Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.08.2018 року у справі №670/894/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 січня 2019 року

м. Київ

справа № 670/894/17

адміністративне провадження № К/9901/58700/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів: Гриціва М. І., Коваленко Н. В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 670/894/17

за позовом ОСОБА_2 до Віньковецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Граб Л. С., Білої Л. М., Гонтарука В. М.) від 05 липня 2018 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. В листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Віньковецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 24 січня 2018 року, просив:

- зобов'язати Комісію з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу роботи на посаді тракториста, періоди роботи з 15 лютого 1983 року по 14 квітня 1989 року, з 09 січня 1992 року по 29 лютого 2004 року в колгоспі «Іскра» (КСП «Іскра», ПОП «Іскра»); з 15 квітня 1989 року по 28 грудня 1991 року у колгоспі «Новий шлях» (КСП «Новий шлях», ССВ «Новий шлях», СГК «Вікторія»); з 01 березня 2004 року по 01 березня 2006 року, з 01 квітня 2006 року по 31 жовтня 2007 року в СВК «Злагода»;

- зобов'язати Віньковецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області зарахувати до загального стажу роботи позивача періоди з 15 лютого 1983 року по 14 квітня 1989 року, з 09 січня 1992 року по 29 лютого 2004 року, 47 людино-днів за 1979 рік та 82 людино-дні за 1980 рік в колгоспі «Іскра» (КСП «Іскра», ПОП «Іскра»); з 15 квітня 1989 року по 28 грудня 1991 року у колгоспі «Новий шлях» (КСП «Новий шлях», ССВ «Новий шлях», СГК «Вікторія») та призначити останньому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» починаючи з 18 червня 2017 року;

- судові витрати зі сплати судового збору в сумі 640 грн. стягнути з відповідача.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що має загальний стаж роботи понад 27 років, із яких більше 20-ти років пропрацював трактористом, був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах та інших підприємствах сільського господарства, а тому має право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Його трудова книжка оформлена згідно Положення про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, без виправлень та помарок, чітко вказані: прийнятий річний мінімум трудової участі; виконання річного мінімуму; сума зароблених грошей та ким працював продовж усієї трудової діяльності. Також вказані дата та номери протоколів, згідно з якими йому зараховано не вироблений мінімум людино-днів з поважних причин.

3. Ухвалою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 31 січня 2018 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_5 до участі у справі залучено як співвідповідача Комісію з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Хмельницькій області.

4. Ухвалою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 07 березня 2018 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_5 у справі замінено відповідача - Віньковецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області (далі - ГУ ПФУ в Хмельницькій області).

5. Рішенням Віньковецького районного суду Хмельницької області від 29 березня 2018 року позов задоволено:

- зобов'язано Комісію з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при ГУ ПФУ в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_2 на посаді тракториста, періоди роботи з 15 лютого 1983 року по 14 квітня 1989 року, з 09 січня 1992 року по 29 лютого 2004 року в колгоспі «Іскра» (КСП «Іскра», ПОП «Іскра»); з 15 квітня 1989 року по 28 грудня 1991 року у колгоспі «Новий шлях» (КСП «Новий шлях», ССВ «Новий шлях», СГК «Вікторія»); з 01 березня 2004 року по 01 березня 2006 року, з 01 квітня 2006 року по 31 жовтня 2007 року в СВК «Злагода»;

- зобов'язано ГУ ПФУ в Хмельницькій області зарахувати до загального стажу роботи позивача періоди роботи з 15 лютого 1983 року по 14 квітня 1989 року, з 09 січня 1992 року по 29 лютого 2004 року, 47 людино-днів за 1979 рік та 82 людино-дні за 1980 рік в колгоспі «Іскра», згодом КСП «Іскра», ПОП «Іскра» с.Женишківці Віньковецького району Хмельницької області; з 15 квітня 1989 року по 28 грудня 1991 року у колгоспі «Новий шлях» (згодом КСП «Новий шлях», ССВ «Новий шлях», СГК «Вікторія») с.Говори Віньковецького району Хмельницької області та призначити йому виплату пенсії по віку на пільгових умовах відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» починаючи з 18 червня 2017 року.

