ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 року

м. Київ

справа № 240/11101/23

адміністративне провадження № К/990/32400/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Єзерова А.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року (головуючий суддя Майстренко Н.М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року (головуючий суддя Матохнюк Д.Б., судді: Біла Л.М., Гонтарук В.М.) у справі № 240/11101/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, стягнення коштів,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У 2023 році ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - відповідач), в якому просив:

визнати протиправними дії відповідача у виплаті йому разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі семи мінімальних пенсій за віком в сумі 8179,00 гривень, з урахуванням проведеної раніше виплати;

стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на його користь недоплачену частину разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі 10147,00 гривень.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 01 травня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

10 травня 2023 року від позивача до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначено, що до 30 листопада 2022 року (дати відмови відповідача у перерахунку та виплаті разової грошової допомоги) будь-якої інформації про те, що його права при виплаті у 2022 році разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій були порушені, у позивача не було.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року, позовну заяву повернуто.

26 вересня 2023 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, у якій скаржник просить скасувати ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.

Від відповідача відзиву на касаційну скаргу позивача не надходило, що відповідно до статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів попередніх інстанцій. Водночас колегія суддів зазначає, що згідно довідки про доставку електронного листа в Електронний кабінет ухвалу Верховного Суду про відкриття касаційного провадження відповідачем отримано 04 жовтня 2023 року о 20:25.

Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що причини пропуску строку на звернення до суду з цим позовом, наведені заявником, є неповажними.

ІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник стверджує, що лише в кінці жовтня 2022 року дізнався про виплату йому щорічної разової допомоги не у відповідності до Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі також Закон № 3551-XII) з урахуванням рішення Конституційного Суду № 3-р/2020 від 27 лютого 2020 року, а на підставі підзаконного нормативно- правового акта Кабінету Міністрів України. Водночас зазначає, що за власною ініціативою 28 жовтня 2022 року звернувся до відповідача з проханням перерахувати та виплатити цю допомогу у відповідності до вимог законодавства, оскільки сподівався, що за таким зверненням відповідач здійснить перерахунок, проте отримав відмову.

Вважає, що відлік шестимісячного строку починається з 30 листопада 2022 року - з дати відмови відповідача у перерахунку та виплаті разової грошової допомоги.

Також зазначає, що весь шестимісячний строк подачі позову до суду, що було пропущено позивачем, припав на період дії воєнного стану на території України, під час якого діють відповідні обмеження та перешкоди, які встановлені під час вказаного особливого правового режиму.

Водночас покликається на правові висновки Верховного Суду, які викладені у постановах від 26 січня 2021 року у справі № 520/11178/20 та від 18 лютого 2021 року у справі № 640/25034/19.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої, якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі, і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суд вважає, що особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру допомоги, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок допомоги.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Статтею 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Абзацом 4 статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Із наведеного слідує, що разову грошову допомогу до 5 травня особа може отримати до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб`єктом владних повноважень заяви особи, до якої додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, якщо інше прямо не передбачено законом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 у справі № 646/6250/17, від 30 жовтня 2018 року у справі № 493/1867/17, від 22 січня 2019 року у справі № 201/9987/17(2-а/201/304/2017).

Колегією суддів встановлено, що у межах спірних правовідносин позивач звернувся до суду з позовом 25 квітня 2023 року та просив визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Житомирській області щодо не проведення нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та стягнення недоотриманої суми.

Як правильно зазначили суди першої та апеляційної інстанцій, спірна виплата є регулярною та виплачується один раз на рік, тому про порушення своїх прав позивач повинен дізнатись щорічно до 30 вересня кожного року, не отримавши її.

Водночас, Верховний Суд у постанові від 22 липня 2021 року у справі № 420/718/21 дійшов наступного висновку: "…з дня отримання допомоги до 5 травня, особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.».

Отже, у разі, коли позивач вважає, що допомога до 5 травня виплачена йому не у повному обсязі, перебіг строку на оскарження таких дій (бездіяльності) розпочинається від дати отримання такої допомоги.

Також, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 дійшов висновку, що «… відповідь на заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку…».

Враховуючи такі висновки Верховного Суду, покликання позивача на те, що початок перебігу слід обчислювати з часу отримання відповіді на його звернення також є безпідставним.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що на дані спірні правовідносини поширюються вимоги щодо шестимісячного строку для звернення до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо недоплати позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату такої допомоги.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 18 листопада 2020 року у справі № 380/5202/20, від 11 листопада 2021 року у справі № 260/611/21, від 08 листопада 2023 року у справі № 240/9669/23 та ін.

Щодо посилання скаржника на воєнний стан, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05.30 год. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який в подальшому був продовжений Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України, та який триває і наразі.

Надаючи оцінку таким доводам позивача, Суд виходить з того, що введення воєнного стану повинно враховуватися судом при вирішенні питання про поновлення процесуального строку, встановленого законом. Разом з тим, ця обставина підлягає визнанню судом поважною причиною пропуску процесуального строку за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною, як того вимагає норма частини першої статті 121 КАС України. Питання поновлення процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві. При цьому, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення процесуального строку у всіх абсолютно випадках.

Указані ж доводи позивача є неаргументованими, адже не містять жодного підтвердження доказами конкретних фактичних обставин, які можна визнати такими, що унеможливлювали для позивача звернення до суду.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі частини другої статті 123 КАС України, оскільки позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду і поважних причин такого пропуску суду не надав.

Верховний Суд критично оцінює покликання скаржника на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 520/11178/20 та від 18 лютого 2021 року у справі № 640/25034/19, оскільки предмет спору, учасники спірних правовідносин, встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин та їх правове регулювання є відмінними. Наведене виключає подібність спірних правовідносин у цих справах зі справою, що переглядається.

Враховуючи наведене, колегія суддів не встановила неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з їх висновками.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345 349 350 355 356 КАС України, Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року у справі № 240/11101/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду С.М. Чиркін

Я.О. Берназюк

А.А. Єзеров