Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2018 року

Київ

справа №808/2289/17

адміністративне провадження №К/9901/4107/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Іскож-2000» на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року у складі колегії суддів Малиш Н.І., Баранник Н.П., Щербака А.А. у справі № 808/2289/17 за позовом Приватного акціонерного товариства «Іскож-2000» до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 травня 2017 року № 0001021200,

У С Т А Н О В И В :

У липні 2017 року Приватне акціонерне товариство «Іскож-2000» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області від 18 травня 2017 року № 0001021200, яким до Товариства за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних застосовано штраф в розмірі 10 % у сумі 9225 грн 35 коп.

Позовна заява вмотивована тим, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних на суму податку на додану вартість 92253,41 грн здійснена Товариством 16 березня 2017 року замість 15 березня 2017 року не з вини підприємства, а через несвоєчасну зміну показників в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість, зокрема через несвоєчасне внесення до Системи інформації про суму податку на додану вартість сплаченого Товариством при ввезенні товарів на митну територію України. Крім того, на думку позивача, термін реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не може бути досліджений під час проведення камеральної перевірки.

21 серпня 2017 року Запорізький окружний адміністративний суд постановою адміністративний позов задовольнив у повному обсязі, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення. Мотивами таких висновків суду першої інстанції стало те, що перевірка Товариством 15 березня 2017 року ліміту на електронному рахунку податку на додану вартість, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні, а також запит з цього питання направлений позивачем до податкового органу 16 березня 2016 року, свідчать про намір Товариства здійснити реєстрацію податкових накладних у встановлений законодавством строк та, як наслідок, відсутність вини позивача у несвоєчасній реєстрації, що виключає склад податкового правопорушення. При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що камеральною перевіркою охоплюються питання своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

16 листопада 2017 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд скасував постанову суду першої інстанції та ухвалив нову постанову, якою у задоволенні позову відмовив. Цей суд виходив з того, що факт реєстрації податкових накладних з порушенням граничного терміну підтверджений під час розгляду справи, позивачем не спростований, з огляду на що податковим органом правомірно застосовані штрафні санкції спірним податковим повідомленням-рішенням.

У грудні 2017 року Товариством подана касаційна скарга, в якій, позивач посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просив скасувати постанову цього суду та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована доводами щодо відсутності вини Товариства у порушенні терміну реєстрації податкових накладних з посиланням на несвоєчасне поповнення Державною фіскальною службою ліміту на електронному рахунку Товариства сумою податку на додану вартість у розмірі 126 500 грн, сплаченою 15 березня 2017 року за результатами оформлення митної декларації №UA112070/2017/004210.

Відзив на касаційну скаргу від податкового органу до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає перегляду постанови суду апеляційної інстанції.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає, воно прийнято з додержанням норм матеріального права.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що податковим органом проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності, своєчасності подання податкової звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства за лютий 2017 року, за результатами якої складено акт перевірки від 20 квітня 2017 року № 161/08-25-12-01/30599760 (далі - акт перевірки).

18 травня 2017 року відповідачем згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001021200, яким до позивача за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 та згідно зі статтею 1201 цього Кодексу застосовано штрафні санкції в розмірі 10 % у сумі 9225,35 грн.

За наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Судами попередніх інстанцій також установлено та не заперечується сторонами, що податкові накладні від 23 лютого 2017 року №89, №91, №95, №96, від 24 лютого 2017 року №97, від 27 лютого 2017 року №100, №101, №102, №103, №105, №106, №107, №108, від 28 лютого 2017 року №111, №117, №118, №119, №120 зареєстровані з пропуском законодавчо визначеного строку (кількість днів затримки 1 та 2 дні).

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При вирішенні питання щодо правильності застосування норм матеріального права до спірних правовідносин Верховний Суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 2, 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМ України від 29 грудня 2010 року № 1246, операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Як правильно зазначено судом апеляційної інстанції, позивач здійснив реєстрацію податкових накладних із порушенням граничних термінів їх реєстрації, що тягне за собою відповідальність платника податку.

Належним доказом реєстрації Товариством податкової накладної (наміру її реєстрації), в розумінні частини першої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням положень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, є квитанція про прийняття або неприйняття такої податкової накладної, або повідомлення про отримання звітності.

Здійснення Товариством перевірки ліміту на електронному рахунку податку на додану вартість, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні, так само як і запит позивача до податкового органу щодо не поповнення рахунку, не є доказом реєстрації податкової накладної, не свідчить про намір здійснити реєстрацію у встановлені терміни, а отже і не виключає вину Товариства у здійсненні податкового правопорушення.

Несвоєчасне поповнення Державною фіскальною службою ліміту на електронному рахунку Товариства сумою податку на додану вартість у розмірі 126 500 грн, сплаченою 15 березня 2017 року за результатами оформлення митної декларації №UA112070/2017/004210, не спростовує сам факт податкового правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних, не позбавляло Товариства права здійснити поповнення свого рахунку та зареєструвати податкові накладні у визначені законодавством строки.

В межах розгляду даної справи суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій, що відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Іскож-2000» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року у справі № 808/2289/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Васильєва

С.С.Пасічник