Встановлено, що рішення в межах суми стягнення пенсії за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з ГУ ПФУ в Хмельницькій області на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 640 грн.

6. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2018 року задоволено повністю апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області; рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 29 березня 2018 року скасовано; прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

7. Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, ОСОБА_2 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить:

- скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2018 року та не передаючи справу на новий розгляд винести рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі;

- рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 29 березня 2018 року залишити без змін.

8. Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

9. Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2018 року справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.

10. Станом на 23 січня 2019 року відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Судами попередніх інстанцій установлено, що позивач - ОСОБА_2, згідно записів його трудової книжки,

- відпрацював у колгоспі «Іскра» (КСП «Іскра», ПОП «Іскра», яке ухвалою господарського суду Хмельницької області № 17/42-Б від 26 вересня 2007 року було ліквідовано як банкрут) с. Женишківці помічником тракториста у 1979 році - 47 людиноднів, у 1980 році - 82 людинодні, трактористом - протягом 1983 - 1989 років, 1992 - 2004 років;

- з 15 квітня 1989 року прийнятий на роботу трактористом у колгосп «Новий шлях» (ССВ «Новий шлях», СГК «Вікторія») с. Говори та звільнений з посади з 28 грудня 1991 року;

- з 01 березня 2004 року прийнятий на роботу механізатором (трактористом) в СВК «Злагода» с. Женишківці, звідки звільнений з 01 березня 2006 року;

- з 01 квітня 2006 року прийнятий на роботу трактористом в СВК «Злагода» с. Женишківці, та звільнений з посади 31 жовтня 2007 року.

12. Після досягнення 55 річного віку, позивач звернувся до Віньковецького ОПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

13. Листом Віньковецького ОПФУ від 13 жовтня 2017 року № 4046/02 ОСОБА_2 повідомлено, що рішенням комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при ГУ ПФУ у Хмельницькій області від 17 серпня 2017 року № 15 йому відмовлено в зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи:

- з 01 січня 1979 року по 29 жовтня 1980 року, з 31 жовтня 1982 року по 31 грудня 1982 року, оскільки у первинних документах відсутні відомості про роботу (колгосп «Іскра»);

- з 01 січня 1983 року по 14 квітня 1989 року, з 09 січня 1992 року по 29 лютого 2004 року, оскільки у первинних документах значиться «ОСОБА_2». Крім того, робота на посаді тракториста не підтверджується первинними документами (колгосп «Іскра»);

- з 15 квітня 1989 року по 28 грудня 1991 року, оскільки в первинних документах значиться ОСОБА_2.», крім того, робота на посаді тракториста не підтверджується первинними документами (колгоспі «Новий шлях»);

- з 01 березня 2004 року по 01 березня 2006 року, з 01 квітня 2006 року по 31 жовтня 2007 року, оскільки робота на посаді тракториста не підтверджується первинними документами (СВК «Злагода»);

- з 29 грудня 1991 року по 08 січня 1992 року, з 02 березня 2006 року по 31 березня 2006 року, оскільки відсутні відомості про роботу;

- з 30 жовтня 1980 року по 30 жовтня 1982 року, оскільки ОСОБА_2 проходив строкову службу.

14. Отже, Віньковецьке ОПФУ дійшло висновку, що у позивача відсутній пільговий стаж роботи, що є підставою для відмови в призначенні пенсії, передбаченої до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що наданих позивачем доказів, в тому числі трудової книжки, посвідчення тракториста-машиніста, архівної довідки про заробітну плату, прийняття на роботу та звільнення з роботи, а також показання свідків достатньо для вирішення питання про зарахування спірних періодів роботи до загального та пільгового стажу, який дає право на призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 18 червня 2017 року.

15.1. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач, маючи необхідний загальний трудовий стаж та відпрацювавши більше 20 повних років трактористом, набув права на призначення пільгової пенсії за віком згідно з п. «в» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

15.2. Також суд зауважив, що:

- відсутність посилання чи неточність записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи на підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві;

- неналежний порядок заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

15.3. В своїй оцінці суд першої інстанції виходив з наступного.

