Історія справи

Ухвала КАС ВП від 20.09.2018 року у справі №811/1470/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 квітня 2020 року

Київ

справа №811/1470/18

провадження №К/9901/59724/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2018 року, прийняту у складі колегії суддів: Лукманова О. М., Божко Л. А., Дурасова Ю. В.

І. Суть спору

1. У травні 2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (надалі також позивач, ГУ ПФУ Кіровоградській області) звернулось до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (надалі також відповідач, Управління ДВС), у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову від 2 травня 2018 року ВП № 56065310 у розмірі 10200 гривень про стягнення штрафу.

2. Позов мотивований тим, що невиконання позивачем судового рішення в повному обсязі зумовлено об`єктивними причинами, а саме відсутністю фінансування, а тому накладення штрафу згідно з оскаржуваною постановою державного виконавця є безпідставним.

3. Відповідач позов не визнав, стверджуючи, що державний виконавець діяв законно та за відсутності поважних причин невиконання позивачем рішення суду про перерахунок і виплату пенсії.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

4. Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 31 січня 2018 року у справі № 405/6618/17 (2-а/405/269/17), яке набрало законної сили, зобов`язано ГУ ПФУ в Кіровоградській області провести ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 ) перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23 грудня 2015 року, статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», № 947 від 18 листопада 2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268», починаючи з 1 січня 2016 року.

5. Ленінський районний суд м. Кіровограда видав виконавчий лист.

6. Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС 28 березня 2018 року винесено постанову ВП № 56065310, якою відкрито виконавче провадження.

7. Своїм листом від 3 квітня 2018 року № 5561/08-02 ГУ ПФУ в Кіровоградській області повідомило начальника Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС про здійснення розрахунку пенсії ОСОБА_1 в сумі 44935,83 гривень з урахуванням раніше виплачених сум за період з 1 січня 2016 року по 31 березня 2018 року, про доплату в сумі 4992,87 гривень, яку перераховано на поточний рахунок в АТ «Ощадбанк» платіжним дорученням від 19 березня 2018 року № 2759. Також ГУ ПФУ в Кіровоградській області повідомило, що різницю в доплаті до пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року ОСОБА_1 одержить відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103.

8. Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС 13 квітня 2018 року винесено постанову ВП № 56065310, якою у зв`язку з відсутністю поважних причин повного виконання рішення накладено на ГУ ПФУ в Кіровоградській області штраф у розмірі 5100 гривень. Дана постанова не оскаржувалась.

9. 2 травня 2018 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС винесено постанову ВП № 56065310, якою у зв`язку з відсутністю поважних причин повного виконання рішення накладено на ГУ ПФУ штраф у розмірі 10200 грн.

10. Підставою для прийняття вказаної постанови визначено те, що після закінчення строку, встановленого пунктом 2 постанови про відкриття виконавчого провадження від 28 березня 2018 року, станом на 13 квітня 2018 року рішення боржником не виконано, документи, які би підтверджували поважність причин невиконання рішення суду, не надано. Вказана постанова направлена листом від 2 травня 2018 року № 5791 і одержана ГУ ПФУ в Кіровоградській області 8 травня 2018 року.

11. Незгода позивача із цією постановою зумовила звернення до суду.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

12. Кіровоградський окружний адміністративний суд рішенням від 24 травня 2018 року в позові відмовив.

13. Таке своє рішення суд мотивував тим, що боржник (держава) не виконав судове рішення без поважних причин, а розмір штрафу відповідає вимогам закону.

14. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 26 липня 2018 року скасував рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року й ухвалив нове рішення, яким:

14.1. позовні вимоги ГУ ПФУ в Кіровоградській області задовольнив;

14.2. визнав протиправною та скасував постанову про стягнення штрафу, прийняту старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління у Кіровоградській області від 2 травня 2018 року ВП № 56065310 у розмірі 10200 гривень.

15. Ухвалюючи таке рішення, апеляційний суд виходив із того, що ГУ ПФУ в Кіровоградській області виконало судове рішення в тій частині, в якій було профінансовано перерахунок пенсій відповідній категорії пенсіонерів державою, а тому з його сторони відсутнє невиконання судового рішення з неповажних причин.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

16. Відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права.

17. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

18. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

V. Нормативне регулювання й оцінка Верховного Суду

19. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

20. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

21. За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

22. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

23. Відповідно до частин першої-третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

24. З огляду на приписи зазначеної норми процесуального закону, обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними, допустимими та достовірними доказами.

