Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2023 року

м. Київ

справа №520/2020/19

адміністративне провадження № К/9901/18461/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шарапи В.М.,

суддів - Єзерова А.А.., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року у складі судді Єгупенка В.В. та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2019 року у складі колегії суддів: Лях О.П. (головуючий), суддів: Бегунца А.О., Бартош Н.С. у справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

1.1 - визнати дії ГУ ПФУ в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 з 74% грошового забезпечення до 70 % грошового забезпечення з 1 січня 2018 року і з 1 січня 2019 року та у зменшенні розміру пенсії з надбавками ОСОБА_1 за рахунок виплати лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року з 1 січня 2018 року та за рахунок виплати лише 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року з 1 січня 2019 року протиправними;

1.2 - зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 74% грошового забезпечення з 1 січня 2018 року і з 1 січня 2019 року та з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року з 1 січня 2018 року здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 1 січня 2018 року та з 1 січня 2019 року однією сумою, з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу з 1 січня 2018 року і з 1 січня 2019 року, розрахувавши її розмір за методикою відповідно статті 3 Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати» (далі - Закон №2050-III).

2. Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 26 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2019 року, позов задовольнив частково.

Визнав протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 з 74% грошового забезпечення до 70 % грошового забезпечення з 1 січня 2018 року та з 1 січня 2019 року.

Зобов`язав ГУ ПФУ в Харківській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі 74% грошового забезпечення з 1 січня 2018 року та з 1 січня 2019 року.

Зобов`язав ГУ ПФУ в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії у розмірі 74% грошового забезпечення з 1 січня 2018 року.

У іншій частині позову відмовив.

2.1 Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково, виходив із того, що оскільки перерахунок пенсії позивачу пов`язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, зазначив, що у разі набрання чинності рішенням суду про зобов`язання сплатити недоплачену частину пенсії за період з 1 січня 2018 року перерахування недоплачених сум буде вважатися належним виконанням судового рішення, як у разі перерахування присудженої суми кількома платежами, так і однією сумою, а повним виконанням рішення суду буде сплата відповідачем всієї недоплаченої різниці. При цьому, суд першої інстанції звернув увагу, що позивач просить нарахувати компенсацію на ще не виплачені суми пенсії, що не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом №2050-III, за порушення строків виплати яких сплачується компенсація.

3. Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини, що мають значення для вирішення справи:

3.1 Позивач проходив військову службу у Збройних Силах України та 12 жовтня 1992 року звільнений та виключений зі списків особового складу частини.

3.2 ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-XII) в розмірі 74% грошового забезпечення з 13 жовтня 1992 року.

3.3 Позивач перебуває на пенсійному обліку у ГУ ПФУ в Харківській області (пенсійна справа №ФХ87929).

3.4 З 1 січня 2019 року відповідачем перераховано пенсію позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103).

3.5 Відповідно до зазначених перерахунків підсумок пенсії з надбавками позивача складає 8137,5 грн.

3.6 Посилаючись на те, що пенсія з надбавками виплачується не в повному обсязі та зменшено розмір пенсії з 74% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення з 1 січня 2018 року та з 1 січня 2019 року , позивач звернувся до суду з цим позовом.

Короткий зміст вимог і узагальнені доводи касаційної скарги, узагальнені позиції інших учасників справи:

4. ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2019 року. Просить вказані судові рішення в частині відмовлених позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

4.1 Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги полягають у тому, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права. Зокрема, особа, яка подала касаційну скаргу, вказує на те, що суди при вирішенні спірних відносин у цій справі повинні керуватися Конституцією України та Законом №2262-ХІІ. Вважає, що постанова №103 суперечить Конституції України. Відтак, на переконання ОСОБА_1 , вимога здійснити перерахунок та виплату пенсії у розмірі 100% суми підвищення пенсії є обґрунтованою та законною.

5. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому зазначив про законність і обґрунтованість судових рішень, які оскаржуються, та про безпідставність доводів касаційної скарги.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

6. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-другої статті 341 КАС України (у редакції, чинній до 8 лютого 2020 року), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

7. Норми матеріального права під час перевірки судом касаційної інстанції правильності їх застосування судами попередніх інстанцій застосовуються у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин. Перегляд справи судом касаційної інстанції здійснюється за правилами, встановленими КАС України (у редакції, чинній до 8 лютого 2020 року).

щодо зменшення розміру пенсії з 74 % до 70 % сум грошового забезпечення

8. Статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, у редакції, чинній з 1 січня 2017 року, визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.

Згідно з цією статтею перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.

9. Разом із тим, 30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років. Установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

10. Постанова №704 набрала чинності з 1 березня 2018 року.

11. 21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103, відповідно до пункту 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови №704.

12. 13 лютого 2008 року Постановою Кабінету Міністрів України №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок №45), відповідно до пункту 3 якого на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п`ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.

13. Пунктом 4 Порядку №45 передбачено, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

14. Стаття 63 Закону №2262-ХІІ визначає як обов`язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов та порядку перерахунку пенсії за цим Законом.

15. Колегія суддів звертає увагу на те, що у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №704, якою з 1 березня 2018 року змінено грошове забезпечення, зокрема, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії.

16. Також колегія суддів зазначає, що стаття 13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.

17. Зміни до статті 63 Закону №2262-ХІІ ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.

18. Порядок №45 і Постанова №103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.

19. Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Такі зміни могли бути зумовлені політикою держави у конкретний історичний проміжок часу (зокрема, впливу на рішення конкретної особи продовжити службу чи вийти на пенсію), а також її фінансовими можливостями.

Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.

20. Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що при перерахунку пенсії позивача відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ у зв`язку із прийняттям Постанови №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

21. З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії позивача при здійсненні її перерахунку.

