Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.01.2020 року у справі №580/1020/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 року

м. Київ

справа №580/1020/19

адміністративне провадження №К/9901/36446/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А. І.,

суддів: Желєзного І. В., Мороз Л. Л.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №580/1020/19

за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019, постановлену судом у складі колегії суддів: головуючого судді Губської Л. В., суддів: Бєлової Л. В., Карпушової О. В.,-

УСТАНОВИЛ:

І. РУХ СПРАВИ

1.25.03.2019 Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просила зобов'язати відповідача за власний рахунок знести об'єкт самовільного будівництва - гараж, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував, що за результатами проведення контролюючим органом архітектурно-будівельного контролю перевірок дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності ОСОБА_1, встановлено факт самочинного будівництва, зокрема будівництво гаража без оформлення належних дозвільних документів в порушення абзацу 3 статті 25 Закону України "Про основи містобудування" та пункту 1.6 ДБН А.3.1-5-96 "Організація будівельного виробництва", у зв'язку з чим винесено припис про усунення порушень вимог законодавства, який у встановлений строк, добровільно відповідачем не виконано.

3. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 на підставі частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позовну заяву залишено без розгляду.

4. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції 02.08.2019 позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права просив його скасувати та прийняти нове рішення, яким направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

5. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2019 апеляційну скаргу позивача повернуто на підставі пункту 1 частини 4 статті 298 КАС України зважаючи на те, що до матеріалів справи не додано належного документа, що підтверджує повноваження представника, яким подано та підписано апеляційну скаргу.

6.02.09.2019 позивач повторно звернувся до суду з апеляційною скаргою на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 10.07.2019.

7. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2019 апеляційну скаргу позивача повернуто на підставі пункту 1 частини 4 статті 298 КАС України зважаючи на те, що до матеріалів справи не додано належного документа, що підтверджує повноваження представника, яким подано та підписано апеляційну скаргу.

8.07.10.2019 позивач втретє звернувся до суду з апеляційною скаргою на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 та заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, яку Шостим апеляційним адміністративним судом ухвалою від 28.10.2020 залишено без задоволення, а ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2019 апеляційну скаргу залишено без руху, зважаючи на невідповідність такої вимогам статті 295 КАС України, у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження та визнанням неповажними зазначених у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження причин пропуску такого строку та надано десятиденний строк з для вручення копії такої ухвали для усунення вказаних недоліків, шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням додаткових обґрунтованих причин для такого поновлення або доказів своєчасного звернення до суду із апеляційною скаргою.

9. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019 на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

10.26.12.2019 позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від
20.11.2019, а справу № 580/1020/19 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

11. Протоколом розподілу справи від 08.01.2020 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: ОСОБА_2- головуючий суддя, судді: Берназюк Я. О., Кравчук В. М.

12. Верховний Суд ухвалою від 22.01.2020 відкрив касаційне провадження та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

13. Розпорядженням в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 22.04.2020 №633/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв'язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 09.04.2020 №923/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв'язку з поданням заяви про відставку".

14. Протоколом розподілу справи від 22.04.2020 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А. І.- головуючий суддя, судді: Желєзний І. В., Стеценко С. Г.

15. Ухвалою судді Верховного Суду від 23.04.2020 прийнято зазначену касаційну скаргу до провадження.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 17.12.2020 №2524/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв'язку з відпусткою судді Стеценка С. Г., що унеможливило розгляд цієї судової справи за його участі.

Протоколом розподілу справи від 17.12.2020 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А. І. - головуючий суддя, судді: Мороз Л. Л., Желєзний І. В.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

16. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням 02.08.2019 позивач подав апеляційну скаргу, яку ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від
14.08.2019 повернуто відповідачу на підставі пункту 1 частини 4 статті 298 КАС України, зважаючи на те, що апеляційна скарга подана та підписана особою, яка не має права її підписувати.

02.09.2019 позивач повторно звернувся до суду з апеляційною скаргою на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 10.07.2019, яку ухвалою від
20.09.2019 повернуто позивачу на підставі пункту 1 частини 4 статті 298 КАС України.