15.3.1. Відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію на пільгових умовах мають право незалежно від останньої роботи трактористи-машиністи, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах та інших підприємствах сільського господарства, чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше як 20 років на зазначеній роботі.

15.3.2. Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

15.3.4. У п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок), зазначено, що в тих випадках, коли у трудовій книжці немає відомостей, які визначають право на пенсії на пільгових умовах чи за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.

15.3.5. Згідно із загальною нормою п. 2 Порядку у разі коли документ про трудовий стаж не зберігся, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

15.3.6. Відповідно до п. 18 зазначеного Порядку за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

16. Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із того, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження 20 річного спеціального стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому визнав передчасними висновки суду першої інстанції про наявність підстав для призначення пенсії позивачу.

16.1. При цьому, апеляційний суд зазначив, що:

- з трудової книжки позивача вбачається, що позивач у 1983, 1984,1986,1987,1989,1994-1996, 2003, 2004 роках не виконував річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві, а отже записами в трудовій книжці колгоспника не можливо підтвердити всі спірні періоди роботи позивача на посаді тракториста;

- відповідно до абз. 2 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю;

- внесення до трудової книжки відомостей про безпосередню зайнятість у виробництві сільгосппродукції жодним нормативним актом не передбачено, а тому в даному випадку, самі лише записи в трудовій книжці не можуть слугувати належним доказом по справі;

- згідно архівної довідки від 14 червня 2017 року № 302, видану трудовим архівом Віньковецького району, ОСОБА_2 працював механізатором у колгоспі «Новий шлях» с. Говори з квітня 1989 року по листопад 1991 року та отримував заробітну плату. Однак, у довідці за період з 1989 по 1991 роки, вказано, що в колгоспі працював ОСОБА_2 тоді як позивач по справі ОСОБА_2;

- в книзі обліку трудового стажу і заробітку колгоспника в колгоспі «Іскра» ОСОБА_2 значиться як ОСОБА_2

- показаннями свідків може бути підтверджено лише періоди роботи, а не пільговий характер роботи.

16.2. Крім того, апеляційний суд зазначив, що ОСОБА_2 в період з 30 жовтня 1980 року по 30 жовтня 1982 року проходив строкову військову службу в лавах Радянської армії, до призову в армію, відповідно до трудової книжки колгоспника працював на посаді тракториста, а тому за умови, якщо останній подасть документи, які підтверджуватимуть його безпосередню зайнятість у сільськогосподарському виробництві, період з 30 жовтня 1980 року по 30 жовтня 1982 року можливо буде зарахувати до його пільгового стажу роботи.

16.3. Щодо тверджень відповідача про те, що в відомостях про заробітну плату посада позивача зазначена як «механізатор», суд апеляційної інстанції зазначив, що у Загальносоюзному класифікаторі професій робітників, посад службовців і тарифних розрядів, затвердженому постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 27 серпня 1986 року № 016 та введеному в дію з 01 січня 1987 року, і класифікаторі професій ДК 003:2010 на зміну ДК 003:2005, затвердженому та введеному в дію наказом Держспоживстандарту України від 28 липня 2010 року № 327, професія «механізатор» відсутня, а міститься професійна назва роботи тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

17. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що:

- апеляційний суд не в повній мірі дослідив записи трудової книжки позивача, оскільки із записів трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 вбачається, що позивач у 1983, 1984 роках не виробив встановленого мінімуму людино-днів з поважних причин. За 1985 рік встановлений мінімум людино-днів вироблено. За 1986, 1987, 1988 роки встановленого мінімуму людино-днів не виробив по поважній причині. Про причини не виконання доведеного мінімуму людино-днів за кожен рік розглядалось на загальних зборах колгоспників, про що є записи в трудовій книжці, де вказані дата та номер протоколів. В 1989 році по 14 квітня позивач працював в колгоспі «Іскра» і виробив 109 людино-днів, а з 15 квітня - в колгоспі - «Новий шлях» та виробив 175 людино-днів, що загалом становить 284 людино дні при доведеному мінімумі 260;

