Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.12.2018 року у справі №820/1834/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 820/1834/18

адміністративне провадження № К/9901/66852/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С. Г.,

суддів: Бучик А. Ю., Тацій Л. В.,

розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 820/1834/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин № 13 МОБ"

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради

про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 червня 2018 року (головуючий суддя Мороко А. С. ) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року (колегія у складі: головуючого судді Макаренко Я. М., суддів: Бартош Н. С., Мінаєвої О. М. )

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин № 13 МОБ" (далі - позивач, ТОВ "Магазин № 13 МОБ") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (далі - відповідач), в якому просило: - скасувати наказ Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради № 130 від 10.05.2017; - зобов'язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради поновити реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта № ХК 142170392078, який належить до І-ІІІ категорії складності від 09 лютого 2017 року "Реконструкція нежитлової будівлі під торговельно-офісні приміщення по пров. Електромеханічному, 1, м. Харків (61037)".

2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав про те, що спірний наказ ґрунтується на помилкових судженнях Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, що викладені в акті перевірки № 208-А від 27.03.2017.

Так, порушення зазначене у вказаному акті щодо наведення позивачем недостовірних даних в деклараціях про початок виконання будівельних робіт від 28.11.2016 № ХК 082163302377 та про готовність об'єкта до експлуатації від 09.02.2017 № ХК 142170392078 на об'єкт "Реконструкція нежитлової будівлі торговельно-офісні приміщення по пров. Електромеханічному, № 1, м. Харків" щодо затвердженої проектної документації спростовується тим, що у позивача наявний проект, який розроблений головним архітектором Клочко І. М. та який надавався при реєстрації декларацій. Відповідно проекту "Реконструкція нежитлової будівлі під торгівельно-офісні приміщення по пров. Електромеханічному, № 1 м. Харків" шифр обєкта - № 227-П/16, кваліфікаційний сертифікат архітектора - серії АА № 003057 від 03.06.2016, замовник - ОСОБА_2, проект розроблено ТОВ "Актуаль". Згідно інформації, зазначеної в вищевказаних деклараціях № ХК 082163302377 та № ХК 142170392078 по обєкту "Реконструкція нежитлової будівлі під торгівельно-офісні приміщення по пров. Електромеханічний 1, м. Харків" замовник - ТОВ "Магазин № 13 МОБ" технічний нагляд - ОСОБА_3, сертифікат АТ № 004960; головний архітектор проекту та відповідальний за авторський нагляд - Клочко І. М; проектна документація затверджена наказом ТОВ "Магазин № 13 МОБ" від 17.11.2016 № б/н; об'єкт другої категорії складності; генеральний підрядник - ТОВ "Магазин № 13 МОБ", загальна площа будівлі - 423,2 кв. м. поверховість -1 поверх; будівельний обєм - 1639,5 м. куб. Вказане свідчить, що позивачем не надавалися недостовірні дані, наведені в деклараціях.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 13 червня 2018 року позов задовольнив. Скасував наказ Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради № 130 від 10.05.2017. Зобов'язав Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради поновити реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта № ХК 142170392078, який належить до І-ІІІ категорії складності від 09 лютого 2017 року "Реконструкція нежитлової будівлі під торговельно-офісні приміщення по пров.

Електромеханічному, 1, м. Харків (61037)".

4. Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 18 жовтня 2018 року залишив без змін рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 червня 2018 року.

5. Суди виходили з того, що відповідачем проведено позапланову перевірку з порушенням встановленої процедури її проведення, що є підставою для визнання відсутності правових наслідків такої перевірки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6.28.11.2018 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 червня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити повністю.

7. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає про правомірність оскаржуваного наказу та відсутність підстав для поновлення реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8.30.11.2018 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.

9. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від
30.11.2018 визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Анцупової Т. О., суддів: Гриціва М. І., Кравчука В. М.

10. Ухвалою Верховного Суду від 05.12.2018 відкрито касаційне провадження у справі.

11. У зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т. О., на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13.06.2019 № 743/0/78-19, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2019, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С. Г., суддів: Бучик А. Ю., Тацій Л. В.

12. Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 22 вересня 2020 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. На підставі наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради № 1 від
11.04.2016, направлення для проведення позапланової перевірки № 208-н від
15.03.2017 та листа Харківського ВРЕМ АК "Харківобленерго" від 13.01.2017 № 43 В/10-33 у період з 21.03.2017 по 27.03.2017 відповідачем проведено позапланову перевірку на об'єкті "Реконструкція нежитлової будівлі під торговельно-офісні приміщення по пров. Електромеханічному, 1, м. Харків", за результатами якої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради 27.03.2017 складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 208-а від 27.03.2017.

