Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 січня 2020 року

Київ

справа №804/4365/16

адміністративне провадження №К/9901/14575/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2016 року (суддя Кононенко О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року (колегія у складі суддів: Щербака А.А., Дурасової Ю.В., Баранник Н.П.) у справі № 804/4365/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» до Дніпропетровської митниці ДФС про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» (надалі позивач, Товариство) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Дніпропетровської митниці ДФС (надалі відповідач, митний орган) про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, визнання недійсним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що митницею прийнято необґрунтоване рішення про коригування митної вартості товарів, надані документи не містили розбіжностей, наявних ознак підробки та інших характеристик, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України, крім того, протиправно витребувані додаткові документи.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 28 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року, позов задовольнив. Скасував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29 січня 2016 року № 110010000/2016/20002 та рішення митного органу про коригування митної вартості товарів від 29 січня 2016 року № 110010000/2016/600015/1.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач не обґрунтував свій сумнів щодо заявленої позивачем митної вартості товару за основним методом та не довів правомірності застосування другорядного методу визначення митної вартості товару.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 24 грудня 2015 року між Товариством (покупець) та компанією «Misano Middle East FZ. L.L.C» (ОАЕ) укладено зовнішньоекономічний контракт № 15-1931-12, за умовами якого продавець зобов`язався продати, а покупець купити та оплатити товар найменування, номенклатура, кількість, ціна та строки поставки якого визначені в специфікаціях, на умовах поставки DAP ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського».

Згідно Специфікації від 24 грудня 2015 року № 1 до контракту продавець зобов`язується поставити покупцю графітовані електроди UHP-450*1800 у комплекті ніпелів 4 TPIL в кількості 20 т за ціною 2600, 00 дол. США/т, графітовані електроди UHP - 500*2100 у комплекті ніпелів 269Т4І в кількості 17,00 т за ціною 2710,00 дол. США/т.

Позивачем на підставі контракту та специфікації за митною декларацією № 110010000/2016/020074 від 28 січня 2016 року заявлено до митного оформлення товар графітовані електроди UHP 500x2100мм в комплекті з ніпелями 269T4L.

Разом із ВМД позивачем надані митному органу наступні документи:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 24 грудня 2015 року № 15-1931- 12;

- специфікацію до зовнішньоекономічного договору від 24 грудня 2015 року № 1;

- рахунок-фактура від 28 грудня 2015 року № 165/2015

У митній декларації від 28 січня 2016 року № 110010000/2016/020074 зазначено митну вартість (за основним методом) за ціною контракту використовуючи відомості специфікації від 24 грудня 2015 року № 1 - 2,71 дол. США/кг.

У зв`язку із тим, що системою управління ризиками згенеровано обов`язкові форми митного контролю митним органом додатково витребувано документи.

Для підтвердження митної вартості позивачем надані такі документи:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 24 грудня 2015 року № 15-1931- 12;

- специфікацію до зовнішньоекономічного договору від 24 грудня 2015 року № 1;

- комерційну пропозицію від 13 листопада 2015 року № 305;

- міжнародну автомобільну накладну (CMR) від 25 січня 2016 року № 45672;

- коносамент (Bill of Lading) від 25 грудня 2016 року № WTXG5100212B;

- рахунок контрактоутримувача від 28 грудня 2015 року № 165/2015;

- пакувальний лист від 28 грудня 2015 року № 165/2015/А;

- лист Товариства від 28 січня 2016 року Довідка трансп. №062Д/134;

- відомості про виробника - лист контрактоутримувача «MISANO MIDDLE EAST FZ.L.L.C» від 28 січня 2016 року № 357;

- сертифікат якості, виданий контрактоутримувачем «MISANO MIDDLE EAST FZ.L.L.C» від 10 грудня 2015 року № 165/2015/C.

29 січня 2016 року митниця своєю карткою за № 110010000/2016/20002 відмовила у митному оформленні товару за його товарною вартістю та прийняла рішення про визначення митної вартості товару № 110010000/2016/600015/1, відповідно до якого митну вартість визначено за другорядним методом 2-а у розмірі 3,05 доларів США за кг.

Позивача повідомлено про те, що він має право звернутись до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України. Також, повідомлено про те, що він має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості митному органу вищого рівня відповідно до глави 4 Митного кодексу України або до суду.