Шостий апеляційний адміністративний суд повертаючи апеляційну скаргу виходив з того, що надана до суду апеляційної інстанції копія довіреності, яка засвідчена представником, не може бути належним доказом дійсної волі особи, що її видала, на уповноваження іншої представляти її інтереси, у зв'язку з чим додана до апеляційної скарги довіреність не є документом, що посвідчує повноваження Гаврилюк Е. В. на представництво Державної архітектурно-будівельної інспекції України у порядку, встановленому законом. Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга подана та підписана особою, яка не має права її підписувати, оскільки докази на підтвердження відповідних повноважень апелянтом суду не надані.

07.10.2019 позивачем втретє було подано апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Дане клопотання позивач подавав двічі та обґрунтував тим, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції була подана 02.08.2019, при цьому вперше таку було подано в межах строку апеляційного оскарження рішення суду. Однак, ухвалами від 14.08.2019 та від 20.09.2019 суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу з підстав відсутності належного документу, що підтверджує повноваження представника, яким подано та підписано апеляційну скаргу. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2019 надіслано судом 26.09.2019 та отримано позивачем 30.09.2019. Позивач вказував, що зазначені обставини свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції ухвалою від 28.10.2019 залишив її без руху, зважаючи на те, що апеляційна скарга подана після закінчення строків, встановлених статтею 295 КАС України, а підстави зазначені позивачем у заяві про поновлення такого строку визнані судом неповажними.

Так, позивачу було запропоновано в десятиденний строк з дня отримання вищевказаної ухвали усунути недоліки апеляційної скарги шляхом надання до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин його пропуску.

Крім того, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2019 клопотання позивача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції залишено без задоволення, зважаючи на те, що недоліки попередньої апеляційної скарги не можуть бути розцінені при новому вирішенні питання про відкриття провадження як поважна причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення, що набрало законної сили. При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з того, що строк було пропущено не з поважних причин, що не залежали від волі скаржника, а через невиконання приписів процесуального закону, що свідчить про відсутність перешкод для своєчасного подання апеляційної скарги, за вказаних умов.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2019 про залишення апеляційної скарги без руху отримано позивачем 04.11.2019, про що свідчить відповідна відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Позивачем не усунуто недоліки апеляційної скарги у строк встановлений судом ухвалою від 28.10.2019.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.11.2019 відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.

ІІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

17. Шостий апеляційний адміністративний суд відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі застосував процесуальні наслідки, передбачені статтею 299 КАС України, оскільки апеляційна скарга подана скаржником після закінчення строків, встановлених статтею 295 КАС України, і підстави, вказані скаржником у заяві про поновлення строку, визнані судом неповажними, а заяви із зазначенням інших обґрунтованих причин для поновлення строку, позивачем, на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, до суду не надано.

Так, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження виходив з того, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами. Судом апеляційної інстанції відхилено доводи позивача щодо первинного звернення до суду апеляційної інстанції в межах визначеного законодавством строку, як поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, з посиланням на те, що невиконання позивачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та, як наслідок, повернення заявнику скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

18. Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що суд апеляційної інстанції протиправно відмовив у відкритті апеляційного провадження, зважаючи на те, що пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції зумовлено обставинами незалежними від скаржника. Також, на обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначив, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до адміністративного суду та не є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження. Скаржник також вказує на безпідставність повернення апеляційної скарги, яка була подана в межах визначеного законодавством строку, як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження. На переконання позивача, суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував, що з першою апеляційною скаргою він звернувся вчасно, а після її повернення у найкоротший строк повторно звернувся до суду, тобто діяв добросовісно. Крім того, скаржник вказав на відсутність можливості виконати вимоги ухвали від 28.10.2019 у частині надання заяви про поновлення строку, зважаючи на перебування уповноваженої особи на лікарняному та велику кількість судових справ.

19. Відповідач надіслав на адресу суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу позивача, в якому просив залишити таку без задоволення, а рішення суду попередньої інстанції без змін, з посиланням на її необґрунтованість.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, у відповідності до частини 1 статті 341 КАС України, виходить з наступного.

21. Відповідно до частини 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

22. Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

23. Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

24. Згідно з частиною 2 статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення йому відповідної ухвали суду.