- показаннями свідків підтверджується, що позивач з квітня 1989 року по листопад 1991 року працював трактористом в колгоспі «Новий шлях»;

- відомості довідки від 14 червня 2017 року № 302 співпадають із записами в трудовій книжці позивача щодо періоду роботи, кількості відпрацьованих вихододнів, зароблених грошей, посади та роботодавця;

- до сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Відповідач не заперечує щодо віднесення колгоспу «Іскра», згодом КПС «Іскра», ПОП «Іскра» та колгоспу «Новий шлях», згодом КСП «Новий шлях». ССВ «новий шлях», СГК «Вікторія» до сільськогосподарських підприємств;

- свідки підтвердили, що позивач працював у вище згаданих підприємствах трактористом-машиністом, тобто ту обставину, яку пенсійний орган вважав спірною. При цьому, покази свідків не суперечать відомостям ані довідки № 302 від 14 червня 2017 року, ані безпосередньо трудової книжки. Які у своїй сукупності свідчать про наявність у ОСОБА_2 достатнього пільгового стажу для призначення пенсії за віком згідно з п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.

19. Відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців.

20. Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

21. Відповідно до п. 20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

22. Згідно п. 18 Порядку за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

23. Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 7. До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії «тракторист-машиніст», запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.

24. Отже, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність відповідного стажу.

25. Колегія суддів зазначає, що за відсутності однієї з умов для призначення пенсії за віком на пільгових умовах призначення вказаної пенсії неможливе.

26. Колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції, доходячи висновку про наявність у позивача стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на підставі п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», який засвідчується записами його трудової книжки та поясненнями свідків, залишив поза увагою встановлену п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» таку обов'язкову умову призначення пенсії за віком на пільгових умовах трактористу-машиністу як підтвердження його безпосередньої зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства протягом не менше 20 років (тобто характер виконуваних ним робіт), що не може бути встановлено на підставі лише записів трудової книжки та показань свідків й підлягає підтвердженню уточнюючими довідками підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, як передбачено п. 20 Порядку № 637. У цьому Порядку, до того ж, стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) передбачено обов'язкове зазначення в довідці додаткових відомостей про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Наявні в матеріалах архівні довідки не містять відомостей щодо безпосередньої зайнятості позивача у виробництві сільськогосподарської продукції у спірний період.

27. Отже, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, зокрема, ч. 4 ст. 9, п. 1 ч. 1 ст. 244 КАС України, згідно з яких суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Під час ухвалення рішення суд вирішує чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, так якими доказами вони підтверджуються.

28. Не зважаючи на те, що у записах трудової книжки та архівних довідках ОСОБА_2 відсутня інформація про безпосередню його зайнятість, як тракториста-машиніста, у виробництві сільськогосподарської продукції, що є обов'язковою умовою при призначенні пенсії, суд першої інстанції не запропонував особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких не вистачає. Не вжив заходів для отримання відомостей (уточнюючої довідки) про безпосередню зайнятість позивача у виробництві сільгосппродукції у спірні періоди.

29. Суд апеляційної інстанції свій висновок про відсутність у позивача права на призначення пільгової пенсії обґрунтовував недоведеністю позивачем права на призначення пільгової пенсії за віком. При цьому, порушення норм процесуального права, допущені судом першої інстанції, не виправив.

30. Отже, суди попередніх інстанцій не виконали обов'язку щодо вжиття всіх передбачених законом заходів, необхідних для з'ясування обставин справи.

31. За змістом ч. 1, 2 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

32. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

33. Враховуючи викладене, Суд доходить висновку, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій не з'ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

34. Під час нового розгляду судам слід врахувати вищенаведене, зокрема на підставі допустимих доказів з'ясувати безпосередню зайнятість позивача як тракториста-машиніста у виробництві сільськогосподарської продукції, прийняти законне та обґрунтоване рішення за результатами повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

35. За таких обставин справу необхідно направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 29 березня 2018 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2018 року у справі № 670/894/17 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Суддя М. І. Гриців

Суддя Н. В. Коваленко