14. Відповідно до вказаного акту Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради зроблено висновки про порушення позивачем положень ч. 8 ст. 36, ч. 10 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт", пункту 16 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів", а саме: наведення недостовірних даних в деклараціях про початок виконання будівельних робіт від 28.11.2016 № ХК 082163302377 та про готовність об'єкта до експлуатації від 09.02.2017 № ХК 142170392078 на об'єкт "Реконструкція нежитлової будівлі торговельно-офісні приміщення по пров. Електромеханічному, № 1, м. Харків" щодо затвердженої проектної документації та інформації про здійснення авторського та технічного нагляду.

15. На підставі службової записки від 10.05.2017, складеної сектором інспекційної роботи за результатами позапланової перевірки (акт № 208-а від
27.03.2017), 10 травня 2017 року начальником Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради винесено наказ № 130, яким скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 28.11.2016 № ХК 082163302377 по об'єкту "Реконструкція нежитлової будівлі під торговельно-офісні приміщення по пров. Електромеханічному, № 1, м. Харків" (замовник - ТОВ "Магазин № 13 МОБ") та скасовано реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 09.02.2017 № ХК 142170392078 на об'єкт "Реконструкція нежитлової будівлі під торговельно-офісні приміщення по пров. Електромеханічному, № 1, м. Харків" (замовник - ТОВ "Магазин № 13 МОБ").

16. Не погоджуючись з прийнятим відповідачем наказом № 130 від 10.05.2017, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. За змістом ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - ~law17~), державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

19. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

20. Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок № 553).

21. Відповідно до абз. 4 п. 7 Порядку № 553, під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

22. Пунктом 5 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

23. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки (п. 7 Порядку).

24. Пунктом 9 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

25. Відповідно до положень п. 13 Порядку № 553, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

26. Згідно з пунктами 16 та 17 Порядку № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

27. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

28. З аналізу наведених норм слідує, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють, зокрема позапланові перевірки суб'єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності та під час здійснення такого контролю мають право на безперешкодний доступ на місце будівництва об'єкта та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.

29. Вказаному праву контролюючого органу кореспондує право суб'єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників, в разі дотримання посадовими особами порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. В такому разі допуск до проведення перевірки є обов'язком такого суб'єкта містобудування.

30. Аналогічні висновки Суду викладені також у постановах Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі № 822/680/16 (адміністративне провадження № К/9901/13920/18) та у справі № 809/771/16 (адміністративне провадження № К/9901/16930/18).

31. Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для призначення позапланової перевірки на об'єкті "Реконструкція нежитлової будівлі під торговельно-офісні приміщення по пров. Електромеханічному, 1, м. Харків" є звернення Харківського ВРЕМ АК "Харківобленерго" від 13.01.2017 № 43 В/10-33 про проведення перевірки на відповідність вимогам законодавства України, стосовно законності розміщення об'єкта нерухомості громадського призначення в охоронній зоні ПЛ 110 кВ за адресою перехрестя пр. Московський та пров. Електромеханічний в м. Харкові. Тобто, підставою для проведення перевірки є звернення юридичної особи про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, відповідно до абз. 8 п. 7 Порядку № 553.

32. Законодавством не передбачено чіткого порядку попереднього повідомлення суб'єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов'язкової передумови її проведення, однак, для забезпечення присутності уповноваженого представника під час проведення такої, відповідач в рамках підготовки до проведення позапланової перевірки повинен вчинити дії щодо повідомлення суб'єкта містобудування про її проведення.

33. Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, перевірка проведена за відсутності суб'єкта містобудування ТОВ "Магазин № 13 МОБ" або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва "Реконструкція нежитлової будівлі під торговельно-офісні приміщення по пров.

Електромеханічному, № 1, м. Харків".

34. Разом з тим, відповідачем не надано доказів повідомлення позивача про проведення позапланового заходу, надання йому копії наказу про проведення перевірки, направлення копії направлення для проведення позапланової перевірки.

При цьому, відповідачу на момент призначення перевірки та надання направлень на перевірку було відомо, що суб'єктом містобудування об'єкту будівництва, зазначеного в листі Харківського ВРЕМ АК "Харківобленерго" є ТОВ "Магазин № 13 МОБ", про що свідчить запис в направленні для проведення позапланової перевірки про суб'єкта містобудування та його юридичну адресу.

35. Доводи скаржника щодо направлення позивачу листа про необхідність прибути до Інспекції для розгляду питання щодо законності проведення будівельних робіт не підтверджені відповідачем жодними доказами.

36. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що здійснивши позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті "Реконструкція нежитлової будівлі під торговельно-офісні приміщення по пров. Електромеханічному, 1, м. Харків" без присутності представника суб'єкта містобудування, відповідачем порушено вимоги Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553.

37. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем надано додаткові письмові пояснення, відповідно до яких підставою для скасування декларації є не наслідки проведеного позапланового заходу, а виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.

38. Між тим, з матеріалів справи встановлено, що інформація щодо вказаних фактів отримана контролюючим органом відповідно до повноважень, передбачених п. п. 8 п. 11 Порядку № 553, яким врегульовано повноваження посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки, про що зазначає сам відповідач в додаткових письмових поясненнях. Відповідач в оскаржуваному наказі посилається на висновки службової записки, складеної за наслідками проведеної перевірки, як на підставу для прийняття наказу, а тому доводи скаржника щодо прийняття наказу не за наслідками позапланового заходу не відповідають фактичним обставинам справи.

39. Колегія суддів звертає увагу, що згідно з усталеною правовою позицією, неодноразово висловленою, як Верховним Судом України у постанові від 27.01.2015 у справі №21-425а14, так і у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №821/1157/16, від 05.02.2019 у справі №2а-10138/12/2670, від 04.02.2019 у справі №807/242/14, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

40. Аналогічний підхід до застосування норм матеріального права викладений також у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №804/12558/14 та від
21.05.2020 у справі №208/6557/16-а (2-а/208/219/16), де вказував, що у випадку незаконності перевірки прийнятий за результатами її проведення акт індивідуальної дії автоматично підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

41. Схожу правову позицію висловив Верховний Суд і в постанові від 26.02.2020 у справі №826/7847/17, де зазначив, що нормами ~law18~ та Порядку №553, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення позапланового заходу державного архітектурно-будівельного контролю. Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення позапланової перевірки та оформлення її результатів, які створюють для суб'єкта містобудування юридичні наслідки. Невиконання органами державного архітектурно-будівельного контролю вимог законодавця щодо порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю призводить до визнання перевірки незаконної та відсутності правових наслідків такої.

42. У справі, яка розглядається, суди встановили, що Товариство не було проінформоване про намір проведення позапланової перевірки, внаслідок чого не мало змоги забезпечити участь уповноваженої особи (представника) суб'єкта містобудування у її проведенні.

43. Перевірка здійснювалась за відсутності уповноваженого представника Товариства, що не заперечується учасниками справи, що унеможливило реалізацію позивачем наявних у нього процедурних гарантій під час здійснення такого заходу державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, не дало змогу ознайомитись з підставами перевірки, надати пояснення, документи, довідки тощо у ході її проведення на спростування нібито виявлених порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

44. Крім цього, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, оскаржуваний наказ про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 28.11.2016 ґрунтується на висновках позапланової перевірки, складених за її результатами в акті № 208 А, в якому зафіксовано факт порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів. Тобто, доказом вчинення позивачем порушень чинного законодавства є акт за результатами позапланового заходу.

45. Однак, відповідно до положень ст. 74 КАС України, враховуючи, що позаплановий захід, проведений органом державного архітектурно-будівельного контролю з порушенням норм чинного законодавства, висновки здійснені в ході такої перевірки не можуть бути допустимими доказами у даній справі, оскільки вони отримані з порушенням чинного законодавства.

46. З огляду на те, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, як суб'єкт владних повноважень, при проведенні позапланового заходу діяла не у спосіб, що встановлений чинним законодавством України, оскаржуваний наказ про визначення позивачу правових наслідків такої перевірки суди попередніх інстанцій правомірно визнали протиправним та скасували. При цьому, відповідно до ст. 77 КАС України, відповідачем не надано доказів правомірності своїх дій та рішень.

47. Враховуючи порушення відповідачем процедури проведення позапланової перевірки, що тягне відсутність правових наслідків такої, Суд не приймає до уваги доводи касаційної скарги щодо обставин самого порушення.

48. Разом з тим, колегія суддів не приймає до уваги доводи касаційної скарги щодо відсутності підстав для поновлення судом першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, строку звернення до суду, оскільки вказаний строк поновлено у зв'язку з тим, що позивач дізнався про існування оскаржуваного наказу з додатків до позовної заяви Харківської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії, отриманих позивачем поштовим відправленням 07.03.2018.15.03.2018 звернувся до суду з позовом. Відповідачем не надано жодного доказу, що позивач дізнався про існування наказу раніше вказаної ним дати. При цьому, матеріали справи не містять доказів отримання позивачем листа від 11.05.2017, яким, за доводами скаржника, позивач повідомлявся про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності. Разом з цим, відповідачем не заперечується той факт, що оскаржуваний наказ на адресу позивача не направлявся.

49. За встановлених обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову.

50. Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи та незгоди з судовими рішеннями.

51. Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Верховний Суд виходить з того, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

52. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в них повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

53. У відповідності до частини 1 статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 червня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіС. Г. Стеценко А. Ю. Бучик Л. В. Тацій