Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.03.2018 року у справі №821/1293/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 жовтня 2019 року

Київ

справа №821/1293/17

адміністративне провадження №К/9901/33038/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н. В.,

суддів: Кашпур О. В., Радишевської О. Р.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 821/1293/17

за позовом ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України про визнання протиправним наказу про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середньої заробітку за час вимушеного прогулу,

за касаційною скаргою Департаменту захисту економіки Національної поліції України

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року постановлену в складі головуючого судді Кузьменко Н. А.,

та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого Димерлія О. О., суддів Бітова А. І., Єщенка О. В.,

УСТАНОВИЛ:

І. Суть спору

1. У серпні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду із позовом до Департаменту захисту економіки Національної поліції України (далі - відповідач, ДЗЕ НПУ), в якому просив:

1.1 визнати протиправним і скасувати наказ начальника ДЗЕ НПУ Купранця І. М. від 27 липня 2017 року № 795 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" у частині звільнення позивача зі служби в поліції;

1.2 визнати протиправним та скасувати пункт наказу заступника голови НПУ - начальника Департаменту захисту економіки НПУ по особовому складу від 27 липня 2017 року № 242 о/с, яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі-Закон № 580-VIII) у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України;

1.3 негайно поновити ОСОБА_1 на посаді начальника міжрайонного відділу № 4 (м.

Генічеськ) управління захисту економіки в Херсонській області ДЗЕ НПУ;

1.4 стягнути з ДЗЕ НПУ на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

2. У обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідно до наказу від 27 липня 2017 року № 242 о/с позивача звільнено зі служби в Національній поліції України на підставі ~law29~.

Названий наказ прийнято на підставі наказу ДЗЕ НПУ від 27 липня 2017 року № 795 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності". На думку позивача, звільнення із зазначених підстав, останній вважає протиправним, оскільки відповідно до постанови Генічеського районного суду Херсонської області провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) закрито у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

3. Відповідачем надано заперечення на позовну заяву, в яких він просить суд відмовити в задоволенні позову. Заперечення обґрунтовані тими обставинами, що відповідно до висновку службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та без відповідних документів на право керування транспортним засобом. Наказом Департаменту від 27 липня 2017 року № 795 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1 з 07 листопада 2015 року по 27 липня 2017 року проходив службу в поліції.

4. Наказом Національної поліції України від 07 листопада 2015 року № 105 о/с "По особовому складу Департаменту захисту економіки" відповідно до ~law30~ призначено прибулого з Міністерства внутрішніх справ ОСОБА_1 на посаду начальника відділу в управлінні захисту економіки в Херсонській області з присвоєнням спеціального звання "майор поліції" в порядку переатестування.

5. Наказом Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 20 лютого 2017 року № 59 о/с "По особовому складу" майора поліції ОСОБА_1 призначено на посаду начальника міжрайонного відділу № 4 (місто Генічеськ) Управління захисту економіки в Херсонській області.

6. Наказом від 25 липня 2017 року № 775 "Про призначення та проведення службового розслідування" призначено службове розслідування за фактом складання протоколів відповідно до статей 126 та 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) стосовно ОСОБА_1

6.1. Підставою для видання вказаного наказу слугував той факт, що 25 липня 2017 року до Департаменту захисту економіки з Управління захисту економіки в Херсонській області надійшла інформація про складення адміністративного протоколу відповідно до статті 130 КУпАП стосовно майора поліції ОСОБА_1, начальника міжрайонного відділу № 4 (місто Генічеськ) цього Управління, за фактом керування в стані алкогольного сп'яніння автомобілем "Kia Optima", номерний знак НОМЕР_1, що мав місце 25 липня 2017 року о 05.45 на вулиці Лютеранській, 40, у місті Херсоні.

7. За результатами проведеного розслідування складено "Висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни та складання адміністративних протоколів відповідно до статтей 126 та 130 КУпАП стосовно майора поліції ОСОБА_1" від 27 липня 2017 року (далі - Висновок), який затверджено 27 липня 2017 року заступником Голови Національної поліції України - начальником Департаменту захисту економіки.