25. Відповідно до частини 3 статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частини 3 статті 295 КАС України.

26. Згідно з частиною 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених частиною 2 статті 298 КАС України, застосовуються положення частиною 2 статті 298 КАС України.

27. Нормами частини 8 статті 169 КАС України передбачено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

28. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, у тому числі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

29. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення викликано, насамперед, специфікою публічно-правових спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у адміністративно-правових відносинах.

30. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, котрі підтверджені належними доказами.

31. Процесуальний строк звернення до суду передбачає забезпечення принципу правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск такого строку.

32. Як видно з матеріалів справи, позивачем двічі подавалась апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції, при цьому вперше апеляційну скаргу позивачем подано до суду апеляційної інстанції в строк, передбачений нормами КАС України, однак ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2019 та від
20.09.2019 апеляційну скаргу повернуто, оскільки скаржником до матеріалів касаційної скарги не додано належного документу, що посвідчує право підписанта на підписання апеляційної скарги.

Вказані ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2019 та від
20.09.2019 учасниками справи не оскаржувалися та набрали законної сили.

33. З огляду на наведене, якщо скаржник вбачав порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до помилкового висновку суду апеляційної інстанції про непідтвердження належним чином особою, яка подала апеляційну скаргу, своїх повноважень, він мав право оскаржити вказані ухвали у касаційному порядку. Натомість, відповідних дій ним вчинено не було, а було подано апеляційну скаргу втретє, що у свою чергу свідчило про його згоду з рішеннями суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.

34. В свою чергу, суд апеляційної інстанції вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття апеляційного провадження та постановляючи ухвалу від
20.11.2019 не вправі був надавати оцінку правильності дотримання судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні ухвал про повернення апеляційної скарги, з наведених вище підстав, а відтак не надавав оцінку таким.

35. Окрім цього, ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від
20.09.2019 надіслано судом 26.09.2019 та отримано відповідачем 30.09.2019, а повторно з апеляційною скаргою скаржник звернувся лише 07.10.2019.

36. В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, скаржник посилався на звернення з первинною апеляційною скаргою в строк, передбачений нормами КАС України.

37. Приймаючи рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції, зокрема виходив з того, що вперше апеляційну скаргу позивачу повернуто у зв'язку з непідтвердженням належним чином особою, яка подала апеляційну скаргу своїх повноважень, що не є об'єктивно непереборною обставиною чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій, а за своєю суттю є суб'єктивною обставиною та не може бути прийнятою судом апеляційної інстанції як підстава для поновлення строку апеляційного оскарження.

38. Суд касаційної інстанції звертає увагу, що відповідно до частини 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

39. Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

40. А тому, такі підстави (причини) для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження спірного судового рішення, як, зокрема, повторна подача апеляційної скарги у зв'язку з поверненням апеляційної скарги не може бути безумовною підставою для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження.

41. Разом з тим, в поданні повторної апеляційної скарги лише 07.10.2019 не вбачається наміру добросовісної реалізації належного особі права на апеляційне оскарження судового рішення та забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги.

Скаржник також не пояснює зволікання з повторним зверненням до суду апеляційної інстанції після усунення обставин, які стали підставою для повернення первинної апеляційної скарги, а отже наведені позивачем причини пропуску не свідчать про їх поважність та не можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

42. Крім того, позивачем не виконано вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху від 28.10.2019 у частині надання до суду клопотання про поновлення строку з зазначенням інших поважних причин пропуску строку.

Скаржник невиконання вказаних вимог пояснює перебуванням на лікарняному уповноваженого представника та великою кількістю удових справ. Однак, такі доводи підлягають відхиленню, оскільки не є поважною підставою для невиконання рішення суду про залишення апеляційної скарги без руху, а можуть свідчити лише про неналежну організацію роботи заявником.

43. Як зазначено у частині 4 статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

44. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні судом попередньої інстанції спірного рішення і погоджується з його висновками у справі.

45. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019 у справі №580/1020/19 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.........................................

А. І. Рибачук

Л. Л. Мороз

І. В. Желєзний,

Судді Верховного Суду