25. Суди першої й апеляційної інстанції наведеного не дотримались.

26. Так, за правилами частин першої-п`ятої статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

27. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини перша, третя статті 90 КАС України).

28. Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що копії письмових доказів, які оцінені судами, не засвідчені в установленому процесуальним законом порядку, що унеможливлює їх використання на підтвердження обставин, що входять до предмету доказування у цій справі.

29. Отже, рішення у цій справі ухвалені на підставі недопустимих доказів.

30. Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17 липня 2019 року у справі № 810/719/18.

31. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

32. Також із матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції, розглядаючи справу щодо оскарження постанови накладення штрафу за невиконання рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 31 січня 2018 року, до участі в цій справі не залучив ОСОБА_1 , за заявою якого відкрито виконавче провадження № 56065310 і на користь якого здійснюється це виконавче провадження.

33. Правовий статус та порядок вступу у справу третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, врегульований КАС України. Участь у справі третіх осіб, з одного боку, обумовлена завданням адміністративного судочинства, яким згідно з частиною першою статті 2 зазначеного Кодексу є справедливий, неупереджений та своєчасний захист прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, а з іншого - вимогами процесуального законодавства про законність і обґрунтованість судового рішення.

34. Натомість правовим наслідком незалучення до участі у справі третіх осіб є порушення конституційного права на судовий захист, оскільки особи не беруть участі у справі, вирішення якої може безпосередньо вплинути на їх права, свободи, інтереси або обов`язки, та не реалізують комплексу своїх процесуальних прав.

35. Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов з-поміж інших, у постановах від 15 жовтня 2019 року у справі № 686/28853/18, від 28 листопада 2019 року у справі № 523/4824/17, від 6 лютого 2020 року у справі № 750/2501/19.

36. За правилом пункту 4 частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

37. Крім того, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що справу розглянуто з порушенням предметної підсудності, визначеної статтею 20 КАС України. Згідно з частиною першою цієї статті місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:

оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;

уточнення списку виборців;

оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум;

оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;

3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:

примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;

примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;

затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;

продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;

затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні;

затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;

5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

38. Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті (частина друга статті 20 КАС України).

39. Відповідно до частини п`ятої статті 287 КАС України адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

40. Частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» обумовлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

41. Як уже зазначено, виконавчий лист, за яким відкрито виконавче провадження № 56065310, видано Ленінським районним судом м. Кіровограда.

42. Отже, з огляду на вимоги статті 287 КАС України та статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», цей спір підлягає розгляду судом, який видав виконавчий лист, тобто Ленінським районним судом м. Кіровограда.

43. Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом, зокрема, в постановах від 15 жовтня 2019 року у справі № 686/28853/18, від 28 листопада 2019 року у справах №№ 523/4824/17 і 540/1647/19, від 6 лютого 2020 року у справі № 750/2501/19.

44. Пунктом 7 частини третьої статті 353 КАС України обумовлено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо судове рішення ухвалено судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25 - 28 цього Кодексу.

VІ. Висновки по суті вимог касаційної скарги

45. Вищенаведене свідчить про те, що аргументи касаційної скарги щодо порушення норм процесуального права частково знайшли своє підтвердження під час касаційного розгляду.

46. Допущені судами порушення норм процесуального права не можуть бути усунуті під час розгляду справи в суді касаційної інстанції в силу вимог статті 341 КАС України.

47. Отже, ухвалені у цій справі судові рішення підлягають скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд за встановленою підсудністю до Ленінського районного суду м. Кіровограда.

48. Відтак, касаційну скаргу слід задовольнити частково.

49. Судам під час нового розгляду необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини із урахуванням висновків і мотивів, наведених у цій постанові, та надати їм належну юридичну оцінку крізь призму частини другої статті 2 КАС України.

VІI. Судові витрати

50. Оскільки адміністративна справа повертається на новий розгляд, питання про розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України не вирішується.

Керуючись пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX, статтями 341, 343, 349, 350, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області задовольнити частково.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2018 року у справі № 811/1470/18 скасувати.

3. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 травня 2018 року у справі № 811/1470/18 скасувати.

4. Справу № 811/1470/18 направити на новий судовий розгляд до Ленінського районного суду м. Кіровограда.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий М. І. Смокович

Судді Н. А. Данилевич

Н. В. Шевцова