8. Згідно з вказаним Висновком 25 липня 2017 року о 05.30 працівниками поліції роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в м. Херсоні на набережній Парку Слави був зупинений автомобіль "Kia Optima", номерний знак НОМЕР_1, під керуванням начальника міжрайонного відділу № 4 (місто Генічеськ) Управління захисту економіки в Херсонській області майора поліції ОСОБА_1., який порушив правила дорожнього руху, а саме: недотримався вимог дорожнього знаку 3.21 "В'їзд заборонено", який встановлено з табличкою 7.47 та за зовнішніми ознаками перебував в стані алкогольного сп'яніння.

8.1. ОСОБА_1 категорично відмовився від проходження огляду в закладах охорони здоров'я на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.

8.2.25 липня 2017 року о 05.50 год працівниками поліції стосовно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол БР № 003221, передбачений частиною 1 статті 130 КУпАП та винесено постанову АР № 867591 про накладення адміністративного стягнення за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП.

8.3. Службовим розслідуванням установлено, що подія, а саме, керування транспортним засобом працівником поліції в стані алкогольного сп'яніння, а також керування транспортним засобом, не маючи відповідних документів, сталася внаслідок низьких ділових і моральних якостей ОСОБА_1, недотримання ним вимог постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 "Про Правила дорожнього руху" (далі - Постанова № 1306) та грубого порушення вимог статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України від 22 лютого 2006 року № 3460-ІУ.

8.4. Висновком службового розслідування вирішено: 1) припинити службове розслідування за фактом складання адміністративних протоколів відповідно до статей 126 та 130 КУпАП щодо майора поліції ОСОБА_1; 2) запропоновано за порушення вимог ~law31~, пунктів 2.1 та 2.5 Постанови № 1306, а саме: керування в стані алкогольного сп'яніння транспортним засобом, відмову від проходження в установленому порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, а також керування транспортним засобом, не маючи відповідних документів на право керування таким транспортним засобом, майора поліції ОСОБА_1, начальника міжрайонного відділу № 4 (місто Генічеськ) Управління захисту економіки в Херсонській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

9. Відповідно до пункту 1 наказу заступника Голови - начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 27 липня 2017 року за №795 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" за порушення вимог ~law32~, пунктів 2.1 та 2.5 Постанови № 1306, а саме: керування в стані алкогольного сп'яніння транспортним засобом, відмову від проходження в установленому порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, а також керування транспортним засобом, не маючи відповідних документів на право керування таким транспортним засобом, майора поліції ОСОБА_1, начальника міжрайонного відділу № 4 (місто Генічеськ) управління захисту економіки в Херсонській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, притягнути до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

10. Наказом заступника Голови - начальника Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 27 липня 2017 року №242 о/с "По особовому складу", відповідно до ~law33~ (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77, звільнено зі служби майора поліції ОСОБА_1, начальника міжрайонного відділу № 4 (місто Генічеськ) Управління захисту економіки в Херсонській області з 31 липня 2017 року.

11. Згідно з довідкою про доходи Департаменту захисту економіки Національної поліції України про грошове утримання позивача від 11 вересня 2017 року № 465 (за червень та липень 2017 року) вбачається, що середньоденне грошове забезпечення позивача складає ~money0~

12. Постановою Генічеського районного суду Херсонської області від 05 жовтня 2017 року № 653/2404/17, яка набрала законної сили 15 жовтня 2017 року, провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

ІІІ. Рішення судів попередніх інстанцій у цій справі та мотиви їхнього ухвалення

13. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року, позовні вимоги задоволено:

13.1 Визнано протиправним і скасовано наказ Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 27 липня 2017 року №795 в частині притягнення майора поліції ОСОБА_1., начальника міжрайонного відділу № 4 (місто Генічеськ) Управління захисту економіки в Херсонській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції;

13.2. Визнано протиправним і скасовано наказ відповідача від 27 липня 2016 року № 242 о/с в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1, начальника міжрайонного відділу № 4 (місто Генічеськ) Управління захисту економіки в Херсонській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України зі служби в поліції на підставі ~law34~ (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України);

