Історія справи

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2023 року

м. Київ

справа № 340/2435/22

адміністративне провадження № К/990/34391/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2022 року (суддя Науменко В.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року (судді: Чабаненко С.В., Чумак С.Ю., Юрко І.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Тишківської сільської ради про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

05 травня 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Тишківської сільської ради (далі - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Тишківської сільської ради Кіровоградської області від 02 березня 2022 року №887 «Про дострокове припинення повноважень сільського голови»;

- поновити ОСОБА_1 на посаді сільського голови Тишківської сільської ради Кіровоградської області з 03 березня 2022 року;

- стягнути з Тишківської сільської ради Кіровоградської області середній заробіток за час вимушеного прогулу, обрахований без податків та обов`язкових платежів, з 03 березня 2022 року до дня ухвалення судом рішення, який на день пред`явлення позову становить 42 068,70 грн.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2022 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року позов залишено без розгляду на підставі частини третьої статті 123 КАС України.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовом, а наведені ним причини пропуску цього строку не дають підстав для визнання їх поважними, та, відповідно, поновлення строку звернення до суду не підтверджені належним чином допустимими доказами, то суд першої інстанції, дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції про залишення позову без розгляду на підстав норми частини третьої статті 123 КАС України.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, вважаючи їх прийнятими з порушенням норм процесуального права та матеріального права, позивач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що матеріали справи не містять процесуальних рішень щодо надання можливості позивачу скористатися правом подати заяву, в якій вказати причини (інші причини або подати повторну заяву) поважності пропуску строку звернення до суду. Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09 червня 2022 року у справі №160/15960/20 (провадження №К/9901/47546/21), від 23 серпня 2022 року у справі № 826/2098/18 (провадження №К/9901/27177/19) та від 20 жовтня 2022 року у справі № 380/16907/21 (провадження №К/990/12944/21). На неможливість залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду без надання позивачеві можливості заявити клопотання про поновлення такого строку Верховний Суд указував у постановах від 11 лютого 2021 року у справі №140/2046/19, від 10 червня 2020 року у справі №620/1715/19, від 23 вересня 2020 року у справі №640/5645/19, від 03 грудня 2020 року у справі №817/660/18, від 17 березня 2021 року у справі №160/3092/20, від 18 березня 2021року у справі №640/23204/19, від 20 квітня 2021 року у справі №640/17351/19 і Верховний Суд не знаходить підстав застосовувати інший підхід до тлумачення вимог статті 123 КАС України.

На переконання позивача, суд апеляційної інстанції на вказані особливості залишення без розгляду позовної заяви з підстав пропуску строку звернення до суду уваги не звернув і не виправив процесуальних порушень суду першої інстанції.

Позиція інших учасників справи

Від відповідача до суду надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, у якому відповідач просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення у межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, звертає увагу на таке.

Кожна особа має право в порядку, встановленому КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (стаття 5 цього Кодексу).

Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

За змістом статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Згідно з частиною першою, другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у статті 123 КАС України, відповідно до якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із пунктами 3, 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо є підстави, визначені частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Позовна заява була зареєстрована в суді першої інстанції 05 травня 2022 року разом із заявою про поновлення строків звернення до адміністративного суду.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 травня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. В цій ухвалі питання поновлення строку звернення до адміністративного суду не вирішувалося.

18 серпня 2022 року від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду. Відповідачем зазначено, що посилання позивача на дату отримання трудової книжки - 12 квітня 2022 року, як дата відліку строку звернення до суду, не є вірним, оскільки про спірне рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського голови позивач дізнався наступного дня після ухвалення спірного рішення, тобто 03 березня 2022 року. Крім того, позивач міг та повинен був дізнатись та ознайомитись зі змістом спірного рішення не пізніше 11 березня 2022 року, а саме з дати його оприлюднення. Таким чином, з урахуванням норм пункту 8 частини першої статті 240 КАС України, відповідач просив залишити позов без розгляду.

Відповідно до протоколу судового засідання від 19 серпня 2022 року, судом вирішувалось питання щодо пропуску строку звернення позивача до суду, представники відповідача та позивача надавали свої міркування та заперечення щодо вказаного клопотання.

19 серпня 2022 року ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду позов залишено без розгляду на підставі частини третьої статті 123 цього Кодексу.