22. Такі висновки цієї постанови узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постановах від 16 жовтня 2019 року у справі № 240/5401/18, від 16 лютого 2022 року у справі № 200/7786/19-а та в постановах Верховного Суду від 24 серпня 2018 року у справі № 686/12623/17, від 27 лютого 2020 року у справі №522/22925/16-а, від 9 квітня 2020 року у справі №640/19928/18, від 23 червня 2021 року у справі №140/392/19, від 8 листопада 2022 року у справі № 2040/5923/18, від 14 листопада 2022 року у справі №380/22040/21, від 28 листопада 2022 року у справі №340/5306/21.

(б) щодо права позивача на отримання 100% суми підвищення пенсії з 01.01.2018

23. 21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103, з преамбули якої вбачається постановлення останньої на виконання частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII.

24. Згідно з пунктом 2 Постанови №103 постановлено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

25. Тобто, пунктом 2 зазначеної постанови визначений порядок, яким виплата позивачу сум підвищення перерахованої пенсії, що мали бути перераховані та виплачені в період з 1 січня 2018 року, фактично зменшена та розстрочена на значний термін.

26. Статтею 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

27. Перерахунок раніше призначених пенсій визначено частиною четвертою статті 63 Закону №2262-XII, за якою усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

28. Отже, перерахунок раніше призначених пенсій визначено статтею 63 Закону №2262-XII Кабінету Міністрів України лише надано право на встановлення умов, порядку та розміру для перерахунку пенсій, передбачених указаною статтею.

29. При цьому обчислення пенсії встановлюється статтею 43 Закону №2262-XII, яка має загальний характер та визначає вихідні дані відносно визначення грошового забезпечення для встановлення розміру як призначуваних пенсій, так і для перерахунку останніх, що є однорідними правовідносинами виходячи зі змісту процитованого Закону.

30. Законодавець делегував уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.

31. Абзац 3 статті 1-1 Закону №2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

32. Конституційний Суд України у Рішенні від 13 травня 2015 року за №4-рп/2015 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону №2262-XII наголосив на тому, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.

33. Частиною третьою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

34. Закон України від 2 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» установлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

35. Відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

36. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

37. Право на пенсію підпадає під сферу дії статті 1 Протоколу першого до Конвенції, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством.

38. Обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом №2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.

39. Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов`язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами принципу правової держави та верховенства права.

40. Так у справі «Суханов та Ільченко проти України» (заяви №68385/10 та №71378/10) ЄСПЛ вказав, що якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя: наприклад, коли є чинний Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (пункт 35).

41. У справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) ЄСПЛ наголосив, що в межах свободи дій держави перебуває право визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об`єктивних критеріїв, і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.

42. Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

43. Отже, з урахуванням вимог статті 7 КАС України суди у період чинності положень пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45 повинні застосовувати Закон №2262-ХІІ, хоч норми Постановою №103 і не були скасовані на момент спірних правовідносин.

44. Така правова позиція в черговий раз підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 9 червня 2022 року у справі №520/2098/19 (провадження 11-325апп21).

45. З огляду на викладене, позивач має право на отримання пенсії, перерахунок якої здійснено з 1 січня 2018 року з урахуванням 100% виплати підвищення пенсії саме з 1 січня 2018 року.

46. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29 вересня, 21 грудня 2022 року (справи №№520/1001/19, 520/2826/19, відповідно).

47. Таким чином, колегія суддів Верховного Суду погоджується з доводами скаржника про те, що він має право отримувати пенсію, перерахунок якої здійснено з 1 січня 2018 року на підставі Закону №2262-ХІІ, з урахуванням 100% виплати підвищення пенсії з 1 січня 2018 року.

48. Разом із цим позивачем заявлено позовну вимогу про нарахування і виплату компенсації втрат частини доходу з 1 січня 2018 року і з 1 січня 2019 року, розрахувавши її розмір за методикою відповідно до статті 3 Закону №2050-III.

49. Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про безпідставність з огляду на таке.

50. За статтею 1 Закону №2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

51. Відповідно до статті 3 вказаного Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

52. У той же час статтею 4 Закону №2050-III передбачено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

53. Аналіз викладених правових норм дає підстави стверджувати, що основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої Законом №2050-III, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, у тому числі пенсії. Одночасно законодавець пов`язав виплату компенсації із виплатою заборгованості доходу, тобто і компенсація, і заборгованість по доходу провадиться в одному місяці.

54. Під час вирішення цього спору судами досліджувалися обставини саме щодо правомірності проведення перерахунку пенсії позивача.

55. Тобто, на момент звернення позивача до суду, у березні 2019 року, перерахунок пенсії останнього пенсійним органом проведено ще не було. До того ж доказів того, що позивачу здійснено виплату заборгованості у справі немає.

56. Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині є передчасними, а тому задоволенню не підлягають.

57. Відповідно до частини першої статті 351 КАС суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

58. Оскільки у цій справі суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, колегія суддів, уважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2019 року щодо відмови у зобов`язанні ГУ ПФУ в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року з 1 січня 2018 року, скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги у цій частині.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 139 341 345 349 351 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 7 червня 2019 року в частині відмови у задоволенні позову щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року з 1 січня 2018 року та в частині задоволення позову про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі 74% грошового забезпечення з 1 січня 2018 року та з 1 січня 2019 року та здійснити виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії у розмірі 74% грошового забезпечення з 1 січня 2018 року скасувати, та ухвалити нове, яким позов у цій частині задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 74 % грошового забезпечення з 1 січня 2018 року і з 1 січня 2019 року та з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року з 1 січня 2018 року, здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 1 січня 2018 року та з 1 січня 2019 року однією сумою.

У іншій частині судові рішення залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Головуючий суддя: Шарапа В.М.

Судді: Єзеров А.А.

Чиркін С.М.