13.3. Поновлено позивача на посаді начальника міжрайонного відділу № 4 (місто Генічеськ) управління захисту економіки в Херсонській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України;

13.4. Стягнуто з відповідача на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в період з 28 липня 2017 року по 20 листопада 2017 року в розмірі ~money1~

14. Задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про протиправність наказів від 27 липня 2017 року №795 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" у частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції та від 27 липня 2017 року №242 о/с, яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції на підставі ~law35~ (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), оскільки постановою Генічеського районного суду Херсонської області від 05 жовтня 2017 року № 653/2404/17, яка набрала законної сили 15 жовтня 2017 року, провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

ІV Касаційне оскарження

15. Не погодившись з постановами суду першої та апеляційної інстанції, відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 03 березня 2018 року.

16. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судами обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи та які суд першої та апеляційної інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків судів першої та апеляційної інстанції встановленим обставинам справи. Так, заявник касаційної скарги зауважує, що станом на дату проведення службового розслідування (з 25 липня 2017 року по 27 липня 2017 року) постанова від 25 липня 2017 року серії АР № 867591 про накладання адміністративного стягнення на позивача в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та складений стосовно позивача протокол від 25 липня 2017 року серії БР № 003221 про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП не були скасовані в судовому порядку, а отже, указані протиправні дії позивача є підставою для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності та порушення позивачем ~law36~ та пункту 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських.

17. Додатково відповідач посилається на той факт, що судами попередніх інстанцій при обчисленні середнього заробітку за час вимушеного прогулу неправильно застосовано норми трудового законодавства, у той час як для цих правовідносин повинні бути застосовані норми спеціального законодавства, а саме: Порядоку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України

від 06 квітня 2016 року № 260, що, в свою чергу, призвело до неправильного, на думку відповідача, розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу. За таких обставин відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

18.13 березня 2018 року ухвалою Верховного Суду у складі: судді-доповідача Стрелець Т. Г. суддів Білоуса О. В, Данилевич Н. А., відкрито касаційне провадження та витребувано справу із Херсонського окружного адміністративного суду.

19.27 березня 2018 року справа № 821/1293/17 надійшла до Верховного Суду.

20.05 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 31 травня 2019 року № 559/0/78-19 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючий суддя - Шевцова Н. В., судді - Кашпур О. В., Радишевська О. Р.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

21. За правилами частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

22. Приписами частини 1 статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

23. Відповідно до частини 1 статі 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

24. Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те що, не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

25. Приписами статті 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

26. Закон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII

26.1. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 18 поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

26.2. Відповідно до статті 19 підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

26.3. Пунктом 4 розділу XI "Прикінцеві та Перехідні положення" визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із Закон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить Закон України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII.

26.4. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

27. Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (чинний на момент виникнення правовідносин, далі - Дисциплінарний статут)

27.1. Згідно зі статтею 1 службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

27.2. Згідно зі статтею 7 службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку.

27.3. Статтею 2 визначено, що дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

27.4. Відповідно до частини першої статті 5 за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

27.5. Статтею 12 встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатись такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ.

27.6. Відповідно до частини першої статті 14 з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

27.6.1. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення.

27.6.2. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

27.6.3. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

27.7. Згідно зі статтею 16 дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

28. Відповідно до ~law40~ поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

28.1. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

29. Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Постанова №100).

29.1. Відповідно до підпункту 3 пункту 1 цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках вимушеного прогулу".

29.2. Згідно з пунктом 8 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період".

30. Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 № 260 (далі - Порядок № 260).

30.1. Пунктом 6 розділу ІІІ передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

30.2. Пунктом 9 розділу І встановлено, що при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

31. Згідно з пунктом 2 Порядку №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

32. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

33. За приписами абзацу 3 пункту 3 Порядку №100 усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

34. Пунктом 8 Порядку №100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

VІ ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

35. Суд касаційної інстанцій наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

36. Учинення позивачем дій, за які передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного.