Суд першої інстанції указував, що відповідно до вимог частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи вищезазначене суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем пропущений строк звернення до суду рішення Тишківської сільської ради від 02 березня 2022 року, а відтак адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції, посилаючись на приписи частин третьої та четвертої статті 123 КАС України, указав про обґрунтованість висновків про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Частинами першою-четвертою статті 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають з огляду на таке.

З аналізу положень статей 123 171 КАС України випливає, що питання дотримання позивачем строку звернення з позовом з`ясовується судом на стадії відкриття провадження, а його пропуск є підставою для повернення позовної заяви, якщо суд дійде висновку, що причини, з яких його пропущено, не відповідають критеріям поважності.

Суд може повернутися до вирішення питання про дотримання позивачем строку звернення до суду й після відкриття провадження, і, установивши, що об`єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду не існувало, постановити ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Закріплений у частинах першій-третій статті 123 КАС України порядок дає підстави для висновку, що в обох випадках (як і до, так і після відкриття провадження) застосуванню процесуальних наслідків пропуску строку звернення до суду має передувати оцінка судом зазначених у заяві позивача причин пропуску такого пропуску.

До відкриття провадження у справі реалізація відповідних процесуальних гарантій відбувається шляхом залишення позовної заяви, поданої за межами строків звернення до суду, без руху з пропозицією подати заяву про його поновлення або вказати інші, ніж ті, що зазначені в позовній заяві, підстави для поновлення строку.

Подібним чином законодавець урегулював і механізм залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, факт якого встановлено після відкриття провадження у справі, закріпивши у частині третій статті 123 КАС України, що позов залишається без розгляду, якщо позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 квітня 2021 року у справі № № 640/17351/19.

Проте, як встановлено Верховним Судом, суд першої інстанції при відкритті провадження у справі не вирішив питання про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку та не визнавав підстави такого пропуску поважними чи ні.

Крім того, системний аналіз положень статті 123 КАС України дає підстави для висновку, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача у спірних правовідносинах є надання можливості останньому скористатися правом подати заяву, в якій вказати інші причини поважності пропущеного строку, ніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.

Верховний Суд у справі № 640/5645/19 (постанова від 23.09.2020) щодо застосування положень частин третьої та четвертої статті 123 КАС України дійшов висновку, що правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі.

Постановляючи оспорювану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду, зазначивши, що він не надав належних та допустимих доказів наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду, та адміністративний позов залишив без розгляду.

Відповідно до матеріалів справи, клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду надіслано до суду першої інстанції через електронну адресу - 18 серпня 2022 року. В матеріалах справи не міститься доказів надсилання позивачу відповідачем або судом копії клопотання про залишення без розгляду.

19 серпня 2022 року в судовому засідання представник позивача, висловлюючи свої міркування та заперечення щодо клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду вказав, що разом із позовною заявою ним подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, у якому, як стверджував позивач більш детально вказано про причини пропуску строку звернення до суду із цим позовом.

Верховний Суд зазначає, що судом першої інстанції не надано оцінку заяві про поновлення строку звернення до суду подану позивачем вперше, а також не надано можливості позивачу надати та висловити свої міркування та заперечення щодо клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, після ознайомлення позивача із цим клопотанням. Матеріали справи не містять процесуальних рішень щодо надання можливості позивачу скористатися правом подати заяву, в якій пропонувалось вказати інші причини поважності пропуску строку звернення до суду.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції, застосовуючи частину третю статті 123 КАС України неправомірно залишив позовну заяву без розгляду, так як в силу частини першої зазначеної статті суд не залишив позовну заяву без руху із зазначенням недоліків, які необхідно усунути, чим не надав позивачеві можливості повторно повідомити про причини поважності пропуску строку на звернення до суду.

Суд апеляційної інстанції на вказані особливості залишення без розгляду позовних заяв з підстав пропуску строку звернення до суду уваги не звернув і процесуальних порушень суду першої інстанції не виправив.

Верховний Суд додатково зазначає, що суд касаційної інстанції не оцінює причини пропущення строку звернення до суду, проте дійшов висновку, що суд першої інстанції не дотримався процесуального порядку вирішення питання щодо поважності їх пропуску.

З урахуванням викладеного Верховний Суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у даній адміністративній справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Частиною четвертою статті 353 КАС України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

На підставі викладеного касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки суд касаційної інстанції не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 3 121-123 161 327 341 344 349 353 355 356 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року скасувати, а справу направити до Кіровоградського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк

Судді : Л.О. Єресько

В.М. Соколов