повинен був направлятись на погодження до профспілкового комітету підприємства, а відтак позивачем не було порушено вимоги статті 71 КЗпП України, що свідчить про безпідставність пункту 3 внесеного за результатами перевірки припису».

Але, на підставі яких таких даних Одеський апеляційний адміністративний суд прийшов до такого висновку у оскаржуваній постанові незрозуміло, оскільки вказана постанова не містить а ні посилання на такі дані, а ні обґрунтування таких даних.

«... по закінченню відрядження ОСОБА_2 підприємством відшкодовано витрати, пов`язані із відрядженням, у відповідності до наведених вище положень 121 КЗпП України».

Не зрозуміло на підставі яких доказів Одеський апеляційний адміністративний суд дійшов висновків, що ОСОБА_2 було відшкодовано витрати, пов`язані із відрядженням, оскільки, ОСОБА_2 у відрядженні взагалі то й не був та й жодних витрат відшкодовано не було.

10. ДП «Адміністрація морських портів України» подано заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року, в якому воно просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

11. Головним управлінням Держпраці в Одеській області подано пояснення на касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року, в яких воно просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нову постанову, якою відмовити ДП «Адміністрація морських портів України» у задоволенні позовних вимог.

12. Головним державним інспектором праці відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у м. Одесі Матвієнком О.В . відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року не подано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Відповідно до пункту 1 Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 386/2011, Державна інспекція України з питань праці (Держпраці України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра соціальної політики України. Держпраці України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

14. Пунктом 7 Положення про Державну інспекцію України з питань праці Держпраці України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

15. Згідно із підпунктами 5 та 7 пункту 6 Положення про Державну інспекцію України з питань праці Держпраці України для виконання покладених на неї завдань має право здійснювати безперешкодно перевірки у виробничих, службових та адміністративних приміщеннях роботодавців, з метою нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, видавати в установленому порядку роботодавцям, суб`єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, а також фондам загальнообов`язкового державного страхування, обов`язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства про працю, законодавства про зайнятість населення, законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування щодо призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

16. Наказом Міністерства соціальної політики України від 2 липня 2012 року № 390 затверджено Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів.

17. Згідно із пунктом 2 Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів визначено, що право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов`язків мають повноваження державного інспектора з питань праці.

18. Пунктом 7 Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

19. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що Державна інспекція України з питань праці забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.

20. Державна інспекція України з питань праці здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

21. Держпраці України для виконання покладених на неї завдань має право здійснювати безперешкодно перевірки.

22. За результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень.

23. Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

24. Оскільки ОСОБА_2 оскаржується рішення суду апеляційної інстанцій, в частині скасування пунктів 3, 5 припису Головного управління Державної інспекції з питань праці в Одеській області від 14 липня 2015 року № 15-01-040/0028-0028, в силу приписів частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення переглядається саме в цій частині.

25. Згідно приписів статті 322 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.

У мотивувальній частині рішення зазначаються:

а) встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин;

б) доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції;

в) мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу;

г) чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права, свободи та (або) інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду;

ґ) висновків за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

26. Згідно із статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

27. Рішення суду апеляційної інстанції не відповідає критеріям законності та обґрунтованості.

28. Так, мотивуючи скасування пункту 3 припису Головного управління Державної інспекції з питань праці в Одеській області від 14 липня 2015 року № 15-01-040/0028-0028, суд апеляційної інстанції обмежився лише зазначенням у рішенні норми матеріального права, яка регламентує залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні та зробив висновок про відсутність обов`язку ДП «Адміністрація морських портів України» направлення на погодження до профспілкового комітету підприємства наказу від 22 січня 2015 року № 16-к про відрядження ОСОБА_2

29. При цьому, роблячи такий висновок, судом не зазначено конкретних мотивів.

30. Також, скасувавши пункт 5 оскаржуваного припису, суд апеляційної інстанції зазначив, що ОСОБА_2 не звертався до бухгалтерії ДП «Адміністрація морських портів України» та не подавав кошторис витрат на відрядження. Будь-які скарги з приводу не забезпечення ОСОБА_2 коштами для здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансом) останнім не подавались. По закінченню відрядження ОСОБА_2 підприємством відшкодовано витрати, пов`язані із відрядженням, у відповідності до наведених вище положень 121 Кодексу законів про працю України.

31. Суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що по закінченню відрядження ОСОБА_2 підприємством відшкодовано витрати, пов`язані із відрядженням, у відповідності до положень 121 Кодексу законів про працю України без посиланням на норми права, якими він керувався та докази, якими це підтверджено.

32. Крім того, судом апеляційної інстанції не було надано оцінки обставинам встановленим у рішеннях, які набрали законної сили по справі № 761/5790/15-ц.

33. Зазначені порушення норм процесуального права, унеможливлюють встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

34. Відповідно до частини 2 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

35. Враховуючи те, що суд апеляційної інстанції не дослідив в повній мірі зібрані у справі докази та не встановив обставини, які мають значення для вирішення справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року скасувати.

Справу за позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» до Головного управління Держпраці в Одеській області (правонаступник Територіальної державної інспекції з питань праці в Одеській області) та головного державного інспектора праці відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у м. Одесі Матвієнка Олександра Васильовича , третя особа - ОСОБА_2 , про визнання протиправними дій та скасування припису направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

судді Я.О. Берназюк

С.М. Чиркін