37. Притягнення до різних видів юридичної відповідальності передбачає виконання/дотримання відмінних і самостійних (окремих) процедур, які передують ухваленню рішення що накладення певного виду стягнення.

38. Зокрема, питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з'ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, установлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.

39. Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стали виключно обставини складання відносно позивача адміністративних протоколів відповідно до статей 126 та 130 КУпАП.

40. Також, судами першої та апеляційної інстанцій правильно встановлено, що постановою Генічеського районного суду Херсонської області від 05 жовтня 2017 року № 653/2404/17, яка набрала законної сили 15 жовтня 2017 року, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

41. Ураховуючи викладені обставини, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність наказів від 27 липня 2017 року №795 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції та від 27 липня 2017 року №242 о/с, яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції на підставі ~law41~ (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

42. Доводів касаційної скарги щодо правомірності оскаржуваних наказів не спростовують висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду апеляційної інстанції, і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.

43. Частиною 1 статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

44. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення судів у цій частині є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди попередніх інстанцій, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір згідно з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, у них повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

45. Щодо доводів касаційної скарги стосовно здійснення судами попередніх інстанцій неправильного розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу та застосування до спірних правовідносин Порядку № 100, замість Порядку № 260, Верховний Суд зазначає таке.

46. Зі змісту Порядку № 260, який є спеціальним у вирішенні цих спірних правовідносин, убачається, що грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.

47. Нормами Порядку № 260 визначено лише умови та порядок виплати грошового забезпечення та не передбачено порядку розрахунку грошового забезпечення поліцейським Національної поліції України.

48. За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

49. У свою чергу, нормами Порядку № 100 визначений порядок розрахунку грошового забезпечення.

50. Так, пунктом 8 Порядку №100 встановлено нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи.

51. Позиція аналогічного змісту наведена у постанові Верховного Суду від 31 липня 2018 року в справі № 810/660/17 і Верховний Суд не вбачає підстав відступати від неї, виходячи з такого.

52. Верховний Суд зауважує, що оскільки позивача звільнено із займаної посади в органах поліції 27 липня 2017 року, календарними місяцями, що передують звільненню позивача, є травень та червень 2017 року.

53. Проте в порушення пункту 8 Порядку № 100 судами попередніх інстанцій здійснено розрахунок середнього заробітку позивача за час вимученого прогулу, на підставі довідки про доходи Департаменту захисту економіки Національної поліції України про грошове утримання позивача від 11 вересня 2017 року № 465, в якій зазначено період червень та липень 2017 року.

54. Судами першої та апеляційної інстанцій не з'ясовано обставин справи щодо позовних вимог про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу на користь позивача, виходячи із двох календарних місяців, що передують звільненню позивача, а саме: травня та червня 2017 року.

55. У зв'язку із невстановленням наведених обставин, судами першої та апеляційної інстанцій порушені норми процесуального права, які призвели до прийняття необґрунтованого судового рішення і не можуть бути перевірені та усунуті судом касаційної інстанції.

56. Відповідно до частини 2 статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

57. Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема не досліджено зібрані у справі докази, а суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому відсутні правові підстави для ухвалення нового рішення або зміни судових рішень.

58. Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно дослідити питання про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу на користь позивача виходячи із двох календарних місяців, що передують звільненню позивача, а саме: травня та червня 2017 року.

59. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій у частині позовних вимог про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

VIІ. Судові витрати.

60. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 354, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Департаменту захисту економіки Національної поліції України задовольнити частково.

2. Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року в справі № 821/1293/17 у частині стягнення з Департаменту захисту економіки Національної поліції України на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в період з 28 липня 2017 року по 20 листопада 2017 року в розмірі ~money2~ (тридцять шість тисяч триста вісім гривень) 95 коп скасувати та в цій частині адміністративну справу № 821/1293/17 направити на новий розгляд до Херсонського окружного адміністративного суду.

3. В іншій частині постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року в справі № 821/1293/17 залишити без змін.

4. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Н. В. Шевцова

Судді: О. В. Кашпур

О. Р. Радишевська