Позивачем товар випущений у вільний обіг за митною декларацією від 29 січня 2016 року № 110050005/2016/020082 та надані фінансові гарантії сплати різниці між сумами митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та сумами митних платежів, обчислених згідно з митною вартістю товару, визначеною відповідачем, шляхом внесення грошової застави у розмірі вищезазначених різниць.

Під час дії гарантійних зобов`язань позивачем до митниці листом від 30 березня 2016 року № 062Д/466 надано висновок торгівельно-промислової палати від 23 лютого 2016 року № ГО-574.

За результатом розгляду зазначених документів митним органом на адресу позивача направлено лист від 7 квітня 2016 року 754/10/04-50-25-02 про відсутність підстав для скасування рішення про коригування митної вартості від 29 січня 2016 року № №110010000/2016/600015/1.

Відповідно до частини 1, 2 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Суди попередніх інстанцій встановили, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування заявленої митної вартості товарів було те, що надані позивачем документи не містять достатньої інформації, необхідної для визначення числових значень складових митної вартості, а саме.

- товар імпортовано за специфікацією від 24 грудня 2015 року № 1 до контракту від 24 грудня 2015 року № 15-1931-12, що заявлений декларантом як непрямий, тобто укладений не з виробником оцінюваного товару, а з посередником.

До того ж, Продавцем товару відповідно до контракту від 24.12.2015 № 15-1931- 12 є компанія «Misano Middle East FZ. L.L.C.», OAE, а виробником товару згідно специфікації № 1 від 24 грудня 2015 року до цього контракту «Misano Group», Китай.

Договір із третіми особами, що пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, в пакеті документів приєднаних до ЕМД декларантом не наданий.

- на підтвердження якісних характеристик товару надано сертифікат якості виданий контрактоутримувачем «MISANO MIDDLE EAST FZ.L.L.C» від 10 грудня 2015 року № 165/2015/С. У гр.31 ЕМД виробником товару визначено «Misano Group», Китай, без зазначення конкретного заводу-виробника, в той час як пункт 3.6 зовнішньоекономічного контракту визначено, що продавець зобов`язаний надати покупцеві оригінал паспорту або сертифікату якості заводу-виробника на кожну одиницю продукції.

Таким чином, відсутні відомості щодо заводу-виробника, що є визначальною інформацією для підтвердження митної вартості.

- Відповідно частині 10 статті 58 Митного кодексу України складовими митної вартості є, в тому числі, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування цих товарів.

Відповідно до пункту 2.1 контракту товар постачається на умовах DAP ПАТ «ДМКД».

В той же час, в наданому декларантом коносаменті (Bill of Lading) вказано, що фрахт підлягає сплаті вантажоотримувачем в порту призначення. При цьому вантажоотримувачем в цьому коносаменті зазначений ПАТ «ДМКД».

За офіційними правилами тлумачення торгівельних правил Інкотермс в редакції 2010 року термін DAP означає, що продавець виконав своє зобов`язання по постачанню, коли він надав покупцеві товар, розвантажений з транспортного засобу в узгодженому терміналі зазначеного місця призначення. Під терміналом розуміється будь-яке місце, в т.ч. авіа/авто/залізничний карго термінал, причал, склад тощо. Продавець несе всі ризики по доставці товару і його розвантаженні на терміналі.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що оскільки згідно умов зовнішньоекономічного контракту та специфікації продавець зобов`язався здійснити покупцю поставку на умовах DAP ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського», вимоги митного органу щодо надання документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів до кордону України є безпідставними, оскільки за умовами поставки витрати на транспортування включені у вартість товару.

Згідно частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Також, Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, щодо безпідставності посилання митного органу на те, що договір є непрямим та позивачем не надано договір із третіми особами та не зазначення в сертифікаті якості заводу виробника товару, з огляду на те, що позивачем надано всі необхідні для декларування митної вартості товарів документи відповідно до вимог частини 2 статті 53 Митного кодексу України.

Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції, що митний орган повинен витребувати документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Враховуючи вищевикладене, Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що відповідач не обґрунтував свій сумнів щодо заявленої позивачем митної вартості товару за основним методом та не довів правомірності застосування другорядного методу визначення митної вартості товару.

Доводи касаційної скарги митного органу зводяться виключно до повторення доводів апеляційної скарги, яким надано оцінку судом апеляційної інстанції, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, відповідачем не зазначено.

Згідно з ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2016 року у справі № 804/4365/16 залишити в силі.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва ,

C.С. Пасічник

Судді Верховного Суду